У серпні 2026 року споживчі ціни в Україні збільшилися на 0,1% у порівнянні з липнем. Якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року, а саме проти серпня 2025 року, річна інфляція склала 8,1%. Такі дані оприлюднила Державна служба статистики України в експрес-випуску «Індекси цін у серпні 2026 року». Згідно з інформацією Держстату, місячне зростання споживчих цін виявилося незначним і склало 0,1%, тоді як у річному вимірі рівень цін підвищився на 8,1%. Серед товарів та послуг найбільше здорожчали: водопостачання, каналізація, паливо та мастила, автотранспорт, яйця, а також риба.
Позначка: інфляція
Зростання цін на продукти харчування: аналіз за чотири роки війни
Зростання цін на продукти харчування. Внаслідок російської агресії в Україні спостерігалося значне подорожчання більшості продуктів харчування. Багато виробників зазнали економічних збитків через руйнування підприємств, скорочення виробництва та нестачу працівників. Війна ускладнила логістику, підвищила видатки на утримання виробництв і внаслідок обстрілів створила загрозу для роботи промислової інфраструктури. Загалом за чотири роки повномасштабного вторгнення спостерігався дефіцит окремих товарів і значне подорожчання продуктів у магазинах. З початком повномасштабного вторгнення в Україні суттєво зросли ціни на продукти харчування. За даними Державної служби статистики, з червня 2024 року по червень 2025 найбільше здорожчало борошно, куряче філе, яйця, вершкове масло, олія, молоко, яблука, капуста, морква. Причини цьому — інфляція, збільшення видатків та зниження обсягів виробництва, проблеми з логістикою, нестача працівників, руйнування інфраструктури внаслідок російських атак тощо. «Ми на сьогоднішній день, 4 рік повномасштабного вторгнення загалом війна вже більше 11 років, і ми все рівно напевно, що 80% забезпечуємо країну власними продуктами харчування, ми на відсотків 70 виготовляємо власну комбікормову базу для тваринницького комплексу і плюс ще величезну кількість більше 50 мільйонів тонн експортуємо до країн, які цього потребують», — народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук. Впродовж останніх чотирьох років війни вітчизняні аграрії, попри значні втрати й логістичні труднощі, продовжували експортувати власну продукцію. Щоб отримувати більший прибуток і створювати додану вартість, виробники аграрного сектору прагнуть налагодити внутрішню переробку замість експорту дешевої сировини. «Ми маємо досі доволі спотворену структуру посівних площ: у нас є суттєві перекоси між культурами. Багато продуктивних земель на Півдні та Сході просто випали з обробітку. У 2025 році суттєво піднялася закупівельна ціна на соняшник, що позитивно для агровиробників, але не дуже позитивно для споживачів, у тому числі внутрішніх, тому що вартість олії суттєво зросла. Багато великих виробників зараз ідуть у напрямі намагання створити внутрішню переробку», — доцент кафедри агрохімії, ґрунтознавства та землеробства НУВГП Олег Фурманець. Окрім того, трагічні події під час війни негативно впливають і на здоров’я громадян. Внаслідок бойових дій, переїзду чи втрати близьких, люди нехтують власним харчуванням, менше займаються спортом та більше стресують. «Якщо взяти спочатку, коли у всіх був абсолютно стрес, не було роботи, всі сиділи вживали алкоголь, їли і стресували, тому що ніхто не знав, що робити. В мене є на веденні дівчата, які втратили чоловіків і в них єдине, що їм приносить задоволення і зараз заспокоює і те, що вони можуть собі дозволити — це їжа, тому що зал чи тренування з тренером це все-таки кошти», — нутриціологиня, тренерка Ірина Шніт. У 2025 році річна інфляція споживчих цін в Україні сягала близько 14–16 %, при цьому продовольчі товари подорожчали значно більше, ніж у довоєнний період. Загалом за чотири роки повномасштабного вторгнення окремі продукти харчування зросли в ціні з рекордними темпами.
