У Золочівці патрульні задокументували домашнє насильство щодо матері

У селі Золочівка Дубенського району патрульні зафіксували випадок домашнього насильства. Як повідомили у пресслужбі патрульної поліції Рівненської області, на місці події інспектори з’ясували, що 37-річний чоловік вчиняв щодо своєї матері насильство фізичного та психологічного характеру. Подія відбувалася у присутності неповнолітнього онука.

На кривдника оформили адміністративні протоколи за ч. 1 ст. 173-2 (Вчинення домашнього насильства) КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 (Вчинення домашнього насильства cтосовно малолітньої особи) КУпАП.

У Рівному народилася рідкісна трійня «у сорочках»

У міському пологовому будинку Рівного народилася трійня. Востаннє така подія тут траплялася 5 років тому. Лікарі називають це народження рідкісним та особливим, адже всі троє дівчаток з’явилися на світ «у сорочках».

Сестричкам лише тиждень, але вони вже стали маленькими зірками пологового будинку. Батьки майже не відходять від донечок, адже тільки тепер вся родина змогла бути разом. Понад тиждень малята були окремо від мами й тата, бо народилися передчасно і були зовсім крихітними. Нині найскладніший етап уже позаду.

Мама трійнят Маргарита Продан розповіла, що спочатку родині повідомили про одну дитину, згодом — про дві, а вже в Рівному під час УЗД на 13-му тижні стало відомо, що буде трійня. За її словами, це стало шоком, адже ні в її родині, ні в родині чоловіка не було ні двійні, ні трійні. Вона також зазначила, що прийняла це і повірила, що раз Бог дав таких дітей, то дасть і сили на них.

Під час пологів чоловік був поруч із дружиною, тримав її за руку та підтримував. Тато трійнят Віталій Продан розповів, що дружина побачила в інтернеті відео, зняте під час кесаревого розтину, і захотіла так само. За його словами, атмосфера була спокійною й комфортною, лікарі спрацювали чудово, а на фоні грала музика, тому все минуло максимально без стресу.

Імена для дівчаток обирала мама. Першою до родини приєдналася Тея — вона найменша, але найстарша. Другою народилася Єва — крупніша дівчинка, але їй потрібно більше сили й енергії на реабілітації. Третьою стала Мія. Вага новонароджених: Тея — 1930, Єва — 2200, Мія — 1960.

Родина родом із Тернополя, однак рівненський пологовий обирає не вперше. Дівчатка народилися шляхом кесаревого розтину, і всі троє — у так званій «сорочці». Директорка пологового будинку Світлана Муравська пояснила, що це явище надзвичайно рідкісне навіть під час народження однієї дитини. Вона зазначила, що в закладі надають перевагу народженню «в сорочці», особливо коли йдеться про передчасні пологи, тобто до 37 і 0 тижнів вагітності. За її словами, дівчатка народилися у 34 тижні і 1 день, і медики зробили все можливе, аби це сталося саме так.

Після народження діти перебували в дитячій реанімації. Нині вся родина разом у палаті сумісного перебування, хоча спочатку кожна дівчинка потрапляла до мами й тата по черзі.

У міському пологовому зазначають, що народження трійнят трапляється нечасто. Попередня трійня тут народилася 5 років тому. Зараз новонароджені мають хороший апетит і набираються сил.

Завідувачка відділення інтенсивної терапії для новонароджених Ольга Кисільчук розповіла, що такі діти в переважній більшості після народження потребують адаптації та допомоги, зокрема через порушення респіраторної адаптації. За її словами, після народження всі троє дівчаток отримували неінвазивну дихальну підтримку — сімап через носові канюлі. Харчують їх зцідженим грудним молоком, а сьогодні вже розпочали прикладання до грудей однієї малечі, яка є найжвавішою з трьох. Також вона відзначила, що мама чудово справляється, а діти добре засвоюють харчування і поправляються.

Це перша трійня, яка народилася в обласному центрі у цьому році. Вдома на маленьких дівчаток із нетерпінням чекають старші братик і сестричка, які рахують дні до зустрічі з новонародженими сестрами. Ще певний час трійня перебуватиме під наглядом медиків.

Рівненщина увійшла до числа регіонів із найвищою народжуваністю в Україні

Упродовж першого півріччя 2026 року в Україні народилися понад 73 тисячі дітей. Як повідомили у Міністерстві юстиції України, за перші шість місяців органи державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) склали 73 292 актових записи про народження дітей.

