Штучний інтелект як інструмент підвищення продуктивності: інтерв’ю з Андрієм Губським

Штучний інтелект сьогодні дедалі активніше впливає на різні сфери життя — від освіти до бізнесу та науки. Він допомагає автоматизувати робочі процеси, пришвидшувати аналіз даних і відкриває нові можливості для професійного розвитку. Водночас разом із перевагами виникають питання щодо ризиків використання технології та її впливу на критичне мислення людини. Про те, як штучний інтелект змінює навчання і професійну діяльність, які можливості відкриває ця технологія та як її використовувати відповідально, ми поговорили з ІТ-консультантом, підприємцем і директором Конструкторського бюро інформаційних систем КПІ ім. Ігоря Сікорського Андрієм Губським. — Як штучний інтелект впливає на навчання та роботу сьогодні? — Сьогодні штучний інтелект суттєво трансформує як навчання, так і професійну діяльність. Передусім це відбувається через автоматизацію рутинних операцій, підготовку чернеток текстів, аналіз даних і підтримку дослідницьких експериментів. У навчальному процесі штучний інтелект допомагає швидше знаходити інформацію, структурувати матеріали та спрощує доступ до знань. У професійній діяльності його використання сприяє підвищенню продуктивності, прискорює розробку рішень і дозволяє фахівцям більше часу приділяти творчим або аналітичним завданням. Завдяки цьому змінюється сам підхід до роботи — людина може зосередитися на стратегічних процесах, а технічні або повторювані операції передати системам штучного інтелекту. Водночас важливо розуміти, що результати, отримані за допомогою штучного інтелекту, потребують обов’язкової перевірки та критичної оцінки. Ефективне використання цієї технології можливе лише тоді, коли людина має достатній рівень експертизи й здатна виконати завдання навіть без допомоги штучного інтелекту. Саме тому ШІ варто розглядати як інструмент, що підсилює професійні можливості людини, але не замінює її знання та досвід. — Які можливості відкриває використання штучного інтелекту для людей? — Штучний інтелект відкриває широкі можливості як у повсякденному житті, так і в професійній діяльності. Передусім він дозволяє значно пришвидшити виконання різних завдань — від створення контенту й генерації ідей до проведення досліджень, моделювання сценаріїв і отримання аналітичних результатів. Це дає змогу ефективніше використовувати час і ресурси та зосереджуватися на складніших і творчих процесах. Для бізнесу та науки використання штучного інтелекту означає зменшення бар’єрів для інновацій і швидший цикл експериментів. Технологія дозволяє швидко аналізувати великі обсяги інформації, тестувати різні рішення та оптимізувати робочі процеси. Наприклад, у Конструкторському бюро інформаційних систем КПІ ім. Ігоря Сікорського штучний інтелект вже використовується для тестування програмних продуктів, генерації тестових даних, допомоги в код-рев’ю та виконання дослідницьких завдань. Студентів, які проходять практику, заохочують застосовувати ШІ як інструмент підвищення продуктивності, але водночас наголошують на необхідності перевірки результатів і відповідальному використанні технології. Таким чином, штучний інтелект створює нові можливості для розвитку науки, освіти та бізнесу, але його ефективність залежить від того, наскільки свідомо люди використовують ці інструменти. — Чи існують ризики або проблеми, пов’язані з використанням штучного інтелекту? — Так, використання штучного інтелекту повязане з низкою ризиків, і їх важливо враховувати. Одним із ключових викликів є надмірне делегування інтелектуальної роботи технологіям, особливо у сфері освіти та наукових досліджень. Це може призводити до зниження рівня критичного мислення, коли людина перестає самостійно аналізувати інформацію і покладається лише на результати, отримані за допомогою ШІ. Іншою проблемою є можливі помилки або так звані «галюцинації» моделей, коли система генерує неточну або недостовірну інформацію. Тому важливо пам’ятати, що результати роботи штучного інтелекту потребують перевірки та критичної оцінки. Також існують етичні питання, пов’язані