Як медіа оцінюють вплив штучного інтелекту на роботу

Стрімке поширення штучного інтелекту стало однією з центральних тем в інформаційному просторі. Разом із популярністю цієї технології посилилися й суперечки про те, як вона змінить ринок праці. За оцінками Всесвітнього економічного форуму, до 2030 року штучний інтелект і автоматизація можуть призвести до зникнення близько 92 мільйонів робочих місць. Водночас очікується поява приблизно 170 мільйонів нових вакансій, пов’язаних із новими технологіями та економічними змінами. У медіа ці процеси описують по-різному: від ризику скорочень до появи нових професій.

BBC News у матеріалі «Керівник Amazon каже, що штучний інтелект замінить робочі місця в технологічному гіганті» пише, що станом на кінець 2025 року Amazon безпосередньо працевлаштовував понад 1,5 мільйона людей по всьому світу. У компанії очікують скорочення частини корпоративних працівників через впровадження ШІ, який дає змогу автоматизувати значну кількість завдань. У службовій записці генерального директора Amazon Енді Джассі, надісланій співробітникам, він закликає їх «цікавитись штучним інтелектом» і пояснює, що впровадження ШІ поступово змінюватиме структуру зайнятості в Amazon. За його словами, у найближчі роки це може зменшити потребу в частині корпоративного персоналу. Він зазначає: «Нам знадобиться менше людей, які виконуватимуть деякі роботи, що виконуються сьогодні, і більше людей, які виконуватимуть інші види робіт».

При цьому йдеться не про прогноз масового безробіття. Amazon і надалі планує наймати працівників у нові напрями, пов’язані з розвитком і управлінням ШІ-системами. Тобто мова радше про трансформацію зайнятості, а не лише про скорочення. Водночас окремі технологічні лідери попереджають, що найбільший вплив ШІ може мати на початкові офісні посади, де зменшуватиметься кількість простих рутинних ролей. «Це зовсім інший тип технології», – сказав Джеффрі Гінтон, чия робота над штучним інтелектом, зокрема в Google, принесла йому прізвисько «Хрещений батько штучного інтелекту». Він заперечує думку, що втрати робочих місць через штучний інтелект обов’язково буде компенсовано появою нових професій, як це відбувалося під час попередніх технологічних змін. За даними BBC News, компанія вже застосовує ШІ майже в кожному підрозділі — від логістики до роботи з клієнтами. Це дає так звані “efficiency gains” і зменшує потребу в участі людини в частині рутинних функцій.

Reuters у матеріалі «Штучний інтелект вдаряє по робочій силі, як “цунамі”, – голова МВФ» наводить слова керівної директорки Міжнародного валютного фонду Крісталіни Георгієвої, яка порівняла вплив штучного інтелекту на ринок праці з «цунамі». Вона заявила, що впродовж найближчих років штучний інтелект може вплинути приблизно на 40 % робочих місць у світі, а в розвинених країнах цей показник може сягнути 60 %. Водночас Крісталіна Георгієва підкреслює неоднозначність наслідків: за належного управління технологія здатна підвищити продуктивність праці, але також може посилити дезінформацію та нерівність у суспільстві.

Reuters також звертає увагу, що впровадження штучного інтелекту відбувається на тлі нестабільної світової економіки, яка пережила значні кризи через пандемію COVID-19 та війну в Україні. У цьому контексті ШІ розглядають як потужний інструмент економічного розвитку, але такий, що потребує підготовки працівників до нових умов і розвитку програм перекваліфікації.

The New York Times у статті «Штучний інтелект може забрати вашу роботу. Ось 22 нові, які він може вам дати» пропонує інший погляд: ШІ розглядають не лише як ризик для ринку праці, а і як чинник створення нових професій. Автор матеріалу Роберт Кеппс пише, що впровадження штучного інтелекту змінить звичну структуру зайнятості, але одночасно сформує попит на нові спеціальності. Він також зізнався, що намагався написати це есе за допомогою штучного інтелекту, однак у підсумку опублікував власну версію, тому що майже всі цитати та експерти у статті були повністю вигаданими. «Ця стаття опублікована під моїм підписом, що означає, що я особисто підтримую те, що ви читаєте; таким чином, мій редактор відповідає за моє наймання. Такий вид відповідальності, за своєю суттю не може бути делегований машині».

