За перші вісім місяців 2026 року в Україні було відкрито 4 621 нове виконавче провадження щодо невиплати заробітної плати. Хоча загальна кількість нових боргів у країні зменшилася на 16% порівняно з минулим роком, для Рівненської області проблема залишається гострою: тут зафіксовано 239 нових проваджень. Про це повідомляє Опендатабот. Згідно з даними Єдиного реєстру боржників, показник Рівненщини значно вищий, ніж у сусідніх областях: на Волині відкрито 13 проваджень, а на Хмельниччині — 5. Значну частину статистики області сформувало ТОВ «Високовольтний Союз — РЗВА» (Рівненський завод високовольтної апаратури). Підприємство опинилося на 8-му місці загальнонаціонального антирейтингу за кількістю нових боргів із зарплати, маючи 182 відкриті провадження у 2026 році. Наразі всі ці 182 справи щодо заводу вже закриті, оскільки борги були врегульовані або стягнуті. Загалом по Україні кількість нових заборгованостей скоротилася з 5 470 у 2025 році до 4 621. Проте загальна сума невиплачених коштів залишається великою: у Єдиному реєстрі боржників на виконанні перебуває 35 922 активних провадження, причому 1 957 справ залишаються незакритими ще з 2017 року. У 2026 році нові провадження отримала 311 компанія, серед яких 144 приватні бізнеси, 117 державних підприємств та 50 комунальних установ. Понад 54% усіх нових боргів припадає на два сектори: постачання електроенергії та газу (1 545 проваджень або 33,4%) та виробництво хімічної продукції (989 проваджень або 21,4%). Найбільша кількість нових боргів зафіксована на Кіровоградщині (1 527 справ, що складає третину від загальноукраїнського показника), далі йдуть Дніпропетровщина (806) та Львівщина (360).
Позначка: борги
Борги Рівнеоблводоканалу сягнули близько 160 мільйонів гривень: Ясенюк назвав головні причини
Рівнеоблводоканал накопичив близько 160 мільйонів гривень боргів. Нині головне завдання керівництва підприємства та обласної влади — не допустити подальшого збільшення цієї суми. Про це в ефірі програми «PRO політику» заявив голова постійної комісії Рівненської обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків Ігор Ясенюк.
Як пояснив депутат, від 2022 року тариф на водопостачання та водовідведення для населення залишався економічно необґрунтованим, через що підприємство поступово нарощувало збитки. За словами Ясенюка, за новим тарифом із 68,45 грн за кожен кубометр води підприємству залишалося лише 1 гривня 29 копійок, тоді як усе інше становила собівартість. Він зазначив, що за таких умов неможливо оновлювати техніку, ремонтувати мережі та забезпечувати розвиток підприємства.
На переконання Ігоря Ясенюка, однією з ключових причин нинішньої фінансової кризи стало небажання влади в різні роки ухвалювати непопулярні рішення щодо тарифів. Він наголосив, що 160 мільйонів гривень боргів хтось повинен компенсувати.
Водночас депутат визнав, що обласний бюджет не має ресурсів для повного покриття цієї заборгованості. За його словами, обласна рада є власником підприємства, однак не має таких надходжень, щоб просто закрити ці борги.
Ясенюк також підкреслив, що навіть після останнього перегляду тарифів не йдеться про отримання прибутку. За його словами, нинішня мета полягає хоча б у тому, щоб вийти в нуль і зупинити накопичення нових боргів.
Окремо депутат звернув увагу на великі витрати Рівнеоблводоканалу на транспортування стічних вод. Він повідомив, що лише перекачування стоків на “Азот” коштує приблизно 6 гривень із кожного кубометра. Якщо ж вдасться збудувати нові очисні споруди за грантові кошти та за підтримки міжнародних фінансових інституцій, це дасть змогу істотно зменшити витрати.
Ігор Ясенюк підтвердив, що обласна рада час від часу спрямовує кошти на підтримку Рівнеоблводоканалу, зокрема у випадках, коли через борги виникає ризик відключення підприємства від електропостачання. Однак, за його словами, самими лише бюджетними вливаннями цю проблему розв’язати неможливо.
Ще одним чинником залишаються борги споживачів. Як зазначив депутат, лише заборгованість населення перевищує 115 мільйонів гривень. Він наголосив, що з кожним боржником потрібно працювати окремо: якщо людина є малозабезпеченою, її мають підтримувати громади через субсидії чи інші механізми, а ті, хто можуть платити, повинні робити це вчасно.
