Білокриницька громада спрямувала понад 1 мільйон гривень на потреби Городищенської виправної колонії. Як повідомили у пресслужбі Державної кримінально-виконавчої служби України, відповідні зміни були внесені до бюджету громади на 2026 рік. Загальна сума фінансування для Городищенської виправної колонії №96 становить 1 032 440 гривень. Ці кошти виділені в межах програми заходів, спрямованих на усунення чинників, що створюють потенційну загрозу безпеці населення на території Білокриницької територіальної громади у 2026 році. Фінансування буде використано на поточні та капітальні видатки установи, що допоможе покращити її матеріально-технічну базу, умови тримання засуджених, умови праці персоналу та забезпечити стабільну роботу колонії.
Позначка: Фінансування
Рівненщина отримає 91,8 млн грн на оновлення професійної освіти
На розвиток професійної освіти Рівненщина отримає 91,8 млн грн державного фінансування. Ці кошти спрямують на створення в області нових навчально-практичних центрів і сучасних майстерень.
Про це повідомив перший заступник голови Рівненської ОВА Сергій Подолін. Фінансування передбачене для 11 закладів освіти. Серед них — Рівненський фаховий коледж інформаційних технологій, Рівненський професійний коледж ресторанного і готельного бізнесу, Рівненський професійний коледж автомобільно-механічних технологій, Клеванський професійний ліцей, Мирогощанський аграрний фаховий коледж, Радивилівський професійний ліцей та інші заклади області.
Окрім цього, Міністерство освіти і науки України внесло до переліку закладів, чиї проєкти можуть отримати фінансування за рахунок державної субвенції у 2026 році, Вище професійне училище №22 у Сарнах.
Нині на Рівненщині працюють 40 навчально-практичних центрів, із них сім були створені торік.
Збільшено фінансування ремонтів автомобільних доріг в Україні
Уряд забезпечив додаткове фінансування для масштабної програми ремонтів автомобільних доріг. З резервного фонду держбюджету виділено 3 млрд грн на поліпшення транспортної інфраструктури. Кошти спрямовуються на дороги міжнародного та національного значення, зокрема на ключові логістичні маршрути та траси з інтенсивним рухом. Особлива увага приділяється ремонтам, які забезпечують ефективну евакуацію та підтримку прифронтових територій.
Понад 140 ремонтних бригад, що складаються з понад 1100 працівників, щодня виконують значні роботи. Вони зосереджені на відновленні близько 40 тис. м² дорожнього покриття на автомобілях державного значення по всій країні. Плани передбачають збільшення обсягів робіт до 100–150 тис. м² на день.
Протягом наступного етапу перейдеться до масштабних ремонтів, що здійснюються за допомогою «карт». Цей підхід забезпечить більш довговічне та міцне покриття для доріг. Особливий акцент робиться на ремонтах великих міжнародних трас, включаючи: М–05 Київ–Одеса — 10 521,4 м²; М-–06 Київ–Чоп — 6 802 м²; М–14 Одеса–Мелітополь — 1 510 м²; М–19 Доманове–Ковель–Чернівці–Тереблече (на м. Бухарест) — 1 007 м²; М–21 Виступовичі–Житомир–Могилів–Подільський — 4 833 м²; М–28 Одеса–Южне–/М–14/ — 3 700 м². З початку року вже ліквідовано майже 220 тис. м² пошкоджень дорожнього покриття.
