Судова тяганина: вчителька з Рівненщини програла апеляцію щодо поновлення на посаді

Рівненський апеляційний суд ухвалив рішення у справі за позовом вчительки до освітнього закладу. Педагог намагалася домогтися поновлення на роботі, визнання наказу про звільнення незаконним та виплати заробітної плати за період вимушеного прогулу. Як повідомили у пресслужбі суду, попереднє рішення про поновлення вчительки на посаді було скасовано.

Жінка працювала у ліцеї на умовах строкового трудового договору. Після закінчення терміну його дії її звільнили відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Вчителька не погодилася з таким рішенням, стверджуючи, що її трудовий договір фактично був безстроковим. Хоча суд першої інстанції став на бік позивачки, освітній заклад оскаржив це рішення.

Апеляційний суд підтвердив, що працівниця була прийнята на роботу саме за строковим контрактом, з умовами якого вона ознайомилася та погодилася. Також було враховано, що дію договору продовжили на час відпустки, яку вчителька використала перед звільненням. Відповідно до статті 3 Закону України «Про відпустки», працівник має право на відпустку з подальшим звільненням, а якщо строковий договір завершується під час такої відпустки, його дія автоматично продовжується до її закінчення.

Крім того, суд спирався на практику Верховного Суду, згідно з якою продовження або переукладення строкового договору у випадках, передбачених законом, не змінює його статус на безстроковий. З огляду на це, апеляційний суд визнав звільнення законним, скасував рішення суду першої інстанції та повністю відмовив у задоволенні позовних вимог вчительки.

Суд на Рівненщині: водій мікроавтобуса відповість за ДТП із тяжко травмованим пасажиром

У Вараському районі Рівненської області перед судом постане 24-річний водій мікроавтобуса Renault Trafic. Чоловіка звинувачують у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої важкі травми отримав його пасажир.

Аварія трапилася 26 червня близько 00:45 у селі Собіщиці на вулиці Центральній. Керманич не обрав безпечної швидкості руху та під час повороту ліворуч втратив контроль над транспортним засобом. У результаті мікроавтобус з’їхав у кювет і врізався в дерево.

У ДТП серйозно постраждав 40-річний пасажир, мешканець села Більська Воля. Медики діагностували у нього політравму, численні переломи ребер, закриту черепно-мозкову травму, струс мозку, забій легень, травму плечового сплетіння та травматичний шок. Судово-медична експертиза підтвердила, що ці ушкодження є тяжкими.

Перевірка показала, що на момент аварії водій був тверезим.

Слідчі завершили досудове розслідування та скерували матеріали справи до суду. Водію повідомлено про підозру за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження).

Обвинувачений повністю визнав свою провину та добровільно компенсував потерпілому завдані збитки. Обставин, які б обтяжували покарання, правоохоронці не виявили. Тепер 24-річному жителю Вараша загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3 років.

Довічне ув’язнення за вбивство Ірини Фаріон: суд виніс остаточний вирок

Шевченківський районний суд міста Львова засудив до довічного позбавлення волі вбивцю відомої мовознавиці Ірини Фаріон. Зловмисника, якого завдяки спільній роботі СБУ та Національної поліції було оперативно встановлено та затримано, визнано винним у скоєнні резонансного злочину.

Нападник застрелив мовознавицю біля її будинку у Львові 19 липня 2024 року, після чого намагався переховуватися. Як повідомили в СБУ, правоохоронці затримали кілера за кілька днів у Дніпрі, куди він прибув, щоб «залягти на дно» та уникнути покарання. Засудженим є 20-річний уродженець Дніпропетровщини, який понад чотири місяці готувався до злочину. Для реалізації свого умислу він заздалегідь придбав на «чорному» ринку вогнепальну зброю з боєприпасами.

Прибувши до Львова, фігурант орендував три різні квартири задля конспірації. Він регулярно змінював одяг та маршрути пересування, відстежуючи розпорядок дня та основні локації переміщення потерпілої.

За даними Офісу Генерального прокурора, поблизу помешкання Ірини Фаріон нападник підійшов до неї та з відстані близько двох метрів здійснив постріл у голову, після чого втік. Громадську діячку госпіталізували, проте врятувати її життя не вдалося — того ж дня вона померла від проникаючого вогнепального поранення голови.

