Стрімке поширення штучного інтелекту стало однією з центральних тем в інформаційному просторі. Разом із популярністю цієї технології посилилися й суперечки про те, як вона змінить ринок праці. За оцінками Всесвітнього економічного форуму, до 2030 року штучний інтелект і автоматизація можуть призвести до зникнення близько 92 мільйонів робочих місць. Водночас очікується поява приблизно 170 мільйонів нових вакансій, пов’язаних із новими технологіями та економічними змінами. У медіа ці процеси описують по-різному: від ризику скорочень до появи нових професій.
BBC News у матеріалі «Керівник Amazon каже, що штучний інтелект замінить робочі місця в технологічному гіганті» пише, що станом на кінець 2025 року Amazon безпосередньо працевлаштовував понад 1,5 мільйона людей по всьому світу. У компанії очікують скорочення частини корпоративних працівників через впровадження ШІ, який дає змогу автоматизувати значну кількість завдань. У службовій записці генерального директора Amazon Енді Джассі, надісланій співробітникам, він закликає їх «цікавитись штучним інтелектом» і пояснює, що впровадження ШІ поступово змінюватиме структуру зайнятості в Amazon. За його словами, у найближчі роки це може зменшити потребу в частині корпоративного персоналу. Він зазначає: «Нам знадобиться менше людей, які виконуватимуть деякі роботи, що виконуються сьогодні, і більше людей, які виконуватимуть інші види робіт».
При цьому йдеться не про прогноз масового безробіття. Amazon і надалі планує наймати працівників у нові напрями, пов’язані з розвитком і управлінням ШІ-системами. Тобто мова радше про трансформацію зайнятості, а не лише про скорочення. Водночас окремі технологічні лідери попереджають, що найбільший вплив ШІ може мати на початкові офісні посади, де зменшуватиметься кількість простих рутинних ролей. «Це зовсім інший тип технології», – сказав Джеффрі Гінтон, чия робота над штучним інтелектом, зокрема в Google, принесла йому прізвисько «Хрещений батько штучного інтелекту». Він заперечує думку, що втрати робочих місць через штучний інтелект обов’язково буде компенсовано появою нових професій, як це відбувалося під час попередніх технологічних змін. За даними BBC News, компанія вже застосовує ШІ майже в кожному підрозділі — від логістики до роботи з клієнтами. Це дає так звані “efficiency gains” і зменшує потребу в участі людини в частині рутинних функцій.
Reuters у матеріалі «Штучний інтелект вдаряє по робочій силі, як “цунамі”, – голова МВФ» наводить слова керівної директорки Міжнародного валютного фонду Крісталіни Георгієвої, яка порівняла вплив штучного інтелекту на ринок праці з «цунамі». Вона заявила, що впродовж найближчих років штучний інтелект може вплинути приблизно на 40 % робочих місць у світі, а в розвинених країнах цей показник може сягнути 60 %. Водночас Крісталіна Георгієва підкреслює неоднозначність наслідків: за належного управління технологія здатна підвищити продуктивність праці, але також може посилити дезінформацію та нерівність у суспільстві.
Reuters також звертає увагу, що впровадження штучного інтелекту відбувається на тлі нестабільної світової економіки, яка пережила значні кризи через пандемію COVID-19 та війну в Україні. У цьому контексті ШІ розглядають як потужний інструмент економічного розвитку, але такий, що потребує підготовки працівників до нових умов і розвитку програм перекваліфікації.
The New York Times у статті «Штучний інтелект може забрати вашу роботу. Ось 22 нові, які він може вам дати» пропонує інший погляд: ШІ розглядають не лише як ризик для ринку праці, а і як чинник створення нових професій. Автор матеріалу Роберт Кеппс пише, що впровадження штучного інтелекту змінить звичну структуру зайнятості, але одночасно сформує попит на нові спеціальності. Він також зізнався, що намагався написати це есе за допомогою штучного інтелекту, однак у підсумку опублікував власну версію, тому що майже всі цитати та експерти у статті були повністю вигаданими. «Ця стаття опублікована під моїм підписом, що означає, що я особисто підтримую те, що ви читаєте; таким чином, мій редактор відповідає за моє наймання. Такий вид відповідальності, за своєю суттю не може бути делегований машині».
У матеріалі йдеться про потенційні 22 професії майбутнього, які можуть з’явитися завдяки поширенню штучного інтелекту. Серед них названо аудиторів ШІ, фахівців з етики, інтеграторів ШІ, оцінювачів моделей, спеціалістів з перевірки достовірності інформації та працівників, які контролюватимуть роботу автономних систем. The New York Times наголошує, що в епоху ШІ особливу цінність матимуть навички, які важко автоматизувати: критичне мислення, відповідальність, творчість і здатність ухвалювати рішення в неоднозначних ситуаціях. Окремо видання підкреслює проблему довіри до технологій: що більше завдань виконуватиме штучний інтелект, то більшою буде потреба в людях, які перевірятимуть результати його роботи. Професор Вортонської школи бізнесу Ітан Моллік, засновник Khan Academy Сал Хан та економіст Ерік Бріньйолфссон погоджуються, що штучний інтелект не усуне потребу в людській праці, але змінить її характер і вимоги до працівників.
The Guardian у публікації «Чи знищить штучний інтелект нижню сходинку кар’єрної драбини?» зосереджується на загрозах для початкових офісних посад. Видання попереджає, що генеративний ШІ може істотно скоротити кількість таких ролей, які традиційно були першим етапом професійного розвитку. Найбільше це може зачепити молодих спеціалістів і тих, хто лише починає кар’єру. За оцінками, протягом найближчих п’яти років штучний інтелект може автоматизувати до половини початкових офісних посад і підвищити рівень безробіття. Також він може позбавити можливості отримати роботу, маючи диплом.
The Guardian зазначає, що нинішня хвиля розвитку ШІ відрізняється від попередніх технологічних змін, оскільки ця технологія здатна брати на себе не тільки рутинні завдання, а й частину інтелектуальної роботи. Після появи штучного інтелекту кількість вакансій для молодших спеціалістів у сфері програмування почала скорочуватись. Крім того, медіаорганізації застосовують генеративний ШІ для підготовки коротких новинних повідомлень, створення заголовків, редагування текстів, транскрибування інтерв’ю та аналізу великих масивів даних. Раніше частину цих завдань виконували молоді журналісти, редактори та контент-менеджери. Через це зростає занепокоєння щодо зменшення кількості стартових посад у галузі. Ключова проблема, як пише видання, полягає в тому, що скорочення стартових позицій може порушити традиційну модель кар’єрного зростання, коли працівники поступово набувають досвіду й переходять на вищі посади.
Wired у статті «Жодна компанія в Нью-Йорку не визнала заміну працівників штучним інтелектом» пише, що дедалі більше компаній застосовують генеративний штучний інтелект для створення текстів, аналізу даних, спілкування з клієнтами та виконання простих адміністративних завдань. Однак роботодавці рідко прямо пов’язують скорочення персоналу з використанням ШІ, пояснюючи це змінами в роботі компанії. Через нестачу відкритої інформації визначити реальний вплив штучного інтелекту на ринок праці складно, адже компанії уникають публічних заяв про заміну працівників технологіями через ризик негативної реакції суспільства та погіршення репутації.
Водночас, за спостереженнями Wired, штучний інтелект поки що не спричиняє масового безробіття. Натомість змінюється зміст праці: частину рутинних завдань передають алгоритмам, а від працівників дедалі частіше очікують нових навичок і здатності взаємодіяти з технологіями.