Костянтин на псевдо «Шило» зі Здолбунова, він пройшов шлях від юного майданівця до військового, який сьогодні захищає небо над Україною. Його історія — про боротьбу і втому, про родину, що чекає вдома, і про мрії, які не зникають навіть під гуркіт війни. Неспокійний, енергійний, завжди в русі — таким його знають побратими. Саме за цю рису він і отримав свій позивний. Бо шило, як відомо, у мішку не сховаєш. Історію бійця розповіли у 104 бригаді тероборони ЗСУ «Горинь». Свій позивний він отримав ще під час Революції Гідності. «Я не міг сидіти на місці: коли інші після барикад ішли відпочивати, мене тягнуло далі — на чергування, до сусідніх наметів, де завжди знаходилися знайомі з різних куточків України. Одного разу побратим пожартував: «Тебе, як шило, нікуди не заховаєш». Так це ім’я і залишилося зі мною як характеристика характеру». На Майдан він поїхав не з цікавості й не за компанію, додає Костянтин: «Не міг спокійно дивитися, як влада намагається поставити народ на коліна. Це обурювало». У штабі Революції Гідності в Здолбунові він попросився на автобус до Києва, думаючи, що просто подивиться. Але побачене змінило все: запах буржуйок, гарячий плов із казана, люди, об’єднані спільною метою. Усе це затягнуло настільки, що дороги назад вже не було. Коли автобус рушав додому, він подякував водієві й залишився. На Майдані Костянтин пробув чотири місяці. Революція дала Костянтину головне — віру в силу людей. Він на власні очі побачив, що українці здатні об’єднуватися, коли є загроза, і що справжня влада в цій країні — це народ. Після Майдану «Шило», як і багато хто, шукав себе. Через нестабільність у країні поїхав на заробітки до Польщі та Чехії. Фізичної праці не боявся, але чужина давалася важко — не тілом, а душею. Зрештою зрозумів: його місце тут. Де народився — там і згодився. 24 лютого 2022 року Костянтин ішов із дружиною на маршрутку, коли зателефонувала мама й сказала, що почалася війна. «На заводі в Здолбунові, де працював, панувала розгубленість — люди збиралися в цехах, не знаючи, що робити далі. Батько на той час вже служив і коротко сказав: «Готуйся». Та тоді Костянтин залишився вдома — тримав тил: мама, сестра, дружина, теща. Лише з часом, коли стало зрозуміло, що війна затягується і потребує все більше людей, у березні 2023 року він прийняв рішення йти до війська. «Шило» починав у піхоті, де провів чотири місяці. Згодом його перевели до мобільно-вогневої групи ППО. Тепер його робота — захищати українське небо. Виїзди на позиції під час загрози ракетних ударів чи атак дронів, заряджені установки, прожектори, тепловізори — і майже завжди ніч. Саме в темряві їхня робота найважливіша. Його бойовий шлях пройшов через Рівненщину, Запорізьку, Дніпропетровську, Донецьку та Харківську області. Під Куп’янськом, коли ворог тиснув особливо сильно, Костянтин разом із побратимами тримав лінію оборони. Про службу говорить просто: «У війську важко все, але до всього звикаєш. Найважче — це думки про сім’ю. Найлегше — нести службу, бо чітко знаєш, заради чого ти тут». Перемога для «Шила» — це день, коли всі повернуться додому: до родин, до роботи, до свого життя. Коли все нарешті стане на свої місця. Після війни він хотів би залишитися у війську й продовжити службу. Але водночас зізнається: з дитинства любить машини, сам ремонтував, «крутив гайки». Та й готувати любить — каже, що і на кухні себе знайде. Життя покаже.
Категорія: Право
Останні новини, матеріали та корисний контекст на тему «Право».