У перші години після злочину контррозвідка СБУ зібрала первинний масив оперативної інформації, що дозволило встановити особу стрілка та його місцеперебування. Ці дані були використані у спільній роботі з Національною поліцією для його розшуку та затримання. Під час обшуків у затриманого вилучили мобільний телефон із матеріалами, які підтверджували підготовку до вбивства.

Під час судового процесу сторона обвинувачення довела, що чоловік скоїв вбивство через виконання потерпілою громадського обов’язку та з мотивів національної нетерпимості. Засуджений дотримувався поглядів щодо нібито «національної дискримінації громадян України, які спілкуються російською мовою». Ірину Фаріон, відому своєю публічною позицією на захист української мови та культури, він сприймав як особу, що нібито «розколює народну єдність».

На основі зібраних доказів суд визнав чоловіка винним за двома статтями Кримінального кодексу України: п. 8, 14 ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство особи у зв’язку з виконанням нею громадського обов’язку, вчинене з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості) та ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю). Йому призначено покарання у вигляді довічного ув’язнення.

На Рівненщині судили чоловіка за домашнє насильство та спробу підпалу будинку

Зарічненський районний суд Рівненської області виніс вирок чоловіку, визнавши його винним у домашньому насильстві стосовно співмешканки. Йому призначено штраф у розмірі 340 гривень із зобов’язанням сплатити судовий збір. Згідно з постановою суду від 28 вересня 2026 року, подія трапилася 5 вересня близько 18:24 у житлі чоловіка. Матеріали справи свідчать, що правопорушник перебував у нетверезому стані та вчинив психологічне і фізичне насильство щодо жінки: лаявся нецензурними словами та намагався підпалити будинок. Суд дійшов висновку, що такі дії завдали шкоди фізичному та психологічному здоров’ю потерпілої. Провина була доведена матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, заявою та письмовими поясненнями потерпілої сторони. У суді жінка зазначила, що наразі вони примирилися, і вона не має жодних претензій до співмешканця. Сам чоловік проігнорував судове засідання та не з’явився, хоча був завчасно і належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду. Дії правопорушника кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП як вчинення домашнього насильства. Суд стягнув із нього 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень штрафу, а також 665,60 гривні судового збору.

13 років за ґратами: апеляційний суд залишив у силі вирок за вбивство на Білому озері

Рівненський апеляційний суд розглянув скаргу захисника 56-річного жителя Вараського району, якого було визнано винним в умисному вбивстві. Інцидент стався 30 червня 2024 року на березі Білого озера поблизу села Вовчиці. Конфлікт між двома чоловіками під час відпочинку закінчився тим, що 56-річний житель Рівненщини поїхав додому. Будучи членом добровольчого формування територіальної громади (ДФТГ), він мав нести чергування, проте натомість одягнув спецодяг, взяв закріплений за ним автомат АК-74 та повернувся на пляж. На місці події він перезарядив зброю, зняв її із запобіжника та підійшов до компанії відпочивальників, вимагаючи вибачень від свого опонента. Під час повторної суперечки чоловік здійснив два постріли у бік 54-річного кривдника. Потерпілий отримав поранення, від якого помер під час транспортування до лікарні. Після вбивства нападник переховувався кілька днів, але згодом здався правоохоронцям. 8 червня 2026 року суд першої інстанції призначив йому покарання у вигляді 13 років позбавлення волі. Також було частково задоволено цивільні позови родичів загиблого: з засудженого стягнули по 1 мільйону гривень моральної шкоди на користь дружини, сина та матері кожного. Захист намагався оскаржити вирок, вимагаючи перекваліфікації справи на статтю про вбивство через необережність, зменшення терміну ув’язнення до 2 років та зниження суми компенсацій. Засуджений стверджував, що постріли сталися випадково під час боротьби за зброю. Проте прокурор та потерпілі наполягали на умисності дій, вказуючи на те, що обвинувачений свідомо готувався до нападу, екіпірувавшись та підготувавши зброю до стрільби. Колегія суддів Рівненського апеляційного суду відхилила апеляційну скаргу, залишивши вирок суду першої інстанції без змін.