Найбільше немовлят зареєстрували у Києві — 8 352. Далі йдуть Львівська область — 6 617, Дніпропетровська — 5 611, Одеська — 5 450 та Київська — 4 584.

Серед лідерів також Рівненська область, де зареєстрували 4 003 народження. До цього переліку входять Закарпатська — 3 533, Волинська — 3 307, Вінницька — 3 258 та Івано-Франківська — 3 120 області.

Державна реєстрація народження є першим юридичним кроком у житті дитини. Після цього вона офіційно отримує ім’я, громадянство та всі права, гарантовані державою.

Згідно із законом, зареєструвати народження потрібно протягом одного місяця. Зробити це можна у будь-якому відділі ДРАЦС, незалежно від місця проживання.

На Рівненщині перевіряють ймовірне незаконне утримання громадян поблизу Радивилова

Представництво Уповноваженого ВРУ з прав людини в Рівненській області під час моніторингу соціальних мереж і засобів масової інформації виявило інформацію про ймовірне незаконне утримання громадян працівниками ТЦК та СП поблизу Радивилова. Про це повідомили у пресслужбі Представництва.

За інформацією Представництва, з 19 липня до 20 липня автомобіль із людьми був затиснутий з усіх боків іншими транспортними засобами. Через це виїзд був повністю заблокований, а люди не мали можливості зрушити з місця. Наразі громадян уже відпустили.

Представник Омбудсмана Олександр Корнійчук підготував і направив офіційні листи реагування до Рівненського обласного ТЦК та СП, Головного управління Національної поліції в Рівненській області та Військової служби правопорядку, щоб з’ясувати всі обставини події.

Представництво вимагає надати повну інформацію про обставини події, правові підстави можливого обмеження свободи пересування громадян, дії посадових осіб, реагування працівників поліції на повідомлення про подію, а також повідомити про результати службових перевірок.

«Блокування людей понад добу в авто без правових підстав — це грубе порушення конституційних прав. Мобілізаційні заходи мають відбуватися виключно в межах закону, а винні посадові особи повинні понести персональну відповідальність», — наголосив Представник Омбудсмана Олександр Корнійчук.

Пільги та квоти під час вступної кампанії-2026: хто має право і як їх підтвердити

Під час вступної кампанії-2026 частина вступників може скористатися спеціальними умовами вступу та взяти участь в окремому конкурсі на бюджетні місця. Для цього передбачено квоту 1 і квоту 2. У пресслужбі Міністерства освіти і науки пояснили, хто може претендувати на такі умови та як правильно оформити це право.

Квота 1 діє для вступників, які через стан здоров’я або інші підстави, визначені законодавством, мають право на спеціальні умови вступу. Вона стосується, зокрема, осіб з інвалідністю I–II груп, дітей з інвалідністю, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, вступників, які за медичними показаннями мають право на особливі умови проходження вступних випробувань, учасників бойових дій, а також інших категорій, визначених Порядком прийому. Такі вступники подають результати НМТ, однак у конкурсі на бюджет беруть участь у межах своєї квоти.

Квота 2 призначена для вступників із тимчасово окупованих територій України та територій активних бойових дій. Вона дає змогу брати участь в окремому конкурсі на бюджетні місця, а також у випадках, визначених законодавством, вступати за співбесідою замість НМТ і проходити спрощену процедуру вступу через визначені освітні центри. Для вступників із ТОТ право на квоту 2 не пов’язане з датою виїзду. Вирішальним є зареєстроване або задеклароване місце проживання, а не наявність довідки внутрішньо переміщеної особи.

Окрім квот, ветерани війни, діти учасників бойових дій, внутрішньо переміщені особи, особи з інвалідністю та інші категорії можуть розраховувати на соціальну стипендію у разі вступу на бюджет. Також після зарахування вони можуть претендувати на переведення з контрактної на бюджетну форму навчання, якщо після завершення основного етапу зарахування залишаться вакантні бюджетні місця.

Право на пільги необхідно підтвердити до подання першої заяви. Для цього потрібно звернутися до будь-якого закладу вищої або фахової передвищої освіти. Це можна зробити особисто, а для вступників, які перебувають на ТОТ чи за кордоном, — електронною поштою. Приймальна комісія перевіряє документи, що посвідчують особу, а також документи, які підтверджують право на пільги, після чого вносить відповідну інформацію до ЄДЕБО. Коли перша заява вже подана, пільга автоматично підтягнеться і діятиме для інших заяв.

