Позначка: реформа

Вараський академічний ліцей: як працює модель старшої профільної школи

Вараський академічний ліцей став одним із перших закладів області, що впровадив нову модель старшої школи. Заклад увійшов до 30 передпілотних шкіл України ще у 2024 році, а у 2025/2026 навчальному році отримав статус амбасадора реформи старшої профільної школи, про що повідомили у Департаменті освіти і науки Рівненської ОДА. Ліцей уже реалізує трирічну профільну середню освіту, впроваджуючи міжкласні групи, навчання за рівнем володіння англійською мовою, уроки парами та інтегровані курси.

Навчання в пілотних класах базується на двох кластерах:
1. STEM-кластер: фізико-математичний та ІТ-профілі з поглибленим вивченням математики й інформатики.
2. Мовно-літературний кластер: філологічний профіль із поглибленим вивченням української та англійської мов.

Профільне навчання доповнюється вибірковими курсами, такими як «Штучний інтелект і суспільство», «Розв’язування задач з параметрами», «Пишемо есе», «Мова в просторі навколо нас» та «Риторика як мистецтво комунікації». Крім того, десятикласники можуть обрати близько 20 курсів вільного вибору, серед яких фінансова грамотність, медіа, 3D-моделювання, кар’єрне орієнтування та вивчення іноземних мов (німецької, польської). На цих заняттях учні працюють у міжкласних групах.

Для підтримки освітнього процесу ліцей оновив матеріально-технічну базу: переобладнано лабораторії та кабінети природничо-математичного циклу. Учні використовують сучасне обладнання, зокрема мультиборди, VR-окуляри, 3D-принтери, цифрові мікроскопи та вимірювальні комплекси. Також облаштовано осередок «Захисту України» з симуляторами польотів БПЛА, інтерактивним тиром та тренажерами домедичної допомоги.

Команда ліцею складається зі 102 педагогів, серед яких 57 вчителів вищої категорії, 17 методистів та 21 старший учитель. Вони розробляють авторські курси та модельні навчальні програми, дві з яких у 2026 році отримали гриф МОН України. Профорієнтація учнів здійснюється через співпрацю з вишами, Рівненською АЕС та міжнародні проєкти з коледжем St. Oliver’s (Ірландія) і гімназією Larkan (Фінляндія). Також у закладі працює кар’єрний радник у межах проєкту DECIDE. Сьогодні ліцей об’єднує 1198 учнів, демонструючи успішну реалізацію реформи старшої школи на практиці.

Реформа ДБР під час війни: ризики для інституції та правопорядку

У медійному просторі останнім часом активно поширюються тези про необхідність «перезавантаження» ДБР. Директор ДБР Олексій Сухачов в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» заявив, що під виглядом реформи можуть стояти інтереси фігурантів кримінальних справ, яких не влаштовує системна робота Бюро.

Щоб припинити дискусії навколо цієї теми, ДБР ініціювало незалежний аудит Рахунковою палатою. Оприлюднені в червні цього року результати засвідчили, що Бюро спроможне виконувати поставлені завдання у повному обсязі. Позитивну оцінку отримали всі напрями інституційного забезпечення — від кадрової роботи до цифрових процесів.

Олексій Сухачов також застеріг від ідеї масової переатестації персоналу, яку просувають деякі політичні сили. «У мене питання: що відбудеться зі станом досудового розслідування 372 тисяч кримінальних проваджень, якщо всі працівники ДБР підуть на атестацію? Вони зупиняться. Слідчі будуть думати не про розслідування, а про власне працевлаштування», — пояснив він.

На переконання директора ДБР, реформування під час війни становить пряму загрозу правопорядку у Збройних Силах та державі загалом. Таку позицію поділяють і члени профільного комітету Верховної Ради.

Одним із ключових викликів воєнного часу стало явище самовільного залишення частини (СЗЧ). Для протидії йому ДБР створило унікальну базу даних С34. Ця система дає змогу систематизувати інформацію про СЗЧ з усіх правоохоронних органів, автоматизувати підготовку процесуальних документів і оперативно перевіряти статус військовослужбовця на будь-якому патрульному планшеті.