Екстремальне зростання цін на продукти харчування: що потрібно знати і як адаптуватися
На залізничній станції Дубно почав працювати мобільний пункт незламності Укрзалізниці – «Вагон незламності». Про це повідомили в Дубенській міськраді. Його створено для підтримки мешканців громади та пасажирів у період відключень електроенергії. Вагон оснащений автономним живленням, підтримує стабільну температуру, працюють генератори та портативні джерела для зарядки телефонів і електроніки. Для побутових потреб є мікрохвильові печі та холодильники, а також дитяче купе з ігровими наборами. Крім технічної допомоги, «Вагон незламності» виконує функцію пункту обігріву: відвідувачі можуть зігрітися, відпочити та безкоштовно випити гарячі напої. У Дубно також працюють стаціонарні «Пункти незламності», де можна зігрітися, зарядити телефони та отримати базову допомогу. Вони розташовані за адресами: Дубенська міська рада, вул. Замкова, 4 Міський центр соціальних служб, вул. Драгоманова, 12 Школа мистецтв, вул. Лисенка, 17 Будинок дітей та молоді, вул. Свободи, 1 ДЮСШ, вул. Семидубська, 16а ТОВ “Житловик – Дубно”, вул. Грушевського, 31 Центр науково-технічної дитячої та юнацької творчості, вул. Запорізька, 24а Територіальний центр соцобслуговування, вул. Грушевського, 171 Дубенський ліцей №5, вул. Митрополита Шептицького, 3 Дубенський ліцей №7, пров. Шкільний, 2 Всі опорні пункти незламності працюють цілодобово.
Інфляція в Україні: аналіз поточного стану та перспективи
Українським морським коридором перевезено вже 100 мільйонів тонн зерна.
Про це повідомив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
«Обстріли, дрони, ракети – це реальність, у якій щодня працює наша логістика. Попри це, Український морський коридор стабільно функціонує й залишається ключовим маршрутом експорту», — йдеться в повідомленні міністра.
З моменту запуску у вересні 2023 року ним перевезено 168,9 млн тонн вантажів, з яких 100 млн тонн – зерно.
Лише у 2025 році морським коридором уже перевезено 73,2 млн тонн вантажів, з них 38,1 млн тонн – зерно.
Інфляція в Україні: Аналіз причин та прогнозів
Відбулося засідання так званого «енергетичного Рамштайну» у форматі G7+, під час якого Україна представила партнерам кроки для посилення енергетичної стійкості та підготовки до опалювального сезону.
Про це повідомив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
«Партнери підтвердили готовність продовжувати підтримку новими пакетами гуманітарної допомоги», — зазначає Олексій Кулеба.
Зокрема, партнери анонсували нові пакети підтримки: США — понад 400 млн доларів, Велика Британія — майже 23 млн євро, Нідерланди — 23 млн євро, Німеччина — 60 млн євро, Італія — 10 млн євро, а також додаткові 50 млн євро, закладені в бюджеті на 2026 рік.
Також країни-партнери вже надали Україні генератори, котли, трансформатори, когенераційні установки та інше енергетичне обладнання.
Серед ключових напрямів подальшої співпраці — розвиток децентралізованої генерації, наповнення Національного резерву мобільного енергетичного обладнання, створення «банку» критичного обладнання для швидкого реагування після атак та масштабування фізичного захисту енергооб’єктів.
Економічний розвиток України: Проблеми та перспективи
Під час зимового донор-туру мешканці Здолбунівської громади здали понад 18 літрів крові.
Про це повідомили в громаді.
Один із донорів став донором тромбоцитів для новонародженого маляти.
У момент приїзду донорів надійшло термінове замовлення з лікувального закладу на тромбоцити для дитини. Процедура тривала майже годину, і донор відповідав усім медичним критеріям.
Рівненська область: Зростання цін на продукти харчування у грудні 2025 року
У грудні 2025 року спостерігалося підвищення цін на продукти харчування в Рівненській області, особливо на овочі. За даними Державної служби статистики України, середньорічний показник індексу споживчих цін у грудні становив 100,5%, порівняно з листопадом, що на 0,3% перевищувало загальноукраїнський показник у 100,2%.
На споживчому ринку області ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли в середньому на 0,6%. Найбільший спрік – 7,4% – зафіксовано у вартості овочів. Окрім того, спостерігалося підвищення цін на соняшникову олію (0,5–4,7%), яйця, продукти переробки зернових, сметану, вершки, рибу, рибопродукти, рис, кисломолочну продукцію, масло, борошняні та цукрові кондитерські вироби, шоколад, хліб, яловичину, сало, безалкогольні напої, маргарин та інші рослинні жири.
Водночас, ціни на деякі продукти, такі як цукор, фрукти, м’ясо птиці, молоко, свинину та сири, знизилися в середньому на 0,6–5,8%. Підвищення цін спостерігалося у сфері алкогольних напоїв та тютюнових виробів на 1,4%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 2,5%.
У транспортній сфері ціни зросли на 1,1% через підвищення вартості послуг автодорожнього пасажирського транспорту на 2,6%, а також палива та мастил – на 1,3%.