Мультиорганний забір донорських органів приніс шанс на життя
У РОКЛ імені Юрія Семенюка здійснили мультиорганний забір донорських органів у пацієнта, у якого зафіксували смерть мозку. Лікарі вилучили дві нирки та печінку. Донором став чоловік, який поступив до лікарні у важкому стані з діагнозом «розрив аневризми головного мозку». Незважаючи на проведене ургентне оперативне втручання, стан пацієнта поступово погіршувався і попри усі зусилля медикам довелося констатувати смерть мозку. Рідні надали згоду на посмертне вилучення органів. Трансплант-координатори одразу внесли дані до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації. Завдяки такому рішенню родини донора кілька пацієнтів, які перебували в листі очікування, отримали шанс на порятунок та нове життя. Одразу після забору органи було пересаджено. У Медичному міському центрі міста Києва проведено трансплантацію нирки хворому, який тривалий час знаходився на діалізі. Наразі почуває себе добре, нирка виконує свою функцію, що дозволить пацієнту повернутися до життя без діалізної терапії. Печінку та ще одну нирку пересадили в Національному науковому центрі хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова.
Новий Центр Підтримки для Ветеранів Відкрився у Вараші
На Рівненщині відкрили сучасний центр підтримки для ветеранів та ветеранок. Простір турботи про ветеранів та ветеранок при медичних закладах продовжує розширюватися. Новий центр розташований на базі Вараської багатопрофільної лікарні. Тут Захисники й Захисниці зможуть отримувати комплексну підтримку вже під час лікування або реабілітації.
Простір повністю доступний для людей з різними формами травм, зокрема з порушеннями опорно-рухового апарату. Створені умови для індивідуального й групового супроводу, а також облаштовано робочі місця для фахівців, які надаватимуть допомогу з правових, соціальних питань, оформлення документів і пільг. У Просторі працюватиме фахівець із супроводу — ветеран війни.
Загалом у Вараській громаді надаватимуть підтримку чотири фахівці: двоє з них — ветерани, ще двоє фахівчинь — дружини українських Героїв. У Просторі можна отримати актуальну інформацію про державні програми, соціальні гарантії та доступні можливості підтримки; юридичну та психологічну допомогу; консультації щодо лікування, реабілітації, проходження ВЛК або ЕКОПФО.
У Просторі проводитимуться зустрічі у форматі «рівний — рівному», індивідуальні та групові заходи за участі психологів та фізичних терапевтів. Крім того, у Просторі збиратимуть зворотний зв’язок від ветеранів і ветеранок, щоб їхній досвід і потреби враховувалися під час подальшого розвитку системи підтримки.
Рівненщина потребує волонтерів для Пласту
У Рівненському обласному молодіжному пластовому вишкільному центрі запрошують повнолітніх волонтерів долучатися до Пласту. У центрі пояснюють, що потреба у виховниках зростає, оскільки інтерес дітей до пластового руху на Рівненщині стрімко збільшується.
У Рівненській обласній раді повідомили, що в громадах Рівненщини діє 15 пластових осередків. Кількість юнацьких куренів зросла з двох до дев’яти, а в місті Дубно планують реєстрацію ще одного куреня. Також збільшується кількість юнаків і юначок, які проходять виховну програму та здобувають відповідні пластові ступені. Загалом пластовий рух на Рівненщині об’єднує близько тисячі учасників.
Осередки організації працюють у Рівному, Вараші, Дубні, Острозі, Здолбунові, Костополі, а також у Городоцькій, Шпанівській, Гощанській, Смизькій, Здовбицькій та інших громадах області.
Проте наразі в Пласті постала проблема з нестачею повнолітніх виховників. Лише у Рівному в черзі на вступ до організації перебуває близько 400 дітей. Тому всіх охочих закликають долучитися до пластової спільноти. Для цього необхідно зробити кілька простих кроків: зайти на сайт plast.org.ua у розділ для волонтерів, обрати опцію «Стати виховником», заповнити анкету та пройти базовий онлайн-курс на платформі ВУМ. Після цього з кандидатами зв’яжуться місцеві пластуни для подальшої комунікації та залучення до діяльності.
