Рівненський апеляційний суд розглянув справу про нецільове використання електроенергії. Про це повідомили у пресслужбі Рівненського апеляційного суду. Побутовий споживач, який використовував електрику за пільговим тарифом для зведення комерційного об’єкта, програв апеляцію ПрАТ «Рівнеобленерго». Тепер він має сплатити борг у розмірі понад 390 000 гривень. У 2021 році рівнянин уклав договір із енергопостачальником як побутовий споживач для потреб житлового будинку. Однак під час перевірки у грудні 2024 року представники «Рівнеобленерго» виявили, що за вказаною адресою ведеться господарська діяльність — будівництво багатоповерхової офісної будівлі. Згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії, споживання електрики за фіксованою ціною для комерційних або непобутових потреб є серйозним порушенням. За результатами перевірки було складено акт та проведено засідання комісії. Енергетики зробили перерахунок: за період з червня по грудень 2024 року споживачеві нарахували різницю між побутовим та комерційним тарифом. Сума склала 390 083,15 гривень. Споживач спробував оскаржити це рішення в суді, аргументуючи це порушенням своїх прав. Проте суд першої інстанції, а згодом і Рівненський апеляційний суд, стали на бік енергопостачальника. У разі несплати коригуючого платежу протягом 30 днів з моменту отримання документа, постачальник має повне право припинити подачу електроенергії споживачеві.
Позначка: атомна енергетика
Резервне Теплопостачання для Чернігівщини: Нова Система Захисту
Чернігівська область отримала 28 котелень. З них 25 мають потужність 1,8 МВт. Більшість з них є пересувними та призначені для швидкого розгортання у надзвичайних ситуаціях. Міністерство розвитку громад та територій України повідомило про це. Забезпечення резервного теплопостачання є ключовим для Чернігівщини, що регулярно піддається атакам на енергетичну інфраструктуру. Ці котельні дозволять громадам швидко реагувати та забезпечити тепло для лікарень, соціальних закладів та житлових будинків. Обладнання допоможе забезпечити безперебійне теплопостачання громад в умовах постійних атак на об’єкти електро- та теплогенерації. Котельні оснащені ємностями для пального і можуть працювати у разі припинення газопостачання або пошкодження основних джерел тепла. Їх підключатимуть для термінового відновлення централізованого теплопостачання, зокрема для лікарень, соціальних закладів і житлових будинків.
Україна отримає підтримку для відновлення енергетики
Понад 600 млн євро на відновлення енергетики та обладнання шести європейських ТЕЦ і ТЕС. Про це повідомив у Telegram віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль. У межах засідання International Energy Agency українська делегація досягла низки домовленостей щодо фінансової та технічної підтримки енергетичного сектору. Загальний обсяг підтвердженої допомоги перевищує 600 млн євро. Зокрема, партнери оголосили про внески до Фонду підтримки енергетики України на суму понад 250 млн євро. Окремо досягнуто домовленостей зі США щодо реалізації програми допомоги через проєкт SPARK на суму 276 млн доларів. Франція надасть Україні 71 млн євро грантової підтримки протягом 2026 року. Також підписано Дорожню карту співпраці з Францією у сфері цивільної ядерної енергетики. Крім того, Україна домовилася з Латвією, Австрією, Фінляндією, Хорватією, Францією та Німеччиною про можливість отримання виведеного з експлуатації обладнання щонайменше шести європейських ТЕЦ і ТЕС. Його планують оперативно перемістити в Україну та змонтувати на пошкоджених об’єктах. Це дозволить швидше відновити роботу ключових станцій, зруйнованих внаслідок російських атак, та забезпечити стабільне теплопостачання. Також укладено меморандум з Канадою щодо співпраці у сфері енергетики. Окремим напрямом стане створення нової архітектури координації допомоги — так званого single energy pipeline. Механізм має забезпечити швидше надходження підтримки, її відповідність актуальним потребам та підвищення ефективності використання ресурсів. Разом із країнами Балтії, Польщею, Фінляндією, Данією та Норвегією започатковано Регіональну платформу координації з питань енергетичної стійкості для країн північно-східного флангу ЄС. Вона передбачає спільну оцінку ризиків та координацію дій у відповідь на виклики в енергетичній сфері. У Парижі українська делегація також провела зустрічі з представниками Європейського Союзу, США, Великої Британії, Данії, Канади, Латвії, Німеччини, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Фінляндії та Франції.
