Рівненська область увійшла до вісімки українських регіонів, що розпочинають впровадження стандартів та підходів Політики згуртованості Європейського Союзу. У межах ініціативи в області було офіційно підписано меморандум про співпрацю, про що поінформував голова Рівненської ОВА Олександр Коваль. Проєкт реалізується за сприяння програми «U-LEAD з Європою» та європейських партнерів. Програма REGION READY передбачає поєднання загальнонаціонального навчання з практичною підтримкою пілотних областей. Основна увага буде зосереджена на створенні якісного портфеля інвестиційних проєктів та підвищенні спроможності регіону щодо їх ефективного управління. Для Рівненщини це шанс заздалегідь підготуватися до використання нових механізмів залучення європейських ресурсів та втілення масштабних ініціатив. Олександр Коваль висловив вдячність «U-LEAD з Європою» та європейським партнерам за підтримку, наголосивши на важливості опанування європейських правил для ефективного використання можливостей, які надає майбутнє членство України в ЄС.
Позначка: ЄС
Чехія почала відмовляти окремим українцям у тимчасовому захисті за новими правилами ЄС
У Чехії вже зафіксували перші випадки відмови в наданні тимчасового захисту військовозобов’язаним громадянам України. Причиною стала відсутність підтвердження виконання військового обов’язку. Такі зміни почали діяти з 5 серпня 2026 року після запровадження в ЄС нових правил.
Йдеться про нових заявників, які підлягають військовому обов’язку в Україні. Як повідомляє чеське видання Novinky.cz, про перші відмови заявили представники Міністерства внутрішніх справ Чехії. Відповідно до нових вимог, людина має довести, що виконала військовий обов’язок перед Україною або має законну підставу для звільнення від нього.
Для перевірки цих даних чеські посадовці вивчають українські військово-облікові документи. У Міністерстві внутрішніх справ Чехії наголошують, що пріоритет мають документи, у яких є відповідний запис про виконання військового обов’язку. Також для підтвердження потрібної інформації може використовуватися український електронний військово-обліковий документ.
Нові правила насамперед стосуються чоловіків призовного та мобілізаційного віку. Це стосується тих, хто вперше подає заяву на тимчасовий захист, повторно звертається після припинення попереднього статусу або просить захист для спільного проживання сім’ї.
Водночас для українців, які вже мають чинний тимчасовий захист у Чехії, ці зміни не означають втрату статусу. Під час продовження захисту підтвердження виконання військового обов’язку не вимагається.
Ці зміни були ухвалені на рівні Європейського Союзу. Рада ЄС погодилася надавати тимчасовий захист новим заявникам лише за умови виконання ними військових обов’язків перед Україною. При цьому сам режим тимчасового захисту продовжили до березня 2028 року.
Чехія належала до країн, які активно підтримували посилення правил. Міністр внутрішніх справ Чехії Любомір Метнар заявляв, що нововведення має скоротити кількість нових прибулих і зменшити навантаження на чеську соціальну та медичну системи. За офіційними даними, у Чехії перебувають майже 400 тисяч громадян України з тимчасовим захистом.
У яких країнах ЄС найбільше українців із тимчасовим захистом
Наприкінці травня 2026 року в країнах Європейського Союзу статус тимчасового захисту мали 4,38 мільйона громадян, які виїхали з України через повномасштабну війну. Упродовж місяця цей показник збільшився на 7 795 осіб, або на 0,2%. Такі дані оприлюднила статистична служба Євростат.
Більше половини всіх статусів тимчасового захисту, наданих у ЄС, зосереджено у трьох країнах. Найбільше українців прийняла Німеччина — 1 283 270 осіб, що становить 29,3% від загальної кількості. Далі йдуть Польща — 967 505 осіб, або 22,1%, та Іспанія — 267 400 осіб, або 6,1%.
У травні збільшення кількості українців зафіксували у 22 з 26 країн об’єднання, щодо яких були оприлюднені дані. Найбільше зростання показала Італія, де кількість осіб зі статусом тимчасового захисту збільшилася на 6 250, або на 15,3%. Також приріст спостерігався в Німеччині (+3 610) та Іспанії (+2 295).
Водночас у чотирьох країнах ЄС кількість українців із таким статусом скоротилася. Найбільше зменшення аналітики зафіксували в Болгарії — мінус 12 345 осіб, або 14,8%. Також відтік був у Польщі (-3 750) та Франції (-665).
