Позначка: СЗЧ

На Рівненщині суд залишив під вартою військового, який відкрив вогонь по групі оповіщення

Рівненський апеляційний суд ухвалив рішення залишити під вартою 48-річного мешканця Дубенського району. Чоловіка підозрюють у дезертирстві, незаконному поводженні зі зброєю, а також у замаху на вбивство правоохоронця та військовослужбовця ТЦК. Про це поінформувала пресслужба Рівненського апеляційного суду.

Подія трапилася у квітні поточного року в одному з населених пунктів Дубенського району. Під час контакту з групою оповіщення підозрюваний дістав автомат Калашникова з поліетиленового мішка та здійснив щонайменше 22 прицільні постріли по службовому автомобілю. Внаслідок пошкодження скла двоє осіб — солдат та правоохоронець — зазнали численних порізів обличчя та рук. Нападник не зміг завершити злочин, оскільки військовим вдалося оперативно покинути салон пошкодженого позашляховика. Після інциденту чоловік зник з місця події на велосипеді.

Наступного дня підозрюваного затримали. Під час обшуку в його помешканні правоохоронці вилучили набої та ручну гранату.

Під час апеляційного засідання захисниця підозрюваного клопотала про зміну запобіжного заходу на такий, що передбачає заставу. Сам військовий, який самовільно залишив частину в жовтні 2024 року, підтримав цю скаргу, висловивши бажання повернутися на фронт.

Проте прокурор виступив проти задоволення апеляції. Він наголосив, що фігурант протягом півтора року після СЗЧ не скористався можливістю легально повернутися до лав Збройних Сил України, а інкриміновані йому діяння належать до особливо тяжких злочинів. Суд підтримав позицію обвинувачення, врахувавши ризики переховування від слідства та впливу на свідків, і залишив ухвалу про тримання під вартою без змін до 26 вересня 2026 року.

Суд на Рівненщині призначив 5 років ув’язнення військовослужбовцю за неповернення з відпустки

Костопільський районний суд Рівненського суду виніс вирок у кримінальному провадженні щодо військовослужбовця, який без поважних причин вчасно не повернувся з відпустки до місця служби. Про це зазначено у вироку суду.

Як випливає з матеріалів справи, обвинувачений проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді гранатометника десантно-штурмового батальйону. У жовтні 2024 року після поранення, отриманого на фронті, він законно отримав відпустку на 23 доби за станом здоров’я. Відповідно до відпускного квитка, військовослужбовець мав повернутися до військової частини 9 листопада 2024 року.

Утім, у визначений день до розташування частини він не прибув. Лише 21 листопада 2024 року військовослужбовець самостійно прибув до іншого підрозділу для продовження служби, чим припинив протиправні дії. Таким чином, період самовільного залишення частини тривав понад три доби в умовах воєнного стану.

Під час судового засідання обвинувачений вини не визнав. Свої дії він пояснив тим, що після відпустки у нього нібито погіршився стан здоров’я, продовжувати службу він наміру не мав, а також боявся відправлення у зону бойових дій.

Водночас перевірки медичних закладів встановили, що під час відпустки та після неї чоловік не перебував на стаціонарному лікуванні і не звертався по психіатричну допомогу. Згодом, уже перебуваючи в іншому підрозділі, він також категорично відмовився від поновлення на військовій службі у Збройних Силах України.

Після дослідження зібраних доказів, зокрема витягів з наказів, довідок ВЛК, актів службового розслідування та пояснень, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого повністю відповідають ознакам кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України — самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання, суд узяв до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність пом’якшувальних і обтяжуючих обставин, а також те, що за місцем несення служби обвинувачений характеризувався незадовільно і відмовився продовжувати службу.

Суд також відхилив можливість застосування пом’якшувальних процедур звільнення від відповідальності, оскільки сам підсудний заперечував проти цього і не виявив бажання повернутися до лав ЗСУ.

У підсумку Костопільський районний суд визнав військовослужбовця винним і призначив йому покарання у виді 5 років позбавлення волі. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишили без змін до набрання вироком законної сили.

Реформа ДБР під час війни: ризики для інституції та правопорядку

У медійному просторі останнім часом активно поширюються тези про необхідність «перезавантаження» ДБР. Директор ДБР Олексій Сухачов в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» заявив, що під виглядом реформи можуть стояти інтереси фігурантів кримінальних справ, яких не влаштовує системна робота Бюро.

Щоб припинити дискусії навколо цієї теми, ДБР ініціювало незалежний аудит Рахунковою палатою. Оприлюднені в червні цього року результати засвідчили, що Бюро спроможне виконувати поставлені завдання у повному обсязі. Позитивну оцінку отримали всі напрями інституційного забезпечення — від кадрової роботи до цифрових процесів.

Олексій Сухачов також застеріг від ідеї масової переатестації персоналу, яку просувають деякі політичні сили. «У мене питання: що відбудеться зі станом досудового розслідування 372 тисяч кримінальних проваджень, якщо всі працівники ДБР підуть на атестацію? Вони зупиняться. Слідчі будуть думати не про розслідування, а про власне працевлаштування», — пояснив він.

На переконання директора ДБР, реформування під час війни становить пряму загрозу правопорядку у Збройних Силах та державі загалом. Таку позицію поділяють і члени профільного комітету Верховної Ради.

Одним із ключових викликів воєнного часу стало явище самовільного залишення частини (СЗЧ). Для протидії йому ДБР створило унікальну базу даних С34. Ця система дає змогу систематизувати інформацію про СЗЧ з усіх правоохоронних органів, автоматизувати підготовку процесуальних документів і оперативно перевіряти статус військовослужбовця на будь-якому патрульному планшеті.

Модернізація С34 принесла ще один важливий результат: тепер кожен, хто хоче повернутися на службу, може звернутися до ДБР і отримати юридичну допомогу для поновлення. Тільки у 2026 році цією можливістю вже скористалися 7,5 тисяч військових.

ДБР також веде системну боротьбу з корупцією в армії. Серед результативних кейсів — запровадження маркування дизельного пального, що постачається для ЗСУ. Це стало «кольоровим запобіжником» від масштабних крадіжок пального, які раніше фіксувалися на рівні батальйонів та бригад.

У питанні незаконного обігу «трофейної» зброї Бюро налагодило ефективну комунікацію з Нацполіцією для виявлення та перекриття каналів продажу зброї й вибухівки.

Говорячи про зловживання у сфері мобілізації, Олексій Сухачов зазначив, що ДБР працює предметно та викриває навіть складні схеми, приховані у судових рішеннях. Водночас він підкреслив, що на рівні вищого командування системного «кришування» ухилянтів не фіксується, а ситуація з відомим одеським воєнкомом Борисовим стала принциповим кейсом, який демонструє невідворотність покарання.

Директор ДБР наголосив, що Бюро відкрите до вдосконалення, однак виступає проти «підміни понять». «Ми проти підміни понять, коли під словами про реформу приховані прагматичні інтереси. Ми повинні вести мову про розвиток інституції, а не про її знищення», — резюмував Олексій Сухачов.