Мінометники з Сарн провели навчальні стрільби з 82-мм і 120-мм мінометів в польових умовах. Під час занять нацгвардійці відпрацьовували весь алгоритм дій – від отримання координат і розгортання вогневої позиції до ураження умовних ворожих цілей. Про це повідомили у Західному територіальному управлінні Національної гвардії України. Основну увагу нацгвардійці зосереджували на точності розрахунків, швидкості наведення та злагодженості дій особового складу. Кожен номер розрахунку чітко виконував визначені завдання, адже саме взаємодія і дисципліна забезпечували результат у реальних бойових умовах. За легендою навчань, мінометники мали подавити вогневі точки та знищити укріплені позиції противника, забезпечивши прикриття підрозділів піхоти. Робота з 82-мм і 120-мм мінометами вимагала високого рівня підготовки, адже це потужна зброя, здатна ефективно уражати цілі на значних відстанях.
Позначка: дистанційне навчання
Освіта в Рівненській громаді за час воєнного стану
Чотири роки повномасштабної війни змінили життя кожного з нас. Зокрема, вторгнення забрало у дітей їхній безтурботний час. А ще тепер вони навчаються не в класах, а в укриттях. І все це під звуки сирен. «Ранок 24 лютого 2022 багато дітей пам’ятають досі. Замість дороги до школи — новини про війну. Замість звичних уроків — перші онлайн-заняття і розмови про безпеку. З того часу минуло чотири роки, і разом із країною вони навчилися жити і навчатися під час війни», — журналістка Анна Авдєєва. Повномасштабне вторгнення змінило освітній процес на 180 градусів. У перші дні після 24 лютого школи фактично завмерли. Освітяни згадують: тоді головним було не навчання, а безпека дітей і вчителів. Багато родин виїжджали, класи порожніли, а уроки проводили в онлайн-режимі. «Я пригадую свою першу смс. Я тоді була класним керівником 10-Б класу. І я написала їм, що ми будемо навчатися дистанційно через класрум. Але якщо раптом уроків не буде, то не буде. І діти мені всі, я написала «Слава Україні», вони мені всі відповіли «Героям слава». І ніхто не запитував, коли буде, чому не буде, як буде. Всі прекрасно розуміли», — вчителька зарубіжної літератури Квасилівського ліцею Наталія Микитюк. Та школи швидко стали не лише місцем навчання. Тут почали організовувати волонтерські штаби, допомагати військовим і підтримувати одне одного. Хтось плів сітки із домашніх речей, хтось робив коктейлі молотова. «Розпочинали ми із простого одягу, який самі приносили до школи. Різали на клаптики, ми ще не знали як це робиться правильно. Ми зняли в спортзалі волейбольні сітки, наплітали на них ткнини. Сітки були досить тяжкими. Не знали як то всьо вдосконалювати, але потрохи вдосконалювали», — вчителька зарубіжної літератури Квасилівського ліцею Наталія Микитюк. З часом довелося пристосовуватися до нових реалій. Відтак, зайшла мова про повернення дітей до класів. У школах почали облаштовувати укриття, переносити парти в підвали, запасатися водою, ліхтарями та всім необхідним, аби навчання могло тривати навіть під час тривог. Саме тоді у навчальних закладах поступово почали відновлювати очні уроки. «На сьогоднішній день усі заклади освіти, я кажу зараз і про дошкільні заклади освіти, і заклади загальної середньої, — забезпечені укриттями. Деякі заклади мають власні укриття, найпростіші, протирадиційні укриття чи сховища, а є такі заклади, які не мають підвальних приміщень, тому вони використовують укриття інших суб’єктів господарювання», — начальник управління освіти Рівного Андрій Мазур. Війна вплинула і на кількість дітей в школах. Учнів стало менше — частина родин виїхала за кордон або в інші міста. Така тенденція спостерігається і дотепер. Діти вийшли на очне навчання. Проте війна переслідує їхнє дитинство. Довготривалі тривоги та навчання у підвалі . Вчителі кажуть: попри всі труднощі, вони намагаються зберегти для учнів