Категорія: Культура та мистецтво

У Рівному представили виставку Романа Яціва «Виднокрай»

У Рівному відбулася виставка «Виднокрай», створена художником Романом Яцівим. Усі роботи виконані у стилі ліричної абстракції, і кожна з них має свій сенс.

Художниця Тетяна Лукашевич згадує студентські роки у Львівській академії мистецтв, де навчалася разом із Романом Яцівим. До свого 70-річного ювілею він організував виставку власних робіт. Загалом представлено 30 картин, із яких 9 спеціально створені для рівнян.

Роман Яців каже, що любить Рівне, має тут багато друзів і хотів чимось збагатити місто. Серед нових робіт є, зокрема, картини з яблуками та композиції під назвою «Силуети старожитностей». За його словами, він заглиблюється в українську традицію.

Цікавитися мистецтвом художник почав ще змалечку і пов’язує свій талант із батьком. Ідеї для картин, розповідає Роман Яців, приходять раптово. Він зазначає, що часто інтуїтивно вибудовує композицію, а потім сам дивується її змісту. Це не прямі рефлексії з природи, а певні трансформації та спроба створити міфологію світу, яка допомагає розкрити власну індивідуальність і екзистенцію.

Відвідувачка виставки Дар’я Поліщук, яка давно знайома з творчістю Романа Яціва, каже, що кожна його картина має окремий сенс. Її надихають яскраві форми, геометрія та роботи, у яких поєднується жовтий колір.

На виставку також приїхали гості зі Львова, які давно знають Романа Яціва та захоплюються його творчістю. Кандидатка мистецтвознавства, доцентка Національного університету «Львівська політехніка» Ірина Гах відзначила чуття кольору, гармонії, лінії, фактури та настрою в його роботах.

Також виставку відвідав народний художник України Михайло Демцю. Він пригадав, що перші роботи Романа Яціва були скромнішими, але з кожною виставкою його композиції ставали цікавішими, а кольори — ще дзвінкішими.

Виставка триватиме у галереї Євро-Арт до 4 жовтня. Усі бажаючі можуть прийти та познайомитися із творчістю Романа Яціва.

У Рівному відзначили лауреатку мистецької премії імені Василя Павлюка

14 серпня у Рівному пройшла урочиста церемонія вручення міської премії імені Василя Павлюка в галузі народного мистецтва. Як повідомили у Рівненській міській раді, цьогорічну високу відзнаку присудили заслуженій майстрині народної творчості України, викладачці Рівненської дитячої художньої школи імені А. І. Мартиненка Вікторії Степанюк.

Вікторія Степанюк знана завдяки дослідженню та відтворенню автентичних мистецьких традицій краю. Серед її напрацювань — колекція писанок: майстриня сформувала унікальну збірку з 300 автентичних писанок Рівненщини, у яких відтворила давні орнаменти, символіку та техніки регіону. Також вона стала співавторкою артбуку «Писанка Рівненщини» — систематизованого видання, присвяченого традиційній народній графіці та символіці краю.

На церемонії нагородження був присутній Ігор Павлюк — син засновника традиції. Міську премію імені Василя Павлюка заснували на честь відомого діяча культури та фольклориста. Щороку нею відзначають майстрів народної творчості, чиї дослідження та практична діяльність сприяють збереженню культурної ідентичності Рівненщини.

Фестиваль «Медова ягода. Смак Полісся» у Костополі об’єднає культуру, ремесла та гастрономію

25 липня у Музеї лісу в Костополі відбудеться фестиваль автентичної культури та гастрономії «Медова ягода. Смак Полісся». Про це повідомляють організатори заходу.

Фестиваль поєднає мед, дикорослі ягоди, поліські традиції, народні ремесла та унікальну кухню. Для гостей підготували насичену програму.

У межах події відбудеться Всеукраїнська конференція з бортництва — зустріч науковців, дослідників, бортників і пасічників, присвячена збереженню та розвитку унікального ремесла Полісся.

Окрему увагу приділять дослідженню традицій збирання дикорослих ягід. У програмі — історії, досвід, народні знання та сучасний погляд на один із символів поліського життя.

Також на фестивалі працюватиме велика гастрономічна локація, де представлять страви з ягід, медові смаколики, авторські рецепти, дегустації та гастрономічні відкриття, які розкриють багатство поліської кухні.

Під час ярмарку меду, ягід і крафтової продукції можна буде побачити натуральні продукти, вироби народних майстрів, локальні бренди та найкращі смаки Полісся.

Поліські громади представлять свої культурні надбання: традиції, звичаї, обряди, народні ремесла, пісні та автентичні елементи нематеріальної культурної спадщини, які передаються з покоління в покоління.

«Медова ягода. Смак Полісся» — це більше, ніж фестиваль. Це подорож у світ поліської природи, культури й гостинності, де мед і ягоди стають символами єдності, щедрості та любові до рідного краю», — зазначають організатори.