На Сарненщині прокуратура повернула громаді землю вартістю 2,7 мільйона гривень

Сарненська окружна прокуратура домоглася виконання судового рішення, згідно з яким скасовано договір оренди та повернуто у комунальну власність громади земельну ділянку. Йдеться про понад 2,6 гектара землі, яку у 2025 році передали промисловому підприємству в оренду поза конкурсом для обслуговування будівель і споруд. Про це поінформували у пресслужбі Рівненської обласної прокуратури.

Законодавство іноді дозволяє передавати землю без аукціонів, зокрема для діяльності, пов’язаної з користуванням надрами на підставі відповідних дозволів. Однак під час перевірки прокурори встановили, що ця земельна ділянка не розташована в межах ділянки надр, яка була надана підприємству за спеціальним дозволом.

Господарський суд Рівненської області та Північно-західний апеляційний господарський суд погодилися з аргументами прокуратури про незаконність такого правочину та ухвалили рішення на користь держави. На сьогодні права Рокитнівської територіальної громади захищено, договір оренди анульовано, а приватне товариство повернуло земельну ділянку власнику.

У Рівному апеляційний суд скасував штраф і позбавлення прав військовому за їзду «під кайфом»

Рівненський апеляційний суд скасував постанову суду першої інстанції та закрив провадження стосовно військовослужбовця ЗСУ, якого раніше визнали винним у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп’яніння. Про це повідомила пресслужба Рівненського апеляційного суду. Підставою для скасування штрафу у розмірі 17 тисяч гривень та позбавлення прав стало значне порушення процедури медичного огляду.

Згідно з матеріалами справи, у травні поточного року правоохоронці зупинили легковий автомобіль під керуванням військового на автодорозі Городище-Рівне-Старокостянтинів. Водія направили до медичної установи для проведення огляду на стан наркотичного сп’яніння за допомогою швидкого експрес-тесту. Оскільки тест дав позитивний результат, поліцейські склали відповідний протокол.

Не погодившись із рішенням місцевого суду, військовослужбовець звернувся з апеляційною скаргою, наголосивши на допущених порушеннях закону під час перевірки. Апеляційна інстанція підкреслила, що обов’язковою умовою при огляді на стан наркотичного сп’яніння є проведення лабораторного дослідження біологічного середовища водія, зокрема методом хромато-мас-спектрометрії. Експрес-тест у медичному закладі є лише первинним етапом, і у разі його позитивного результату наявність забороненої речовини в організмі обов’язково слід підтвердити лабораторно. У даному випадку лікарі такого обов’язкового лабораторного дослідження не виконали.

Ба більше, у лікарському висновку були відсутні чіткі дані про стан водія та підпис фахівця, який проводив огляд, а відеозапис із нагрудної камери поліцейських надано не було. Водночас на наступний день військовослужбовець самостійно звернувся до приватної клініки для проходження лабораторного дослідження, результати якого повністю спростували наявність будь-яких наркотичних речовин в його організмі.

З огляду на виявлені порушення, Рівненський апеляційний суд визнав висновок лікарів неналежним доказом, скасував ухвалену раніше постанову про притягнення водія до відповідальності та закрив провадження у справі через відсутність складу адміністративного правопорушення.

У Рівному судили лікаря за незаконне використання електронного підпису та купівлю наркотиків