відчуття звичайного шкільного життя. «Я пам’ятаю, перша тривога і ми прийшли в укриття. Ми співали пісні. Ми співали, що не вмерла Україна. Ми співали гімн України. Ми підтримали одне одного. Дізналися, в кого там день народження з дітей. Вітали. Ми намагалися дуже оптимістично до цього всього ставитись. Хоча було надзвичайно важко», — вчителька зарубіжної літератури Квасилівського ліцею Наталія Микитюк. Окрім того, школи та діти і досі намагаються допомагати та працювати на перемогу. Влаштовують благодійні ярмарки для підтримки наших військових, досі плетуть сітки та шиють плитоноски. «24 лютого змінив весь світ. Не виключенням став і наш Квасилівський ліцей. Спочатку повномасштабного вторгнення у Квасилівському ліцею всі учні, батьки та працівники доєдналися до допомоги Збройним силам України. Ми систематично проводимо ярмарки на підтримку Збройних сил України. Виручені кошти ми віддаємо нашому волонтерському центру, який має назву «Ніжна броня». Також закуповуємо генератори, реби, закуповуємо необхідне обладнання для хлопців та пересилаємо», — директор Квасилівського ліцею Сергій Валага. Ці діти подорослішали швидше, ніж мали б. Вони знають, що таке повітряна тривога, укриття і новини про війну. Та, попри все це, продовжують навчатися, мріяти і будувати плани на майбутнє. Щороку до шкіл приходять першокласники, а одинадцятикласники залишають їхні стіни і роблять перший крок у доросле життя.
Штучний інтелект як інструмент підвищення продуктивності: інтерв’ю з Андрієм Губським
Штучний інтелект сьогодні дедалі активніше впливає на різні сфери життя — від освіти до бізнесу та науки. Він допомагає автоматизувати робочі процеси, пришвидшувати аналіз даних і відкриває нові можливості для професійного розвитку. Водночас разом із перевагами виникають питання щодо ризиків використання технології та її впливу на критичне мислення людини. Про те, як штучний інтелект змінює навчання і професійну діяльність, які можливості відкриває ця технологія та як її використовувати відповідально, ми поговорили з ІТ-консультантом, підприємцем і директором Конструкторського бюро інформаційних систем КПІ ім. Ігоря Сікорського Андрієм Губським. — Як штучний інтелект впливає на навчання та роботу сьогодні? — Сьогодні штучний інтелект суттєво трансформує як навчання, так і професійну діяльність. Передусім це відбувається через автоматизацію рутинних операцій, підготовку чернеток текстів, аналіз даних і підтримку дослідницьких експериментів. У навчальному процесі штучний інтелект допомагає швидше знаходити інформацію, структурувати матеріали та спрощує доступ до знань. У професійній діяльності його використання сприяє підвищенню продуктивності, прискорює розробку рішень і дозволяє фахівцям більше часу приділяти творчим або аналітичним завданням. Завдяки цьому змінюється сам підхід до роботи — людина може зосередитися на стратегічних процесах, а технічні або повторювані операції передати системам штучного інтелекту. Водночас важливо розуміти, що результати, отримані за допомогою штучного інтелекту, потребують обов’язкової перевірки та критичної оцінки. Ефективне використання цієї технології можливе лише тоді, коли людина має достатній рівень експертизи й здатна виконати завдання навіть без допомоги штучного інтелекту. Саме тому ШІ варто розглядати як інструмент, що підсилює професійні можливості людини, але не замінює її знання та досвід. — Які можливості відкриває використання штучного інтелекту для людей? — Штучний інтелект відкриває широкі можливості як у повсякденному житті, так і в професійній діяльності. Передусім він дозволяє значно пришвидшити виконання різних завдань — від створення контенту й генерації ідей до проведення досліджень, моделювання сценаріїв і отримання аналітичних результатів. Це дає змогу ефективніше використовувати час і ресурси та зосереджуватися