Стрілець Рівненщини на Донеччині ризикував життям, рятуючи побратимів від ворожого вогню

Боєць стрілецького батальйону Рівненщини, відомий як «Циган», протягом майже двох місяців утримував бойову позицію на Донеччині, забезпечуючи безпеку своїх побратимів. Про це повідомили у пресслужбі поліції Рівненщини.

Під час виконання службових обов’язків, він неодноразово ризикував життям, витягуючи поранених солдатів із зони бойових дій під шквальним вогнем ворожих сил. Одного разу, під час евакуації побратима, «Циган» отримав поранення внаслідок удару ворожого дрона. Капітан поліції, який дослужився до цієї посади після понад 20 років служби в ОВС, брав участь у створенні батальйону та здійснював обхід різних напрямків, зокрема Торецького.

«Лише з першого бойового виходу розумієш, що таке війна», – розповідає боєць. – «Під постійними атаками дронів ти намагаєшся вижити та починаєш цінувати буденні речі, зокрема наявність питної води. Бувало, коли ділили з хлопцями 400 грам води на чотирьох, або ж пили річкову воду. Суха мівіна чи маленький шматочок ковбаси — і ти вже ситий».

Під час одного з виходів, поліцейський «Пупс» наступив на протипіхотну міну. Побратими негайно наклали турнікет на ногу. Завдяки допомозі та бліндажу, вони змогли вивезти пораненого «Мастера». Загалом, «Циган» провів 41 день на позиції, врятувавши побратима «Барса» від ворожого обстрілу та допомагаючи пораненим. Після тяжких поранень, отриманих «Барсом» та «Писанкою», всі четверо проходять реабілітацію.

За мужність та героїзм, «Циган» отримав нагрудний знак Збройних Сил України «За збережене життя». Він повернувся додому, де його чекали близькі, які стали його натхненням.

У Рівному відкРють Меморіальну Дошку Пам’яті Героя Руслана Вітрука

У Рівному на фасаді Рівненського ліцею №13 встановлено меморіальну дошку на честь загиблого захисника України, Руслана Вітрука.

Руслан Вітрук народився у 1979 році в Рівному. Він закінчив ліцеї №12 та №13, а також здобув професію столяра у ВПУ №1, працюючи на підприємстві «Акорд-С». У січні 2023 року його призвали на службу до Збройних Сил України.

Не зважаючи на відповідальність за маленьку доньку, Вітрук рішуче вирішив захищати державу. Він загинув 7 лютого 2024 року на Донецькому напрямку, після понад року перебування в списках зниклих безвісти.