Рівненська громада підтримує молодих батьків сертифікатами
У Дядьковицькій сільській раді впровадили механізм видачі сертифікатів для молодих батьків. Інформація про це була опублікована сільською радою. Сертифікати надаються у зв’язку з народженням немовлят. У понеділок, 2 лютого, перші сертифікати отримали сім’ї, чиї діти нещодавно народилися. У громаді відзначили, що серед перших новонароджених були і хлопчик, і дівчинка. «Дядьковицька громада розвивається, збагачується новими сім’ями, радощами та оптимізмом. Усвідомлюється радість за ці сім’ї, підтримуються батьки у цей важливий і відповідальний час. Ці сертифікати мають стати не лише фінансовою підтримкою, а й символом уваги та вдячності громади за народження нового життя», – повідомили у громаді.
Рівненщина: Безкоштовний Чек-ап для Жителів після 40 Року
Десять комунальних закладів охорони здоров’я Рівненщини отримали підтвердження пропозицій щодо проведення чек-ап 40+ для населення. Про це повідомили у Департаменті цивільного захисту та охорони здоров’я населення РОДА. Зокрема: КП “Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка” РОР; КП “Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр ім. В. Поліщука” РОР; КНП “Центральна міська лікарня” РМР; КНП “Демидівська ЦРЛ” ДСР; КНП “Деражненська лікарня” ДСР; КНП “Радивилівська ЦМЛ” РМР. Ще — Центри первинної медико-санітарної допомоги у Демидівці, Костополі, Рокитному, Дубно. Водночас підписано договори ще із 6-ма закладами області приватної форми власності. Пропозиції ще 15-ти закладів взяти участь перебувають на розгляді в МОЗ України. У 26-ти закладах охорони здоров’я планують подавати пропозиції. Прийом заявок для закладів, що бажають долучитися до надання послуг скринінгів здоров’я, буде доступний до 30 листопада 2026 року. Нагадаємо, Національна програма «Скринінг здоров’я 40+» — державна ініціатива Міністерства охорони здоров’я та НСЗУ, що стартувала з 1 січня 2026 року. Мета — раннє виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та проблем ментального здоров’я у громадян віком 40 років і старше. Скринінг безоплатний: після подання заявки держава надає 2000 гривень на обстеження. Пройти їх можна в державних, комунальних і приватних медзакладах.
Призупинення та відновлення пенсійних виплат: оновлена інформація
Інформація про нібито масове припинення пенсійних виплат для 1,3 млн пенсіонерів не відповідає дійсності. Про це заявив міністр соціальної політики Денис Улютін. Раніше омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив про масові звернення пенсіонерів-ВПО через припинення виплат. За його словами, люди часто дізнавалися про нові вимоги вже після того, як кошти не надійшли на рахунки, що призвело до черг, паніки та перевантаження відділень Пенсійного фонду. Скільком пенсіонерам призупинили виплати За словами Улютіна, станом на 1 січня 2026 року пенсійні виплати були призупинені 337 тисячам пенсіонерів. Це стосується осіб, які: не пройшли фізичну ідентифікацію до 31 грудня 2025 року; не повідомили Пенсійний фонд про те, що не отримують пенсію від російської федерації. Частині пенсіонерів виплати вже поновили У Мінсоцполітики зазначили, що з початку 2026 року частині пенсіонерів виплати вже відновили та перерахували у січні. Ще понад 48 тисяч осіб отримають поновлені пенсії у лютому. Наразі без підтвердженої інформації залишаються справи пенсіонерів, у яких: у пенсійних документах досі зазначені адреси на тимчасово окупованих територіях; або які виїхали з ТОТ, але не повідомили про неотримання виплат від РФ. Що потрібно знати ВПО У Мінсоцполітики наголошують, що внутрішньо переміщені особи, які перевели отримання пенсії на підконтрольну Україні територію, не зобов’язані проходити фізичну ідентифікацію, але мають повідомити про неотримання пенсії від РФ. Навіщо потрібна фізична ідентифікація Міністр пояснив, що фізична ідентифікація є загальноприйнятою світовою практикою. В умовах війни вона необхідна, аби держава була впевнена, що кошти отримує саме та особа, якій призначена пенсія, зокрема в межах міжнародних фінансових зобовʼязань України. Як поновити пенсійні виплати Поновити виплати можна кількома способами: онлайн за допомогою “Дія.Підпису” (через вебпортал або застосунок ПФУ); через відеоідентифікацію; особисто у будь-якому сервісному центрі Пенсійного фонду або в уповноваженому банку; з-за кордону – надіславши документ про підтвердження перебування в живих. Як повідомити про неотримання пенсії від рф Заяву можна подати: у кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду України; під час відеоідентифікації; у відділенні ПФУ; поштою – якщо пенсіонер перебуває за кордоном.