на складніших і творчих процесах. Для бізнесу та науки використання штучного інтелекту означає зменшення бар’єрів для інновацій і швидший цикл експериментів. Технологія дозволяє швидко аналізувати великі обсяги інформації, тестувати різні рішення та оптимізувати робочі процеси. Наприклад, у Конструкторському бюро інформаційних систем КПІ ім. Ігоря Сікорського штучний інтелект вже використовується для тестування програмних продуктів, генерації тестових даних, допомоги в код-рев’ю та виконання дослідницьких завдань. Студентів, які проходять практику, заохочують застосовувати ШІ як інструмент підвищення продуктивності, але водночас наголошують на необхідності перевірки результатів і відповідальному використанні технології. Таким чином, штучний інтелект створює нові можливості для розвитку науки, освіти та бізнесу, але його ефективність залежить від того, наскільки свідомо люди використовують ці інструменти. — Чи існують ризики або проблеми, пов’язані з використанням штучного інтелекту? — Так, використання штучного інтелекту повязане з низкою ризиків, і їх важливо враховувати. Одним із ключових викликів є надмірне делегування інтелектуальної роботи технологіям, особливо у сфері освіти та наукових досліджень. Це може призводити до зниження рівня критичного мислення, коли людина перестає самостійно аналізувати інформацію і покладається лише на результати, отримані за допомогою ШІ. Іншою проблемою є можливі помилки або так звані «галюцинації» моделей, коли система генерує неточну або недостовірну інформацію. Тому важливо пам’ятати, що результати роботи штучного інтелекту потребують перевірки та критичної оцінки. Також існують етичні питання, пов’язані з авторством, конфіденційністю даних і прозорістю алгоритмів. Використання штучного інтелекту може створювати ризики для захисту персональної інформації або викликати питання щодо відповідальності за створений контент. Крім того, існує небезпека формування залежності від таких технологій, коли користувач поступово втрачає здатність самостійно вирішувати завдання. Саме тому я вважаю, що штучний інтелект потрібно розглядати як асистента, який допомагає людині, але не замінює її професійну експертизу. Важливо впроваджувати практики перевірки результатів і відповідального використання цієї технології. — Як змінюється ставлення людей до штучного інтелекту останніми роками? — Останніми роками ставлення до штучного інтелекту поступово змінюється від настороженості до практичного прийняття та активного використання. Якщо раніше ця технологія сприймалася як складний інструмент, доступний лише вузькому колу фахівців, то сьогодні вона стала масовою і широко інтегрованою у повсякденні цифрові сервіси. Все більше людей, навіть тих, хто не пов’язаний із ІТ-сферою, починають використовувати штучний інтелект у навчанні, роботі та творчій діяльності. Це свідчить про поступову адаптацію суспільства до нових технологій і зростання інтересу до їхніх можливостей. Водночас разом із популярністю зростає і усвідомлення обмежень штучного інтелекту та необхідності його відповідального використання. Формується більш зріле ставлення до цієї технології, у якому поєднуються ентузіазм щодо її потенціалу та обережність щодо можливих ризиків. — У яких сферах, на вашу думку, штучний інтелекту найбільше впливатиме у майбутньому? — Найбільший вплив штучний інтелекту матиме у сферах, де ключову роль відіграє обробка великих обсягів даних. Передусім це освіта, медицина, наука, інженерія, державне управління, фінанси та бізнес-аналітика. У цих галузях технологія дозволить автоматизувати аналіз інформації, підвищити точність прогнозування та оптимізувати процес прийняття рішень. Значний потенціал штучний інтелекту має також у сфері розробки програмного забезпечення, де він допомагає автоматизувати створення коду, тестування продуктів