У матеріалі йдеться про потенційні 22 професії майбутнього, які можуть з’явитися завдяки поширенню штучного інтелекту. Серед них названо аудиторів ШІ, фахівців з етики, інтеграторів ШІ, оцінювачів моделей, спеціалістів з перевірки достовірності інформації та працівників, які контролюватимуть роботу автономних систем. The New York Times наголошує, що в епоху ШІ особливу цінність матимуть навички, які важко автоматизувати: критичне мислення, відповідальність, творчість і здатність ухвалювати рішення в неоднозначних ситуаціях. Окремо видання підкреслює проблему довіри до технологій: що більше завдань виконуватиме штучний інтелект, то більшою буде потреба в людях, які перевірятимуть результати його роботи. Професор Вортонської школи бізнесу Ітан Моллік, засновник Khan Academy Сал Хан та економіст Ерік Бріньйолфссон погоджуються, що штучний інтелект не усуне потребу в людській праці, але змінить її характер і вимоги до працівників.

The Guardian у публікації «Чи знищить штучний інтелект нижню сходинку кар’єрної драбини?» зосереджується на загрозах для початкових офісних посад. Видання попереджає, що генеративний ШІ може істотно скоротити кількість таких ролей, які традиційно були першим етапом професійного розвитку. Найбільше це може зачепити молодих спеціалістів і тих, хто лише починає кар’єру. За оцінками, протягом найближчих п’яти років штучний інтелект може автоматизувати до половини початкових офісних посад і підвищити рівень безробіття. Також він може позбавити можливості отримати роботу, маючи диплом.

The Guardian зазначає, що нинішня хвиля розвитку ШІ відрізняється від попередніх технологічних змін, оскільки ця технологія здатна брати на себе не тільки рутинні завдання, а й частину інтелектуальної роботи. Після появи штучного інтелекту кількість вакансій для молодших спеціалістів у сфері програмування почала скорочуватись. Крім того, медіаорганізації застосовують генеративний ШІ для підготовки коротких новинних повідомлень, створення заголовків, редагування текстів, транскрибування інтерв’ю та аналізу великих масивів даних. Раніше частину цих завдань виконували молоді журналісти, редактори та контент-менеджери. Через це зростає занепокоєння щодо зменшення кількості стартових посад у галузі. Ключова проблема, як пише видання, полягає в тому, що скорочення стартових позицій може порушити традиційну модель кар’єрного зростання, коли працівники поступово набувають досвіду й переходять на вищі посади.

Wired у статті «Жодна компанія в Нью-Йорку не визнала заміну працівників штучним інтелектом» пише, що дедалі більше компаній застосовують генеративний штучний інтелект для створення текстів, аналізу даних, спілкування з клієнтами та виконання простих адміністративних завдань. Однак роботодавці рідко прямо пов’язують скорочення персоналу з використанням ШІ, пояснюючи це змінами в роботі компанії. Через нестачу відкритої інформації визначити реальний вплив штучного інтелекту на ринок праці складно, адже компанії уникають публічних заяв про заміну працівників технологіями через ризик негативної реакції суспільства та погіршення репутації.

Водночас, за спостереженнями Wired, штучний інтелект поки що не спричиняє масового безробіття. Натомість змінюється зміст праці: частину рутинних завдань передають алгоритмам, а від працівників дедалі частіше очікують нових навичок і здатності взаємодіяти з технологіями.

