Збройні Сили України

Героїзм та Відданість: Історія Миколи Якименка

Почесне звання Героя України (посмертно) розглядається для військовослужбовця 5 окремої штурмової бригади Збройних Сил України, Миколи Якименя. Петиція про присвоєння звання подана на сайті Президента України. Якименко народився 16 березня 1986 року в місті Нова Каховка Херсонської області. Він отримав вищу освіту за спеціальністю «Будівництво та архітектура», працював за фахом і навіть проходив службу в муніципальній охороні, де зарекомендував себе як відповідальний та дисциплінований працівник.

Захоплювався спортом – зокрема футболом і боксом – досягав певних успіхів та отримував нагороди. У 2025 році Микола добровільно приєднався до Збройних Сил України, отримавши позивний «Золотой» і вступаючи у склад 5 окремої штурмової бригади.

Він брав участь у захисті незалежності та територіальної цілісності України, виконуючи бойові завдання. 4 березня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу Костянтинівки Донецької області, він загинув внаслідок артилерійського обстрілу, отримавши смертельні поранення.

Микола Якименко лишився у пам’яті його батьків, брата, дружини та малолітнього сина. Наразі було зібрано 22 210 голосів з 25 000 необхідних для підтримки петиції. Збір підписів триватиме ще 11 днів.

Юрій Хлюстін із Вараського району отримав відзнаку Президента України

Військовослужбовця Юрія Володимировича Хлюстіна з Вараського району відзначено нагородою Президента України «За оборону України». Про це повідомила начальниця відділення цивільно-військового співробітництва Інна Дмитренко.

Юрію 43 роки. До лав Збройних Сил України він став у грудні 2024-го року. За час служби Юрій Володимирович зарекомендував себе як мужній і самовідданий воїн. Також він був нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу» від Міністра оборони України.

Юрій Хлюстін пройшов непростий бойовий шлях від солдата до офіцера. Нині Захисник у складі 425-го окремого штурмового полку «Скеля» обороняє Україну на посаді командира гранатометного взводу.

До мобілізації він працював на Рівненській АЕС та очолював естрадно-духовий оркестр «Енергія Полісся» Палацу культури Рівненської АЕС.

У Степані провели турнір з греко-римської боротьби на честь ЗСУ та Руслана Гоча

У Степанській громаді на Рівненщині відбувся турнір з греко-римської боротьби, присвячений Збройним Силам України та зниклому безвісти військовослужбовцю Руслану Гочу. У селищі Степань Сарненського району провели третій відкритий турнір Рівненської області, який об’єднав учасників завдяки спорту.

Змагання у селищі вже 5 років організовують брати захисника — Андрій та Олег Гочі. Цьогоріч у турнірі взяли участь понад 100 спортсменів з усієї Рівненщини та інших областей України. Борці різного віку змагалися у тринадцяти категоріях. Серед учасників були дев’ятирічний Артем, а також десятирічний Микита, який займається греко-римською боротьбою вже 4 роки. Сімнадцятирічний Денис з Березного намагався хитро змагатися проти своїх суперників.

Андрій Гоч — кандидат у майстри спорту та борець з восьмирічним досвідом. Разом із братом Олегом він заснував зал для занять греко-римською боротьбою у місцевій школі. Відтоді брати вже 5 років проводять ці змагання.

Цьогорічний турнір вони присвятили пам’яті свого брата Руслана, який у 2022 році зник безвісти під Мар’янкою Донецької області.

Спортивна зала у Степанській школі невеликого розміру. Тому влітку організатори разом із місцевою владою планують провести змагання з греко-римської боротьби на вулиці, щоб якомога більше учасників змогли долучитися.

Голова Степанської громади Петро Крот зазначив, що можливість займатися спортом допомагає молоді фізично розвиватися та дотримуватися правильних цінностей.

У Степані хочуть зробити відкритий турнір Рівненської області з греко-римської боротьби, присвячений Збройним Силам України та зниклому безвісти військовослужбовцю Руслану Гочу, традиційним. Допоки не дочекаються рідного брата та всіх інших українських захисників.

