Протягом перших восьми місяців 2026 року місцеві бюджети поповнилися на 378,6 млрд гривень. За даними ДПС України, цей показник перевищує результати за аналогічний період минулого року на 16,5%. Зазначені кошти залишаються у розпорядженні громад для покриття найнеобхідніших видатків, серед яких фінансування медичних і навчальних закладів, соціальні ініціативи, відновлення інфраструктурних об’єктів та благоустрій територій в реаліях воєнного стану. Ключовим джерелом доходів традиційно виступає податок на доходи фізичних осіб, частка якого перевищує 60% загального обсягу надходжень. Зокрема, надходження сформувалися з таких платежів: ПДФО сягнув 226,9 млрд грн, що на 20,5% перевищує показник 2025 року; єдиний податок приніс 59,0 млрд грн із приростом на 11,4%; податок на майно склав 43,4 млрд грн із динамікою +13,2%; податок на прибуток підприємств досяг 25,7 млрд грн, збільшившись на 8,4%; рентна плата за користування надрами забезпечила 3,8 млрд грн із зростанням на 16,3%; туристичний збір становив 269,8 млн грн із приростом у 23,0%; а збір за місця для паркування сягнув 158,3 млн грн, що на 12,2% більше. У відомстві наголосили, що стабільні податкові надходження слугують ресурсом для підтримки життєдіяльності громад, гарантуючи роботу освіти, медицини та інших важливих сфер. Окрему подяку висловили підприємцям, котрі попри постійні обстріли та пошкодження виробничих потужностей продовжують функціонувати, генерувати робочі місця та допомагати місцевим спільнотам.
Позначка: економіка
Рівненщина на саміті C8: нові горизонти співпраці в Карпатському регіоні
Нещодавно в українському Прикарпатті відбувся перший саміт C8 – Карпатської вісімки. У заході взяли участь Президент України Володимир Зеленський, представники українського Уряду, інституцій ЄС, міжнародних фінансових організацій, а також бізнесмени та інвестори з України, Австрії, Чехії, Угорщини, Польщі, Румунії, Сербії та Словаччини. Як повідомили у Рівненській ОВА, масштабна міжнародна подія об’єднала майже 1 400 учасників із 25 країн світу, серед яких було близько 500 компаній. Рівненську область на саміті представляли начальник Рівненської ОВА Олександр Коваль, голова обласної ради Андрій Карауш, представники територіальних громад та делегати Регіонального молодіжного конгресу Рівненщини. Програма заходу включала економічний та молодіжний форуми. Учасники обговорювали нову роль Карпатського регіону в європейському розвитку, питання залучення інвестицій, енергетичну співпрацю, логістику та реалізацію спільних проєктів. Карпатська інтеграційна ініціатива спрямована на посилення взаємодії між державами, регіонами та громадами Карпатського макрорегіону. Під час економічної частини було представлено 95 бізнес-проєктів загальною вартістю близько 40 млрд євро та підготовлено понад 50 інвестиційних і торговельних угод на суму понад 1 млрд євро. Олександр Коваль підкреслив, що Карпатська ініціатива дозволяє розвивати спільний простір, який об’єднує Україну з європейськими країнами, створюючи нові партнерства та інфраструктурні проєкти. Для Рівненщини важливо бути частиною цього процесу, представляти власні можливості та долучатися до спільних рішень. Окремим напрямом саміту став Молодіжний конгрес, що підкреслило роль молоді як активних творців майбутнього регіонів та Європи.