Штучний інтелект як інструмент підвищення продуктивності: інтерв’ю з Андрієм Губським

Штучний інтелект сьогодні дедалі активніше впливає на різні сфери життя — від освіти до бізнесу та науки. Він допомагає автоматизувати робочі процеси, пришвидшувати аналіз даних і відкриває нові можливості для професійного розвитку. Водночас разом із перевагами виникають питання щодо ризиків використання технології та її впливу на критичне мислення людини. Про те, як штучний інтелект змінює навчання і професійну діяльність, які можливості відкриває ця технологія та як її використовувати відповідально, ми поговорили з ІТ-консультантом, підприємцем і директором Конструкторського бюро інформаційних систем КПІ ім. Ігоря Сікорського Андрієм Губським. — Як штучний інтелект впливає на навчання та роботу сьогодні? — Сьогодні штучний інтелект суттєво трансформує як навчання, так і професійну діяльність. Передусім це відбувається через автоматизацію рутинних операцій, підготовку чернеток текстів, аналіз даних і підтримку дослідницьких експериментів. У навчальному процесі штучний інтелект допомагає швидше знаходити інформацію, структурувати матеріали та спрощує доступ до знань. У професійній діяльності його використання сприяє підвищенню продуктивності, прискорює розробку рішень і дозволяє фахівцям більше часу приділяти творчим або аналітичним завданням. Завдяки цьому змінюється сам підхід до роботи — людина може зосередитися на стратегічних процесах, а технічні або повторювані операції передати системам штучного інтелекту. Водночас важливо розуміти, що результати, отримані за допомогою штучного інтелекту, потребують обов’язкової перевірки та критичної оцінки. Ефективне використання цієї технології можливе лише тоді, коли людина має достатній рівень експертизи й здатна виконати завдання навіть без допомоги штучного інтелекту. Саме тому ШІ варто розглядати як інструмент, що підсилює професійні можливості людини, але не замінює її знання та досвід. — Які можливості відкриває використання штучного інтелекту для людей? — Штучний інтелект відкриває широкі можливості як у повсякденному житті, так і в професійній діяльності. Передусім він дозволяє значно пришвидшити виконання різних завдань — від створення контенту й генерації ідей до проведення досліджень, моделювання сценаріїв і отримання аналітичних результатів. Це дає змогу ефективніше використовувати час і ресурси та зосереджуватися на складніших і творчих процесах. Для бізнесу та науки використання штучного інтелекту означає зменшення бар’єрів для інновацій і швидший цикл експериментів. Технологія дозволяє швидко аналізувати великі обсяги інформації, тестувати різні рішення та оптимізувати робочі процеси. Наприклад, у Конструкторському бюро інформаційних систем КПІ ім. Ігоря Сікорського штучний інтелект вже використовується для тестування програмних продуктів, генерації тестових даних, допомоги в код-рев’ю та виконання дослідницьких завдань. Студентів, які проходять практику, заохочують застосовувати ШІ як інструмент підвищення продуктивності, але водночас наголошують на необхідності перевірки результатів і відповідальному використанні технології. Таким чином, штучний інтелект створює нові можливості для розвитку науки, освіти та бізнесу, але його ефективність залежить від того, наскільки свідомо люди використовують ці інструменти. — Чи існують ризики або проблеми, пов’язані з використанням штучного інтелекту? — Так, використання штучного інтелекту повязане з низкою ризиків, і їх важливо враховувати. Одним із ключових викликів є надмірне делегування інтелектуальної роботи технологіям, особливо у сфері освіти та наукових досліджень. Це може призводити до зниження рівня критичного мислення, коли людина перестає самостійно аналізувати інформацію і покладається лише на результати, отримані за допомогою ШІ. Іншою проблемою є можливі помилки або так звані «галюцинації» моделей, коли система генерує неточну або недостовірну інформацію. Тому важливо пам’ятати, що результати роботи штучного інтелекту потребують перевірки та критичної оцінки. Також існують етичні питання, пов’язані з авторством, конфіденційністю даних і прозорістю алгоритмів. Використання штучного інтелекту може створювати ризики для захисту персональної інформації або викликати питання щодо відповідальності за створений контент. Крім того, існує небезпека формування залежності