Стати на захист країни чи «моя хата скраю». Мова про мобілізацію під час повномасштабного вторгнення росіян в Україну. Рівненщину теж не оминула мобілізаційна хвиля. Тримати оборону спочатку ринулися всі. Та наразі, за чотири роки, спостерігається дефіцит чоловіків на фронті. Та й у тилу їх доводиться шукати. «Мобілізація — це не лише про цифри та статистику. Це про родини, які чекають. Про батьків, які проводжають синів. Про чоловіків, які змінюють цивільний одяг на військову форму», — журналістка Сніжана Твардовська. Повномасштабне вторгнення. Його розпочала росія 24 лютого 2022 року, того ж дня в Україні було оголошено загальну мобілізацію. З самого ранку вистроїлися черги з тих, хто хотів боронити кордони своєї держави. Охочих було тисячі. «Люди йшли ранок, обід, ніч, вечір — взагалі різниці не було. Люди спали в нас на сходах. Люди просто йшли масово, бо хотіли захищати свою Батьківщину. Частина людей, це оперативний резерв, люди, які вже відслужили за часів АТО та ООС, вони йшли до своїх частин або до тих частин, які були поруч. І точно так же вступали до війська», — речниця Рівненського обласного ТЦК та СП Тетяна Камерістова. Втім, мобілізація затяглася на роки і стала інструментом, що забезпечив формування стійкої оборони в перші дні війни. Та був нюанс: відразу до війська вступити могли не усі. Спочатку туди брали людей з бойовим досвідом, військовими спеціальностями та добровольців. Одним з таких є Олександр Мурашов. До повномасштабної війни чоловік проживав за кордоном. Та, почувши про ракетні обстріли міст України, без вагань повернувся на Батьківщину. І вже 25 лютого одягнув піксельну форму. «Перебуваючи у Фінляндії, все було мирно, спокійно, до дзвінка доньки. Як кожен батько, я поїхав рятувати дитину. Чому я пішов добровільно? У кожного з нас є своя домівка, свої батьки, сім’ї, яких треба було рятувати. Як не ми, то хто. На сьогоднішній день в нас людей на фронті не вистачає», — доброволець, ветеран 5-ої окремої штурмової бригади Олександр Мурашов. Відтоді тисячі чоловіків залишили свої домівки, роботу й мирне життя, аби стати до лав Збройних сил. Для когось це було усвідомлене рішення ще з перших днів війни, для когось — повістка стала несподіванкою. І вже з часом мобілізація зайшла в глухий кут. А все тому, що чоловіків силоміць почали ловити посеред вулиці та «пакували» у буси. Окрім того, були випадки, коли чоловіків навіть били та рвали їхній одяг. Як зазначила речниця Рівненського обласного ТЦК та СП Тетяна Камерістова, чим далі від лінії фронту, тим менше охочих захищати рідну землю від окупанта. «А з приводу мобілізації, то темпи так, насправді спадають. Маса свідомих громадян вже відвоювала або воює. Ну а ті, які залишились, то скажімо так: частина з людей добре зустрів наряд територіальний центр комплектування з поліцією, ну я йду воювати. Доставила поліція, зазвичай порушників, як правило військового обліку, ну людина вже йде воювати. Вже такого ентузіазму і запалу, чи 14-16 чи 22-23 рік, вже насправді немає», — речниця Рівненського обласного ТЦК та СП Тетяна Камерістова. Не стояли осторонь і жінки. Хоч мобілізація жіночої статі в Україні є добровільною та, як зазначила майор ЗСУ Тетяна Камерістова, навіть в юному віці дівчата за власним бажанням стають до лав війська. «У порівнянні з власним досвідом, якщо 14-16 рік, ну скажімо до часів повномасштабного вторгнення, жінок у війську було мало. Зараз фактично всі посади, не має різниці, яку може обіймати посаду чоловік чи жінка, жінок насправді дуже багато. І більше жінок не мобілізовуються, а укладають контракт», — речниця Рівненського обласного ТЦК та СП Тетяна Камерістова. На сьогодні система мобілізації продовжує працювати, адже війна триває. І поки на фронті точаться бої, у тилу вирішується не менш важливе питання — як забезпечити армію людьми, зберігаючи баланс між потребами фронту та можливостями суспільства. Наразі воєнним станом загальна мобілізація продовжена щонайменше до 4 травня 2026 року.