Міжнародні партнери оголосили про значну фінансову підтримку України
У рамках одного з «Рамштайнів» партнери підтвердили зобов’язання надати Україні 38 мільярдів доларів у 2026 році. Інформацію про це повідомив Міністр оборони України Михайло Федоров. Сума допомоги спрямовується на різноманітні потреби України, включаючи постачання дронів, систем протиповітряної оборони та ракет «Patriot». Велика Британія виділила 3 мільярди фунтів стерлінгів на військову підтримку у 2026 році, зокрема 500 мільйонів фунтів стерлінгів на системи ППО та 150 мільйонів фунтів стерлінгів на проєкт PURL. Німеччина виділить щонайменше 1 мільярд євро на дрони, проєкт «купола» ППО та дроново-штурмові підрозділи у рамках бюджету 11,5 мільярдів євро. Норвегія планує надати 7 мільярдів доларів, з яких 1,4 мільярда доларів призначені на дрони, 700 мільйонів доларів – на ППО, 200 мільйонів доларів – на артилерію та 125 мільйонів доларів – на PURL. Нідерланди передбачили внесок у розмірі 0,25% ВВП на оборону України, а також 90 мільйонів євро на PURL. Бельгія виділить 1 мільярд євро на військову допомогу. Швеція оголосила про 3,7 мільярда євро підтримки, включаючи 1,2 мільярда євро у складі 21-го пакету та 100 мільйонів доларів на PURL. Данія планує надати 2 мільярди доларів, зокрема збільшити бюджет на 425 мільйонів доларів. Іспанія виділить 1,2 мільярда доларів. Канада запропонувала 50 мільйонів доларів на «данську модель» та 45 мільйонів доларів на медичну підтримку. Ісландія забезпечить 8 мільйонів доларів на PURL та 2,4 мільйони доларів на озброєння через NSATU trust fund. Литва, Латвія, Естонія – фінансування на рівні щонайменше 0,25% ВВП. Австралія, Португалія, Туреччина, Словенія – внески на PURL, бронетехніку, дрони та ППО. За ініціативою Президента України досягнуто домовленостей з європейськими партнерами щодо термінової постачалки ракет до систем «Patriot» зі своїх складів. Остаточна кількість поставок буде уточнена після погодження керівництвами відповідних країн.
Рівнетеплоенерго: Зростаючий борг споживачів становить серйозну проблему
Наразі споживачі «Рівнетеплоенерго» мають заборгованість близько 240 мільйонів гривень за отримання тепла. Про це підкреслив Олександр Ющук, директор ТОВ «Рівнетеплоенерго», під час брифінгу Рівненської ОДА.
Ющук пояснив, що ціна на тепло для населення залишається незмінною з 2018 року, незважаючи на зростання заборгованості. Проте, накопичений борг становить значний обсяг – 240 мільйонів гривень.
Ця ситуація ускладнює фінансове становище підприємства, обмежуючи можливості своєчасних розрахунків з постачальниками газу та придбання необхідних матеріалів, зокрема палива для генераторів.
Ветерана АТО із Рівненщини про війну 2015 та 2023 років
Валерій родом із села Бокійма Дубенського району. Його військовий шлях розпочався задовго до повномасштабного вторгнення. Ще у 2015–2016 роках він брав участь в АТО, служив у 40-й артилерійській бригаді на посаді водія. Його історію розповіли у Рівненському обласному ТЦК та СП. Після повернення з війни на певний час повернувся до цивільного життя — працював, забезпечував родину. За місяць до повномасштабного вторгнення Агроном підписав контракт із Збройними Силами України. «Спочатку мене призначили на посаду завідувача складу — я відповідав за облік і збереження майна. У 2025 році посаду, яку я обіймав, скоротили у зв’язку зі скороченням штатів. Покивати своїх побратимів, з якими був разом із першого дня, я не хотів. Тож мене перевели на посаду водія-електрика», – розповів Валерій. Його позивний — Агроном. Так його назвали побратими ще у 2015 році — не випадково й без зайвих пояснень. У цивільному житті Валерій працював агрономом: знав землю, умів чекати результату й відповідати за врожай. Ці ж риси залишилися з ним і на війні — уважність, витримка та розуміння, що кожна справа має свій час і свою ціну. Позивний прижився одразу. Особливо в пам’яті Валерія закарбувалися події 2015–2016 років: «Тоді війна вже була жорсткою, але саме ті перші завдання залишили найглибший слід. Часті обстріли, постійні “прильоти”, напруження, яке не відпускало ні на хвилину. Там, серед вибухів і хаосу, прийшло справжнє усвідомлення, що таке війна. Робота була ризикованою, але необхідною — логістика на війні часто вирішує більше, ніж здається. І попри все — вижив. Мабуть, просто пощастило». Порівнюючи війну 2015 року і теперішню, Валерій говорить просто: «Зараз значно важче. Тоді не було такої кількості обстрілів і дронів. Безпілотники лише починали використовувати — примітивно, інколи навіть із запалювальними засобами. Сьогодні ж війна стала значно технологічнішою й небезпечнішою». За роки служби він знову опинився на Донеччині — і в 2015-му, і в 2023-му роках. Цей напрямок став для нього основним бойовим маршрутом. Головною мотивацією для Валерія залишається родина. Вдома на нього чекають мама, дружина Лариса, донька Валерія та син Владислав. Саме заради них він продовжує службу. Валерій зізнається: «Після багатьох років війни цивільне життя вже здається чужим: тиша насторожує, а відсутність вибухів — незвична». Нині Валерій служить у ремонтному підрозділі. Його завдання — ремонт і відновлення техніки, запуск машин та забезпечення їхньої готовності до виконання завдань. Це непомітна, але критично важлива частина війська.
