Категорія: Суспільство

Забезпечення розвитку дитини є першочерговим обов’язком обох батьків, а аліменти залишаються одним із головних інструментів його виконання. Міністерство юстиції України надало відповіді на п’ять найпоширеніших запитань щодо стягнення виплат, їхніх актуальних розмірів і відповідальності за виникнення заборгованості.

Мінімальний і максимальний розмір аліментів

Законодавство передбачає кілька рівнів виплат, які залежать від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний гарантований розмір становить не менше 50% прожиткового мінімуму. Це 1408,50 грн для дітей до 6 років і 1756 грн для дітей від 6 до 18 років. Таку суму призначають, якщо платник має низький дохід.

Мінімальний рекомендований розмір дорівнює 100% прожиткового мінімуму. Він становить 2817 грн для дітей до 6 років і 3512 грн для дітей від 6 до 18 років. Суд може призначити його за умови достатнього заробітку платника.

Максимальний розмір у разі стягнення аліментів у порядку наказного провадження, тобто як частки від доходу, не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку.

Аліменти можуть визначатися як фіксована сума або як частка від заробітку: 1/4 — на одну дитину, 1/3 — на двох дітей, 1/2 — на трьох і більше дітей.

Чи можна змінити розмір виплат

Так, закон дозволяє як збільшення, так і зменшення розміру аліментів. Підставою для цього можуть бути істотні зміни в матеріальному становищі чи сімейних обставинах батьків, а також у потребах дитини.

Якщо виплати були призначені через суд, змінити їхній розмір можна лише в судовому порядку після надання відповідних доказів.

Якщо аліменти встановлені за домовленістю у формі нотаріального договору, суму можна змінити добровільно шляхом укладення нового договору з обов’язковим нотаріальним посвідченням або через суд, якщо згоди досягти не вдалося.

До якого віку сплачуються аліменти

За загальним правилом аліменти сплачуються до досягнення дитиною 18 років. Водночас, якщо повнолітня дитина продовжує навчання у закладі освіти й потребує фінансової допомоги, обов’язок її утримання зберігається до 23 років, за умови, що батьки мають таку матеріальну можливість.

Під час визначення суми виплат на повнолітніх дітей суд бере до уваги стан здоров’я, доходи обох сторін і наявність інших утриманців у платника.

Чи можна стягнути аліменти без суду

Так, це можливо двома способами.

Перший — нотаріальний договір. Батьки укладають письмову угоду, у якій чітко визначають суму та строки виплат. Такий документ має силу виконавчого листа. Якщо один із батьків припиняє сплачувати аліменти, звертатися до суду не потрібно: одержувач може одразу отримати виконавчий напис нотаріуса і передати його державній чи приватній виконавчій службі для примусового стягнення.

Другий — усна домовленість. У цьому випадку виплати здійснюються без документального оформлення. Однак такий спосіб є ризикованим, оскільки усна згода не має сили виконавчого документа і ускладнює доведення факту або розміру заборгованості в майбутньому.

Яке покарання загрожує за невиплату аліментів

В Україні діє комплексна система відповідальності для боржників.

Якщо заборгованість перевищує 3 місяці, відомості про боржника вносять до Єдиного реєстру боржників. Це автоматично блокує банківські рахунки та обмежує право відчужувати майно.

Якщо заборгованість перевищує 4 місяці, платника тимчасово обмежують у праві виїзду за кордон, керування авто, користування зброєю та полювання.

Якщо заборгованість перевищує 6 місяців, боржника можуть притягнути до суспільно корисних робіт. Кошти, зароблені таким чином, спрямовуються безпосередньо на погашення боргу перед дитиною.

Крім того, застосовуються фінансові штрафи залежно від суми боргу: 20% — за рік несплати, 30% — за два роки, 50% — за три роки.

«За злісне ухилення від сплати аліментів передбачено кримінальну відповідальність (ст. 164 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді громадських робіт (від 80 до 120 годин), пробаційного нагляду до 2 років або обмеження волі на той самий строк. За повторний злочин терміни покарання суттєво збільшуються», — наголошують у Міністерстві юстиції.

Із початку 2026 року державною програмою часткового відшкодування вартості техніки українського виробництва скористалося 71 сільськогосподарське підприємство Рівненської області. Як повідомили в Рівненській ОВА, за цей час господарства придбали 91 одиницю вітчизняного обладнання на загальну суму 93,8 мільйона гривень.