Категорія: Право
Останні новини, матеріали та корисний контекст на тему «Право».
Чотири роки великої війни: як вистояли медики Рівного
24 лютого 2022 року змінило роботу всіх медичних закладів країни. У перші дні повномасштабного вторгнення лікарні функціонували в умовах невизначеності, під звуки сирен та з підвищеним навантаженням. «Чотири роки тому Україна прокинулася від вибухів. Повномасштабне вторгнення росії змінило життя кожного та розділило на до та після. Медики ж із перших годин війни стали на свій — медичний — фронт», — журналістка Олеся Мороз. 24 лютого 2022 року для колективу однієї із лікарень Рівного розпочалося з тривожних дзвінків і термінових зборів. Уже в перші години повномасштабного вторгнення росії в Україну медзаклад перейшов у посилений режим роботи. «Першочергове, що було це оцінка наших резервних запасів — це є електроживлення, в нас генератор ще був встановлений, в нас були запаси палива, також продукти харчування запас і оцінка того, що необхідне. Це медикаменти, які мали б бути. Ми розуміли, які ми маємо запаси і що ми маємо ще докупити. Щоб зробити все, аби себе захистити», — директор лікарні Олександр Шегера. Першими викликами стали невизначеність і напруга. Медики готувалися до різних сценаріїв. «Ми вже тоді зрозуміли, що нам треба буде надавати допомогу для людей, які постраждали від цієї війни. Відповідно ми вже спланували роботу відділення. Спланували ці палати, які могли б ми використовувати для пацієнтів, які могли б до нас поступати. Перший пацієнт до нас почав поступати в травні 2022 року», — директор лікарні Олександр Шегера. У лікарні облаштували укриття для пацієнтів і персоналу, переглянули маршрути евакуації, провели інструктажі з надання допомоги в умовах надзвичайних ситуацій. «Ми не знали, що буде, ця невідомість нас лякала, але ми мусили підготуватися. Ми проводили навчання серед персоналу, серед сортування поступаючих, навчання невідкладної допомоги ми запрошували до нас різні організації по навчанню і розробляли всі плани, евакуації і надзвичайних ситуацій, в нас цей час ішов саме на це», — заступниця медичного директора з медсестринства Ніна Нестерук. У перші тижні війни довелося швидко адаптуватися. Медики працювали цілодобово. З’явилися нові виклики — лікування поранених військових, психологічна підтримка пацієнтів, робота в умовах постійних повітряних тривог. «Ми зробили в укритті повністю і вентиляцію, і обігрів, і електропроводку, і поставили ліжка, в нас там є операційна, є реанімаційні палати, є палати для пацієнтів, які можуть там перебувати», — директор лікарні Олександр Шегера. З часом лікарня почала змінюватися системно. Оновили обладнання, розширили можливості, налагодили співпрацю з волонтерами та благодійними організаціями. «Завдячуючи нашим партнерам з інших країн у нас покращилось матеріальна база, в нас відкрився центр реабілітації, ментального здоров’я», — заступниця медичного директора з медсестринства Ніна Нестерук. Окремим напрямком стала реабілітація — як фізична, так і психологічна. Лікарня поступово перетворилася на багатопрофільний центр допомоги, де підтримку отримують і військові, і цивільні. Сьогодні, через чотири роки великої війни, медики зізнаються: працювати стало інакше, але не легше. Усі навчилися швидко приймати рішення, робити все злагоджено та бути витривалими. Попри втому й втрати, вони продовжують займатися своєю справою — рятувати життя. «Робота в нас стала більш інтенсивніша, тобто більш відповідальна, тому що ми маємо надавати допомогу і скоріше надавати цю допомогу, тобто для пацієнтів», — директор лікарні Олександр Шегера.