Естонська підтримка України: Енергетична допомога та соціальні проєкти
Україна отримала 10 генераторів від Естонії для підтримки енергетичного сектору. Інформацію про це повідомили в Міністерстві закордонних справ України.
Окрім генераторів, Естонія здійснила фінансову підтримку, внесши 2 млн євро у грудні та 400 тис. євро у січні на потреби енергетичного сектору.
Під час зустрічі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та його естонський колега обговорили ситуацію в енергетиці, розвиток оборонної та кіберспівпраці, посилення 20-го пакета санкцій ЄС та заборону в’їзду до Європи для учасників російської агресії.
Напередодні візиту було відкрито житловий будинок для внутрішньо переміщених осіб та бомбосховище на території Центру «Сонячний дім», відбудовані за підтримки Естонії. Міністр Сибіга також повідомив про плани відкриття нових почесних консульств України у Тарту та Нарві у 2026 році.
Бурштинська ТЕС: Пошкодження після обстрілу призвели до зупинки роботи
Внаслідок атаки серйозні пошкодження отримала Бурштинська ТЕС в Івано-Франківській області, що призвело до зупинки її роботи. Про це повідомив мер Бурштина Василь Андрієшин у соціальних мережах. Він зазначив, що пошкодження є значними. Станція перебуває в непрацездатному стані. Василь Андрієшин додав, що в Бурштині спостерігаються труднощі з постачанням опалення та води. Плануються короткочасні перерви у водопостачанні, а відновлення теплопостачання залежить від подальшої оцінки ситуації на ТЕС. Голова Івано-Франківської міської ради Руслан Марцінків повідомив, що в області можуть бути введені графіки відключення електроенергії, які передбачають доступ до живлення лише 4-5 годин на добу. За словами Марцінкева, така ситуація може тривати кілька днів.
Рівне: Результати ворожих атак
Внаслідок масованого ураження Рівненщини загинув один чоловік, двоє отримали поранення. Атакою було вражено енергетичні та цивільні об’єкти. В одному з будинків, де проживає близько 60-річна пані Євгенія, повністю зруйновано дах. Жінка, яка проживає у будинку, не може там перебувати, оскільки ударною хвилею вибиті вікна та утворилася велика діра на стелі. На місці події діють пункти обігріву та надається тимчасове житло усім, хто потребує допомоги. Комунальні служби працюють над відновленням пошкоджених будівель, зокрема, вносять вікна у зруйновані квартири. Зазначено, що ворог націлювався на енергетичну інфраструктуру. Згідно з інформацією, під час атаки було збито 24 ракети та понад 300 одиниць безпілотних літаючих об’єктів.
Комунальне підприємство Вараша повернуло понад 1 мільйон гривень енергопостачальній компанії
Вараська окружна прокуратура в судовому порядку зобов’язала енергопостачальну компанію повернути до місцевого бюджету кошти, які переплатило комунальне підприємство Вараської міської територіальної громади. Про це повідомили у пресслужбі Рівненської обласної прокуратури. Так, прокурори встановили, що після підписання договору на постачання електричної енергії сторони, за ініціативи постачальника, без належного обґрунтування та документального підтвердження, усупереч вимогам законодавства, уклали ще ряд додаткових угод. Як наслідок, ціна на електроенергію збільшилась на 47% від тієї, що визначена в основному договорі. Прокурори звернулись із позовом до суду і довели протиправність таких дій. За результатами розгляду Господарський суд Рівненської області визнав недійсними додаткові угоди до договору на постачання електричної енергії та стягнув до бюджету громади 1 057 тис. грн.