Ціни на гречку в магазинах зростають через зменшення обсягів виробництва в минулому році та сезонне скорочення запасів перед новим врожаєм. Про це повідомили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України. Заступник голови Мінекономіки Тарас Висоцький зазначив, що гречка є нішева культура з яскраво вираженою циклічністю. Приблизно кожні п’ять років спостерігається зменшення її виробництва, зокрема через природно-кліматичні фактори. Вартість гречки спочатку зростає, а потім, з підвищенням виробництва, знижується. “Зростання цін на гречку має сезонний і циклічний характер. Через менший врожай минулого року та обмежені можливості імпорту запаси на кінець маркетингового року нижчі. Водночас фізичного дефіциту немає – продукт на ринку присутній. Очікуємо, що вже з новим урожаєм ситуація стабілізується, а ціни вирівняються”, – зазначив Висоцький. Через підвищення цін аграріям буде вигідно розширити посівні площі під цю культуру, щоб зібрати більше та заробити. Тому в цьому році гречку сіятимуть на 15-20% активніше. За попередніми оцінками, виробництво гречки наблизиться до рівня внутрішнього споживання, що дозволить уникнути її дефіциту. В міністерстві запевняють, що поточне зростання цін на гречку є тимчасовим явищем і частиною природного ринкового циклу.
Позначка: економіка
Інвестиції в Майбутнє України: Новий План Розвитку
Уряд України отримав схвалення на новий пакет інвестиційних програм, що складатиметься з восьми масштабних проектів. Міністерство економіки України повідомило про це. Загальний обсяг фінансування оцінюється в 1,5 мільярда євро. Цей пакет є частиною стратегії залучення нових інвестицій, розрахованою на наступні три роки. Планується залучити до 3,4 мільярда євро. Кошти будуть направлені на підтримку розвитку енергетики, освіти, інфраструктури, сільського господарства, малого та середнього бізнесу. Також, частина фінансування буде виділена на будівництво укриттів у навчальних закладах. Уперше, в рамках цього плану, інвестиції будуть направлені на підтримку технологій подвійного призначення та розвиток стратегічних галузей економіки.
Верховна Рада України розглядає механізм формування стратегічного резерву пального для стабілізації ринку
Верховна Рада України планує стабілізувати ситуацію на ринку пального шляхом впровадження закону про формування стратегічного резерву. Наразі реалізується етап формування запасів, після ухвалення відповідного закону. Про це повідомляє пресслужба апарату Верховної Ради України.
Повідомляється, що останніми днями спостерігається зростання вартості пального. Основні причини – коливання світових цін на нафту, геополітичні ризики та валютний фактор. Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг зазначає відсутність дефіциту пального в Україні, незважаючи на підвищення роздрібних цін на автозаправних станціях.
З метою стабілізації ринку Верховна Рада України ухвалила закон про «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів». Він передбачає формування стратегічного резерву пального в Україні із можливістю зберігання в країнах ЄС та обов’язок імпортерів та виробників підтримувати ці запаси. Законодавство набирає чинності поетапно, оскільки формування резервів потребує часу для створення інфраструктури та накопичення ресурсів. Механізм вже запущено нормативно, але фізичне наповнення резервів відбуватиметься поступово.
Наразі резерви формуються та не застосовуються для інтервенцій на ринку. Нинішні ціни на пальне не пов’язані із використанням резервів. Після формування резерв стане додатковим фактором стабілізації на ринку. Механізм стратегічного резерву ще не застосовується для інтервенцій на ринку, оскільки триває етап його формування.
Держава здійснює постійний моніторинг цін, маржі та обсягів постачання, координацію з основними трейдерами щодо стабільності імпорту й логістики, контролює дотримання конкурентного законодавства та бореться зі змовами на ринку.
Рівненські аудитори виявили серію порушень у державних закупівлях
У Рівненській області аудитори виявили серію порушень у сфері державних закупівель. Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області повідомило, що протягом двох місяців 2026 року було проведено 65 моніторів публічних закупівель. У результаті цих перевірок у 40 випадках було задокументовано порушення, які оцінюються в 92,27 мільйонів гривень. На підставі рекомендацій аудиторів замовники розірвали 16 договорів на суму майже 32 мільйони гривень та відмінили одну процедуру торгу з очікуваною вартістю 4 мільйони гривень. За вчинені порушення законодавства, виявлені під час моніторів закупівель, було складено адміністративні протоколи проти 7 посадових осіб. Двоє посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності на загальну суму штрафу 27,2 тисячі гривень.