Зворушлива зустріч: Рівненщина знову об’єднує сім’ї, розлучені війною
На Рівненщині відбулася зворушлива зустріч матері та сина, яких роз’єднала війна. Після довгих місяців розлуки, евакуації та невизначеності син знову обійняв свою 87-річну маму. Про це повідомили у пресслужбі Рівненської ОДА.
До повномасштабного вторгнення Володимир Миколайович працював викладачем академічного вокалу у школі мистецтв міста Костянтинівка Донецької області. Це прифронтове місто, яке постійно зазнавало атак ворога. Щоденні обстріли, життя без світла, води й тепла. Виживання в таких умовах вимагало великої витримки. У вересні 2025 року пан Володимир разом із матір’ю ухвалили рішення евакуюватися. Поїздом вони прибули на Рівненщину. Маму поселили до Тучинського геріатричного відділення Рівненського психоневрологічного інтернату, а чоловіка – у селі на Березнівщині. Відтоді вони не бачилися. Згодом чоловік опинився у Рівненському обласному центрі з надання соціальних послуг. Заступниця директора закладу Наталія Микита поінформувала про це «Центр Інтеграції», адже з початку року у них працює мобільна бригада. За участю Департаменту соціальної та ветеранської політики Рівненської міської ради та Департаменту соціальної політики Рівненської ОДА чоловікові оформили довідку ВПО та знайшли місце проживання поряд із відділенням, де перебуває його мама. Днями відбулася довгоочікувана зустріч.
Героя України Присвоїли Після Смерті: Капітан з Рівного
Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» присвоїли капітану Олександру Андрійовичу Подвишенному (посмертно). Відповідний Указ №142/2026 підписав Президент України В. Зеленський, сьогодні, 24 лютого. «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові постановляю: Присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” ПОДВИШЕННОМУ Олександру Андрійовичу – капітану (посмертно)». Олександр Подвишенний народився 14 липня 1993 року у Рівному. Навчався в 11-й школі та Педагогічному ліцеї при РДГУ. Пізніше — в Острозькій академії за спеціальність «Літературна творчість». Під час навчання в аспірантурі Олександр досліджував творчість Уласа Самчука. Цікавився журналістикою: дописував у регіональних та всеукраїнських медіа, працював позаштатним кореспондентом газети «День». Паралельно писав вірші — у його доробку три поетичні збірки. У 2017-му стажувався у комітеті Верховної Ради України з питань оборони. Олександр проходив строкову службу в армії. Був учасником Революції Гідності, пізніше у складі Добровольчого українського корпусу брав участь в антитерористичній операції. Перед початком повномасштабного вторгнення долучився до лав територіальної оборони, був випускником «Вишколу капітанів». За словами дружини Олександра, захист України він називав своїм обов’язком, а оскільки під його командуванням була ціла рота — усвідомлював ще більшу відповідальність. Цінував своїх побратимів, був товариським, щирим, водночас принциповим та сміливим. До початку повномасштабного вторгнення чоловік вів активну громадську діяльність. Окрім поезії любив спорт, багато читав і подорожував. «Ніколи не здаватися в полон, ніколи не зрадити присягу українській Нації. Тоді, коли важко, коли безвихідь, коли немає надії — боротися і йти всупереч усім але. За нами наші родини, наша Батьківщина, все святе та недоторкане… Здобути, або не бути. Зі щитом, або на щиті. Шлях воїна — це йти до Кінця», — такі слова написав Олександр на своїй сторінці у соцмережі незадовго до останнього бойового виходу. На жаль, 30-річний капітан Олександр Подвишенний загинув 30 травня 2024 року під час виконання бойового завдання у Херсонській області. Тривалий час боєць вважався зниклим безвісти. Захисника поховали 13 грудня 2025 року на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі.