Автомобілі, що підлягають транспортному податку в Україні у 2026 році
Мінекономіки оприлюднило перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком на 2026 рік. Про це пише “Укравтопром”. В Україні під сплату транспортного податку розміром 25 тис. грн в Україні потраплять низка моделей більш ніж 20 марок легковиків, уточнює “Інтерфакс-Україна”. У списку, зокрема, вказані: Aston Martin, Audi, Bentley, BMW, Ferrari, Mercedes, Ineos, Land Rover, Lexus, Lamborghini, Maserati, Porsche, Rolls-Royce. Крім того, на відміну від списку 2025 року, у перелік увійшли: Tesla Model S Plaid, Model X LR (до року випуску) та Tesla Roadster (до 5 років), Toyota Sequoia та Toyota Tundra (2-3 роки) Volvo XC90 (до року). “Укравтопром” нагадує, що під “податок на розкіш” потрапляють автомобілі віком до п’яти років та вартістю від 375 мінімальних заробітних плат, тобто у 2026 році – від 3 млн 242,6 тис.грн (роком раніше – від 3 млн грн). Сплатити податок необхідно: фізособам – протягом 60 днів після отримання повідомлення; юрособам – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, що відображається у річній податковій декларації. Мінекономіки протягом звітного року може доповнити перелік за зверненням ДПС.
Стрітення Господнє: Зустріч зими й весни
Сьогодні християни відзначають важливе церковне свято — Стрітення Господнє. У народі його здавна вважали днем зустрічі зими з весною, а в храмах цього дня освячують воду та особливі стрітенські свічки, яким приписують захисну силу. Стрітення Господнє відзначають на сороковий день після Різдва Христового. Це свято символізує зустріч людства з Богом, коли праведний Симеон у храмі Єрусалима прийняв на руки немовля Ісуса. «Який багато років чекав, коли ісподобиться прийняти на руки месію і йому було провіщено в свій час, коли він переписував власне за церковним виданням тексти старого завіту і зустрівся з текстом, який пов’язаний про те, що Діва народить спасителя світу і власне ці слова, що він промовив говорить про надію, якою він жив всі ці роки», — священник Свято-Покровського собору Петро Мартинюк. Для вірян цей день є нагадуванням про віру, надію та духовне світло. У народі традиції Стрітення також вважають переломним моментом між зимою та весною. За погодою цього дня здавна намагалися передбачити, якою буде весна і врожай. Особливе значення на свято мають освячені вода та свічки. Стрітенську воду зберігають у домівках цілий рік — її використовують для благословення оселі та у важкі моменти життя. «Власне ці свічки подібно як і вода собою символізують, що ми також у своєму житті надіємось на Бога, яка подається і на воду і на свічки, яка звернена до Господа», — священник Свято-Покровського собору Петро Мартинюк. Не менш важливою є й стрітенська свічка. Її після освячення не запалюють без потреби. У народі кажуть: вона має бути світлом у темні часи. Пан Михайло часто відвідує храм, розповідає: знає для чого і коли правильно використати свічку. «Свічка громовичка — це є освячена і використовувалась особливо старшими людьми влітку, коли страшна буря чи гроза сильна, тоді вони використовують її», — вірянин Михайло. Пані Марія стрітенські свічки запалює у важкі часи. Зараз, каже, в час війни робить це частіше. «От наприклад зараз в стані воєнного якесь переживання, хвилювання. В такі тривожні дні, то використовуємо і запалюємо. Набираємо також свячену водичку у храмі, яку освячуємо і приймаємо упродовж року», — вірянка Марія. Таку свічку запалюють під час сильної негоди, грози, у хвилини тяжких випробувань, хвороб, а також на великі церковні свята — як символ Божого захисту та надії, — каже священник Петро Мартинюк. «Зазвичай цю свічку запалюють у час коли грім — громовиця її власне називають, і у цей час моляться до Бога. Ми зараз живемо також у надзвичайно важкий час, коли, окрім грому, який пов’язаний з природними явищами на нас летять ракети, дрони і тому подібне, тому використовуємо ці свічки і в ці моменти небезпеки для того, щоб у цей момент з вірою і надією на Бога просити захисту», — священник Свято-Покровського собору Петро Мартинюк. Для багатьох родин Стрітення залишається днем молитви та вдячності Богу.