Міжнародний валютний фонд схвалив нову програму фінансування для України
Рада виконавчих директорів Міжнародного валютового фонду затвердила для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) обсягом 8,1 млрд доларів США. Про це повідомили в Міністерстві фінансів України. Очікується, що перший транш у розмірі 1,5 млрд доларів Україна отримає вже найближчим часом. Програма розрахована на 2026–2029 роки та враховує оновлені макроекономічні й безпекові умови, в яких перебуває держава. Попередня програма співпраці з МВФ, затверджена у 2023 році, базувалася на сценарії завершення активної фази війни та переходу до масштабного відновлення. Водночас триваюча повномасштабна війна зумовлює збереження значних фіскальних потреб, що потребувало перегляду параметрів співпраці. Міністр фінансів України Сергій Марченко зазначив, що рішення Фонду є сигналом довіри та підтримки України. За його словами, нова програма спрямована на посилення економіки й фінансової системи, а також на залучення додаткових ресурсів від міжнародних партнерів. Серед макроекономічних пріоритетів програми — реалізація виваженої фіскальної політики, посилення мобілізації доходів і зменшення можливостей для ухилення від сплати податків, забезпечення цінової стабільності, підвищення гнучкості обмінного курсу та збереження стабільності фінансового сектору. Україна також зобов’язується продовжити структурні реформи, зокрема у сфері податкового адміністрування, антикорупційної політики, розвитку фінансової інфраструктури та підготовки до повоєнної відбудови. Програма має сприяти й подальшому просуванню до членства в ЄС. За спільними оцінками уряду та МВФ, загальний дефіцит зовнішнього фінансування у 2026–2029 роках становитиме близько 136,5 млрд доларів США за базовим сценарієм. Напередодні затвердження програми Україна виконала три попередні заходи: ухвалила Державний бюджет на 2026 рік відповідно до параметрів нової програми, прийняла постанову щодо забезпечення рівних умов для платників ПДВ у публічних закупівлях та подала до парламенту проєкт нового Трудового кодексу.
Зростання інтересу до державних облігацій: українці та компанії інвестують понад 440 млрд грн
Попит на облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) з боку українців і компаній продовжує зростати. У лютому 2026 року вкладення юридичних осіб були на 17,9% більшими, ніж за аналогічний період торік, а фізичних осіб — більш ніж на 50% більшими. Про це повідомили в Міністерстві фінансів України. Наразі громадяни України тримають у державних цінних паперах понад 121,85 млрд грн, юридичні особи — понад 219,93 млрд грн. Упродовж лютого Міністерство фінансів провело 12 аукціонів із розміщення ОВДП та залучило до державного бюджету 56,7 млрд грн в еквіваленті. Середньозважена дохідність становила 14,3% річних у гривні, 3,14% — у доларах США та 3,8% — у євро. Станом на 27 лютого в обігу перебувають державні облігації на понад 2,08 трлн грн. Найбільшу частку портфеля утримують комерційні банки — 47,86%, Національний банк України — 33,09%. Частка юридичних осіб становить 10,95%, фізичних осіб — 6,07%, страхових компаній — 1,19%, нерезидентів — 0,81% та територіальних громад — 0,02%. Окрім цього, у лютому Мінфін провів так званий switch-аукціон із обміну облігацій. Попит із боку інвесторів сягнув 10 млрд грн. У межах операції короткострокові папери з погашенням у березні 2026 року обміняли на облігації з терміном погашення у березні 2029-го. Це дозволило зменшити боргове навантаження на бюджет поточного року. З початку повномасштабного вторгнення через внутрішні запозичення держава залучила понад 2,1 трлн грн. У 2026 році Міністерство фінансів планує отримати через ОВДП до 420 млрд грн.
Рівненщина планує значно збільшити улов риби у місцевих водоймах
У Рівненській області ухвалено Програму розвитку рибництва на період з 2026 по 2028 роки. За інформацією заступника начальника Рівненської ОВА Олександра Кохана, фінансування зариблення місцевих водойм здійснюватиметься безпосередньо з бюджетів громад. У минулому році господарства Рівненщини зафіксували майже 450 тонн улову, включаючи коропа, сома, амура, товстолоба, карася, щуку та форель. Програма передбачає не лише зариблення водойм, але й популяризацію продукції українського виробництва, а також сприяє розвитку рибної галузі в регіоні.