У межах програми агровиробникам регіону повернули 19,6 мільйона гривень. Це становить 25% вартості придбаної техніки. Очільник ОВА Олександр Коваль зазначив, що такий механізм дає змогу господарствам оновлювати технічний парк, підвищувати ефективність виробництва та водночас підтримувати внутрішній промисловий сектор.

Ініціатива реалізується в межах державної політики «Зроблено в Україні». На виконання програми компенсацій у державному бюджеті на 2026 рік передбачено 1,8 мільярда гривень.

Отримати 25% компенсації можуть сільськогосподарські товаровиробники — як юридичні особи, так і ФОП. Для цього потрібно бути зареєстрованим у Державному аграрному реєстрі (ДАР), обрати необхідні машини або обладнання з офіційного переліку вітчизняних виробників, затвердженого Міністерством економіки України, та оплатити покупку через один із уповноважених державних або комерційних банків, що є партнерами програми.

Після цього до того ж банку слід подати заявку та документи, які підтверджують придбання, зокрема акти приймання-передачі та платіжні доручення. Далі банк перевіряє подані документи, передає списки до Мінекономіки, а кошти автоматично надходять на рахунок аграрія.

Із початку 2026 року на Рівненщині 32 ветерани війни та члени їхніх сімей отримали мікрогранти на започаткування власної справи в межах урядової програми «єРобота». Про це повідомили в Рівненській обласній державній адміністрації.

Серед отримувачів державної підтримки — мешканка Сарн Валентина Кибець, дружина військовослужбовця. Вона одержала грант у розмірі 250 тисяч гривень і відкрила ательє з перетяжки автомобільних салонів. За ці кошти підприємиця закупила професійне обладнання, а також уже працевлаштувала у своєму ательє ветерана.

Як зазначив заступник голови Рівненської ОДА Олександр Кохан, важливо, щоб захисники після повернення до цивільного життя могли втілювати власні ідеї, створювати робочі місця та сприяти розвитку економіки громад.

У межах програми «єРобота» ветерани, люди з інвалідністю внаслідок війни та їхні подружжя можуть отримати гранти розміром до 1 мільйона гривень. Обсяг фінансування залежить від того, скільки робочих місць буде створено: до 250 тис. грн — за умови створення 1 робочого місця; до 500 тис. грн — за умови створення 2 робочих місць; до 1 млн грн — за умови створення 4 робочих місць. Останній варіант доступний для ветеранів, які мають статус ФОП щонайменше один рік.

Грантові кошти дозволено спрямовувати на придбання обладнання, меблів і транспорту для бізнесу, закупівлю сировини та матеріалів, оплату оренди приміщень чи землі, маркетинг, а також лізинг.

Подати заявку на отримання гранту можна дистанційно через портал «Дія». Якщо потрібні додаткові роз’яснення або допомога з підготовкою бізнес-плану, слід звернутися до фахівців найближчого відділення Державної служби зайнятості.

У червні 2026 року в Рівненській області зареєстрували народження 654 дітей. Для порівняння, у травні в регіоні з’явилися на світ 670 немовлят.

Про це повідомив перший заступник голови Рівненської ОВА Сергій Подолін. За статистикою органів державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС), найбільше новонароджених у червні зареєстрували у трьох районах області.

На першому місці — Рівненський район, де народилися 177 немовлят. Далі — Вараський район із близько 90 дітьми та Сарненський район, де також зареєстрували близько 90 народжень.

«Попри всі виклики війни, Рівненщина продовжує жити. Народження дітей — це найкращий доказ того, що ми будуємо майбутнє, віримо в перемогу та працюємо заради наступних поколінь. Щиро вітаю батьків із поповненням у родинах!», — написав Сергій Подолін.

Упродовж першого півріччя 2026 року на Рівненщині усиновили 22 дитини. Про це повідомив голова Рівненської ОДА Олександр Коваль.

Для порівняння, за весь минулий рік нову сім’ю знайшли 23 дитини. Окрім цього, 114 дітей передали під опіку, а ще 15 влаштували до прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу.

Наразі на Рівненщині діють 56 прийомних сімей, 24 дитячі будинки сімейного типу та 25 патронатних сімей.