Якщо оцінювати співвідношення кількості біженців до чисельності місцевого населення, тобто навантаження на тисячу жителів, перші позиції посідають Словаччина — 26,8, Польща — 26,5 і Кіпр — 25,9. У середньому по Євросоюзу цей рівень становить 9,7 на тисячу осіб.
За інформацією Євростату, понад 98,5% усіх отримувачів тимчасового захисту в ЄС — це громадяни України. Серед них 43,4% становлять дорослі жінки, 26,8% — дорослі чоловіки, а 29,8% — неповнолітні.
Правовою основою перебування українців у Європі залишається рішення Ради ЄС від 4 березня 2022 року. Раніше Європейська рада вирішила продовжити дію цього механізму до 4 березня 2027 року.
«За оцінками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), навіть у разі завершення бойових дій понад половина українських біженців можуть залишитися в Європі після завершення дії офіційного статусу тимчасового захисту», — нагадують аналітики.
Українці в ЄС: Нові можливості мобільного зв’язку
З 1 січня 2026 року українці зможуть безкоштовно використовувати мобільний зв’язок та інтернет у країнах Європейського Союзу. Ця можливість забезпечується завдяки ініціативі ‘Розм’якшити вдома’, яка інтегрує українських операторів у європейську мережу.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров підкреслив, що це стало сталою практикою, яка раніше реалізовувалася через домовленості з європейськими операторами. Українці, які перебувають у ЄС з метою подорожі або тимчасового проживання, зможуть здійснювати дзвінки та використовувати інтернет за тарифами свого домашнього оператора, не змінюючи SIM-карту.
Україна стала першою країною-кандидатом, яка приєдналася до програми ‘Розм’якшити вдома’ до офіційного членства в ЄС, що демонструє прагнення до інтеграції та забезпечення зручностей для громадян у країнах-членах.
ЄС виділив значний транш для підтримки України
Україна отримала від Європейського Союзу черговий транш у розмірі 2,3 мільярда євро, що є важливим внеском у підтримку економіки та стабільності в умовах повномасштабної війни.
Цей транш, частину шостого регулярного траншу програми Ukraine Facility, отримала за виконання низки реформування. Згідно з даними уряду, було виконано вісім ключових реформ, а також один додатковий крок у рамках четвертої програми.
Загалом, ЄС надав Україні підтримки на суму 70,7 мільярдів євро з початку повномасштабного вторгнення. З цієї суми 26,7 мільярдів євро було виділено в рамках програми Ukraine Facility. Планується, що обсяг фінансової допомоги в 2025 році перевищить 28,7 мільярдів євро.
Отримані кошти будуть спрямовані на підтримку економіки України, забезпечення соціальної стабільності та відновлення макрофінансових показників.
Рівне модернізує каналізаційну систему для запобігання підтоплень
У Рівному реалізується масштабний проєкт з модернізації каналізаційної інфраструктури, спрямований на усунення ризику підтоплень у центральній частині міста під час сильних опадів.
Як повідомив в.о. міського голови Віктор Шакирзян, проєкт передбачає комплекс заходів, включаючи встановлення дощоприймачів, збільшення діаметру та пропускної здатності труб, а також будівництво сепараторної частини для очищення талих та стічних вод.
Поточний етап робіт зосереджений на встановленні локальних очисних споруд. Планується прокладання каналізаційних мереж методом проколювання підземних шляхів через парк Молоді до вулиці 16 Липня, з подальшим продовженням у бік вулиці Чорновола.
Проєкт «Розвиток каналізаційної інфраструктури та покращення управління стічними водами в Рівному та Любліні» фінансується в рамках програми Interreg NEXT Poland-Ukraine 2021–2027 за підтримки Європейського Союзу.
ЄС забезпечить фінансову підтримку України на 2026-2027 роки: гарантії для стабільності
Рада ЄС затвердила план фінансової підтримки України на період з 2026 по 2027 роки, що має на меті забезпечити стабільність та фінансування ключових державних потреб.
За рішенням, Україна отримає близько 90 мільярдів євро з заморожених російських активів. Ці кошти будуть використані для покриття нагальних бюджетних, військових та оборонних витрат, починаючи з другого кварталу 2026 року.
Економісти підкреслюють, що цей механізм репараційного кредиту, заснований на активах, заморожених у зв’язку з російською агресією, є важливим кроком для підтримки української економіки.
У майбутньому, погашення кредиту залежатиме від компенсації збитків, завданих війною, з боку Росії.