з авторством, конфіденційністю даних і прозорістю алгоритмів. Використання штучного інтелекту може створювати ризики для захисту персональної інформації або викликати питання щодо відповідальності за створений контент. Крім того, існує небезпека формування залежності від таких технологій, коли користувач поступово втрачає здатність самостійно вирішувати завдання. Саме тому я вважаю, що штучний інтелект потрібно розглядати як асистента, який допомагає людині, але не замінює її професійну експертизу. Важливо впроваджувати практики перевірки результатів і відповідального використання цієї технології. — Як змінюється ставлення людей до штучного інтелекту останніми роками? — Останніми роками ставлення до штучного інтелекту поступово змінюється від настороженості до практичного прийняття та активного використання. Якщо раніше ця технологія сприймалася як складний інструмент, доступний лише вузькому колу фахівців, то сьогодні вона стала масовою і широко інтегрованою у повсякденні цифрові сервіси. Все більше людей, навіть тих, хто не пов’язаний із ІТ-сферою, починають використовувати штучний інтелект у навчанні, роботі та творчій діяльності. Це свідчить про поступову адаптацію суспільства до нових технологій і зростання інтересу до їхніх можливостей. Водночас разом із популярністю зростає і усвідомлення обмежень штучного інтелекту та необхідності його відповідального використання. Формується більш зріле ставлення до цієї технології, у якому поєднуються ентузіазм щодо її потенціалу та обережність щодо можливих ризиків. — У яких сферах, на вашу думку, штучний інтелекту найбільше впливатиме у майбутньому? — Найбільший вплив штучний інтелекту матиме у сферах, де ключову роль відіграє обробка великих обсягів даних. Передусім це освіта, медицина, наука, інженерія, державне управління, фінанси та бізнес-аналітика. У цих галузях технологія дозволить автоматизувати аналіз інформації, підвищити точність прогнозування та оптимізувати процес прийняття рішень. Значний потенціал штучний інтелекту має також у сфері розробки програмного забезпечення, де він допомагає автоматизувати створення коду, тестування продуктів і вдосконалення цифрових рішень. Важливим напрямом розвитку є персоналізоване навчання, яке дозволяє адаптувати освітні програми до потреб кожного користувача. Крім того, штучний інтелект активно впливатиме на розвиток цифрових сервісів і технологічних платформ, що визначатимуть подальшу трансформацію економіки та суспільства загалом. — Які поради можете дати людям щодо використання штучного інтелекту? — Найкраща стратегія використання штучного інтелекту — застосовувати його для автоматизації рутинних процесів і підвищення продуктивності, залишаючи за людьми критичне мислення та фінальну відповідальність за результат. Важливо не покладатися повністю на технологію, а розуміти її можливості та обмеження. Я рекомендую розвивати навички правильного формулювання запитів до систем штучного інтелекту, адже якість отриманих результатів значною мірою залежить від того, наскільки чітко поставлене завдання. Водночас необхідно завжди перевіряти інформацію, яку генерує ШІ, і критично оцінювати її достовірність. Також варто експериментувати з різними сценаріями використання технології, але при цьому підтримувати власну професійну експертизу без повної залежності від штучного інтелекту. Окрему увагу слід приділяти етичним аспектам його застосування, зокрема питанням конфіденційності даних і прозорості алгоритмів. У довгостроковій перспективі найбільш ефективними будуть ті користувачі, які навчилися інтегрувати штучний інтелект у свої робочі процеси як інструмент посилення власних компетенцій, а не їх заміни. Штучний інтелект дедалі активніше впливає на навчання, професійну діяльність і розвиток різних сфер суспільства. Водночас, як підкреслює Андрій Губський, ефективне використання цієї технології можливе лише за умови відповідального підходу, критичного мислення та збереження власної професійної експертизи. Штучний інтелект має залишатися інструментом, що підсилює можливості людини, але не замінює її знання та досвід.