Рівненський завод у списку боржників: ситуація з виплатою зарплат в Україні
За перші вісім місяців 2026 року в Україні було відкрито 4 621 нове виконавче провадження щодо невиплати заробітної плати. Хоча загальна кількість нових боргів у країні зменшилася на 16% порівняно з минулим роком, для Рівненської області проблема залишається гострою: тут зафіксовано 239 нових проваджень. Про це повідомляє Опендатабот. Згідно з даними Єдиного реєстру боржників, показник Рівненщини значно вищий, ніж у сусідніх областях: на Волині відкрито 13 проваджень, а на Хмельниччині — 5. Значну частину статистики області сформувало ТОВ «Високовольтний Союз — РЗВА» (Рівненський завод високовольтної апаратури). Підприємство опинилося на 8-му місці загальнонаціонального антирейтингу за кількістю нових боргів із зарплати, маючи 182 відкриті провадження у 2026 році. Наразі всі ці 182 справи щодо заводу вже закриті, оскільки борги були врегульовані або стягнуті. Загалом по Україні кількість нових заборгованостей скоротилася з 5 470 у 2025 році до 4 621. Проте загальна сума невиплачених коштів залишається великою: у Єдиному реєстрі боржників на виконанні перебуває 35 922 активних провадження, причому 1 957 справ залишаються незакритими ще з 2017 року. У 2026 році нові провадження отримала 311 компанія, серед яких 144 приватні бізнеси, 117 державних підприємств та 50 комунальних установ. Понад 54% усіх нових боргів припадає на два сектори: постачання електроенергії та газу (1 545 проваджень або 33,4%) та виробництво хімічної продукції (989 проваджень або 21,4%). Найбільша кількість нових боргів зафіксована на Кіровоградщині (1 527 справ, що складає третину від загальноукраїнського показника), далі йдуть Дніпропетровщина (806) та Львівщина (360).
Ситуація з попитом на дрова на Поліссі: підсумки та плани
На Поліссі цьогоріч попит на дрова зріс удвічі порівняно з минулим роком. Через тривалі морози мешканці почали поповнювати запаси ще в лютому та березні, тому обсяги закупівлі на наступну зиму також перевищують звичні показники, повідомляють у Поліському лісовому офісі. Задоволенню рекордного попиту сприяє розробка ділянок, що постраждали від стихії. Зокрема, у червні буревії на Рівненщині та Волині пошкодили понад 400 га соснових насаджень. Деревину, яка втратила якість, спрямовують на потреби населення та об’єктів соціальної інфраструктури. Загалом від початку року ДП «Ліси України» реалізувало на Рівненщині та Волині майже 300 тис. м³ дров’яної деревини, що на 175 тис. м³ більше, ніж за аналогічний період минулого року. З цього обсягу 56,7 тис. м³ отримали заклади соціальної сфери та підрозділи Міністерства оборони України, а 243,1 тис. м³ — населення. Найвищий попит спостерігається у Вараському та Сарненському районах Рівненщини, де через відсутність газифікації багатьох сіл дрова залишаються основним джерелом опалення. На складах філії «Поліський лісовий офіс» ДП «Ліси України» наразі накопичено 17,2 тис. м³ дров, з яких 6,0 тис. м³ — у Волинській області та 11,2 тис. м³ — у Рівненській. З огляду на високий попит, темпи заготівлі залишаються високими: у вересні заплановано заготовити 44 тис. м³, а до кінця року — 220 тис. м³ дров’яної деревини. Ціни на паливо протягом року залишаються стабільними: I група (твердолистяні породи) коштує 1 400 грн, II група (сосна, вільха) — 1 182 грн, III група (м’яколистяні породи) — 1 152 грн.
Інфляція в Україні у серпні 2026 року: які товари та послуги зросли в ціні найбільше
У серпні 2026 року споживчі ціни в Україні збільшилися на 0,1% у порівнянні з липнем. Якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року, а саме проти серпня 2025 року, річна інфляція склала 8,1%. Такі дані оприлюднила Державна служба статистики України в експрес-випуску «Індекси цін у серпні 2026 року». Згідно з інформацією Держстату, місячне зростання споживчих цін виявилося незначним і склало 0,1%, тоді як у річному вимірі рівень цін підвищився на 8,1%. Серед товарів та послуг найбільше здорожчали: водопостачання, каналізація, паливо та мастила, автотранспорт, яйця, а також риба.