Також Ігор Ясенюк запевнив, що до кінця року нового перегляду тарифів не буде. За його словами, до кінця року тариф залишиться тим, який був затверджений у червні.
Рівнене бюро нарахувало великий борг за використання електроенергії комерційним способом
Рівненський апеляційний суд розглянув справу про нецільове використання електроенергії. Про це повідомили у пресслужбі Рівненського апеляційного суду. Побутовий споживач, який використовував електрику за пільговим тарифом для зведення комерційного об’єкта, програв апеляцію ПрАТ «Рівнеобленерго». Тепер він має сплатити борг у розмірі понад 390 000 гривень. У 2021 році рівнянин уклав договір із енергопостачальником як побутовий споживач для потреб житлового будинку. Однак під час перевірки у грудні 2024 року представники «Рівнеобленерго» виявили, що за вказаною адресою ведеться господарська діяльність — будівництво багатоповерхової офісної будівлі. Згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії, споживання електрики за фіксованою ціною для комерційних або непобутових потреб є серйозним порушенням. За результатами перевірки було складено акт та проведено засідання комісії. Енергетики зробили перерахунок: за період з червня по грудень 2024 року споживачеві нарахували різницю між побутовим та комерційним тарифом. Сума склала 390 083,15 гривень. Споживач спробував оскаржити це рішення в суді, аргументуючи це порушенням своїх прав. Проте суд першої інстанції, а згодом і Рівненський апеляційний суд, стали на бік енергопостачальника. У разі несплати коригуючого платежу протягом 30 днів з моменту отримання документа, постачальник має повне право припинити подачу електроенергії споживачеві.
Судовий розгляд справи про борг: Рівне
Рівненський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу жінки, яка оскаржувала рішення суду попередньої інстанції. У цій справі їй було відхилено вимогу про виключення її даних з Єдиного реєстру боржників. Конфлікт тривав понад десять років. У 2013 році було відкрите виконавче провадження щодо стягнення з жінки на користь товариства з обмеженою відповідальністю кредитної заборгованості у розмірі близько 8 мільйонів гривень. У 2018 році державний виконавець завершив провадження, повернувши виконавчий лист стягувачу. Причиною було зазначено відсутність у боржниці майна, на яке можна було б накласти стягнення. Скаржниця звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність виконавця, вимагаючи зобов’язати відділ примусового виконання рішень виключити її дані з реєстру. Вона стверджувала, що перебування у статусі боржника обмежує її права та свободи, а виконавче провадження фактично завершене у 2018 році. Судді підкреслили три важливі аспекти: відсутність майна не означає списання боргу; виключення з реєстру можливе лише після повного погашення боргу або наявності інших законних підстав; та необхідно сплатити виконавчий збір (10% від суми боргу).
Жінка не надала суду відповідних документів, які б дозволяли виконавцю виключити її з реєстру, згідно з правилами Міністерства юстиції.
Рівнетеплоенерго: Зростаючий борг споживачів становить серйозну проблему
Наразі споживачі «Рівнетеплоенерго» мають заборгованість близько 240 мільйонів гривень за отримання тепла. Про це підкреслив Олександр Ющук, директор ТОВ «Рівнетеплоенерго», під час брифінгу Рівненської ОДА.
Ющук пояснив, що ціна на тепло для населення залишається незмінною з 2018 року, незважаючи на зростання заборгованості. Проте, накопичений борг становить значний обсяг – 240 мільйонів гривень.
Ця ситуація ускладнює фінансове становище підприємства, обмежуючи можливості своєчасних розрахунків з постачальниками газу та придбання необхідних матеріалів, зокрема палива для генераторів.
В Костополі накопичено понад 14 мільйонів гривень боргів за комунальні послуги
Станом на початок лютого 2026 року загальна заборгованість жителів Костополя за комунальні послуги становить понад 14 млн 923 тис. грн. Частина боргів накопичується роками, що створює фінансові труднощі для комунальних підприємств. Про це повідомили у Костопільській міській раді. Найбільший борг сформувався за теплопостачання — 9 млн 638 тис. грн. Заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення становить 2 млн 274 тис. грн, за утримання житлового фонду — 1 млн 663 тис. грн, за послуги у сфері благоустрою та поводження з відходами — 1 млн 348 тис. грн. «Міська рада фінансово підтримує комунальні підприємства, що дає змогу їм закуповувати генератори та пальне для надання послуг під час відключень електроенергії. Водночас ефективна робота комунальної сфери неможлива без відповідальної оплати рахунків самими жителями. Добробут громади — це спільна справа влади і мешканців, і участь кожного важлива», — наголосив заступник міського голови Юрій Кузнюк. Жителям, які мають заборгованість, рекомендують скористатися можливістю реструктуризації боргу, щоб погашати його поступово та уникнути додаткових витрат. Контактні телефони комунальних підприємств: КП «Костопількомуненергія» КМР (098) 481 4308 КП «Костопільводоканал» КМР (098) 210 96 15 КП «УК БЖКП» КМР +38 (067) 455 75 83 КП «Костопількомунсервіс» (067) 320 02 55
Рівненський суд повернув квартиру, забрану через 13 років
Рівненський апеляційний суд відмовив у задоволенні позову мешканки Рівного, яка намагалася повернути квартиру, заарештовану через заборгованість за іпотечним кредитом, що виникла у 2008 році.