У Володимирецькому селищі змінять правила вивезення побутових відходів
З 02 березня в’їзд на територію сміттєзвалища селища Володимирець буде обмежений. Це стосується несанкціонованого завезення відходів. Вивезення та прийом відходів здійснюватиметься лише за наявності укладеного договору, а також за умови попередньої оплати послуг. Вартість послуг розрахована відповідно до вимог чинного законодавства.
Сміттєзвалище працюватиме щодня з 10:00 до 19:00, з 14:00 до 15:00 – обідня перерва. Для отримання додаткової інформації щодо роботи сміттєзвалища зверніться в абонентський відділ: тел. +380683565700.
Рівненські рятувальники застерігають: відмороження кінцівок – серйозна загроза
23 лютого о 20:00 у селі Великі Селища чоловік був госпіталізований до лікарні з відмороженням кінцівок. Про це повідомили у пресслужбі ДСНС Рівненщини. Чоловіка 1965 року народження було госпіталізовано до хірургічного відділення Березнівської центральної міської лікарні з діагнозом — відмороження обох нижніх кінцівок, гангрена обох стоп. Стан потерпілого — задовільний. Рятувальники закликають громадян у період низьких температур дотримуватися правил безпеки, уникати тривалого перебування на холоді та подбати про належний теплий одяг.
Рівненські громадяни отримали державні нагороди від Президента
Президент України Володимир Зеленський нагородив трьох жителів Рівненщини державними відзнаками. Інформацію про це надав начальник Рівненської ОВА Олександр Коваль.
У рамках святкування річниці повномасштабного вторгнення президент відзначив Андрія Тарасюка, директора ТОВ «Полісся ТАС-БУД», орденом «За заслуги» ІІІ ступеню; Сергія Бодигу, ветерана та вчителя фізкультури Кідрівського ліцею, медаллю «За працю і звитягу»; Олександра Тиса, токаря ПП «Рівнетеплосервіс», медаллю «За працю і звитягу».
«Дякую за ваш внесок у стійкість України. Рівненщина вами пишається», — написав Олександр Коваль.
У Рівненській області з’явилися нові пункти скринінгу для людей 40+
За минулий тиждень іще два медзаклади Рівненщини з’явились на мапі національної програми “Скринінг здоров’я 40+”. Про це повідомив голова Рівненської ОДА Андрій Карауш. Додались ЦПМСД “Ювілейний” у Рівному та Зарічненська багатопрофільна лікарня. Таким чином у нашій області вже 49 установ надають таку комплексну послугу. Повний перелік закладів, станом на 23 лютого, такий: Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка Обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики (Рівне, вул. Жоліо Кюрі) Центральна міська лікарня Рівного ЦПМСД “Ювілейний” Дубровицький ЦПМСД Клесівська районна лікарня Старобільський ЦПМСД (заклад Старобільської міськради, Луганської області. Рівне, вул. Стельмаха) ЦПМСД Біловодської селищної ради, Луганської області (Рівне, вул. Дворецька) Амбулаторії в селах Шпанів та Голишів, це заклади ЦПМСД “Медичний простір” Городоцької сільради М. Корець, ФОП Коробка Лариса Іванівна ТОВ “Клініка Євроклінікс”, м. Рівне ТОВ “Медичний центр здоров’я та реабілітації” 100 відсотків життя”, м. Рівне Демидівська ЦРЛ ЦПМСД в Демидівці ЦПМСД “Здоров’я+” у Дубні Радивилівська ЦМЛ Деражненська лікарня Костопільський ЦПМД ТОВ “Приватна клініка сімейної медицини “ВІЛМЕД” у Костополі Березнівська ЦМЛ ФОП Таргоній Наталія Олексіївна, м. Березне Мовчанець Оксана Федорівна, ФОП, м. Березне. ЦПМСД у Рокитному Карповець Олена Трохимівна, ФОП, м. Вараш Степанська районна лікарня Амбулаторії від Березнівського ЦПМД у селах: Кам’янка, Білка, Моквин, Вітковичі, Тишиця, Богуші, Малинськ, Городище, Зірне, Бистричі, Балашівка, Друхів