Обмеження водокористування: як бізнес адаптується до маловоддя

Через критичне обміління та настання періоду маловоддя на низці українських річок запроваджуються тимчасові обмеження для водокористувачів. Відповідний наказ підписав голова Державного агентства водних ресурсів України Ігор Гопчак. Згідно з документом, нові правила діятимуть до 30 вересня 2026 року.

Основна мета заходу — зменшення лімітів на забір води для суб’єктів господарювання, що працюють на основі дозволів на спеціальне водокористування. Це рішення базується на оперативних даних Українського гідрометеорологічного центру щодо водності річок за першу половину вересня, а також на пропозиціях регіональних офісів та басейнових управлінь водних ресурсів.

Обмеження стосуються первинних водокористувачів, проте права вторинних користувачів також можуть бути обмежені за погодженням із Держводагентством. Режим економії поширюється на басейни Західного Бугу, Сяну, Дністра, Пруту, Сірету, Прип’яті, Південного Бугу, Тиси та Десни. Також це стосується підприємств у Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, Сумській та Миколаївській областях. Повне відновлення прав водокористувачів заплановано на 1 жовтня 2026 року.

Рівненщина нарощує темпи сортування відходів: 100 тонн вторсировини за рік

Комунальне автотранспортне підприємство 1728 продовжує розширювати мережу роздільного збору сміття у громаді. На сьогодні на території Рівного та Квасилова встановлено близько 400 спеціалізованих жовтих контейнерів, і їхня кількість продовжує збільшуватися, повідомляє пресслужба КАТП 1728. Завдяки свідомому підходу мешканців, від початку 2026 року вдалося зібрати та відправити на переробку майже 100 тонн цінної вторсировини. Зібрані відходи КАТП 1728 передає підряднику згідно з укладеною угодою. Цей підприємець забезпечує подальше сортування, переробку та утилізацію матеріалів. Вивезення вмісту жовтих баків здійснюється щотижня за допомогою спеціальної техніки. Фахівці наголошують на важливості правильного використання контейнерів: до них слід викидати лише придатні для переробки матеріали, такі як пластик, скло та метал. Це дозволяє суттєво скоротити обсяги відходів, що спрямовуються на захоронення.

Як на Рівненщині рятують ліси від аномальної спеки та вогню

Клесівське надлісництво, що охоплює понад 157 тис. га, є одним із найбільших на Рівненщині. Близько 120 тис. га цієї території вкриті сосновими лісами, які мають підвищену вразливість до пожеж. Якщо раніше волога погода та помірні температури захищали поліські ліси, то цьогорічна тривала посуха та рекордна спека кардинально змінили ситуацію. Через відсутність опадів ґрунт, трава та лісова підстилка стали надзвичайно сухими, що створює високий ризик стрімкого поширення вогню. У Поліському лісовому офісі повідомили про посилення заходів протипожежного захисту. Зокрема, лісівники змінили підхід до облаштування мінералізованих смуг: тепер ці роботи проводяться майже щодня, а не двічі на рік, як було раніше. Майстри лісу під час патрулювання визначають пріоритетні ділянки, де ризик поширення вогню є найвищим: межі з сільгоспугіддями, території поблизу населених пунктів та місць відпочинку, зони навколо місць падіння уламків ворожих БпЛА, заболочені території, де зараз масово збирають ягоди, а також межі із землями сусідніх лісокористувачів, які не мають власної пожежної техніки. Варто зазначити, що уламки безпілотників уже тричі спричиняли займання на території надлісництва. Для створення та догляду за мінералізованими смугами у 22 лісництвах задіяно 37 тракторів із плугами та культиваторами. З початку пожежонебезпечного періоду було облаштовано 1,7 тис. км нових смуг та доглянуто 5,2 тис. км існуючих. Ці заходи виявилися ефективними: цьогоріч зафіксовано лише 4 займання проти 13 торік. Крім того, вдалося суттєво зменшити кількість випадків перекидання вогню з територій сусідніх лісокористувачів — лише один випадок цього року проти дев’яти минулого.

Тривожна статистика: на Рівненщині зафіксовано ріст кількості пожеж на 18%

На Рівненщині спостерігається значне погіршення ситуації з пожежами. З початку року в області сталося приблизно 2 200 пожеж, що перевищує показник минулого року на 18%. Жертвами вогню стали 39 людей. Такі дані з початку року навів заступник керівника Головного управління ДСНС у Рівненській області Олег Панюк. Крім того, збільшилася кількість загорянь у природних екосистемах — їх нарахували близько 1,4 тисячі. Головною причиною таких інцидентів здебільшого є випалювання сухої трави та побутових відходів. За такі дії до адміністративної відповідальності вже притягнуто 53 осіб. Найменший штраф за недотримання правил пожежної безпеки при знищенні рослинності та сміття дорівнює 3060 гривень.

У Рівному планують створити новий заказник «Рівненські плавні»

На території Рівненської міської громади готуються до створення нового об’єкта природно-заповідного фонду — гідрологічного заказника місцевого значення під назвою «Рівненські плавні». Загальна площа майбутньої природоохоронної зони становитиме 94,02 гектара. Проєкт відповідного рішення вже оприлюднено на офіційному вебпорталі Рівненської обласної ради. Метою створення заказника є збереження природної екосистеми річки Устя та її заплави, а також забезпечення стабільного гідрологічного режиму цієї території. «Рівненські плавні» будуть розташовані поблизу вулиць Озерної та В’ячеслава Чорновола, а також неподалік від ділянки автошляху Київ — Чоп (М-06). Земельні ділянки, відведені під заказник, належать до комунальної власності Рівненської міської територіальної громади. Відповідно до плану, землевласник має розробити проєкти землеустрою для визначення меж об’єкта та забезпечити дотримання природоохоронного режиму. Наразі це питання перебуває на стадії проєкту рішення, який депутати обласної ради розглянуть на сесії 25 вересня.