Героя з Рівненщини нагородили «Золотим хрестом»
За мужність та відвагу. Військовий із Рівненщини отримав почесну нагороду. «Золотим хрестом» нагородили Анатолія Степчука. Він у 2025 році отримав поранення, унаслідок якого втратив обидві ноги. Анатолій Степчук родом із Костополя. У 2024 році він став на захист нашої Батьківщини. Чоловік воював на гарячих напрямках. Зокрема на Донеччині — у Покровську. Там через ураження дроном залишився без обох ніг. «Перші навчання були в Польщі. Потім на мінометах вчився. Ще у Франції навчання йшло, теж на мінометах. А потім вже з Франції, і зразу на бойові дії, в самому Покровському. Це схід, це дрон, FPV-ха догнала», — військовий, отримав нагороду «Золотий хрест» Анатолій Степчук. Сьогодні для нього особливий день. Він отримав нагороду «Золотий хрест». Емоцій чоловік не приховує. «Мені, як на телефон командири скинули, що нагорода, то сльози йшли в мене. І я не знав, що вона дійде сюди, що вона в мене буде. Не очікував я цього», — військовий, отримав нагороду «Золотий хрест» Анатолій Степчук. Вручити почесну відзнаку випало Наталії Сидорчук. Для неї Анатолій побратим. Розповідає: отримати таку почесну нагороду можуть далеко не всі. Вона дається за особливу мужність, відвагу та внесок у захист Батьківщини. «Одна із чотирьох найважливіших нагород у військовій службі. Вони всі підлягають з більшими пільгами, з більшими можливостями для військовослужбовців. Цінність в людині, яка цю нагороду отримала, скажімо так, ця нагорода отримується при важливому внесенні в захист Батьківщини. Також при отриманні ось таких травм, як отримав Анатолій», — військовослужбовиця Наталія Сидорчук. Отримував її чоловік у медзакладі, де проходить реабілітацію. Зараз він намагається знову стати на ноги та навчитися ходити на протезах. Із ним працює команда спеціалістів. Зокрема ті, хто допомагає отримати якісні протези. Ситуація Анатолія не з простих. Наразі чоловік отримав культиприймачі. «В нього в нього умовно складне протезування, тому що в нього парна ампутація і людині більш, скажімо так, складніше стати на вертикальному положенні, коли з двома ногами, ніж з однією, тому що опора йде на два протези одне на одне. Але ми максимально докладаємо зусиль і ми надіємося, не те, що надіємося, ми знаємо, що наш герой повноцінно продовжить своє життя», — засновник німецького центру протезування Олег Ціздин. Зараз активно працюють над тим, аби Анатолій отримав повноцінні протези. З чоловіком займаються лікарі. Наскільки довгим буде відновлення — залежить від самого чоловіка. «Наш колектив робить все можливе, аби пацієнти хотіли відновитися, аби вони хотіли повернутися до активного життя. З ними працюють психологи, фізичні терапети, ерготерапети, лікарі, але дуже багато залежить від бажання пацієнта, від його внутрішньої сили. Кожен по-різному відновлюється», — завідуюча відділенням неврології та реабілітації Ярина Брожик. Анатолій же зі свого боку налаштований позитивно та тримає бойовий дух.