Підтвердити пільги для участі в конкурсі за співбесідою, а також за квотою 1 чи квотою 2 потрібно до подання першої заяви. Як виняток, це дозволено зробити до завершення основної сесії реєстрації заяв, тобто до 1 серпня, 18:00. Якщо йдеться про пільгу для переведення на місця державного (регіонального) замовлення після зарахування на контракт, підтвердження можна подати до 1 жовтня.

Перелік документів залежить від підстави для отримання пільги. Зазвичай потрібні документ, що посвідчує особу, документ про здобуту освіту, а також документи, які підтверджують право на спеціальні умови вступу. Це можуть бути медичні документи, документи про інвалідність або документи, що підтверджують місце проживання чи навчання на відповідній території.

Важливо враховувати, що право на квоту саме по собі не означає автоматичного зарахування до закладу вищої освіти. Воно лише дає можливість брати участь в окремому конкурсі на спеціально визначені бюджетні місця серед вступників відповідної категорії. Саме тому вступникам, які мають право на квоти або інші пільги, рекомендують заздалегідь звернутися до приймальної комісії, щоб підтвердити документи та внести інформацію до ЄДЕБО ще до подання першої електронної заяви.

За результатами співбесід замість НМТ можуть вступати лише окремі категорії вступників. Це ветерани війни, зокрема особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники бойових дій, особи, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, вступники, яким відмовили в реєстрації на НМТ через неможливість створення особливих (спеціальних) умов, а також вступники, які досі перебувають на ТОТ чи території активних бойових дій або виїхали після 1 жовтня 2025 року. Вступники з цієї когорти можуть вступати за результатами НМТ або співбесіди з предметів НМТ в обраному закладі вищої освіти.

Термін реєстрації на вступ на бюджет для цієї категорії вступників завершився 10 липня. Водночас для вступу лише на контракт можна зареєструватися в електронному кабінеті до 25 липня (18:00).

Не пізніше ніж 6 серпня мають бути оприлюднені списки осіб, рекомендованих до зарахування, для заяв з пріоритетом. У своїх електронних кабінетах вступники побачать статус «Рекомендовано» (бюджет) або (контракт). До 11 серпня (о 18:00) потрібно підтвердити вибір місця навчання в електронному кабінеті. До 13 серпня відбувається зарахування на бюджет і контракт за заявами з пріоритетом.

Вступна кампанія триває до 15 жовтня. Заклади освіти можуть проводити додаткові набори на контракт на вакантні місця, а строки такого набору визначають самостійно.

Трагедія в Києві: серед загиблих від ракетного удару — жителі Вирівської громади

16 липня Рівненщину сколихнула трагічна новина: у Дарницькому районі Києва внаслідок прильоту ворожої балістичної ракети загинули та постраждали жителі Вирівської громади. Про загиблих і їхні родини повідомили у БФ «Хто щедро сіє, щедро жне».

Серед загиблих — Ковтун Антон Володимирович, 10.07.1973 р. н., житель села Вири. До Києва на заробітки він поїхав разом зі своїм 16-річним сином Арсеном. Майже все літо чоловік час від часу працював там, оскільки виховував дев’ятьох дітей, п’ятеро з яких — неповнолітні. Найменшій дитині лише чотири роки, тому родина потребувала коштів.

Під час обстрілу важких поранень зазнав син загиблого — Арсен Ковтун. Його госпіталізували у тяжкому стані. Відомо, що хлопцю ампутували ліву кисть і ліву стопу. Окрім тяжких травм, тієї ночі він пережив ще одну страшну втрату — втратив батька.

Зараз Арсен продовжує боротьбу за життя та здоров’я. Попереду в нього тривале лікування, реабілітація та відновлення.

Ще один загиблий — Чорний Андрій Анатолійович, 15.04.1994 р. н., із села Ясногірка. Разом з Антоном Ковтуном він часто їздив на заробітки, адже мав трьох малолітніх дітей. Чоловіки працювали в одній бригаді.

Які професії здобувають засуджені у виправних установах Рівненщини

У виправних установах Рівненщини засуджені здобувають дипломи та отримують фахові знання за певними професіями. Про це повідомили у Державній кримінально-виконавчій службі України.