Рівненський драмтеатр завершує 86-й сезон виставою «За двома зайцями»

У неділю, 12 липня, Рівненський обласний академічний музично-драматичний театр офіційно закриває свій 86-й театральний сезон. Завершальним акордом стане показ комедійної вистави «За двома зайцями». Про це повідомив голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш.

За час цього сезону театр відвідали понад 60 тисяч глядачів. Серед головних подій року були прем’єрні покази за творами письменниці Марії Матіос, а також Всеукраїнський тур із виставою «Мами».

Сезон завершать класичною постановкою за п’єсою Михайла Старицького. Йдеться про музично-комедійну виставу за участю оркестру театру. Наразі в касах і на онлайн-платформах доступна невелика кількість квитків.

Відкриття наступного, 87-го сезону, планується 6 вересня. Першою після літньої перерви покажуть трагедію «Гамлет» за Вільямом Шекспіром. Цю постановку повертають на рівненську сцену після тривалої паузи — глядачам її не показували понад рік.

У Березнівському краєзнавчому музеї стартувало оновлення приміщень

Березнівський краєзнавчий музей тимчасово припиняє роботу через ремонт. Про це повідомили на офіційній сторінці музею у Фейсбук.

Наразі там уже демонтують стару експозицію та готують два зали до масштабних змін. Провести такі трансформації вдалося завдяки співфінансуванню Березнівської міської ради в межах проєкту «Кросна. Хаб автентичних ремесел» від Українського культурного фонду.

У музеї зазначили: “Попереду багато роботи, адже ми плануємо повністю оновити стіни та стелю, замінити електропроводку та облаштувати якісне сучасне освітлення”.

Зарплати працівників культури на Рівненщині: як живе галузь і яких змін очікують

Працівники культури на Рівненщині змушені виконувати великий обсяг роботи за зарплату, яка часто є меншою за мінімальну. У такій ситуації працюють бібліотекарі, працівники будинків культури, клубів і культурно-дозвіллєвих центрів. Їхні зарплати не переглядали понад десять років, тому Рівненська обласна рада звернулася до Кабінету Міністрів, щоб вплинути на ситуацію.

Завідувачка Городоцького будинку культури Тетяна Зайчук працює в галузі культури Городоцької громади вже понад тридцять років. Вона каже, що цю професію потрібно любити не за гроші, адже зарплати у працівників будинків культури та клубів невисокі, а роботи завжди дуже багато. Значна частина обов’язків пов’язана з утриманням великого приміщення, але водночас є й чималий обсяг культурної діяльності, адже при Будинку культури працюють колективи.

Окрім цього, на працівників культури покладена організація багатьох культурних подій, масових і просвітницьких заходів. Директорка культурно-дозвіллєвого центру Городоцької сільради Аліна Гвоздь працює в цій галузі лише рік і зазначає, що низька зарплата відлякує молодих фахівців. За її словами, молодим спеціалістам потрібна підтримка, щоб вони бачили перспективу, надію та кар’єрний ріст.

Головна спеціалістка відділу освіти, культури, молоді і спорту Городоцької громади Лілія Мельничук говорить, що молодь охоче приходить на роботу, але швидко розчаровується через рівень оплати праці. Вона зазначає, що з 2015 року тарифні розряди взагалі не піднімалися. Випускники інститутів з вищою освітою мають десятий тарифний розряд, а це 6 315. За її словами, якщо йдеться про роботу на половину ставки, то це взагалі мала зарплата.

Як каже Лілія Мельничук, ситуацію трохи рятують надбавки та премії, однак самої проблеми це не вирішує.

На останній сесії депутати Рівненської обласної ради вже не вперше проголосували за звернення до Кабінету Міністрів України щодо перегляду заробітних плат для працівників культури. Зокрема, в облраді пропонують створити «культурну субвенцію». Йдеться про те, щоб гроші на зарплати працівникам будинків культури та бібліотекарям виділяли з державного бюджету, а не з місцевих бюджетів, як це є тепер. Тобто пропонують запровадити таку ж систему оплати, як у вчителів.

Заступник голови Рівненської обласної ради Олексій Бучинський пояснив, що пропонують, аби кошти на зарплати бібліотекарям, клубним працівникам, працівникам народної творчості, всім культурним працівникам, акторам, театрам і філармоніям виплачувалися за рахунок державної субвенції — так званої культурної державної субвенції.

Наразі в Рівненській облраді очікують на відповідь Кабінету Міністрів України.

У Рівному представили дерев’яні копії скіфських реліквій

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї 2 липня відкрили виставку «Скіфський скарб Станіслава Кремньова». Про початок її роботи повідомили у Рівненському обласному краєзнавчому музеї.