Ситуація з продуктами харчування у Рівному: чи є підстави для паніки?
Останніми днями у соціальних мережах активно поширюються повідомлення про нібито дефіцит гречки, рису, цукру, солі та олії. Причиною таких чуток називають російські удари по українських виробництвах, через що окремі товари нібито можуть зникнути з полиць магазинів. Щоб з’ясувати реальний стан справ, ми відвідали рівненський ринок та супермаркети. На ринку дефіциту зазначених продуктів продавці не спостерігають: гречка, рис, цукор, сіль, олія та локшина швидкого приготування є у наявності. У супермаркетах ситуація дещо відрізняється, оскільки там дефіцит помітніший — зокрема, під час нашого візиту на полицях не вдалося знайти жодного пакета гречки. Попри це, покупці не схильні до паніки, зазначаючи, що інформація про дефіцит може не відповідати дійсності. Економіст Олег Пендзин наголошує, що наразі немає підстав говорити про повне зникнення круп, цукру, солі чи олії з продажу. Порожні полиці в окремих супермаркетах можуть бути наслідком підвищеного попиту або перебоїв з постачанням. Містян закликають не створювати ажіотаж і не скуповувати продукти про запас, оскільки саме масовий попит сприяє швидшому спорожненню полиць, ніж реальний дефіцит.
Спад виробництва молока в Україні у 2026 році: оновлений прогноз і ризики для ринку
Виробництво молока в Україні у 2026 році може знизитися до 6,65 мільйона тонн через подальше скорочення поголів’я корів і наслідки повномасштабної війни. Це майже на 300 тисяч тонн менше, ніж роком раніше. Такі дані містяться в оновленому прогнозі аналітиків Міністерства сільського господарства США (USDA).
За оцінками американських фахівців, негативна динаміка в молочній галузі України поглиблюється. Кількість корів у країні скоротиться ще на 60 тисяч голів — до 1,14 мільйона. Внутрішнє споживання молока очікується на рівні 2,83 мільйона тонн, що на 225 тисяч тонн менше, ніж минулого року.
Окремо аналітики звертають увагу на приватний сектор. Виробництво в особистих селянських господарствах, які раніше забезпечували значну частку ринку, стрімко знижується.
Фахівці зазначають, що скорочення вітчизняної сировинної бази може спричинити поступове заміщення української продукції на полицях магазинів імпортними аналогами.
Також погіршилися прогнози щодо експорту української молочної продукції, який раніше частково компенсував зниження попиту на внутрішньому ринку. Експорт вершкового масла може скоротитися майже на третину — з 14 до 10 тисяч тонн. Поставки сухого знежиреного молока, за прогнозом, зменшаться з 27 до 25 тисяч тонн.
На тлі ситуації в Україні світовий ринок демонструє протилежну тенденцію. За даними USDA, глобальне виробництво молока зросте на 7,7 мільйона тонн і досягне 573,1 мільйона тонн.
Піковий попит і мінімальні резерви: які ризики це створює для ринку пального України
Ситуація зі світовими запасами пального стала значно складнішою, ніж навесні 2026 року. На тлі пікового попиту на нафтопродукти та мінімальних накопичених резервів зростають потенційні ризики для імпорту в Україну. Про це у подкасті «Що з економікою?» заявив директор консалтингової групи «А95» Сергій Куюн.
За словами експерта, глобальний ринок пального увійшов у фазу підвищеної турбулентності через істотне скорочення складських запасів. «Навесні запаси пального були високими, а споживання — низьким. Сьогодні все навпаки — попит захмарний, а запаси мінімальні. Їх просто “з’їли” навесні. Кінця цій історії поки що не видно», — зазначив Сергій Куюн.