В Україні оновили правила видачі водійських посвідчень: відтепер строк їхньої дії становитиме 5 або 15 років залежно від категорії. Водночас посвідчення, видані раніше, залишаються чинними. Про це повідомляється на сайті Кабміну.

Як зазначив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, основна мета змін полягає у поступовому приведенні українських норм у відповідність до європейських стандартів, а також у підвищенні безпеки дорожнього руху.

Нові строки дії посвідчень такі:
15 років — для категорій А1, А, В, В1, ВЕ (мотоцикли та легкові автомобілі).
5 років — для категорій С, СЕ, С1, С1Е, D, DE, D1, D1Е, Т (вантажний та пасажирський транспорт).

За словами Ігоря Клименка, регулярне підтвердження стану здоров’я водіїв під час обміну посвідчення стане важливим елементом допуску до керування. “Після відновлення обов’язкових медичних оглядів під час обміну посвідчення водія саме регулярне підтвердження (кожні 15 років) стану здоров’я стане одним із важливих елементів допуску до керування транспортними засобами. Це відповідає європейській практиці та сприятиме підвищенню безпеки на дорогах”, — зазначив міністр.

Окрему увагу приділили водіям вантажних та пасажирських перевезень: через підвищений рівень відповідальності вони проходитимуть медичний огляд і обмінюватимуть посвідчення частіше — кожні 5 років.

Раніше видані постійні посвідчення залишаються дійсними до дати, зазначеної в документі. Під час обміну посвідчення кожні 5 або 15 років повторно складати іспити не потрібно, якщо інше не передбачено законодавством.

Тривала війна в Україні суттєво позначається на фізичному та психічному здоров’ї населення, прискорює старіння організму та провокує розвиток хронічних захворювань. Про це в інтерв’ю РБК-Україна повідомив представник ВООЗ в Україні та голова офісу ВООЗ в Україні, доктор Ярно Хабіхт.

Хронічний стрес, порушення сну та постійне відчуття небезпеки стали невід’ємною частиною життя українців і мають серйозні наслідки. За даними ВООЗ, близько 70% дорослого населення повідомляють про погіршення стану здоров’я порівняно з довоєнним періодом. Серед найпоширеніших скарг — порушення сну (72%), головний біль і мігрень (59%), а також симптоми тривоги, депресії та ПТСР (54%).

Також фіксується зростання кількості серцево-судинних катастроф. Госпіталізації через інсульт збільшилися на 11%, а через інфаркт — на 7%. Загальна кількість діагнозів у сфері неврології зросла більш ніж утричі порівняно з 2022 роком.

У ВООЗ наголошують, що посттравматичний стресовий розлад не загрожує кожному українцю. ПТСР є клінічним діагнозом, який може встановити лише фахівець. Більшість проявів, зокрема тривога, смуток чи втома, є нормальною реакцією психіки на ненормальні події війни. Водночас, якщо стан людини не покращується, ВООЗ наполегливо рекомендує звертатися до сімейного лікаря або фахівця з ментального здоров’я.

Одним із найбільших викликів для системи охорони здоров’я стало відкладене звернення по медичну допомогу. У 2025 році 36% українців не звернулися до лікарів, попри наявність потреби, а в прифронтових районах, наприклад, на Херсонщині, цей показник сягав 43%. У результаті онкологічні та інші хронічні хвороби виявляють на пізніх, складніших у лікуванні стадіях.

Додатково ситуацію ускладнюють атаки на медичну інфраструктуру. З початку вторгнення ВООЗ верифікувала близько 3 100 атак на заклади охорони здоров’я, внаслідок яких загинуло 239 медиків та пацієнтів.

Водночас українська медична система продемонструвала безпрецедентну стійкість. Лікарні активно готуються до зими, облаштовують автономні джерела живлення та переміщують критичні відділення в укриття.

Окремо ВООЗ підкреслює критичну важливість вакцинації. Масове переміщення людей і проживання в місцях скупчення створюють ідеальні умови для спалахів інфекційних хвороб, зокрема кору, дифтерії чи поліомієліту. Вакцинація залишається єдиним надійним способом захисту від хвороб, які сучасна медицина здатна попередити.