Рішення було прийнято на основі аргументів, що банк належним чином повідомив про свої вимоги, незважаючи на те, що вони повернулися з поштових відділень через закінчення терміну зберігання. Суд підкреслив, що недбалість боржника у отриманні повідомлень не є підставою для скасування реєстрації майна.
Іпотека була укладена у 2008 році, і протягом 13 років квартира залишалася у власності банку, незважаючи на ініційовані боржниками судові процеси. Суд відмовився враховувати факт, що сума боргу, заявлена банком, перевищувала суму, визначену судом у 2011 році, та підкреслив відсутність спроб боржників погасити заборгованість.
Таким чином, фінансова установа отримала право вільно розпоряджатися квартирою, що завершило декілька років тривалих суперечок. Оскільки квартира була заарештована у позасудовому порядку, основна заборгованість за кредитом вважається погашеною.
Фінансові проблеми українських клубів: «Верес» та інші команди отримали заборону на підписання нових гравців
Ряд українських футбольних клубів, зокрема рівненський «Верес», отримали заборону на реєстрацію нових гравців. Це рішення прийнято УАФ у відповідь на накопичені борги та невиконання рішень судів.
До списку клубів, що опинилися під бан, входять «Кривбас», «Рух», ЛНЗ, «Полтава», «Зоря», «Кудрівка», а також інші команди Першої ліги.
Зазвичай, такі санкції застосовуються через несплату за арбітраж або невиконання рішень Палати з вирішення спорів та дисциплінарного комітету УАФ. УАФ зазначає, що це типова ситуація в українському футболі, і клуби зазвичай усувають фінансові борги перед дозволом на підписання нових футболістів.
Рівненського підприємця обмежили у виїзді за кордон через великий борг
Рівненський апеляційний суд підтвердив рішення суду першої інстанції, що тимчасово обмежує право виїзду за межі України для місцевого підприємця.
Причиною цього рішення став значний борг – понад 2 мільйони гривень, що накопичився за виконавчі листи Рівненського Господарського суду.
Незважаючи на суму боргу, власник не пред’явив жодних документів, що свідчили б про спроби погасити заборгованість. Відсутність нерухомості, транспортних засобів, арештованих коштів та ігнорування викликів державного виконавця лише посилили ситуацію.
Державна виконавиця, усвідомлюючи свідоме ухилення боржника від виконання судових рішень, звернулася до суду з проханням про обмеження виїзду за кордон.
Апеляційний суд розглянув скаргу боржника та підтвердив законність рішення першої інстанції. Суд вказав, що з моменту відкриття виконавчого провадження, боржник не пред’явив жодних пояснень та не виконав вимог щодо подання декларації про майно, передбачених законодавством.
Тимчасове обмеження свободи пересування – це екстремальний захід, спрямований на захист прав кредитора та забезпечення виконання судових рішень.
Луцький терорист продовжує відмовлятися працювати та погашати борги, хоча і відбуває покарання
50-річний Максим Кривош, засуджений у Луцьку за захоплення заручників та інші кримінальні правопорушення, продовжує відмовлятися укладати трудові угоди з установами та погашати борги за виконавчими листамі, хоча й відбуває 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
У вересні 2022 року Рівницький міськрайонний суд визначив Кривошу покарання, але його небажання працювати та сплачувати борги не змінилося. Зафіксовано 44 порушення дисциплінарного кодексу, внаслідок яких засудженого переводили до камерного типу.
Повідомляється, що сума його боргів за виконавчими листами перевищує 300 тисяч гривень. Рівненський апеляційний суд, за рекомендацією прокурора та засудженого, відмовив у задоволенні апеляційної скарги захисника, залишаючи засудженого у камерному типі.