Він також наголосив, що в умовах глобального дефіциту європейські країни-сусіди передусім захищають власні внутрішні ринки. Під час різких стрибків цін навесні Польща, Румунія та Молдова тимчасово обмежували експорт пального, що ускладнило логістику для українських імпортерів.
Окремо експерт звернув увагу на прогнози на серпень. За наявною інформацією, польські постачальники планують скоротити обсяги експорту пального в Україну на 20–30%. На тлі цього українським трейдерам доведеться шукати додаткові шляхи диверсифікації напрямків та джерел постачання, аби уникнути локальних дефіцитів.
Оподаткування міжнародних посилок до 150 євро: які зміни пропонує уряд
Уряд подав до Верховної Ради новий законопроєкт щодо оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
За його словами, зараз імпортні товари вартістю до 150 євро, які надходять в Україну міжнародними поштовими відправленнями, не обкладаються ПДВ. Уряд пропонує скасувати цю пільгу, щоб привести українські правила у відповідність до законодавства Європейського Союзу.
Водночас приватні подарунки вартістю до 45 євро, які надсилаються безоплатно, як і раніше, не оподатковуватимуться.
Прем’єр наголосив, що для всіх учасників ринку мають діяти рівні умови. За його словами, це питання підтримки українських виробників і чесної конкуренції.
Очікується, що таке рішення забезпечить понад 10 мільярдів гривень додаткових надходжень до бюджету щороку. Якщо законопроєкт підтримають депутати, нові правила почнуть діяти не раніше 2027 року.
Запровадження ПДВ для посилок вартістю до 150 євро, які надсилають з-за кордону, є однією з умов програми МВФ для України. Крім того, у Євросоюзі ухвалення відповідного закону називали умовою виділення частини допомоги Україні із 90 мільярдів євро.
Нові ставки земельного податку у Вараській громаді почнуть діяти з 2027 року
В.о. начальника Вараської міської військової адміністрації Володимир Хоружий підписав наказ про встановлення нових ставок земельного податку, які набудуть чинності з 1 січня 2027 року. Про це повідомили у Вараській міській військовій адміністрації.
Цим самим наказом скасовується дія рішення Вараської міської ради 2022 року, відповідно до якого в громаді застосовувалися значно нижчі ставки.
Згідно зі ст.281 Податкового Кодексу України, від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю І та ІІ групи, пенсіонери (за віком), особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни…», а також особи, визнані постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи. Також податок не сплачуватиметься за землі Сил оборони та безпеки.
Річний земельний податок за присадибну ділянку площею 25 соток становитиме: у селі Бабка — замість 185 грн доведеться сплатити 3 080 грн; у Березині — замість 147 грн — 2 434 грн; у Більській Волі — замість 101 грн — 5 272 грн; у Діброві — замість 208 грн — 3 471 грн; у Заболотті — замість 75 грн — 5 328 грн; у Мульчицях — замість 247 грн — 4 119 грн; в Озерцях — замість 241 грн — 4 009 грн; у Рудці — замість 262 грн — 4 362 грн; у Собіщицях — замість 291 грн — 4 844 грн; у Сопачеві — замість 305 грн — 5 080 грн; у Старій Рафалівці — замість 204 грн — 3 407 грн; у Щокові — замість 93 грн — 3 317 грн.
Для звичайної сім’ї, яка має біля будинку присадибну ділянку, річний земельний податок у більшості випадків зросте на 2–5 тисяч гривень. У деяких населених пунктах підвищення буде ще відчутнішим. Зокрема, у селі Заболоття податок за 25 соток збільшується із 75 до 5 328 грн — більш ніж у 71 раз, у Більській Волі — зі 101 до 5 272 грн, тобто більш ніж у 52 рази, а у Щокові — з 93 до 3 317 грн, майже у 36 разів.
Для присадибної ділянки площею 10 соток у Вараші податок підвищується з 221 до 3 681 грн — майже у 17 разів.