Міжнародний валютний фонд схвалив нову програму фінансування для України
Рада виконавчих директорів Міжнародного валютового фонду затвердила для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) обсягом 8,1 млрд доларів США. Про це повідомили в Міністерстві фінансів України. Очікується, що перший транш у розмірі 1,5 млрд доларів Україна отримає вже найближчим часом. Програма розрахована на 2026–2029 роки та враховує оновлені макроекономічні й безпекові умови, в яких перебуває держава. Попередня програма співпраці з МВФ, затверджена у 2023 році, базувалася на сценарії завершення активної фази війни та переходу до масштабного відновлення. Водночас триваюча повномасштабна війна зумовлює збереження значних фіскальних потреб, що потребувало перегляду параметрів співпраці. Міністр фінансів України Сергій Марченко зазначив, що рішення Фонду є сигналом довіри та підтримки України. За його словами, нова програма спрямована на посилення економіки й фінансової системи, а також на залучення додаткових ресурсів від міжнародних партнерів. Серед макроекономічних пріоритетів програми — реалізація виваженої фіскальної політики, посилення мобілізації доходів і зменшення можливостей для ухилення від сплати податків, забезпечення цінової стабільності, підвищення гнучкості обмінного курсу та збереження стабільності фінансового сектору. Україна також зобов’язується продовжити структурні реформи, зокрема у сфері податкового адміністрування, антикорупційної політики, розвитку фінансової інфраструктури та підготовки до повоєнної відбудови. Програма має сприяти й подальшому просуванню до членства в ЄС. За спільними оцінками уряду та МВФ, загальний дефіцит зовнішнього фінансування у 2026–2029 роках становитиме близько 136,5 млрд доларів США за базовим сценарієм. Напередодні затвердження програми Україна виконала три попередні заходи: ухвалила Державний бюджет на 2026 рік відповідно до параметрів нової програми, прийняла постанову щодо забезпечення рівних умов для платників ПДВ у публічних закупівлях та подала до парламенту проєкт нового Трудового кодексу.
Депутати Костопільщини забезпечили пріоритетні потреби громади за рахунок бюджетних коштів
На сесії 26 лютого депутати розподілили понад 19 млн грн бюджетних коштів на пріоритетні потреби громади. Більше 16 млн грн вільного залишку бюджету та 3,2 млн грн перевиконання за січень були виділені на реалізацію важливих проектів. Близько 2 млн грн передбачено на заробітну плату працівникам закладів дошкільної та позашкільної освіти. Понад 13 млн грн спрямовано на оплату комунальних послуг та енергоносіїв закладів освіти, спортивної школи та лікарні, забезпечуючи їхню безперебійну роботу. Збільшено фінансування програми допомоги ветеранам війни, сім’ям загиблих ветеранів, а також родинам загиблих Захисників і Захисниць громади. Майже 1 млн грн виділено як субвенцію військовим частинам та на шефську допомогу Збройним силам України. Кошти від бюджетних надходжень також спрямували на фінансову підтримку лікарні та на фінансування програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Також передбачено кошти на ремонти, придбання меблів та необхідного обладнання для шкіл і дитячих садків громади.
Рівне планують модернізувати укриття на Радіозаводі
Для ремонту укриття на Радіозаводі у Рівному передбачено понад 34 мільйони гривень. Про це заявив депутат Рівненської міської ради від фракції ВО «Батьківщина», начальник Відділу з питань надзвичайних ситуацій Олександр Нестерук, у програмі «PROполітику» на телеканалі «ITV media group». У 2024 році була розроблена проєктно-кошторисна документація по укриттю, розташованому за адресою Данила Галицького, 25. Кошторисна вартість ремонту укриття становить понад 34 мільйони гривень. За словами Олександра Нестерука, наразі в укритті забезпечено часткове електропостачання та освітлення. Він підкреслив, що найближчим часом плануються виділення коштів для завершення робіт. Нестерук додав, що ці кошти необхідні для забезпечення відповідності укриття нормам, встановленим для бомбосховищ: включаючи вентиляцію, систему водопостачання та санітарні приміщення. Наразі укриття використовується населенням під час повітряних тривог.
Рівненська область інвестує в оновлення шкільних харчоблоків
На Рівненщині триває модернізація шкільних харчоблоків. За ініціативою першого заступника голови Рівненської ОВА Сергія Подоліна, на завершальній стадії виконання знаходяться роботи у Дубенському ліцеї №6 та Сарненських ліцеях №1, 2, 5. На реалізацію цих проєктів було виділено державну субвенцію в розмірі 38,7 млн гривень, а також кошти місцевих бюджетів у сумі 9,9 млн гривень. Заходи спрямовані на модернізацію матеріально-технічної бази харчоблоків та впровадження сучасних технологій.
Реформа пільгових перевезень: основні зміни
Реформа пільгових перевезень — одне з тих рішень, які давно назріли, але потребують зваженого і відповідального підходу з боку держави. У Міністерстві розвитку громад та територій України відповіли на поширені запитання. Законопроєкт №5651-2 пропонує системну відповідь на багаторічну проблему пільгового проїзду — коли пільга гарантована законом, але не підкріплена прозорими правилами, обліком і фінансуванням.