Варашанин Стане Учасником Антарктичної Експедиції

Олег Горяінов, випускник Вараського ліцею № 3, стане учасником 31-ї Української антарктичної експедиції. Про це повідомив міський голова Вараша Олександр Мензул.

Олег працюватиме біологом і є наймолодшим членом команди. Упродовж року учасники експедиції проводитимуть в Антарктиці комплексні геофізичні, метеорологічні та біологічні дослідження. Також вони забезпечуватимуть роботу української антарктичної станції «Академік Вернадський».

У новій експедиції — 14 учасників та учасниць. Зокрема, 9 вчених (4 метеорологи, 3 біологи та 2 геофізики) та 5 представників команди життєзабезпечення: сисадмін, дизеліст, механік, лікарка та кухар. Очільницею вперше стане жінка — метеорологиня Анжеліка Ганчук.

Учасники експедиції вирушать в Антарктику наприкінці лютого 2026 року і працюватимуть на «Вернадському» до квітня 2027 року. «Участь Олега Горяінова в такій відповідальній державній місії — це вагомий привід для гордості всієї громади. Пишаємося досягненнями нашої молоді, їхнім професіоналізмом, наполегливістю та відданістю науці. Бажаю Олегу успішної роботи, нових наукових здобутків та цікавих відкриттів», — написав Олександр Мензул.

Як українські стартапи змінюють світ: Від Fintech до GreenTech

Двадцятитривипоручний португалець Андре Гонсалвес, який виступав за житомирське «Полісся», продовжує кар’єру у рівненському «Вересі». Про це повідомлено на сайті червоно-чорних. Строк дії орендної угоди між клубами – один рік. «Верес» також отримав пріоритетне право викупу футболіста. Андре Перейра Гонсалвес народився 16 травня 2003 року у Лісабоні (Португалія). Ігрове амплуа – вінгер. Вихованець академії лісабонського «Спортінга», також виступав за «Ешторіл» та «Полісся». У нинішньому сезоні зіграв за житомирян у трьох матчах чемпіонату України. На рахунку футболіста 16 матчів та 1 гол за юнацькі збірні Португалії U15, U16 і U17. Андре Гонсалвес став першим португальським легіонером в історії рівненського «Вереса».

Нові дослідження про вплив мікропластику на здоров’я людини

Фото ілюстративне

Військовослужбовці зі статусом учасника бойових дій (УБД) мають право на безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом. 

Про це повідомили в Міністерстві оборони України.

Альтернатива — пільговий проїзд один раз на рік з 50% знижкою на вказані види транспорту.

Для користування правом необхідно мати лист талонів. Вперше лист талонів видається одночасно з посвідченням УБД.

Скористатися правом можна, пред’явивши посвідчення та лист талонів у касі продажу квитків — касир обмінює талони на квитки. Після закінчення терміну дії листа військовослужбовець подає рапорт командирові частини і отримує новий лист, старий необхідно здати. Якщо лист відсутній, уповноважений орган перевіряє підстави для видачі нового.

На військовослужбовців, які здійснюють поїздки за пільговими квитками, поширюються всі правила і умови перевезень відповідного виду транспорту.

Розвиток мікробіотехнологій в Україні: Нові можливості та перспективи

До Рівненської області приїхав Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Норвегія в Україні Ларс Хансен.

Про це повідомив начальник Рівненської ОВА Олександр Коваль.

«Подякував норвезькому народу за підтримку. У тому числі за підтримку Рівненщини у питаннях енергозбереження», —  сказав очільник області.

За його словами, завдяки участі Норвезько-Українського фонду енергоефективності вдалося здійснити термомодернізацію дитячих садочків, оновити вуличне освітлення та встановити сонячні панелі на медичних закладах.

Під час зустрічі обговорили можливі напрямки майбутньої співпраці, та підтримки регіону, зокрема залучення норвезьких інвесторів до розвитку Рівненщини.