Модернізація С34 принесла ще один важливий результат: тепер кожен, хто хоче повернутися на службу, може звернутися до ДБР і отримати юридичну допомогу для поновлення. Тільки у 2026 році цією можливістю вже скористалися 7,5 тисяч військових.

ДБР також веде системну боротьбу з корупцією в армії. Серед результативних кейсів — запровадження маркування дизельного пального, що постачається для ЗСУ. Це стало «кольоровим запобіжником» від масштабних крадіжок пального, які раніше фіксувалися на рівні батальйонів та бригад.

У питанні незаконного обігу «трофейної» зброї Бюро налагодило ефективну комунікацію з Нацполіцією для виявлення та перекриття каналів продажу зброї й вибухівки.

Говорячи про зловживання у сфері мобілізації, Олексій Сухачов зазначив, що ДБР працює предметно та викриває навіть складні схеми, приховані у судових рішеннях. Водночас він підкреслив, що на рівні вищого командування системного «кришування» ухилянтів не фіксується, а ситуація з відомим одеським воєнкомом Борисовим стала принциповим кейсом, який демонструє невідворотність покарання.

Директор ДБР наголосив, що Бюро відкрите до вдосконалення, однак виступає проти «підміни понять». «Ми проти підміни понять, коли під словами про реформу приховані прагматичні інтереси. Ми повинні вести мову про розвиток інституції, а не про її знищення», — резюмував Олексій Сухачов.

У Сарненській громаді обговорюють перепрофілювання дитячого садка під ліцей

У Сарненщині, у селищі Степань, обговорюється питання закриття дитячого садочка та перепрофілювання приміщення під ліцей для старших класів. Ініціатором змін є місцева влада, яка бачить у цьому можливість для розвитку освітньої інфраструктури громади. Батьки дошкільнят висловлюють протест, вважаючи це рішення неприйнятним, оскільки дитячий садок є єдиним місцем для отримання дошкільної освіти дітьми, а також з огляду на проблеми з альтернативним приміщенням.

За словами місцевих жителів, дитячий садок «Калинка», що функціонував до 2022 року, був закритий через необхідність реорганізації та відсутність укриття. Після повномасштабного вторгнення, працівників та дітей перевели до цього садочка, але приміщення, колишній дитсадок, занепало і потребує значних витрат на ремонт. Зараз місцева рада планує знову перевести дошкільнят в колишній садочок, який після реорганізації має стати академічним ліцеєм. Однак, батьки занепокоєні, оскільки у новому приміщенні немає належних умов для перебування малечі: приміщення не пристосоване для дошкільнят, бракує необхідного обладнання та належних умов для навчання й розвитку. Вони також висловлюють стурбованість відсутністю укриття.

Мати Діана Пінчук зазначає, що рішення про перенесення садочка в менше приміщення, яке є аварійним, є некомпетентним та не враховує інтереси громади. Вона підкреслює, що садочок є фундаментом освіти в громаді та не може бути скорочений або звужений в правах дітей. Юлія Волошина та Віта Захожа висловлюють занепокоєння щодо переведення дітей в іншу будівлю, де відсутні належні умови для перебування. Інна Пігур робить акцент на проблемах, які виникнуть у батьків, що мають офіційно працевлаштованих дітей, та на необхідності врахування потреб вразливих груп населення, таких як учасники АТО, ветерани війни та внутрішньо переміщені особи.

Директорка закладу дошкільної освіти Олена Зданевич підтверджує, що працівники та батьки не хочуть змін, оскільки розуміють, що це призведе до скорочення робочих місць та розколки дітей. Вона зазначає, що батьки постійно звертаються з занепокоєнням, і що переведення в інше приміщення, де немає можливості навчати стільки дітей, створює невизначеність щодо розподілу освіти. Петро Крот, голова Степанської селищної територіальної громади, підтверджує, що на відновлення приміщення будуть спрямовані кошти з місцевого бюджету, а відкриття академічного ліцею збільшить кількість робочих місць. Він вважає, що дитячий садок повністю справляється з навантаженням, але при створенні ліцею ситуація може змінитися.

Валентина Рісаєва, керівниця відділу освіти Степанської селищної ради, підтверджує, що реформа неминуча через брак приміщень під академічний ліцей. «Калинка» буде переобладнаний на академічний ліцей, а дошкільнят переведуть в іншу будівлю. Остаточне рішення буде прийнято на сесії.