Цього року в Городоцькому виправному центрі вперше провели навчання за професією «Електрозварник». П’ятеро засуджених успішно закінчили курс, склали кваліфікаційний іспит і отримали можливість працювати в установі за здобутим фахом.

Курс запровадили за підтримки DVV International Ukraine у співпраці з регіональним координатором «FREE ZONE». Ще у 2023-му «FREE ZONE» налагодила партнерство з Рівненським центром професійно-технічної освіти держслужби зайнятості та розпочала впровадження освітніх програм у виправних установах.

Відтоді у колоніях Рівненської та Тернопільської областей засуджені могли опанувати професії кухара, верстатника, електрозварника, перукаря та слюсаря, отримати сертифікати державного зразка, а також працевлаштуватися в установах відповідно до фаху й удосконалювати практичні навички.

Як зазначають, такий формат навчання є унікальним для українських виправних установ, адже поєднує державну професійну освіту, дистанційне навчання та практику безпосередньо в колоніях. Завдяки цьому люди в місцях несвободи можуть опанувати нову професію ще під час відбування покарання.

Михайла Мургу з Рівненщини відзначили «Золотим хрестом»

Військовослужбовець Михайло Мурга, житель с. Головниця, отримав високу державну відзнаку — «Золотий хрест». Про це повідомили у Корецькій міській раді.

Михайло проходив службу у складі 82 окремої десантно-штурмової бригади та виконував бойові завдання на Покровському напрямку. Саме там він проявив мужність і стійкість.

Під час виконання бойового завдання Захисник дістав важке поранення, унаслідок чого втратив руку.

«Михайло — не лише мужній воїн, а й люблячий батько трьох дітей. Його історія — це приклад справжньої відповідальності, жертовності та незламної віри у майбутнє нашої держави», — зауважили у міськраді.

У яких країнах ЄС найбільше українців із тимчасовим захистом

Наприкінці травня 2026 року в країнах Європейського Союзу статус тимчасового захисту мали 4,38 мільйона громадян, які виїхали з України через повномасштабну війну. Упродовж місяця цей показник збільшився на 7 795 осіб, або на 0,2%. Такі дані оприлюднила статистична служба Євростат.

Більше половини всіх статусів тимчасового захисту, наданих у ЄС, зосереджено у трьох країнах. Найбільше українців прийняла Німеччина — 1 283 270 осіб, що становить 29,3% від загальної кількості. Далі йдуть Польща — 967 505 осіб, або 22,1%, та Іспанія — 267 400 осіб, або 6,1%.

У травні збільшення кількості українців зафіксували у 22 з 26 країн об’єднання, щодо яких були оприлюднені дані. Найбільше зростання показала Італія, де кількість осіб зі статусом тимчасового захисту збільшилася на 6 250, або на 15,3%. Також приріст спостерігався в Німеччині (+3 610) та Іспанії (+2 295).

Водночас у чотирьох країнах ЄС кількість українців із таким статусом скоротилася. Найбільше зменшення аналітики зафіксували в Болгарії — мінус 12 345 осіб, або 14,8%. Також відтік був у Польщі (-3 750) та Франції (-665).

Якщо оцінювати співвідношення кількості біженців до чисельності місцевого населення, тобто навантаження на тисячу жителів, перші позиції посідають Словаччина — 26,8, Польща — 26,5 і Кіпр — 25,9. У середньому по Євросоюзу цей рівень становить 9,7 на тисячу осіб.

За інформацією Євростату, понад 98,5% усіх отримувачів тимчасового захисту в ЄС — це громадяни України. Серед них 43,4% становлять дорослі жінки, 26,8% — дорослі чоловіки, а 29,8% — неповнолітні.

Правовою основою перебування українців у Європі залишається рішення Ради ЄС від 4 березня 2022 року. Раніше Європейська рада вирішила продовжити дію цього механізму до 4 березня 2027 року.

«За оцінками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), навіть у разі завершення бойових дій понад половина українських біженців можуть залишитися в Європі після завершення дії офіційного статусу тимчасового захисту», — нагадують аналітики.

Які імена для немовлят обирали на Рівненщині, Волині та Львівщині у першому півріччі 2026 року

У першому півріччі 2026 року батьки на Рівненщині давали дітям як звичні, так і доволі незвичайні імена. Серед них — хлопчики Одіссей і Султан, а також дівчатка Асоль та Дзвенислава. Такі підсумки оприлюднило Львівське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України за результатами роботи органів ДРАЦС у трьох західних регіонах.