Петиція про присвоєння звання Героя України кулеметнику з Рівненщини

Рідні загиблого військовослужбовця Збройних Сил України Ярослава Куришка просять присвоїти йому почесне звання Героя України (посмертно). Відповідну петицію вони зареєстрували на сайті електронних петицій офіційного представництва Президента України. Куришко Ярослав Русланович (позивний «Кожаний»), 09.02.1994 р. н., солдат-кулеметник 30-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України. Ярослав розпочав військову службу у 2012–2013 роках у 101-й окремій бригаді Генерального штабу Збройних сил України, проходячи строкову службу. Після її завершення він свідомо вирішив залишитися у лавах армії та у 2013 році підписав контракт, присвятивши своє життя захисту України. У 2014 році, коли почалася російсько-українська війна, Ярослав («Кожаний») разом зі своїм підрозділом вирушив у зону АТО. Він мужньо брав участь у запеклих боях у Степанівці Донецької області та на Арабатській стрілці. 8 серпня 2014 року під час виконання ударно-пошукових дій батальйонно-тактичної групи 30-ї ОМБр у селищі Побєда Новоайдарського району Луганської області, Ярослав («Кожаний») загинув, віддавши своє життя за захист суверенітету та територіальної цілісності держави. «Він проявив надзвичайну мужність та вірність військовій присязі. Його вчинок є прикладом безстрашності та патріотизму, який надихає побратимів та майбутні покоління українців. На знак гідної пам’яті та визнання його героїзму, прошу присвоїти Куришко Ярославу Руслановичу (позивний «Кожаний») звання Героя України (посмертно)», — написала у петиції сестра загиблого Ірина Куришко. Підписати петицію можна за посиланням: https://petition.president.gov.ua/petition/259224

Колишні В’язні Вступають до ЗСУ: Унікальна Ініціатива в Вараському Районі

У ДУ «Полицька виправна колонія (№76)», що у Вараському районі, ряд засуджених виявили бажання вступити до лав Збройних Сил України та стати на захист своєї держави. Про це повідомили у Вараській окружній прокуратурі. Це стало можливо у зв’язку із внесенням змін Кримінального кодексу України, в частині можливості умовно-дострокового звільнення засуджених від подальшого відбування покарання для проходження військової служби за контрактом. Водночас, вказана норма закону застосовується не до всіх категорій засуджених та виключно із суворим дотриманням встановленого законом порядку. Питання про можливість умовно-дострокового звільнення розглядається лише відносно тих засуджених, які самостійно виявили бажання про проходження військової служби, звернулись із відповідною заявою до адміністрації установи та відносно яких відсутні встановлені законом обмеження та заборони. Перед поданням матеріалів до суду засудженого перевіряють на відповідність вимогам за віком, станом здоров’я та фізичною підготовкою. Потім в’язні проходять професійно-психологічний відбір та після спілкування із уповноваженими військовослужбовцями, які відбирають засуджених для служби у своїх військових частинах, відповідні матеріали установою скеровуються на розгляд до місцевого суду. Зокрема, Володимирецьким районним судом із набранням чинності Закону №3687-IX від 08.05.2024 вже розглянуто та задоволено 223 таких подання установи, які набрали законної сили, засуджених звільнено з установи та направлено до відповідних військових частин для подальшого проходження військової служби. Водночас робота на вказаному напрямку триває, засуджені, які мають намір стати на захист суверенітету країни, продовжують проходити відбір та необхідні обстеження.

Міністр оборони України вручив нагороду розважному ветеранові з Радивилівської громади

Ветерана російсько-української війни з Радивилівської громади Вадима Гарнеця відзначив Міністр оборони України. Про це повідомили у Радивилівській громаді. Вадиму Гарнецю вручили відомчу медаль «За поранення», якою нагороджують військовослужбовців ЗС України, що отримали поранення під час захисту суверенітету й територіальної цілісності України. У Збройні сили України Вадим Гарнець прийшов за контрактом. Захищав Україну у складі окремої механізованої бригади «Маґура» (47 ОМБр) Збройних Сил України. У жовтні 2023 — лютому 2024 року бригада воювала в Авдіївці. Згодом на Покровському напрямку, а з осені 2024 року — на Курщині. Поблизу Покровська, що на Донеччині, під час виконання бойового завдання, Вадим отримав поранення та переніс ампутацію кінцівки.

Збільшення виробництва озброєння в Україні: Нові досягнення у 2025 році

У 2025 році підприємства, що входять до складу АТ «Українська оборонна промисловість», суттєво збільшили обсяги виробництва озброєння та військової техніки. За даними Міністерства оборони, це сталося у 1,5 рази порівняно з попереднім роком.

Загальна вартість вироблених озброєння та техніки у 2025 році склала 180 млрд грн. У 2024 році цей показник становив 122 млрд грн.

Зростання кількості державних контрактів – понад 50% – сприяло розширенню виробничих потужностей та збільшенню навантаження на оборонні підприємства України.

У Рівному відкРють Меморіальну Дошку Пам’яті Героя Руслана Вітрука

У Рівному на фасаді Рівненського ліцею №13 встановлено меморіальну дошку на честь загиблого захисника України, Руслана Вітрука.

Руслан Вітрук народився у 1979 році в Рівному. Він закінчив ліцеї №12 та №13, а також здобув професію столяра у ВПУ №1, працюючи на підприємстві «Акорд-С». У січні 2023 року його призвали на службу до Збройних Сил України.

Не зважаючи на відповідальність за маленьку доньку, Вітрук рішуче вирішив захищати державу. Він загинув 7 лютого 2024 року на Донецькому напрямку, після понад року перебування в списках зниклих безвісти.