В Україні готують зміни для людей, що здають житло

Щоб вивести ринок оренди в Україні з тіні, ставку оподаткування потрібно знизити з 23% до 7%. Повне звільнення від податків до кінця війни навряд чи доречне, але зробити ринок прозорим можна не лише за допомогою податкових платежів. Про це йдеться у заяві голови Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олени Шуляк. Ринок оренди в Україні майже повністю перебуває в тіні: за оцінками експертів, із 1,5 млн щорічних угод приблизно 1,35 млн є неофіційними. Причиною є зависокі податки для власників. “Офіційна “видима” частина ринку при цьому виглядає мізерною: ДПС повідомляла, що майже 900 громадян задекларували доходи від здачі майна в оренду, а сума задекларованих податків до сплати за цими деклараціями становила понад 16 млн грн”, – пояснює Олена Шуляк. Вона підкреслює: без детінізації ринку неможливо провести реформу житлової політики. Головним законодавчим бар’єром нардеп назвала діючу ставку оподаткування. За діючою зараз системою, власникам треба платити 23% – 18% ПДФО і 5% воєнний збір. І це головна причина, переконана Шуляк, чому вони не поспішають працювати “в білу”. “Відтак, зрозуміло, що потрібні зміни до Податкового кодексу в частині оподаткування житлового орендного бізнесу. Міністерство розвитку громад та територій вже працює над ними. Також створена відповідна робоча група з Державною податковою службою, з Міністерством фінансів України. Однак, я не вважаю, що нещодавно зареєстрований законопроєкт №15031 може це питання вирішити”, – зауважує народна депутатка. Законопроект №15031 пропонує знизити ПДФО до 5% та запровадити “податкову амністію” з 1 квітня 2026 року до кінця воєнного стану, не включаючи доходи від оренди до оподатковуваних. “Тобто, це по суті звільнення від ПДФО і військового збору на цей період. Але я не впевнена, що така норма буде підтримана у сесійній залі, оскільки надавати пільгу по несплаті не дуже правильно. Весь бізнес сплачує податок, зокрема ФОПи. І немає такого, що просто так хтось нічого не платить. Думаю, що і наші міжнародні партнери, зокрема, МВФ, думаю, негативно поставиться до таких ініціатив. Але дуже добре, що вже дійшли до розуміння, що 23% – це багато”, – зауважує Шуляк. На її думку, ставка має становити 7%. Це зрівняє в умовах фізичних осіб та ФОПів, які сплачують 5% податку плюс військовий збір та витрати на обслуговування. Водночас Шуляк застерігає, що лише податкові зміни не спрацюють без системного регулювання. Свого часу пропонували і 5%, і навіть дозвіл сплачувати єдиний податок без ФОП. Але, як показує практика, фіскальні методи без підтримувальних заходів – не працюють. “У 2005 році орендодавцям дали можливість платити єдиний податок – близько 100 грн. І багато хто дійсно вийшов з тіні. Але після податкової реформи ці умови змінилися – і ринок знову став “сірим”. Саме тому навіть ставка у 5% чи 1% не гарантує масової легалізації. Потрібна цілісна політика” – зазначає нардеп. Одним із кроків, вважає вона, має стати будівництво муніципального соціального житла за прикладом ЄС. Громади здаватимуть його за нижчими цінами, що змусить приватний ринок конкурувати та легалізуватися. По-друге, за її словами, соціальна оренда буде оформлюватися офіційно, прозоро, з договорами – тобто в “білу”. “Це створить конкуренцію на ринку, і приватні гравці теж активніше переходять до легальних форматів. Більше того – громади можуть залучати житло у приватних власників для соціальної оренди, надаючи натомість податкові преференції. Усе це дозволить по-справжньому запустити процес детінізації ринку оренди”, – резюмує Олена Шуляк.