1. Що конкретно зміниться після ухвалення закону? Реформа змінює сам підхід до користування пільгами — від посвідчень і конфліктів до зрозумілого фінансового механізму. Сьогодні пільговик змушений пред’являти посвідчення водієві та доводити своє право на проїзд. Після ухвалення закону: пільговик користується банківською карткою, на яку нараховуються кошти на пільговий проїзд. Тобто у транспорті не потрібно буде показувати посвідчення, а достатньо буде прикласти картку — так само як і будь-який інший пасажир. Тобто поїздка автоматично буде фіксуватись, а перевізник отримуватиме оплату. У результаті немає конфліктів із водіями, пільга працює без принижень і пояснень, перевізник отримує гарантовану оплату за поїздку, а держава й громади бачать реальну кількість поїздок. Інакше кажучи, реформа переводить пільговий проїзд із «паперової» площини в фінансову та цифрову, де кожна поїздка має підтвердження і оплату.
2. Чи скасовує законопроєкт №5651-2 чинні пільги? Ні. Законопроєкт не скасовує і не скорочує жодної пільги. Він запроваджує механізм їх реальної реалізації — щоб пільга працювала не на папері, а в транспорті.
3. Хто і за рахунок чого фінансуватиме пільговий проїзд? Законопроєкт передбачає збалансовану модель, напрацьовану спільно з Асоціацією міст України. Пільги ветеранів війни — фінансуються з державного бюджету (обсяг визначатиме Уряд спільно з Мінветеранів). Інші категорії — фінансуються громадами в межах їх фінансової спроможності. Окремі пільги — за рахунок відповідних державних органів. Тобто відповідальність чітко розмежована, без «перекладання» витрат.
4. Чи потребує реформа додаткових коштів із держбюджету? Так, але обґрунтовано і поетапно. Для реалізації реформи потрібен запуск Єдиної автоматизованої системи обліку оплати проїзду (ЄАСООП). Орієнтовно йдеться щонайменше про 60 млн грн за розробки та запуску відповідної системи протягом двох років. З урахуванням розширеного функціоналу ЄАСООП (облік пільг, компенсацій, контроль, обмін із державними реєстрами) потреба може бути вищою, але ці витрати одноразові, створюють інфраструктуру прозорості, дозволяють уникнути системних втрат у майбутньому.
5. Чи є ризик, що компенсації будуть неповними або із затримками? Законопроєкт усуває головну причину затримок — відсутність обліку. Кожна пільгова поїздка фіксується в системі. Періодичність перерахування коштів визначається Кабінетом Міністрів. Компенсація базується на фактичних даних, а не «середніх нормах». Це принципово інша модель, ніж нинішня.
6. Чи не перекладає законопроєкт відповідальність на громади? Ні. Законопроєкт розроблявся з врахуванням позиції Асоціації міст України, органів місцевого самоврядування та перевізників. Громади самі визначають обсяг гарантій для пільговиків (крім ветеранів), платять лише за реально здійснені поїздки та отримують інструменти планування маршрутів і витрат.
7. Як реформа захищає людей з пільгами? Для людини реформа означає відсутність конфліктів із водіями, відсутність «доведення» права на пільгу та зрозумілий і простий механізм користування. Пільга реалізується через банківську картку, яку вже мають майже всі отримувачі пенсій і соцдопомоги. У разі втрати картки її можна заблокувати в банку, отримати нову, перереєструвати через ЦНАП.
8. Чи працюватиме система у разі технічних збоїв або без інтернету? Так. Територіальні системи обліку (АСООП) можуть працювати офлайн. Передбачено, що дані мають накопичуватись та передаватись після відновлення зв’язку. Це вже застосовується в існуючих транспортних системах.
9. Як законопроєкт гарантує оплату перевізникам? Ключовий принцип реформи: кожна поїздка оплачується. Незалежно від того, пільговик чи платний пасажир: пасажир прикладає картку, система фіксує поїздку; перевізник отримує оплату. Це знімає фінансові ризики та конфлікти.
10. Чому передбачено перехідний період до 1 липня 2028 року? Перехідний період потрібен, щоб впровадження було поступовим. Йдеться про розробку підзаконних актів, проведення конкурсів органів місцевого самоврядування та обласними адміністраціями на визначення операторів територіальних систем обліку оплати проїзду, монтаж обладнання та підключення до національної системи обліку та оплати проїзду, реєстрацію пільговиків. Це реалістичний, технічно обґрунтований графік.