Інноваційне очищення водойм у Рівному: випробування біотехнологій

У Рівному почали тестувати сучасні біотехнології, спрямовані на порятунок проблемних водойм. Про це заявив виконувач обов’язків міського голови Рівного Віктор Шакирзян. Міська влада спільно з науковцями активно шукає ефективні шляхи відновлення екологічного балансу водних об’єктів громади. Нещодавно на проблемній водоймі «Яйце», яка знаходиться в районі Озерянки, відбулася виїзна робоча нарада за участю фахівців, що прибули з Тернополя. Під час цієї зустрічі експерти детально обговорили можливості використання передових біотехнологій для очищення річок та занедбаних водойм. Головним практичним рішенням стало випробування спеціальних біопрепаратів безпосередньо в умовах міста. Виробник погодився безоплатно надати біоремедіатор TREVITAN для пробного внесення у водойму «Яйце», екологічний стан якої на сьогодні вимагає термінового втручання. За словами фахівців, такий тестовий етап допоможе наочно пересвідчитися в ефективності цієї біотехнології та оцінити доцільність її подальшого масштабування для інших природних екосистем Рівненської громади. Органічний каталізатор «Тревітант-біоремедіатор», створений на рослинній основі, вже має реєстрацію за європейськими екостандартами та є повністю безпечним для навколишнього середовища. Перші помітні зміни екологи обіцяють уже за 72 години (тобто через три доби) після того, як препарат потрапить у водойму. Спочатку природний відтінок води почне переходити у бурий чи коричневий колір, що вказує на початок активного розкладання органічних речовин. У товщі води почнуть з’являтися специфічні бульбашки та піна. Представники науково-виробничої групи візьмуть зразки води для аналізів, поділяться власними напрацюваннями та нададуть подальші поради щодо догляду за цим водним об’єктом.

На Рівненщині заснують заповідне урочище «Шейхцерієве болото»

Рівненська обласна рада планує оголосити нове заповідне урочище місцевого значення – «Шейхцерієве болото». Відповідний проєкт рішення від обласного департаменту екології підготовлено на найближчу сесію. Про це повідомив голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш. За словами голови облради, вони прагнуть зберегти у природному стані болота, що містять рідкісні види рослин, занесених до Червоної книги України: шейхцерії болотної, верби чорничної і пальчатокорінника мясочервоного. Ці види вважаються вразливими. Урочище, що займає площу 108 гектарів, створюється на землях Карпилівського та Бобрівського лісництв, а також Клесівського та Березнівського надлісництв. Облрада також запропонує Держекоінспекції Поліського округу здійснювати контроль за дотриманням природоохоронного законодавства на території об’єкту.

Екологи завершили перевірку річки Замчисько в Костополі

Екологи провели обстеження річки Замчисько в Костополі після отримання скарг на потенційну шкоду для птахів та риби, пов’язану з проведенням робіт із косіння водної рослинності. Про це повідомили в пресслужбі Державної екологічної інспекції Поліського округу. Скарги були подані щодо можливої загибелі качок, пошкодження пташиних гнізд та риби внаслідок проведення робіт на водоймі. Під час проведення перевірки не було задокументовано випадків загибелі птахів, пошкодження гнізд, загибелі риби, а також виявлено будь-які ознаки забруднення водного об’єкта. Також не було виявлено порушень природоохоронного законодавства. З метою збереження природних екосистем та з урахуванням суспільного резонансу, роботи з очищення річки було рекомендовано тимчасово призупинити до завершення «сезону тиші».

Як правильно утилізувати вживані шини у Рівному

У Рівненській громаді за збір використаних шин відповідає КАТП 1728. Через відсутність місцевого підприємства для утилізації автогуми, вживані шини транспортують до Дубенського заводу гумово-технічних виробів за укладеним договором. У КАТП 1728 повідомили, що автогума легкових транспортних засобів відправляється до Луцька для утилізації за всіма санітарними нормами. Послуга збору та передачі шин на утилізацію є платною. Вартість становить: для легкових авто – 50 грн за одиницю, для вантажних – 130 грн, з індексом ‘С’ – 70 грн. Для укладення договору звертайтеся за номером: 067 220 16 82. Відпрацьовані шини можна здати на території КАТП 1728 у Рівному за адресою: вулиця Володимира Стельмаха, 22. Для додаткової послуги транспортування автогуми телефонуйте 067-279-49-18. Варто зазначити, що автогума є високотоксичним небезпечним відходом, тому викидати її у звичайні контейнери чи залишати на узбіччях суворо заборонено.

Екологічні загрози видобутку торфу на Рівненщині

Незабаром Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України планує ухвалити рішення про видобуток торфу з боліт на Рівненщині. Цю інформацію надала Українська природоохоронна група. Йдеться про ділянку Березина родовища Коза-Березина, яка знаходиться у Вараському районі. Екологи підкреслюють, що видобуток торфу в цій місцевості є абсолютно неприйнятним. Болота виконують важливі функції в сфері клімату, охорони природи та регулювання водних ресурсів, граючи критичну роль у збереженні екосистем. Особливо тривожить те, що болото Березина є одним з найбільших природних боліт, які збереглися в Україні. Більш того, воно безпосередньо межує з Рівненським природним заповідником. Науковці заповідника вже тривалий час виступають за включення цієї території до його складу. За їхніми даними, тут виявлено десятки видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України. “Закликаємо Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України відмовити Держгеонадрам у намірах виставити ділянку ‘Березина’ на аукціон для видобутку торфу”, – наголошують представники Української природоохоронної групи.