Українські школи отримають значні інвестиції для модернізації

У рамках реформи «Нова українська школа» ухвалено рішення про виділення 3 мільярдів гривень для створення сучасних освітніх середовищ. Ці кошти будуть використані для облаштування лабораторій, STEM-класів та навчальних кабінетів.
Про це повідомила Премʼєр-міністр Юлія Свириденко. «Для пілотних ліцеїв, які працюють дистанційно, зокрема в прифронтових регіонах, запланована закупівля техніки та цифрових ресурсів. З початку 2026 року підхід до оновлення шкіл змінюється — від точкового дооснащення переходить до комплексного створення сучасних освітніх просторів», — зазначила примʼєр-міністерка.
Зокрема, 1,3 мільярда гривень передбачено для гімназій, 1,2 мільярда гривень — для пілотних ліцеїв старшої профільної школи, а ще 500 мільйонів гривень — на створення осередків «Захисту України». Також громади матимуть можливість отримати державну субвенцію на умовах співфінансування з місцевих бюджетів.
Кошти можна буде використати на закупівлю навчального, лабораторного, комп’ютерного та мультимедійного обладнання, а також меблів.

Реформа пільгових перевезень: основні зміни

Реформа пільгових перевезень — одне з тих рішень, які давно назріли, але потребують зваженого і відповідального підходу з боку держави. У Міністерстві розвитку громад та територій України відповіли на поширені запитання. Законопроєкт №5651-2 пропонує системну відповідь на багаторічну проблему пільгового проїзду — коли пільга гарантована законом, але не підкріплена прозорими правилами, обліком і фінансуванням.

1. Що конкретно зміниться після ухвалення закону? Реформа змінює сам підхід до користування пільгами — від посвідчень і конфліктів до зрозумілого фінансового механізму. Сьогодні пільговик змушений пред’являти посвідчення водієві та доводити своє право на проїзд. Після ухвалення закону: пільговик користується банківською карткою, на яку нараховуються кошти на пільговий проїзд. Тобто у транспорті не потрібно буде показувати посвідчення, а достатньо буде прикласти картку — так само як і будь-який інший пасажир. Тобто поїздка автоматично буде фіксуватись, а перевізник отримуватиме оплату. У результаті немає конфліктів із водіями, пільга працює без принижень і пояснень, перевізник отримує гарантовану оплату за поїздку, а держава й громади бачать реальну кількість поїздок. Інакше кажучи, реформа переводить пільговий проїзд із «паперової» площини в фінансову та цифрову, де кожна поїздка має підтвердження і оплату.

2. Чи скасовує законопроєкт №5651-2 чинні пільги? Ні. Законопроєкт не скасовує і не скорочує жодної пільги. Він запроваджує механізм їх реальної реалізації — щоб пільга працювала не на папері, а в транспорті.

3. Хто і за рахунок чого фінансуватиме пільговий проїзд? Законопроєкт передбачає збалансовану модель, напрацьовану спільно з Асоціацією міст України. Пільги ветеранів війни — фінансуються з державного бюджету (обсяг визначатиме Уряд спільно з Мінветеранів). Інші категорії — фінансуються громадами в межах їх фінансової спроможності. Окремі пільги — за рахунок відповідних державних органів. Тобто відповідальність чітко розмежована, без «перекладання» витрат.

4. Чи потребує реформа додаткових коштів із держбюджету? Так, але обґрунтовано і поетапно. Для реалізації реформи потрібен запуск Єдиної автоматизованої системи обліку оплати проїзду (ЄАСООП). Орієнтовно йдеться щонайменше про 60 млн грн за розробки та запуску відповідної системи протягом двох років. З урахуванням розширеного функціоналу ЄАСООП (облік пільг, компенсацій, контроль, обмін із державними реєстрами) потреба може бути вищою, але ці витрати одноразові, створюють інфраструктуру прозорості, дозволяють уникнути системних втрат у майбутньому.

5. Чи є ризик, що компенсації будуть неповними або із затримками? Законопроєкт усуває головну причину затримок — відсутність обліку. Кожна пільгова поїздка фіксується в системі. Періодичність перерахування коштів визначається Кабінетом Міністрів. Компенсація базується на фактичних даних, а не «середніх нормах». Це принципово інша модель, ніж нинішня.

6. Чи не перекладає законопроєкт відповідальність на громади? Ні. Законопроєкт розроблявся з врахуванням позиції Асоціації міст України, органів місцевого самоврядування та перевізників. Громади самі визначають обсяг гарантій для пільговиків (крім ветеранів), платять лише за реально здійснені поїздки та отримують інструменти планування маршрутів і витрат.

