Які медичні вакансії були найпопулярнішими в Україні за перше півріччя-2026

Міністерство охорони здоров’я України оприлюднило перелік 10 найзатребуваніших медичних вакансій за перше півріччя-2026. Переглянути всі актуальні пропозиції від медичних закладів можна на єдиному ресурсі — Єдиному вебпорталі вакантних посад: https://bit.ly/4tD4PQV.

За останні пів року заклади розмістили 898 оголошень. Найвищий попит наразі спостерігається на медсестер, медичних братів і працівників екстреної допомоги.

Серед посад, для яких за останнє півріччя опублікували найбільше пропозицій, рейтинг виглядає так:

Сестра медична/брат медичний — 101
Парамедик — 66
Лікар-терапевт — 48
Лікар-анестезіолог — 42
Лікар загальної практики – сімейний лікар — 36
Сестра медична/брат медичний-анестезист — 30
Сестра медична/брат медичний стаціонару — 27
Лікар-хірург — 23
Лікар-психіатр — 23
Лікар з медицини невідкладних станів — 22

Чотири роки великої війни: як вистояли медики Рівного

24 лютого 2022 року змінило роботу всіх медичних закладів країни. У перші дні повномасштабного вторгнення лікарні функціонували в умовах невизначеності, під звуки сирен та з підвищеним навантаженням. «Чотири роки тому Україна прокинулася від вибухів. Повномасштабне вторгнення росії змінило життя кожного та розділило на до та після. Медики ж із перших годин війни стали на свій — медичний — фронт», — журналістка Олеся Мороз. 24 лютого 2022 року для колективу однієї із лікарень Рівного розпочалося з тривожних дзвінків і термінових зборів. Уже в перші години повномасштабного вторгнення росії в Україну медзаклад перейшов у посилений режим роботи. «Першочергове, що було це оцінка наших резервних запасів — це є електроживлення, в нас генератор ще був встановлений, в нас були запаси палива, також продукти харчування запас і оцінка того, що необхідне. Це медикаменти, які мали б бути. Ми розуміли, які ми маємо запаси і що ми маємо ще докупити. Щоб зробити все, аби себе захистити», — директор лікарні Олександр Шегера. Першими викликами стали невизначеність і напруга. Медики готувалися до різних сценаріїв. «Ми вже тоді зрозуміли, що нам треба буде надавати допомогу для людей, які постраждали від цієї війни. Відповідно ми вже спланували роботу відділення. Спланували ці палати, які могли б ми використовувати для пацієнтів, які могли б до нас поступати. Перший пацієнт до нас почав поступати в травні 2022 року», — директор лікарні Олександр Шегера. У лікарні облаштували укриття для пацієнтів і персоналу, переглянули маршрути евакуації, провели інструктажі з надання допомоги в умовах надзвичайних ситуацій. «Ми не знали, що буде, ця невідомість нас лякала, але ми мусили підготуватися. Ми проводили навчання серед персоналу, серед сортування поступаючих, навчання невідкладної допомоги ми запрошували до нас різні організації по навчанню і розробляли всі плани, евакуації і надзвичайних ситуацій, в нас цей час ішов саме на це», — заступниця медичного директора з медсестринства Ніна Нестерук. У перші тижні війни довелося швидко адаптуватися. Медики працювали цілодобово. З’явилися нові виклики — лікування поранених військових, психологічна підтримка пацієнтів, робота в умовах постійних повітряних тривог. «Ми зробили в укритті повністю і вентиляцію, і обігрів, і електропроводку, і поставили ліжка, в нас там є операційна, є реанімаційні палати, є палати для пацієнтів, які можуть там перебувати», — директор лікарні Олександр Шегера. З часом лікарня почала змінюватися системно. Оновили обладнання, розширили можливості, налагодили співпрацю з волонтерами та благодійними організаціями. «Завдячуючи нашим партнерам з інших країн у нас покращилось матеріальна база, в нас відкрився центр реабілітації, ментального здоров’я», — заступниця медичного директора з медсестринства Ніна Нестерук. Окремим напрямком стала реабілітація — як фізична, так і психологічна. Лікарня поступово перетворилася на багатопрофільний центр допомоги, де підтримку отримують і військові, і цивільні. Сьогодні, через чотири роки великої війни, медики зізнаються: працювати стало інакше, але не легше. Усі навчилися швидко приймати рішення, робити все злагоджено та бути витривалими. Попри втому й втрати, вони продовжують займатися своєю справою — рятувати життя. «Робота в нас стала більш інтенсивніша, тобто більш відповідальна, тому що ми маємо надавати допомогу і скоріше надавати цю допомогу, тобто для пацієнтів», — директор лікарні Олександр Шегера.