Українським фахівцям аварійних бригад надана додаткова державна підтримка
В Україні розпочалися виплати працівникам аварійних бригад, які виконували роботи з ліквідації наслідків російських атак та відновлення пошкодженої інфраструктури у січні. Про це повідомили в Міністерстві розвитку громад та територій України.
Понад 4 тисячі фахівців — залізничників та співробітників підприємств тепло- та водопостачання — отримають додаткову підтримку у розмірі 20 тисяч гривень. Це підтримка для тих, хто у складних умовах — під час обстрілів, морозів та цілодобової роботи — відновлював електропостачання, тепло, воду та транспортне сполучення.
«Держава підтримує тих, хто працює у найскладніші моменти. Комунальники та залізничники працювали у мороз і без сну, щоб у домівках українців знову було світло, тепло й вода. Ці виплати — це знак нашої вдячності та конкретний крок підтримки вашої щоденної самовідданої праці», — зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
З резервного фонду державного бюджету на виплати спрямовано 246,4 мільйона гривень. Частина цієї суми — 94,5 мільйона гривень — буде виділена для працівників у сфері управління Міністерства розвитку громад та територій, а 151,92 мільйона гривень — для працівників паливно-енергетичного комплексу через Міністерство енергетики.
Українці отримають нові монети замість стареньких банкнот
З 2 березня 2026 року банкноти номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років припинять бути засобами платежу. Їх замінять відповідні обігові монети. Про це повідомили в Національному банку України.
Із цієї дати зазначені банкноти не можна буде використовувати для готівкових розрахунків — торговельні мережі, підприємства сфери послуг, банки та фінансові установи їх не прийматимуть. Водночас громадяни зможуть без обмежень і безкоштовно обміняти банкноти: у всіх відділеннях банків України — до 26 лютого 2027 року включно; в уповноважених банках (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк, ПУМБ) — до 28 лютого 2029 року включно; у Національному банку — безстроково.
Як пояснюють у регуляторі, банкноти цих номіналів майже не використовуються у роздрібній торгівлі та мають короткий термін придатності — близько 2,5 років. Натомість монети перебувають в обігу 20–25 років і є економічно вигіднішими. Поступове вилучення таких банкнот розпочалося ще у 2020 році. Перехід на монети, як зазначають, зменшує витрати на оброблення та зберігання готівки, покращує її якість в обігу та не створює незручностей для населення.
Україна отримає підтримку для відновлення енергетики
Понад 600 млн євро на відновлення енергетики та обладнання шести європейських ТЕЦ і ТЕС. Про це повідомив у Telegram віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль. У межах засідання International Energy Agency українська делегація досягла низки домовленостей щодо фінансової та технічної підтримки енергетичного сектору. Загальний обсяг підтвердженої допомоги перевищує 600 млн євро. Зокрема, партнери оголосили про внески до Фонду підтримки енергетики України на суму понад 250 млн євро. Окремо досягнуто домовленостей зі США щодо реалізації програми допомоги через проєкт SPARK на суму 276 млн доларів. Франція надасть Україні 71 млн євро грантової підтримки протягом 2026 року. Також підписано Дорожню карту співпраці з Францією у сфері цивільної ядерної енергетики. Крім того, Україна домовилася з Латвією, Австрією, Фінляндією, Хорватією, Францією та Німеччиною про можливість отримання виведеного з експлуатації обладнання щонайменше шести європейських ТЕЦ і ТЕС. Його планують оперативно перемістити в Україну та змонтувати на пошкоджених об’єктах. Це дозволить швидше відновити роботу ключових станцій, зруйнованих внаслідок російських атак, та забезпечити стабільне теплопостачання. Також укладено меморандум з Канадою щодо співпраці у сфері енергетики. Окремим напрямом стане створення нової архітектури координації допомоги — так званого single energy pipeline. Механізм має забезпечити швидше надходження підтримки, її відповідність актуальним потребам та підвищення ефективності використання ресурсів. Разом із країнами Балтії, Польщею, Фінляндією, Данією та Норвегією започатковано Регіональну платформу координації з питань енергетичної стійкості для країн північно-східного флангу ЄС. Вона передбачає спільну оцінку ризиків та координацію дій у відповідь на виклики в енергетичній сфері. У Парижі українська делегація також провела зустрічі з представниками Європейського Союзу, США, Великої Британії, Данії, Канади, Латвії, Німеччини, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Фінляндії та Франції.