і вдосконалення цифрових рішень. Важливим напрямом розвитку є персоналізоване навчання, яке дозволяє адаптувати освітні програми до потреб кожного користувача. Крім того, штучний інтелект активно впливатиме на розвиток цифрових сервісів і технологічних платформ, що визначатимуть подальшу трансформацію економіки та суспільства загалом. — Які поради можете дати людям щодо використання штучного інтелекту? — Найкраща стратегія використання штучного інтелекту — застосовувати його для автоматизації рутинних процесів і підвищення продуктивності, залишаючи за людьми критичне мислення та фінальну відповідальність за результат. Важливо не покладатися повністю на технологію, а розуміти її можливості та обмеження. Я рекомендую розвивати навички правильного формулювання запитів до систем штучного інтелекту, адже якість отриманих результатів значною мірою залежить від того, наскільки чітко поставлене завдання. Водночас необхідно завжди перевіряти інформацію, яку генерує ШІ, і критично оцінювати її достовірність. Також варто експериментувати з різними сценаріями використання технології, але при цьому підтримувати власну професійну експертизу без повної залежності від штучного інтелекту. Окрему увагу слід приділяти етичним аспектам його застосування, зокрема питанням конфіденційності даних і прозорості алгоритмів. У довгостроковій перспективі найбільш ефективними будуть ті користувачі, які навчилися інтегрувати штучний інтелект у свої робочі процеси як інструмент посилення власних компетенцій, а не їх заміни. Штучний інтелект дедалі активніше впливає на навчання, професійну діяльність і розвиток різних сфер суспільства. Водночас, як підкреслює Андрій Губський, ефективне використання цієї технології можливе лише за умови відповідального підходу, критичного мислення та збереження власної професійної експертизи. Штучний інтелект має залишатися інструментом, що підсилює можливості людини, але не замінює її знання та досвід.
Пілотний Проєкт ‘На Досвіді’: Залучення Військових та Ветеранів до Навчальної Роботи
У Міністерстві оборони оголошено про запуск пілотного проєкту «На досвіді», спрямованого на підтримку військових та ветеранів, які прагнуть працювати інструкторами. Про це повідомили у Міністерстві оборони.
Суть проєкту полягає в забезпеченні якості підготовки в українському війську. У проєкті беруть участь Міністерство оборони України, благодійний фонд «Повернись живим», рекрутингова платформа Lobby X та командування Сухопутних військ Збройних сил України (ЗСУ).
Мета проєкту – залучити військових та ветеранів, які бажають служити на інструкторських посадах, та передавати свій досвід рекрутам. Квоту для служби інструктором проходять військовослужбовці підрозділів Сухопутних військ та ветерани.
Програма включає навчання з базової загальновійськової підготовки (БЗВП) та підготовку інструкторів у напрямках: тактичної медицини, інженерної справи та топографії, тактичної та вогневої підготовки.
Інструктори будуть знаходитися на службі в Школі загальновійськової підготовки, Школі підготовки інструкторів та Військовій школі імені полковника Євгена Коновальця.
Переваги служби в межах проєкту включають: додаткові сертифікації та роботу з бойовими інструкторами; перебування в колі професіоналів; реальний вплив на підготовку українського війська; грошове забезпечення до 51 000 гривень, речове та майнове забезпечення, включно з засобами індивідуального захисту та медичною допомогою; гнучкість проживання, включаючи час на сім’ю та відновлення; офіційну щорічну відпустку, відпустку за сімейними обставинами та відпустку для учасників бойових дій (УБД).
Участь у проєкті передбачає подання заявки, проходження інтерв’ю у три етапи та випробувальний період, що триває два тижні у форматі відрядження. Після цього інструктори переміщуються на посаду та проходять навчальні курси.