7. Як реформа захищає людей з пільгами? Для людини реформа означає відсутність конфліктів із водіями, відсутність «доведення» права на пільгу та зрозумілий і простий механізм користування. Пільга реалізується через банківську картку, яку вже мають майже всі отримувачі пенсій і соцдопомоги. У разі втрати картки її можна заблокувати в банку, отримати нову, перереєструвати через ЦНАП.

8. Чи працюватиме система у разі технічних збоїв або без інтернету? Так. Територіальні системи обліку (АСООП) можуть працювати офлайн. Передбачено, що дані мають накопичуватись та передаватись після відновлення зв’язку. Це вже застосовується в існуючих транспортних системах.

9. Як законопроєкт гарантує оплату перевізникам? Ключовий принцип реформи: кожна поїздка оплачується. Незалежно від того, пільговик чи платний пасажир: пасажир прикладає картку, система фіксує поїздку; перевізник отримує оплату. Це знімає фінансові ризики та конфлікти.

10. Чому передбачено перехідний період до 1 липня 2028 року? Перехідний період потрібен, щоб впровадження було поступовим. Йдеться про розробку підзаконних актів, проведення конкурсів органів місцевого самоврядування та обласними адміністраціями на визначення операторів територіальних систем обліку оплати проїзду, монтаж обладнання та підключення до національної системи обліку та оплати проїзду, реєстрацію пільговиків. Це реалістичний, технічно обґрунтований графік.

11. Що станеться, якщо законопроєкт не буде ухвалений? Відмова від реформи означатиме збереження системи, яка вже не працює. На практиці це призведе до: подальшого зростання конфліктів у транспорті між водіями та пільговиками; збільшення кількості відмов у пільговому проїзді, зокрема для ветеранів; фінансового виснаження перевізників, які виконують соціальну функцію без компенсації; згортання або припинення маршрутів із високою часткою пільгових пасажирів; посилення соціальної напруги та втрати довіри до держави; ускладнить перехід на європейську модель організації перевезень пасажирів.

Рівненські ліцеї стануть пілотами нової освітньої моделі

З 1 вересня 2026 року дві рівненські школи – Зорянський ліцей та Рівненський ліцей №13 – стануть пілотними установами, де буде впроваджуватися нова профільна освіта.

  • Для участі в пілотному проекті ліцеї подали заявки, отримали згоду батьків учнів та пройшли відбір комісією Міністерства освіти та науки України.
  • У рамках пілотування учням буде надано можливість обрати освітню траєкторію, а також використовуватимуться нові навчальні програми для обов’язкових та вибіркових предметів та курсів.
  • В кожному ліцеї буде працювати кар’єрний освітній консультант, який допоможе учням визначитися з професійною спрямоністю, обрати вибіркові предмети та курси, а також скласти план для досягнення професійних цілей.
  • Закладам буде виділено фінансування з субвенції на утримання навчальних закладів, яке використовуватиметься на обладнання навчальних кабінетів та лабораторій.

Цей пілотний проект є продовженням реформи старшої профільної освіти, яка розпочалася у Вараському ліцеї №1 з 1 вересня 2025 року.

Рівненська область забезпечує безкоштовним гарячим харчуванням понад 50 тисяч учнів

Рівненщина стала пілотажною областю для масштабної реформи шкільного харчування в Україні. Станом на сьогодні, понад 53 518 учнів 1-го та 4-го класів отримують щоденне гаряче харчування безкоштовно, за фінансування державного бюджету.

Ініціатива реалізується відповідно до національної Стратегії реформування шкільного харчування. Наразі ця програма охоплює 514 шкіл області, де функціонують спеціалізовані харчоблоки та організовано гаряче харчування.

У 2024 році у дев’яти навчальних закладах області було здійснено капітальний ремонт харчоблоків, покращуючи якість харчування учнів.

Щоб підвищити професійний рівень шкільних кухарів, було проведено тренінги та курси підвищення кваліфікації в рамках проєкту «Кулінарний хаб». У проєкті взяли участь 74 досвідчених фахівці.

Плани на майбутнє включають подальше оновлення інфраструктури шкільних харчоблоків, підвищення кваліфікації персоналу та впровадження цифрових технологій для оптимізації шкільних меню.