Рівненська область
На Рівненщині батьки часто обирали оригінальні імена, прагнучи підкреслити індивідуальність дітей. Найпоширенішими іменами для хлопчиків стали Андрій, Дамір, Максим, Марк, Олександр, Роман, Тимофій та Ярослав. Водночас серед рідковживаних чоловічих імен зафіксували Авель, Алік, Асаф, Богуслав, Віллі, Єссей, Еван, Ейвор, Еліот, Емільям, Ліам, Лука Голден, Магнат, Наїль, Натаніель, Одіссей, Остін, Роман-Нуріслам, Султан, Тео та Саян.

Серед дівчаток у Рівненській області найчастіше обирали імена Дарина, Єва, Мілана, Соломія, Софія, Уляна та Христина. До рідкісних жіночих імен увійшли Авігея, Айла, Асоль, Віра Малак, Дзвенислава, Евніка, Закія, Касія, Малаті, Міліка, Поліанна, Нісса, Ноель та Тея.

Волинська область
На Волині цього року зафіксували найбільше різноманіття рідкісних імен, зокрема тих, що мають західноєвропейське або біблійне походження. Найпопулярнішими іменами для хлопчиків були Дмитро, Тимофій, Макар, Матвій, Артем, Назар, Данило, Владислав, Захар, Давид, Ярослав, Олександр, Ілля, Мирослав, Богдан, Михайло, Арсен, Олексій, Роман та Андрій.

До рідкісних чоловічих імен на Волині потрапили Еней, Ітан, Даніель-Артур, Теофім, Богуслав, Лукаш, Стефан, Гордій, Даніель, Демид, Тадей, Ігнат, Гавриїл, Нестор, Єссей, Ерік, Мілош, Ноель, Міхаель, Авіель, Самійло, Еміліан, Єремія, Леон, Елізор, Даміан, Лев, Натан, Аарон, Августин, Мартін, Марсель, Еван, Ілай, Ліам, Ісая, Сем, Яким, Ізмаїл та Лаврін.

Серед дівчаток на Волині найуживанішими були Меланія, Емілія, Мілана, Юстина, Олександра, Уляна, Софія, Яна, Ангеліна, Анна, Єва, Христина, Аделіна, Мія, Дарина, Анастасія, Вероніка, Вікторія, Олівія, Поліна, Валерія, Марія та Злата. Рідкісними жіночими іменами стали Аліта, Деллі, Рут, Даяна, Отилія, Юнія, Іларія, Кейлі, Касія, Еллі, Ліна, Віолетта, Поліанна, Суламіта, Іуліанія, Наомі, Елла, Меліса, Мішель, Аліса, Ніколь, Неоніла, Аврелія, Домініка, Аїда, Роксолана, Ясенія, Євангеліна, Юліанія, Богуслава, Божена, Евелін, Ясміна, Саміра, Євлалія, Ноемі та Радослава.

Львівська область
На Львівщині зберігався баланс між традиційними українськими іменами та сучасними світовими тенденціями. Для хлопчиків тут найчастіше обирали імена Матвій, Тимофій, Максим, Олександр, Артем, Давид, Дем’ян, Марко та Владислав. Серед рідкісних чоловічих імен зафіксували Ренат, Домінік, Лаврін, Адріан, Макар, Яків, Ліонель, Лавр, Рувим та Левій.

У львівських родинах дівчаток найчастіше називали Софія, Соломія, Меланія, Емілія, Єва, Вікторія, Дарина, Анна, Анастасія та Мілана. До унікальних жіночих імен цього півріччя віднесли Квітана, Віолетта, Лукія, Моніка, Кіріана, Леля, Арія, Заріна, Меліна, Лукреція та Ясенія.

«Яке б ім’я батьки не обрали для свого малюка — традиційне чи незвичне, класичне чи надсучасне — головне, щоб воно було вимовлене з любов’ю. Ми щиро вітаємо кожну родину з поповненням! Нехай дітки зростають здоровими, щасливими та оточеними безмежною батьківською турботою. А наші двері завжди відкриті, щоб офіційно та з радістю засвідчити появу нового українця чи україночки!», – зазначили у дописі Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.