Онлайн-Навчання в Україні: Тенденції та Перспективи
Онлайн-освіта в Україні стрімко набирає популярності та стає важливою частиною сучасного навчального процесу. Завдяки розвитку цифрових технологій українці отримали можливість навчатися дистанційно, опановувати нові професії та здобувати додаткові знання, не виходячи з дому. Особливо активно онлайн-курси та дистанційне навчання використовує молодь, яка цінує гнучкість, доступність і можливість самостійно планувати свій час. Поширення дистанційного навчання значною мірою пов’язане з розвитком інтернету, освітніх платформ і цифрових сервісів. Сьогодні українці можуть проходити онлайн-курси з різних напрямів — від іноземних мов і програмування до маркетингу, дизайну чи психології. Такий формат дозволяє здобувати нові знання незалежно від місця проживання та рівня підготовки. Водночас разом із новими можливостями з’являються й певні труднощі, пов’язані з якістю навчання та ефективністю дистанційного формату. Однією з головних переваг онлайн-освіти є її доступність. Навчатися можна з будь-якого місця, маючи лише доступ до інтернету та необхідний пристрій. Дистанційні курси дозволяють самостійно обирати темп навчання, поєднувати освіту з роботою або іншими справами та поступово опановувати нові навички. Такий формат особливо зручний для людей, які прагнуть підвищити кваліфікацію або змінити професію. Крім того, онлайн-освіта відкриває доступ до великої кількості міжнародних програм і освітніх платформ. Українські студенти можуть слухати лекції іноземних викладачів, отримувати сертифікати міжнародного зразка та знайомитися з сучасними підходами до навчання. Важливим є і те, що дистанційна освіта часто є дешевшою, ніж традиційна, що робить її доступнішою для широкого кола людей. Ще однією перевагою є постійний розвиток освітніх технологій. Використання відеолекцій, інтерактивних завдань, онлайн-тестів та віртуальних платформ робить навчальний процес більш різноманітним і зручним. Завдяки цьому онлайн-освіта стає не лише альтернативою традиційному навчанню, а й окремим ефективним інструментом здобуття знань. Попри значні переваги, онлайн-освіта має і певні труднощі. Однією з головних проблем залишається необхідність високого рівня самодисципліни. Без постійного контролю викладача студентам складніше організувати навчальний процес, дотримуватися графіка занять та своєчасно виконувати завдання. Ще одним викликом є відсутність живого спілкування з викладачами та іншими студентами. Безпосередня взаємодія часто сприяє кращому засвоєнню матеріалу, тоді як дистанційний формат може створювати відчуття ізольованості та знижувати мотивацію до навчання. Важливими залишаються й технічні труднощі. Нестабільний інтернет-зв’язок, недостатній рівень цифрових навичок або відсутність необхідного обладнання можуть ускладнювати процес навчання. Крім того, інколи виникають питання щодо якості окремих онлайн-курсів і рівня підготовки викладачів. Попри труднощі, онлайн-освіта поступово змінює підходи до навчання в Україні. Освітні заклади дедалі частіше поєднують традиційні та дистанційні формати, використовуючи змішану систему навчання. Такий підхід дозволяє поєднати переваги особистого спілкування з гнучкістю онлайн-освіти. Фахівці зазначають, що дистанційне навчання й надалі розвиватиметься разом із технологіями та цифровими сервісами. Очікується поява нових освітніх платформ, інтерактивних методів навчання та сучасних інструментів для отримання знань. Як зазначав міністр освіти і науки України Оксен Лісовий у своїх публічних виступах, цифровізація освіти та розвиток дистанційного навчання є важливим напрямом модернізації освітньої системи України. За його словами, використання сучасних технологій дозволяє розширити доступ до освіти, зробити навчання більш гнучким і адаптованим до потреб студентів. Онлайн-освіта стала важливою складовою сучасної освітньої системи в Україні. Вона відкриває широкі можливості для навчання, професійного розвитку та здобуття нових знань, водночас ставлячи перед студентами нові виклики. Попри труднощі, дистанційний формат продовжує розвиватися та, ймовірно, залишатиметься важливою частиною освіти у майбутньому.
Рівненська громада: Збільшення випадків грипу та ГРВІ спричинило продовження дистанційного навчання
У школах Рівненської громади дистанційне навчання триватиме ще тиждень. Офіційне оголошення про це зробила Рівненська міська рада. Згідно з даними ДУ «Рівненський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», з 06.02 до 12.02.2026 р. в громаді за медичною допомогою, пов’язаною з грипом та іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями, звернулося 3292 особи. З цієї кількості 2250 осіб були дітьми (68,3%). Госпіталізовано 103 людини, з них 81 дитина. У порівнянні з попереднім тижнем, зменшення кількості хворих склало лише 3%. Водночас рівень захворюваності перевищує епідемічний поріг на 49%, що відображає високий рівень інтенсивності епідемічного процесу. Враховуючи цю ситуацію, обмежувальні заходи у закладах освіти на території громади продовжено на наступний тиждень (16-20 лютого 2026 року).
