Пільги та квоти під час вступної кампанії-2026: хто має право і як їх підтвердити

Під час вступної кампанії-2026 частина вступників може скористатися спеціальними умовами вступу та взяти участь в окремому конкурсі на бюджетні місця. Для цього передбачено квоту 1 і квоту 2. У пресслужбі Міністерства освіти і науки пояснили, хто може претендувати на такі умови та як правильно оформити це право.

Квота 1 діє для вступників, які через стан здоров’я або інші підстави, визначені законодавством, мають право на спеціальні умови вступу. Вона стосується, зокрема, осіб з інвалідністю I–II груп, дітей з інвалідністю, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, вступників, які за медичними показаннями мають право на особливі умови проходження вступних випробувань, учасників бойових дій, а також інших категорій, визначених Порядком прийому. Такі вступники подають результати НМТ, однак у конкурсі на бюджет беруть участь у межах своєї квоти.

Квота 2 призначена для вступників із тимчасово окупованих територій України та територій активних бойових дій. Вона дає змогу брати участь в окремому конкурсі на бюджетні місця, а також у випадках, визначених законодавством, вступати за співбесідою замість НМТ і проходити спрощену процедуру вступу через визначені освітні центри. Для вступників із ТОТ право на квоту 2 не пов’язане з датою виїзду. Вирішальним є зареєстроване або задеклароване місце проживання, а не наявність довідки внутрішньо переміщеної особи.

Окрім квот, ветерани війни, діти учасників бойових дій, внутрішньо переміщені особи, особи з інвалідністю та інші категорії можуть розраховувати на соціальну стипендію у разі вступу на бюджет. Також після зарахування вони можуть претендувати на переведення з контрактної на бюджетну форму навчання, якщо після завершення основного етапу зарахування залишаться вакантні бюджетні місця.

Право на пільги необхідно підтвердити до подання першої заяви. Для цього потрібно звернутися до будь-якого закладу вищої або фахової передвищої освіти. Це можна зробити особисто, а для вступників, які перебувають на ТОТ чи за кордоном, — електронною поштою. Приймальна комісія перевіряє документи, що посвідчують особу, а також документи, які підтверджують право на пільги, після чого вносить відповідну інформацію до ЄДЕБО. Коли перша заява вже подана, пільга автоматично підтягнеться і діятиме для інших заяв.

Підтвердити пільги для участі в конкурсі за співбесідою, а також за квотою 1 чи квотою 2 потрібно до подання першої заяви. Як виняток, це дозволено зробити до завершення основної сесії реєстрації заяв, тобто до 1 серпня, 18:00. Якщо йдеться про пільгу для переведення на місця державного (регіонального) замовлення після зарахування на контракт, підтвердження можна подати до 1 жовтня.

Перелік документів залежить від підстави для отримання пільги. Зазвичай потрібні документ, що посвідчує особу, документ про здобуту освіту, а також документи, які підтверджують право на спеціальні умови вступу. Це можуть бути медичні документи, документи про інвалідність або документи, що підтверджують місце проживання чи навчання на відповідній території.

Важливо враховувати, що право на квоту саме по собі не означає автоматичного зарахування до закладу вищої освіти. Воно лише дає можливість брати участь в окремому конкурсі на спеціально визначені бюджетні місця серед вступників відповідної категорії. Саме тому вступникам, які мають право на квоти або інші пільги, рекомендують заздалегідь звернутися до приймальної комісії, щоб підтвердити документи та внести інформацію до ЄДЕБО ще до подання першої електронної заяви.

За результатами співбесід замість НМТ можуть вступати лише окремі категорії вступників. Це ветерани війни, зокрема особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники бойових дій, особи, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, вступники, яким відмовили в реєстрації на НМТ через неможливість створення особливих (спеціальних) умов, а також вступники, які досі перебувають на ТОТ чи території активних бойових дій або виїхали після 1 жовтня 2025 року. Вступники з цієї когорти можуть вступати за результатами НМТ або співбесіди з предметів НМТ в обраному закладі вищої освіти.

Термін реєстрації на вступ на бюджет для цієї категорії вступників завершився 10 липня. Водночас для вступу лише на контракт можна зареєструватися в електронному кабінеті до 25 липня (18:00).

Не пізніше ніж 6 серпня мають бути оприлюднені списки осіб, рекомендованих до зарахування, для заяв з пріоритетом. У своїх електронних кабінетах вступники побачать статус «Рекомендовано» (бюджет) або (контракт). До 11 серпня (о 18:00) потрібно підтвердити вибір місця навчання в електронному кабінеті. До 13 серпня відбувається зарахування на бюджет і контракт за заявами з пріоритетом.

Вступна кампанія триває до 15 жовтня. Заклади освіти можуть проводити додаткові набори на контракт на вакантні місця, а строки такого набору визначають самостійно.

Реформа пільгових перевезень: основні зміни

Реформа пільгових перевезень — одне з тих рішень, які давно назріли, але потребують зваженого і відповідального підходу з боку держави. У Міністерстві розвитку громад та територій України відповіли на поширені запитання. Законопроєкт №5651-2 пропонує системну відповідь на багаторічну проблему пільгового проїзду — коли пільга гарантована законом, але не підкріплена прозорими правилами, обліком і фінансуванням.