Рівненський міський суд ухвалив вирок лікарю-отоларингологу КНП «Міська лікарня №2», який несанкціоновано використовував електронний підпис колеги та незаконно оформлював електронні рецепти на психотропні та наркотичні препарати на власне ім’я. Про це свідчить вирок суду. Згідно з матеріалами справи, медичний працівник не мав допуску до роботи з наркотичними засобами. Навесні 2025 року він через медичну інформаційну систему «Health24» оформив три електронні рецепти на придбання 280 ампул знеболювального «Налбуфін» для себе, призначивши собі 110 днів «лікування» цим препаратом. Пізніше, з січня по квітень 2026 року, обвинувачений використав електронний цифровий ключ іншого лікаря-отоларинголога цієї ж лікарні, котрий не підозрював про незаконні дії колеги. Шляхом втручання в роботу системи «Health24» чоловік сформував фальшиві епізоди власного лікування та виписав на своє ім’я 95 електронних рецептів на наркотичні засоби трамадол, морфін і психотропну речовину діазепам. За цими підробленими рецептами медик купував лікарські засоби в аптеках. Під час судового засідання обвинувачений повністю визнав провину, щиро розкаявся та допомагав розкриттю злочинів. Суд при призначенні покарання взяв до уваги те, що чоловік не мав попередніх судимостей, утримує малолітню дитину та перерахував 50 000 гривень на підтримку Збройних сил України. Суд визнав його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, які передбачені ч. 1 ст. 318, ч. 1 ст. 319 та ч. 1 ст. 361 КК України. Йому призначили покарання у вигляді 3 років обмеження волі разом із позбавленням права займатися лікарською діяльністю на 1 рік. Одночасно на підставі ст. 75 КК України медика звільнили від відбування основного покарання з призначенням іспитового строку на 1 рік.

На Рівненщині засудили чоловіка за систематичне домашнє насильство

Вараський міський суд виніс вирок місцевому жителю, який систематично вчиняв фізичне та психологічне насильство щодо своєї дружини. Як зазначено у матеріалах справи, чоловік перебуває на обліку у лікаря-нарколога через алкогольну залежність та неодноразово чинив тиск на дружину у їхній спільній квартирі. У період із жовтня по листопад 2025 року він двічі вчиняв психологічне насильство, ображаючи жінку лайкою та погрозами, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. 1 грудня 2025 року на ґрунті ревнощів чоловік застосував фізичну силу, завдавши дружині щонайменше три удари кулаком у голову та обличчя, що призвело до забійної рани губи та синців. У січні 2026 року Вараський міський суд оштрафував його на 850 грн за ч. 2 ст. 125 КК України. Попри це, вже за місяць чоловік знову вчинив психологічне насильство, влаштувавши скандал із погрозами фізичної розправи. Під час судового засідання обвинувачений повністю визнав провину та розкаявся. Потерпіла підтвердила факти насильства, проте зазначила, що вони примирилися, претензій вона не має і просила суд не карати чоловіка суворо. Враховуючи висновок органу пробації про високий ризик повторного правопорушення, суд призначив покарання без ізоляції від суспільства. Засуджений має періодично з’являтися для реєстрації, повідомляти про зміни у житті та не виїжджати за межі України без погодження. Також він зобов’язаний пройти тримісячну програму для кривдників під контролем Вараської міської ради. У разі ухилення від виконання цієї вимоги йому загрожує відповідальність за ст. 390-1 КК України.

На Рівненщині суд зобов’язав видати паспорт-книжечку замість ID-картки через релігійні переконання

Рівненський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким визнав протиправною відмову Державної міграційної служби у видачі 16-річній жительці області паспорта громадянина України у формі книжечки. Про це поінформували у пресслужбі суду. Юна дівчина звернулася до ДМС одразу після досягнення 16-річного віку. Вона виявила бажання отримати паспорт-книжечку, а від ID-картки відмовилася, керуючись власними релігійними переконаннями. У міграційній службі пояснили, що для оформлення такого документа потрібне відповідне рішення суду, яке б зобов’язувало його видати. Оскільки такого рішення заявниця не надала, їй відмовили у прийнятті документа через відсутність правових підстав. Не погодившись із цим рішенням, дівчина звернулася до суду для оскарження позиції ДМС. Представники міграційної служби у суді запевняли, що надісланий дівчині документ не був офіційною відмовою, а слугував лише роз’ясненням процедури оформлення паспорта. Проте суд відхилив ці доводи. У судовому рішенні наголошується, що чинне законодавство визначає вичерпний перелік підстав для відмови у видачі паспорта, і вимога мати попереднє рішення суду там відсутня. Крім того, суд спирався на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, висловлені у зразковій справі №806/3265/17 від 19 вересня 2018 року, які стосуються порядку оформлення паспортів у формі книжечки. В результаті суд задовольнив позов та зобов’язав Державну міграційну службу оформити й видати дівчині паспорт громадянина України у формі книжечки.