Рівненські школи перейшли на дистанційне навчання через спалах грипу
Місцеві школи Рівного та області тимчасово перейшли на дистанційне навчання у зв’язку з високим рівнем захворюваності на грип серед школярів. Спеціальна комісія запровадила обмеження, зокрема, навчальні заклади переведені на онлайн-формат. За даними центру контролю та профілактики хвороб, протягом минулого тижня близько 9 тисяч жителів області звернулися за медичною допомогою з симптомами грипу. Близько 50% хворих – діти, а ще 30% – особи у віці від 30 до 64 років. У Рівненській громаді, де розташовано 35 закладів загальної та середньої освіти, було вирішено перейти на дистанційне навчання. Начальник управління освіти Рівного Андрій Мазур зазначив, що механізм дистанційного навчання передбачає синхронний та асинхронний режими. Синхронний режим передбачає онлайн-зустрічі з вчителями на термін до 20-25 хвилин. Асинхронний режим дозволяє учням працювати з навчальними матеріалами у випадках відсутності електроенергії. Ліцей №12, який готовий до такого розвитку подій, використовує платформу Google Workspace. Учні та педагоги мають корпоративні облікові записи, а також доступ до відеопояснень, завдань та матеріалів для самопідготовки. Тривалість уроків скорочена відповідно до санітарного регламенту для кожної вікової групи, від 15 до 35 хвилин. У випадку відсутності електроенергії у ліцеї є альтернативні джерела енергії. Дистанційне навчання триватиме тиждень, після чого комісія з питань ТЕБ і НС повторно оцінить ситуацію та прийме рішення.
Посилена підготовка мобілізованих: Новий підхід до оцінювання
Військовослужбовці після завершення підготовки в навчальних центрах будуть складати іспит, який дозволить виявити прогалини в їхніх навичках. Про це повідомляє йдеться у заяві головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Він заявив, що аудит якості базової загальновійськової підготовки, який з минулої осені проводиться в навчальних частинах та бойових бригадах, буде продовжений. Зокрема, йдеться про комплексний іспит для військових, які нещодавно прибули із навчальних центрів. “Іспит дає змогу виявити прогалини в навичках мобілізованого та донавчити його перед виконанням бойових завдань”, – йдеться у заяві генерала. Сирський наголосив на необхідності досягнення кращих показників щодо рівня інструкторів та ставлення їх до роботи, а також оснащення навчальних центрів і полігонів.
Рівненські школярі перейдуть на дистанційне навчання
З понеділка, 9 лютого, учні Рівненської громади навчатимуться у дистанційному форматі. Це рішення було прийнято Комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій після визначення ситуації із захворюваністю на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції на території громади як епідемічної. Протягом останніх семи днів близько трьох тисяч мешканців зверталися до медичних закладів за допомогою, з них 68,8% були дітьми. Заклади освіти здійснюватимуть щоденний моніторинг відвідуваності та обліковуватимуть кількість учнів, відсутніх на заняттях через хворобу, з визначенням співвідношення хворих до загальної кількості дітей у закладі. Ліцеї та гімназії працюватимуть у дистанційному форматі з 9 по 13 лютого 2026 року. Комісія планує знову зібратися, щоб прийняти рішення щодо продовження онлайн-навчання або повернення школярів до очного формату.
Рівненські школи та дитячі садки оцінюють безпеку та готують плани на навчання
Рівненські заклади освіти проводять оперативну оцінку ситуації та готові до прийняття рішень щодо формату навчання. За інформацією в.о. міського голови Рівного Віктора Шакирзяна, педагогічні ради закладів освіти визначають, чи буде навчання здійснюватися дистанційно, змішаною формою або очною.
Кожен заклад самостійно коригує розклад занять, враховуючи безпекові аспекти, та інформує педагогів, учнів та батьків про остаточні рішення. Наразі очна форма навчання залишається основною.
Дошкільні заклади Рівного та області продовжують працювати у звичайному режимі. Планується повторний моніторинг ситуації 19 січня.