Амбулаторії №1 та №2 в м. Березне Радивилівський ЦПМСД Башарівська амбулаторія ЗПСМ від Радивилівського ЦПМСД Амбулаторія ЗПСМ с. Вовковиї від Демидівської ЦРЛ Млинівська ЦРЛ Млинівський ЦПМСД, амбулаторія №1 Національна програма Скринінг здоров’я 40+ покликана допомогти людям віком від 40 років виявити серцево-судинні захворювання, цукровий діабет та проблеми ментального здоровʼя ще на ранніх етапах, часто — до появи симптомів, контролювати стан здоров’я й запобігати ускладненням. У перелік входять анкетування та оцінка індивідуальних ризиків (зокрема серцево-судинних захворювань, ризику цукрового діабету 2 типу та стану психічного здоров’я), фізикальне обстеження та лабораторні дослідження, що показують роботу серця, судин і нирок. Кожна людина віком від 40 років отримає запрошення на скринінг у застосунку Дія — на 30-й день після свого дня народження. Це стосується всіх українців і українок від 40 років і старше. Після прийняття запрошення необхідно замовити Дія.Картку в застосунку або ж використати свою, вже оформлену. За 7 днів на неї надійдуть кошти — 2000 гривень. Їх можна використати тільки для проходження Скринінгу здоров’я 40+. Є спосіб і для тих, хто не має Дії. Достатньо через 30 днів після дня народження замовити пластикову карту зі спеціальним рахунком у визначених банках (наразі – ПриватБанк) та звернутися до найближчого ЦНАПу. Там вам допоможуть подати заявку, підтвердити особу та вказати спеціальний рахунок у банку. На нього протягом 7 днів буде зараховано 2000 гривень для оплати скринінгу. Далі все працюватиме так само, як і для користувачів Дії: обираєте медзаклад із затвердженого переліку і проходите комплексне обстеження.
Оптимізація поставок пального для ЗСУ: Нова цифрова система скорочує терміни
Впровадження цифрової системи Управління логістичним забезпеченням (УЛЗ) за напрямом пально-мастильних матеріалів дозволило вдвічі пришвидшити постачання пального для Збройних Сил України. За даними Міністерства оборони, більше ніж 50% заявок на пальне тепер виконуються менш ніж за добу. Раніше, шлях від подання електронної заявки до фактичного отримання пального займав від кількох годин до 2–3 днів. Нова система вже запроваджена у 600 військових частинах та використовується 700 користувачами. Більше 1 600 військовослужбовців пройшли навчання з її використання. Усі заявки на пальне подаються та погоджуються через єдину цифрову систему, яка налаштована з урахуванням структури Збройних Сил. Система забезпечує відстеження етапів опрацювання заявки та відповідальних осіб, а також надає аналітику в режимі реального часу. Вона дозволяє уникнути дублювання паперових процедур та спрощує процес погодження документів.
Зміни у процедурі онлайн-відстрочки від мобілізації для багатодітних сімей
Багатодітні батьки отримають можливість оформити відстрочку від мобілізації через застосунок «Резерв+» незалежно від того, чи народжені діти в одному шлюбі. Про це повідомили в Рівненському обласному ТЦК та СП.
Під час перевірки враховуватимуться всі діти віком до 18 років. Раніше онлайн-послуга була доступна лише для тих, хто мав трьох або більше дітей, народжених в одному шлюбі. Наразі триває тестування сервісу. Долучитися можуть батьки без оформленої відстрочки, які мають трьох або більше дітей, народжених в Україні, та не мають заборгованості зі сплати аліментів понад три місяці. Якщо дані в реєстрах неактуальні або є борг, відстрочку не нададуть — спершу потрібно оновити інформацію та погасити заборгованість.