Днями Рівненська область прийняла черговий евакуаційний поїзд із Донеччини. До регіону прибуло 25 осіб, які були змушені покинути власні домівки через бойові дії. Про це поінформували у Рівненській ОВА. Людей розмістять у громадах Дубенського району, де для них забезпечують належні умови проживання, а також надають доступ до медичних, соціальних та інших необхідних послуг. Начальник Рівненської ОВА Олександр Коваль наголосив, що область продовжує готуватися до прийому нових мешканців, оскільки евакуація триватиме. За його словами, цьогоріч евакуаційними поїздами до Рівненщини вже прибуло 395 осіб. Він також висловив вдячність громадам, волонтерам та всім, хто долучається до допомоги співвітчизникам із прифронтових територій. Загалом цей поїзд став 16-м, що прибув до області від початку року. Усього за цей період Рівненщина прийняла 645 людей із прифронтових регіонів, які приїхали евакуаційними поїздами, автобусами або дісталися самостійно.
Позначка: Донеччина
Рівненський військовий загинув у боях на Донеччині
14 лютого, захищаючи Україну від російських окупантів на Донеччині, загинув Андрій Вікторович Мазурець, житель села Малинівка Рівненської області. Про це повідомив Гощанський селищний голова Микола Панчук. Він виконував обов’язки старшого навідника мінометного розрахунку у складі 117-ї окремої важкої механізованої бригади. Воїну було 32 роки. Телеканал “ITV media group” висловлює глибокі співчуття родинам та розділяє з вами біль втрати. Герої не вмирають!
Героя з Рівненщини нагородили «Золотим хрестом»
За мужність та відвагу. Військовий із Рівненщини отримав почесну нагороду. «Золотим хрестом» нагородили Анатолія Степчука. Він у 2025 році отримав поранення, унаслідок якого втратив обидві ноги. Анатолій Степчук родом із Костополя. У 2024 році він став на захист нашої Батьківщини. Чоловік воював на гарячих напрямках. Зокрема на Донеччині — у Покровську. Там через ураження дроном залишився без обох ніг. «Перші навчання були в Польщі. Потім на мінометах вчився. Ще у Франції навчання йшло, теж на мінометах. А потім вже з Франції, і зразу на бойові дії, в самому Покровському. Це схід, це дрон, FPV-ха догнала», — військовий, отримав нагороду «Золотий хрест» Анатолій Степчук. Сьогодні для нього особливий день. Він отримав нагороду «Золотий хрест». Емоцій чоловік не приховує. «Мені, як на телефон командири скинули, що нагорода, то сльози йшли в мене. І я не знав, що вона дійде сюди, що вона в мене буде. Не очікував я цього», — військовий, отримав нагороду «Золотий хрест» Анатолій Степчук. Вручити почесну відзнаку випало Наталії Сидорчук. Для неї Анатолій побратим. Розповідає: отримати таку почесну нагороду можуть далеко не всі. Вона дається за особливу мужність, відвагу та внесок у захист Батьківщини. «Одна із чотирьох найважливіших нагород у військовій службі. Вони всі підлягають з більшими пільгами, з більшими можливостями для військовослужбовців. Цінність в людині, яка цю нагороду отримала, скажімо так, ця нагорода отримується при важливому внесенні в захист Батьківщини. Також при отриманні ось таких травм, як отримав Анатолій», — військовослужбовиця Наталія Сидорчук. Отримував її чоловік у медзакладі, де проходить реабілітацію. Зараз він намагається знову стати на ноги та навчитися ходити на протезах. Із ним працює команда спеціалістів. Зокрема ті, хто допомагає отримати якісні протези. Ситуація Анатолія не з простих. Наразі чоловік отримав культиприймачі. «В нього в нього умовно складне протезування, тому що в нього парна ампутація і людині більш, скажімо так, складніше стати на вертикальному положенні, коли з двома ногами, ніж з однією, тому що опора йде на два протези одне на одне. Але ми максимально докладаємо зусиль і ми надіємося, не те, що надіємося, ми знаємо, що наш герой повноцінно продовжить своє життя», — засновник німецького центру протезування Олег Ціздин. Зараз активно працюють над тим, аби Анатолій отримав повноцінні протези. З чоловіком займаються лікарі. Наскільки довгим буде відновлення — залежить від самого чоловіка. «Наш колектив робить все можливе, аби пацієнти хотіли відновитися, аби вони хотіли повернутися до активного життя. З ними працюють психологи, фізичні терапети, ерготерапети, лікарі, але дуже багато залежить від бажання пацієнта, від його внутрішньої сили. Кожен по-різному відновлюється», — завідуюча відділенням неврології та реабілітації Ярина Брожик. Анатолій же зі свого боку налаштований позитивно та тримає бойовий дух.
Трагічна втрата: Рівненські захисники загинули в боях на Донеччині
Підтверджено загибель трьох військовослужбовців з Рівненщини, які вважалися зниклими безвісти. Це сержант Сергій Дідич, старший сержант Олександр Колесеня та старший солдат Валентин Мельник.
Сергій Дідич (1983 р.н.) був добровольцем і пішов на фронт на початку повномасштабного вторгнення. Він працював експедитором, водієм, таємно говорив про війну, щоб не турбувати родину. 9 грудня 2024 року загинув у бою на Донеччині. Тіло воїна було ідентифіковано за допомогою ДНК-експертизи, та передано рідним для поховання на кладовищі у Здолбунові-2. Він залишив дружину та трьох дітей.
Олександр Колесеня (1978 р.н.) був випускником Дубровицької школи та СПТУ №6. Він служив командиром відділення кулеметного взводу. 16 жовтня 2024 року вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання. Помер у Курській області, ідентифіковано за допомогою ДНК.
Валентин Мельник (1979 р.н.) спочатку проходив військову службу в 2018-2021 роках в зоні АТО/ООС. З початком повномасштабного вторгнення знову став на захист України. 17 листопада 2024 року загинув у Донецькій області, несучи поранення, несумісні з життям. Він був навідником-оператором, нагороджений медалями за бойову участь. Його поховають у Здолбунові-2, де чекали на нього батьки, сестри та брати.
Телеканал «ITV media group» висловлює глибокі співчуття родинам загиблих героїв.