У яких країнах ЄС найбільше українців із тимчасовим захистом

Наприкінці травня 2026 року в країнах Європейського Союзу статус тимчасового захисту мали 4,38 мільйона громадян, які виїхали з України через повномасштабну війну. Упродовж місяця цей показник збільшився на 7 795 осіб, або на 0,2%. Такі дані оприлюднила статистична служба Євростат.

Більше половини всіх статусів тимчасового захисту, наданих у ЄС, зосереджено у трьох країнах. Найбільше українців прийняла Німеччина — 1 283 270 осіб, що становить 29,3% від загальної кількості. Далі йдуть Польща — 967 505 осіб, або 22,1%, та Іспанія — 267 400 осіб, або 6,1%.

У травні збільшення кількості українців зафіксували у 22 з 26 країн об’єднання, щодо яких були оприлюднені дані. Найбільше зростання показала Італія, де кількість осіб зі статусом тимчасового захисту збільшилася на 6 250, або на 15,3%. Також приріст спостерігався в Німеччині (+3 610) та Іспанії (+2 295).

Водночас у чотирьох країнах ЄС кількість українців із таким статусом скоротилася. Найбільше зменшення аналітики зафіксували в Болгарії — мінус 12 345 осіб, або 14,8%. Також відтік був у Польщі (-3 750) та Франції (-665).

Якщо оцінювати співвідношення кількості біженців до чисельності місцевого населення, тобто навантаження на тисячу жителів, перші позиції посідають Словаччина — 26,8, Польща — 26,5 і Кіпр — 25,9. У середньому по Євросоюзу цей рівень становить 9,7 на тисячу осіб.

За інформацією Євростату, понад 98,5% усіх отримувачів тимчасового захисту в ЄС — це громадяни України. Серед них 43,4% становлять дорослі жінки, 26,8% — дорослі чоловіки, а 29,8% — неповнолітні.

Правовою основою перебування українців у Європі залишається рішення Ради ЄС від 4 березня 2022 року. Раніше Європейська рада вирішила продовжити дію цього механізму до 4 березня 2027 року.

«За оцінками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), навіть у разі завершення бойових дій понад половина українських біженців можуть залишитися в Європі після завершення дії офіційного статусу тимчасового захисту», — нагадують аналітики.

Зміни в правилах підтримки українців у Польщі: нові вимоги щодо PESEL

Польща впроваджує оновлені правила надання допомоги українським біженцям, які перебувають у країні. Закон, підписаний президентом Каролем Навроцьким 19 лютого, суттєво змінює існуючу систему підтримки. Згідно з інформацією видання RMF24, документ поступово скасовує систему допомоги, яка діяла з 2022 року на основі «закону про спеціальну допомогу для українців». Ця система спрощувала для біженців з України отримання дозволів на проживання, працевлаштування, а також доступ до пільг та освіти. Тепер ключові інструменти підтримки біженців будуть інтегровані в загальний Закону про надання захисту іноземцям. Термін легального перебування в Польщі для громадян, які втекли від війни в Україні, подовжено до 4 березня 2027 року. Важливою новою вимогою є обов’язкове подання заяви на отримання ідентифікаційного номера PESEL протягом 30 днів з моменту в’їзду до Польщі. У разі несвоєчасного подання заяви, це призведе до завершення терміну тимчасового захисту і автоматичного розгляду як відмови від підтримки як біженця.

Символічний ланцюг єдності у Рівному в День Соборності

У Рівному у День Соборності було створено вражаючий символічний ланцюг єдності. Акція зібрала представників різних поколінь та регіонів, включно з людьми, які стали біженцями через повномасштабну війну та покинули власні домівки.

Учасники ланцюга продемонстрували підтримку та об’єднання, підкреслюючи важливість єдності у вирішальний момент. Ініціативу підтримали представники влади, громадськість та мешканці Рівненщини, а також гості з інших областей України.

«22 січня 1919 року об’єдналися українські землі, що символізує силу об’єднання та взаємодопомоги. Сьогодні, у складний час, ми усвідомлюємо, що підтримка один одного – це ключовий фактор нашого виживання», – наголосив очільник Рівненської ОДА Олександр Коваль.