1. Що конкретно зміниться після ухвалення закону? Реформа змінює сам підхід до користування пільгами — від посвідчень і конфліктів до зрозумілого фінансового механізму. Сьогодні пільговик змушений пред’являти посвідчення водієві та доводити своє право на проїзд. Після ухвалення закону: пільговик користується банківською карткою, на яку нараховуються кошти на пільговий проїзд. Тобто у транспорті не потрібно буде показувати посвідчення, а достатньо буде прикласти картку — так само як і будь-який інший пасажир. Тобто поїздка автоматично буде фіксуватись, а перевізник отримуватиме оплату. У результаті немає конфліктів із водіями, пільга працює без принижень і пояснень, перевізник отримує гарантовану оплату за поїздку, а держава й громади бачать реальну кількість поїздок. Інакше кажучи, реформа переводить пільговий проїзд із «паперової» площини в фінансову та цифрову, де кожна поїздка має підтвердження і оплату.

2. Чи скасовує законопроєкт №5651-2 чинні пільги? Ні. Законопроєкт не скасовує і не скорочує жодної пільги. Він запроваджує механізм їх реальної реалізації — щоб пільга працювала не на папері, а в транспорті.

3. Хто і за рахунок чого фінансуватиме пільговий проїзд? Законопроєкт передбачає збалансовану модель, напрацьовану спільно з Асоціацією міст України. Пільги ветеранів війни — фінансуються з державного бюджету (обсяг визначатиме Уряд спільно з Мінветеранів). Інші категорії — фінансуються громадами в межах їх фінансової спроможності. Окремі пільги — за рахунок відповідних державних органів. Тобто відповідальність чітко розмежована, без «перекладання» витрат.

4. Чи потребує реформа додаткових коштів із держбюджету? Так, але обґрунтовано і поетапно. Для реалізації реформи потрібен запуск Єдиної автоматизованої системи обліку оплати проїзду (ЄАСООП). Орієнтовно йдеться щонайменше про 60 млн грн за розробки та запуску відповідної системи протягом двох років. З урахуванням розширеного функціоналу ЄАСООП (облік пільг, компенсацій, контроль, обмін із державними реєстрами) потреба може бути вищою, але ці витрати одноразові, створюють інфраструктуру прозорості, дозволяють уникнути системних втрат у майбутньому.

5. Чи є ризик, що компенсації будуть неповними або із затримками? Законопроєкт усуває головну причину затримок — відсутність обліку. Кожна пільгова поїздка фіксується в системі. Періодичність перерахування коштів визначається Кабінетом Міністрів. Компенсація базується на фактичних даних, а не «середніх нормах». Це принципово інша модель, ніж нинішня.

6. Чи не перекладає законопроєкт відповідальність на громади? Ні. Законопроєкт розроблявся з врахуванням позиції Асоціації міст України, органів місцевого самоврядування та перевізників. Громади самі визначають обсяг гарантій для пільговиків (крім ветеранів), платять лише за реально здійснені поїздки та отримують інструменти планування маршрутів і витрат.

7. Як реформа захищає людей з пільгами? Для людини реформа означає відсутність конфліктів із водіями, відсутність «доведення» права на пільгу та зрозумілий і простий механізм користування. Пільга реалізується через банківську картку, яку вже мають майже всі отримувачі пенсій і соцдопомоги. У разі втрати картки її можна заблокувати в банку, отримати нову, перереєструвати через ЦНАП.

8. Чи працюватиме система у разі технічних збоїв або без інтернету? Так. Територіальні системи обліку (АСООП) можуть працювати офлайн. Передбачено, що дані мають накопичуватись та передаватись після відновлення зв’язку. Це вже застосовується в існуючих транспортних системах.

9. Як законопроєкт гарантує оплату перевізникам? Ключовий принцип реформи: кожна поїздка оплачується. Незалежно від того, пільговик чи платний пасажир: пасажир прикладає картку, система фіксує поїздку; перевізник отримує оплату. Це знімає фінансові ризики та конфлікти.

10. Чому передбачено перехідний період до 1 липня 2028 року? Перехідний період потрібен, щоб впровадження було поступовим. Йдеться про розробку підзаконних актів, проведення конкурсів органів місцевого самоврядування та обласними адміністраціями на визначення операторів територіальних систем обліку оплати проїзду, монтаж обладнання та підключення до національної системи обліку та оплати проїзду, реєстрацію пільговиків. Це реалістичний, технічно обґрунтований графік.

11. Що станеться, якщо законопроєкт не буде ухвалений? Відмова від реформи означатиме збереження системи, яка вже не працює. На практиці це призведе до: подальшого зростання конфліктів у транспорті між водіями та пільговиками; збільшення кількості відмов у пільговому проїзді, зокрема для ветеранів; фінансового виснаження перевізників, які виконують соціальну функцію без компенсації; згортання або припинення маршрутів із високою часткою пільгових пасажирів; посилення соціальної напруги та втрати довіри до держави; ускладнить перехід на європейську модель організації перевезень пасажирів.