від таких технологій, коли користувач поступово втрачає здатність самостійно вирішувати завдання. Саме тому я вважаю, що штучний інтелект потрібно розглядати як асистента, який допомагає людині, але не замінює її професійну експертизу. Важливо впроваджувати практики перевірки результатів і відповідального використання цієї технології. — Як змінюється ставлення людей до штучного інтелекту останніми роками? — Останніми роками ставлення до штучного інтелекту поступово змінюється від настороженості до практичного прийняття та активного використання. Якщо раніше ця технологія сприймалася як складний інструмент, доступний лише вузькому колу фахівців, то сьогодні вона стала масовою і широко інтегрованою у повсякденні цифрові сервіси. Все більше людей, навіть тих, хто не пов’язаний із ІТ-сферою, починають використовувати штучний інтелект у навчанні, роботі та творчій діяльності. Це свідчить про поступову адаптацію суспільства до нових технологій і зростання інтересу до їхніх можливостей. Водночас разом із популярністю зростає і усвідомлення обмежень штучного інтелекту та необхідності його відповідального використання. Формується більш зріле ставлення до цієї технології, у якому поєднуються ентузіазм щодо її потенціалу та обережність щодо можливих ризиків. — У яких сферах, на вашу думку, штучний інтелекту найбільше впливатиме у майбутньому? — Найбільший вплив штучний інтелекту матиме у сферах, де ключову роль відіграє обробка великих обсягів даних. Передусім це освіта, медицина, наука, інженерія, державне управління, фінанси та бізнес-аналітика. У цих галузях технологія дозволить автоматизувати аналіз інформації, підвищити точність прогнозування та оптимізувати процес прийняття рішень. Значний потенціал штучний інтелекту має також у сфері розробки програмного забезпечення, де він допомагає автоматизувати створення коду, тестування продуктів і вдосконалення цифрових рішень. Важливим напрямом розвитку є персоналізоване навчання, яке дозволяє адаптувати освітні програми до потреб кожного користувача. Крім того, штучний інтелект активно впливатиме на розвиток цифрових сервісів і технологічних платформ, що визначатимуть подальшу трансформацію економіки та суспільства загалом. — Які поради можете дати людям щодо використання штучного інтелекту? — Найкраща стратегія використання штучного інтелекту — застосовувати його для автоматизації рутинних процесів і підвищення продуктивності, залишаючи за людьми критичне мислення та фінальну відповідальність за результат. Важливо не покладатися повністю на технологію, а розуміти її можливості та обмеження. Я рекомендую розвивати навички правильного формулювання запитів до систем штучного інтелекту, адже якість отриманих результатів значною мірою залежить від того, наскільки чітко поставлене завдання. Водночас необхідно завжди перевіряти інформацію, яку генерує ШІ, і критично оцінювати її достовірність. Також варто експериментувати з різними сценаріями використання технології, але при цьому підтримувати власну професійну експертизу без повної залежності від штучного інтелекту. Окрему увагу слід приділяти етичним аспектам його застосування, зокрема питанням конфіденційності даних і прозорості алгоритмів. У довгостроковій перспективі найбільш ефективними будуть ті користувачі, які навчилися інтегрувати штучний інтелект у свої робочі процеси як інструмент посилення власних компетенцій, а не їх заміни. Штучний інтелект дедалі активніше впливає на навчання, професійну діяльність і розвиток різних сфер суспільства. Водночас, як підкреслює Андрій Губський, ефективне використання цієї технології можливе лише за умови відповідального підходу, критичного мислення та збереження власної професійної експертизи. Штучний інтелект має залишатися інструментом, що підсилює можливості людини, але не замінює її знання та досвід.

Українські підприємці надихають: Як стартапи змінюють обличчя IT-індустрії

Фото ілюстративне

Сьогодні о 13:00 у міському пологовому будинку Рівного спрацювало «вікно життя». У спеціально облаштованому боксі залишили новонароджену дитину.

Про це повідомив в.о. міського голови Рівного Віктор Шакирзян.

За попередньою інформацією, вік маляти становить близько 5–7 днів від народження. Дитина доглянута, охайно та тепло вбрана. Загальний стан — задовільний. 

Медичні працівники надали необхідну допомогу та повідомили відповідні служби.