11. Що станеться, якщо законопроєкт не буде ухвалений? Відмова від реформи означатиме збереження системи, яка вже не працює. На практиці це призведе до: подальшого зростання конфліктів у транспорті між водіями та пільговиками; збільшення кількості відмов у пільговому проїзді, зокрема для ветеранів; фінансового виснаження перевізників, які виконують соціальну функцію без компенсації; згортання або припинення маршрутів із високою часткою пільгових пасажирів; посилення соціальної напруги та втрати довіри до держави; ускладнить перехід на європейську модель організації перевезень пасажирів.
Рівненщина отримує додаткове фінансування для протиповітряної оборони
На Рівненщині посилюють оборону регіону. Начальник Рівненської ОВА Олександр Коваль підписав наказ про виділення 101 млн грн на захист Рівненщини. Це додаткові кошти підрозділам ППО, які будуть використані для посилення оборони Рівного та області. Дякую платникам податків Рівненщини за внесок в обороноздатність регіону. Збільшення обсягів фінансового та матеріально-технічного забезпечення підрозділів ППО – доручення Президента та його Офісу.
Рівне оновлює транспортний парк: обговорено фінансування та плани на майбутнє
Фінансування з міського бюджету, розвиток транспорту та оновлення рухомого складу. У Рівному обговорили роботу підприємства «Рівнеелектроавтотранс». Зібрались, аби обговорити роботу підприємства «Рівнеелектроавтотранс». Як зазначив директор Департаменту інфраструктури та благоустрою Руслан Гудима, «Рівнеелектротранс» забезпечує місцевих мешканців перевезеннями, а місто фінансово підтримує підприємство. «На цей рік тільки передбачено бюджетом відшкодування порядка 140 мільйонів. Вже я знаю, що останній сьогодні є договір, який між вами укладено і Рівненською міською радою про транспортну роботу. Так само, в свою чергу, хочеться сказати, що долучили до вас, мали змогу долучити у 2023 році, так само і автобусний парк утворюється на вашій базі. Ви, як профільне підприємство, залучені в цій програмі щодо розвитку транспортної інфраструктури міста Рівного», — директор Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівного Руслан Гудима. Руслан Гудима додав, що місто закупило автобуси й передало їх підприємству, щоб забезпечити перевезення під час зупинок електротранспорту через удари по енергетиці. Саме так у «Рівнеелектротрансі» створили автобусний парк, який працює і сьогодні. Керівник підприємства у свою чергу зазначив, що всі кошти з місцевого бюджету використали за призначенням: виплатили зарплати без заборгованостей, сплатили податки та спрямували частину грошей на розвиток. Минулого року підприємство отримало нові тролейбуси й понад 30 автобусів, які вже працюють на маршрутах міста. «На цей рік, як вже було сказано, вже буде майже підписаний договір про нашу співпрацю з Департаментом, міською владою. Бюджетних призначень в нас 142,5 млн грн, плюс до того ще будуть свої кошти, це загальна сума, а загальна сума запланованих витрат становить 256 млн грн», — керівник КП «Рівнеелектроавтотранс» Валентин Ткачук. Валентин Ткачук зазначив: всі кошти будуть спрямують на зарплату з податками, оплату електроенергії та на закупівлю запасних частин для тролейбусів. Також директор Департаменту інфраструктури та благоустрою Руслан Гудима додав, що на цей рік теж передбачено 38 млн грн на закупівлю тролейбусів. «Тобто буде змога закупити ці тролейбуси, якщо віднайдуться, власне, можливість їх закупівлі, власне, щоб був сам рухомий склад, який можна буде придбати, ми обов’язково цього року ще реалізуємо цю програму по оновленню вашого парку. Все залежить від того, за наявності рухому складу, який могли би ми розглядати, як об’єкт купівлі. Ну і порядка 12 млн грн — це так само передані ті кошти для оплати тіла кредиту, за які кошти були придбані автобуси в кількості 26 штук, які у вас є на підприємстві», — директор Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівного Руслан Гудима. Директор «Рівнеелектротрансу» підсумував, що питань ще багато, програма розвитку затверджена міською радою, і тепер головне — щоб у бюджеті знайшлися кошти для її реалізації.