Позначка: Верховна Рада

Оподаткування міжнародних посилок до 150 євро: які зміни пропонує уряд

Уряд подав до Верховної Ради новий законопроєкт щодо оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.

За його словами, зараз імпортні товари вартістю до 150 євро, які надходять в Україну міжнародними поштовими відправленнями, не обкладаються ПДВ. Уряд пропонує скасувати цю пільгу, щоб привести українські правила у відповідність до законодавства Європейського Союзу.

Водночас приватні подарунки вартістю до 45 євро, які надсилаються безоплатно, як і раніше, не оподатковуватимуться.

Прем’єр наголосив, що для всіх учасників ринку мають діяти рівні умови. За його словами, це питання підтримки українських виробників і чесної конкуренції.

Очікується, що таке рішення забезпечить понад 10 мільярдів гривень додаткових надходжень до бюджету щороку. Якщо законопроєкт підтримають депутати, нові правила почнуть діяти не раніше 2027 року.

Запровадження ПДВ для посилок вартістю до 150 євро, які надсилають з-за кордону, є однією з умов програми МВФ для України. Крім того, у Євросоюзі ухвалення відповідного закону називали умовою виділення частини допомоги Україні із 90 мільярдів євро.

На Рівненщині можуть поменшати громади: що сказав Олександр Аліксійчук

У перспективі на Рівненщині може зменшитися кількість територіальних громад. Водночас на цей момент таке питання не врегульоване на законодавчому рівні. Про це в ефірі програми PROполітика на телеканалі ITV Media Group розповів народний депутат України Олександр Аліксійчук.

За його словами, після завершення адміністративно-територіальної реформи у 2020 році та кількох років роботи громад уже можна оцінювати, які з них працюють ефективно, а які стикаються з проблемами. Олександр Аліксійчук зазначив, що зараз видно, хто справляється зі своїми завданнями, а хто ні, і це дає змогу аналізувати причини — чи йдеться про неефективне управління, кількість населення або ж відстань до отримання послуг.

Під час розмови ведучий поцікавився, чи означає це, що з часом в області стане менше громад. У відповідь народний депутат підтвердив, що така ймовірність є, але поки не говорить про конкретну модель. Він зауважив: «У нас 64 громади… Не буду зараз говорити. Але скажу єдину річ — буде менше точно».

Водночас Аліксійчук наголосив, що невелика громада не обов’язково є слабкою або неуспішною. На його думку, малі громади мають право на існування, якщо є якісний управлінський менеджмент і правильне використання людських та природних ресурсів.

Також депутат підкреслив, що нинішнє законодавство не передбачає механізму об’єднання чи укрупнення громад. Натомість Верховна Рада вже спростила співробітництво між громадами, аби вони могли швидше реалізовувати спільні проєкти та ефективніше використовувати свої ресурси.

Повне інтерв’ю з Олександром Аліксійчуком можна подивитися у програмі PROполітика на YouTube-каналі ITV Media Group.

У парламенті пропонують нові стандарти ідентифікації для ТЦК та СП

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15176, який передбачає зміни у правилах роботи військовослужбовців ТЦК та СП. Про це пише «Судово-юридична газета».

Документом пропонують зобов’язати працівників носити на формі спеціальні нагрудні жетони з індивідуальними номерами. Також планують заборонити знімати жетони, приховувати їх або будь-як ускладнювати зчитування інформації з них чи її фіксацію технічними засобами.

Окремо змінюють порядок спілкування з громадянами. Під час звернення представник ТЦК має назвати своє прізвище та посаду, а на вимогу — показати службове посвідчення без передавання в руки, але з можливістю ознайомитися з даними.

Відповідні правки стосуються статті 7 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» і спрямовані на забезпечення візуальної ідентифікації військовослужбовців ТЦК та підтвердження їхніх повноважень.

Метою ініціативи називають підвищення прозорості діяльності ТЦК і зміцнення довіри громадян до процесів мобілізації. Автори законопроєкту пояснюють необхідність змін зростанням випадків, коли сторонні особи у військовій формі без розпізнавальних знаків видають себе за представників ТЦК. За їхніми даними, також діють організовані групи, які під виглядом військових вчиняють протиправні дії, зокрема незаконно утримують людей і вимагають гроші.

У документі зазначено, що відсутність уніфікованих засобів індивідуальної ідентифікації не дає змоги швидко відрізнити справжніх представників ТЦК від шахраїв. Це знижує рівень довіри до інституції, ускладнює виконання її функцій і створює соціальну напруженість. Ініціатори вважають, що чітка ідентифікація допоможе громадянам ефективніше захищати свої права у разі можливих правопорушень з боку конкретних військовослужбовців.

Законопроєкт №15176 передбачає: доповнення частини 4 статті 7 нормою про обов’язкове носіння нагрудного жетона з індивідуальним номером і заборону його приховування або перешкоджання ідентифікації; запровадження нової частини 9 статті 7, яка зобов’язує військовослужбовця під час звернення до громадянина називати прізвище, посаду та на вимогу пред’являти службове посвідчення для ознайомлення без передавання в руки.

Український парламент продовжив воєнний стан та загальну мобілізацію

Верховна Рада України прийняла рішення про продовження воєнного стану та загальної мобілізації на три місяці. Новий правовий режим набуде чинності щонайменше 3 травня 2026 року.

Для цього були внесені відповідні законопроекти №14366 та №14367 ініціативою Президента Володимира Зеленського. За продовження воєнного стану проголосували 333 депутати, а за продовження строку проведення загальної мобілізації – 312.

Це вже 18-те продовження воєнного стану, що розпочалося з повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року.

Воєнний стан: ключові положення

  • Запроваджується у разі оголошення війни, збройної агресії або загрози війни.
  • Дозволяє державі посилювати охорону громадського порядку, обмежувати певні права громадян, запроваджувати трудову повинність або мобілізацію, використовувати майно для потреб оборони та посилювати контроль над інформаційним простором.

Загальна мобілізація: хто підпадає під її дію

Мобілізація – це комплекс заходів, спрямованих на переведення економіки та Збройних Сил України на функціонування в умовах воєнного стану. Вона необхідна для забезпечення обороноздатності країни.

Обов’язковою умовою є: перебування на військовому обліку, оновлення військово-облікових даних, мати при собі військовий обліковий документ та з’являтися до ТЦК за викликом.

Підлягають мобілізації чоловіки віком від 25 до 60 років, які є військовозобов’язаними, визнані придатні до військової служби, не мають права на відстрочку та не є заброньованими. Чоловіки віком від 18 до 25 років можуть бути мобілізовані в окремих випадках.

Зміна правил мобілізації: студенти старше 25 років втратять відстрочку

Верховна Рада України розглядає зміни до правил мобілізації, які можуть призвести до скасування відстрочки для чоловіків старше 25 років, що розпочинають вищу, професійну або технічну освіту.

Ініціативу ініціював народний депутат, голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, Сергій Бабак. За його словами, законопроєкт, який перебуває на розгляді, дозволить обмежити право на відстрочку для чоловіків у віці 25 років і старше, які приєднаються до навчальних закладів цих спеціальностей.

На думку депутата, таке рішення необхідне для забезпечення безпеки країни. До 2022 року в українських університетах та професійних училищах навчалося близько 30 тисяч чоловіків старше 25 років. Станом на 2025 рік ця цифра зросла до 250 тисяч осіб, що підкреслює зростаючу потребу в кваліфікованих кадрах у сфері освіти та науки.