“Україна довела, що навіть під постійними атаками можливо адаптуватись та продовжувати рятувати життя, але для цього необхідні довгострокові інвестиції, належна підготовка та міжнародна підтримка”, — підсумував Ярно Хабіхт.

На засіданні сесії Рівнеради депутати підтримали внесення змін до Комплексної міської соціальної програми «Турбота». Про це повідомив в.о. міського голови Рівного Віктор Шакрзян.

Із 1 серпня 2026 року соціально вразливі жителі Рівненської громади, які відповідатимуть визначеним умовам, зможуть отримувати щомісячну виплату у розмірі 500 гривень.

Як зазначив Віктор Шакрзян, 500 гривень не розв’яжуть усіх фінансових труднощів, однак для людей, які живуть на мінімальну пенсію чи державну соціальну допомогу, така щомісячна підтримка може бути відчутною. За його словами, ці кошти стануть додатковою допомогою на необхідні ліки, продукти чи інші повсякденні потреби. Він також наголосив, що обов’язок міської влади — бути поруч із людьми, які найбільше потребують допомоги, тому попри всі виклики воєнного часу в громаді й надалі ухвалюють рішення для посилення соціального захисту жителів Рівненської громади.

Для призначення виплат у Департаменті соціальної та ветеранської політики створять спеціальну комісію. Вона визначатиме, чи мають заявники право на отримання цієї допомоги.

17 липня в Регіональному центрі орфанних захворювань, радіаційного захисту та спеціалізованої допомоги проведе консультативний прийом докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри неврології, психіатрії та фізичної реабілітації Київського медичного університету Оксана Копчак. Про це поінформували у пресслужбі Рівненської обласної ради.

Консультації організовують у межах співпраці, яку медичний заклад нещодавно розпочав із провідною українською фахівчинею у галузі неврології.

На прийом запрошують пацієнтів із розсіяним склерозом, іншими аутоімунними захворюваннями та демієлінізуючими патологіями нервової системи. Передусім ідеться про складні клінічні випадки, що потребують спеціалізованої допомоги та експертної оцінки на рівні університетської клініки.

У закладі наголошують, що такі виїзні прийоми фахівців дають пацієнтам змогу отримати незалежну експертну думку, уточнити діагноз і визначити подальший план обстеження та лікування.

Попередній запис на прийом проводиться за телефоном 098 300 62 80.

Стрімкі кліматичні зміни в Україні вже перестали бути теорією й стали щоденною реальністю. Через глобальне потепління кліматичні зони зміщуються, а колись помірне українське літо дедалі частіше перетворюється на період екстремальних погодних явищ і температурних рекордів. Про це заявила президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила Циганок.

Регіони, які традиційно вирізнялися стабільним кліматом, тепер змушені пристосовуватися до різких коливань — від виснажливої посухи до нетипових холодів.

За словами Людмили Циганок, географія українського клімату зазнає тектонічних зрушень. “Субтропічний кліматичний пояс зсунувся приблизно на 140 кілометрів у північному напрямку”, — пояснює експертка. Саме цей зсув вона називає головною причиною того, що українці дедалі частіше спостерігають пилові бурі, тривалі періоди аномальної спеки та різкі перепади температур.

Кліматичний дисбаланс також спричиняє несподівані погодні явища. Людмила Циганок зазначає, що минулого року в серпні у Карпатах несподівано випав сніг, і експерти не виключають повторення подібних аномалій і цьогоріч.

Екологи та кліматологи зазначають, що наслідки просування «субтропіків» на північ мають комплексний характер і вже починають впливати на різні сфери життя.

Зокрема, змінюється характер опадів. Замість затяжних і рівномірних дощів, які живлять ґрунт, Україна дедалі частіше стикається із залповими зливами. Вода не встигає засвоюватися землею, що призводить до локальних підтоплень і водночас не розв’язує проблему посухи.

Помітних змін зазнає і сільське господарство. Аграрії змушені адаптуватися до нових умов. Через нестачу вологи на півдні традиційні теплолюбні культури, наприклад кавуни чи персики, тепер успішно вирощують у центральних та навіть північних областях України.

Ще одним наслідком є зникнення класичних зим. Вони можуть ставати коротшими, теплішими та менш сніжними, що негативно вплине на рівень ґрунтових вод і наповненість річок навесні.