На Рівненщині розширюється програма «Скринінг здоров’я 40+»

Почти пів сотні медичних закладів Рівненщини стали частиною національної програми «Скринінг здоров’я 40+». Про це повідомив голова Рівненської облради Андрій Карауш. За минулий тиждень на інтерактивній мапі додалося вісім нових точок, де мешканці можуть безоплатно обстежитися. Деякі заклади – релоковані до нашої області з інших регіонів. Станом на сьогодні до програми долучилися: Обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики (Рівне, вул. Жоліо Кюрі) Дубровицький ЦПМСД Клесівська районна лікарня Старобільський ЦПМСД (заклад Старобільської міськради, Луганська область, Рівне, вул. Стельмаха) ЦПМСД Біловодської селищної ради, Луганська область (Рівне, вул. Дворецька) Амбулаторії в селах Шпанів та Голишів, заклади ЦПМСД «Медичний простір» Городоцької сільради М. Корець, ФОП Коробка Лариса Іванівна Раніше до програми вже були включені: Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка Центральна міська лікарня Рівного ТОВ «Клініка Євроклінікс», м. Рівне ТОВ «Медичний центр здоров’я та реабілітації «100% життя», м. Рівне Демидівська ЦРЛ ЦПМСД в Демидівці ЦПМСД «Здоров’я+» у Дубні Радивилівська ЦМЛ Деражненська лікарня Костопільський ЦПМСД ТОВ «Приватна клініка сімейної медицини «ВІЛМЕД», м. Костопіль Березнівська ЦМЛ ФОП Таргоній Наталія Олексіївна, м. Березне Мовчанець Оксана Федорівна, ФОП, м. Березне ЦПМСД у Рокитному Карповець Олена Трохимівна, ФОП, м. Вараш Степанська районна лікарня Амбулаторії від Березнівського ЦПМСД у селах: Кам’янка, Білка, Моквин, Вітковичі, Тишиця, Богуші, Малинськ, Городище, Зірне, Бистричі, Балашівка, Друхів Амбулаторії №1 та №2 в м. Березне Радивилівський ЦПМСД Башарівська амбулаторія ЗПСМ від Радивилівського ЦПМСД Амбулаторія ЗПСМ с. Вовковиї від Демидівської ЦРЛ Млинівська ЦРЛ Млинівський ЦПМСД, амбулаторія №1 Програма дозволяє мешканцям області пройти безоплатне обстеження на серцево-судинні та онкологічні ризики, отримати консультації фахівців та рекомендації щодо профілактики. Перелік закладів продовжить зростати, адже заявки від медустанов ще надходять.

Рівне отримує нічне таксі для евакуації та підтримки

У Рівному розпочне роботу спеціальний нічний сервіс таксі, призначений для допомоги у вивенанні людей та забезпечення підтримки. Раніше подібний сервіс функціонував лише у Києві, Львові та Ужгороді. Водії, що володіють відповідними перепустками, зможуть надавати послуги з перевезення мешканців до пунктів незламності, обігріву, медичних закладів та залізничних вокзалів. Умови надання послуг можуть бути змінені на розсуд місцевих військових адміністрацій, з урахуванням рекомендацій Ради оборони та інших змін, що можуть бути прийняті.

Рівненщина: Обласна Рада вимагає найняти фахівців для підтримки ветеранів та родин загиблих

Голова Рівненської обласної ради, Андрій Карауш, надіслав чітке доручення керівникам усіх обласних медичних закладів – протягом наступного тижня необхідно створити посаду спеціаліста, який би забезпечував супровід ветеранів та членів сімей захисників України, включно з тими, хто загинув на фронті.

Карауш підкреслив серйозність ситуації, попередивши про потенційні кадрові зміни у випадках невиконання доручення. Робота цього фахівця фінансується з державної субвенції.

Особлива увага приділяється кандидатам, які мають досвід взаємодії з ветеранами та розуміють специфіку їхніх потреб. Також важлива наявність постійного каналу зв’язку – телефону, який гарантовано відповідатиме на дзвінки.

«Пацієнти заслуговують на якісну послугу, а перед Захисниками та Захининицями ми всі в неоплатному боргу», – наголосив Карауш, висловлюючи занепокоєння щодо попередніх невдач у комунікації з ветеранами та їхніми родинами.

Рівненщина переходить на підвищену готовність: заходи у медичних закладах

У зв’язку з погіршенням погодних умов та зниженням температур у всіх медичних установах Рівненської області запроваджено підвищений режим реагування.

Як повідомив перший заступник голови Рівненської ОДА Сергій Подолін, ключовим є постійний зв’язок та готовність залучати додаткові ресурси у надзвичайних ситуаціях. Зокрема, це стосується використання техніки підвищеної прохідності.

Медичним працівникам області поставлено такі завдання:

  • Контролювати та підтримувати оптимальний тепловий режим у лікарнях.
  • Дотримуватися запасів пального та забезпечувати належну експлуатацію генераторів.
  • Забезпечити безперебійну роботу екстреної медичної допомоги.
  • Обмежити транспортування тяжких пацієнтів на великі відстані.
  • Збільшити обсяг телемедичних консультацій у первинній медичній ланці.
  • Збільшити кількість консультацій служби 103.
  • Підготувати ліжко-місця та забезпечити чергування медичних бригад у лікарнях зі стаціонарним відділенням.