Експозиція об’єднала понад 40 дерев’яних копій унікальних скіфських артефактів. Їх створив відомий рівненський різьбяр Станіслав Кремньов, який у натуральну величину відтворив у дереві 43 предмети зі скіфських скарбів, знайдених у курганах на території України.

Представлені роботи дають відвідувачам можливість ближче ознайомитися з визначними пам’ятками скіфської культури та доторкнутися до них. Ці артефакти є важливою складовою української історико-культурної спадщини.

Виставку доповнили докладними інформаційними матеріалами. У них ідеться про історію створення скіфських реліквій, географію їхнього виявлення та сакральне значення.

Після завершення показу всі 43 роботи поповнять фонди Рівненського обласного краєзнавчого музею. Автор ухвалив рішення передати їх музею. «Завдяки цьому рішенню унікальна колекція дерев’яних копій скіфських артефактів стане частиною музейного зібрання, зберігатиметься для майбутніх поколінь та буде постійно доступною для відвідувачів і дослідників,» — зазначають у музеї.

Виставка «Скіфський скарб Станіслава Кремньова» триватиме у виставковій залі музею впродовж місяця.

Доходи заповідника на Рівненщині зросли завдяки платним заходам

У першому півріччі 2026 року надходження до спеціального фонду одного з історико-культурних заповідників Рівненщини зросли більш ніж на 226 тисяч гривень у порівнянні з минулим роком. Таке збільшення стало можливим після розширення переліку платних послуг. Про це повідомив голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш.

На початку літа Рівненська облрада ухвалила рішення, яким дозволила заповіднику надавати значно ширший спектр платних послуг. Зокрема, установа отримала офіційний дозвіл на організацію концертів, фестивалів і виставок, проведення презентацій, конференцій та масштабних екскурсій, реалізацію сувенірної продукції, а також проведення інших культурно-мистецьких заходів.

Після цих змін на території заповідника вже пройшла низка помітних подій. Серед них — концерт «Музика в замку», масштабний фестиваль «Вечорниці» за участю гурту KALUSH Orchestra, святкування Дня міста та різні виставкові проєкти.

Завдяки активній подієвій діяльності спеціальний фонд установи за шість місяців 2026 року поповнився на 662 520 гривень. Для порівняння, за аналогічний період 2025 року ця сума становила 436 350 гривень.

Усі додаткові кошти, які заробляє заповідник, залишаються в установі та спрямовуються на її подальший розвиток. Їх використають на належне утримання та реставрацію пам’яток культурної спадщини, покриття витрат на оплату комунальних послуг, розробку і створення нових музейних експозицій, загальне покращення умов перебування для відвідувачів, а також реалізацію нових культурно-освітніх проєктів.

Купальська ніч в українській традиції: обряди, прикмети та їхнє значення

Івана Купала в українській традиційній культурі вважали одним із наймістичніших свят. До нього готувалися завчасно, а звичаї та обряди передавали від покоління до покоління. Предки були переконані, що пошанування природних стихій сприяє доброму врожаю та добробуту.

У 2026 році Івана Купала відзначають у ніч проти 24 червня — з 23 на 24 червня. Нова дата пов’язана з переходом Православної Церкви України на новоюліанський календар, тому тепер свято прив’язане до періоду літнього сонцестояння.

Етнологиня Наталія Громова для «УП.Життя» пояснила найвідоміші купальські традиції, їхню символіку та народні прикмети, пов’язані з ними. Серед основних обрядів вона називає купання у водоймах, плетіння вінків, стрибки через вогонь, прикрашання обрядового дерева, пошук квітки папороті, а також захист від нечистої сили.

Водночас свято мало різне поширення залежно від місцевості. Найбільш виразно його відзначали в центральних і північних регіонах України. У Карпатах купальські традиції були менш помітними.

Купання у водоймах було частиною святкування в багатьох місцях. Гуляння часто влаштовували біля річок або озер, а молодь купалася під час святкової ночі або вже після неї. Значення цього обряду відрізнялося за регіонами. Десь вірили, що купання на заході сонця очищує та додає здоров’я. В інших селах, навпаки, воду в цю ніч остерігалися, бо вважали, що вона може забрати людину або затягнути її у потойбічний світ.

Одним із головних елементів купальської ночі були стрибки через багаття. Для цього розпалювали велике вогнище, причому вогонь традиційно добували тертям, не використовуючи готового полум’я. Спершу через багаття стрибали найвідважніші, а коли полум’я ставало нижчим, до обряду могли долучатися всі охочі. У деяких місцевостях перестрибували не через вогонь, а через кропиву або будяки. Такий звичай вважали очищенням від усього негативного — зурочень, проклять і гріхів. Існувала й любовна прикмета: якщо хлопець і дівчина перестрибували через вогонь, не розімкнувши рук, це віщувало їм спільне майбутнє і шлюб. Якщо ж під час стрибка займався одяг, це сприймали як недобрий знак.

Невід’ємною частиною свята були й купальські вінки. Дівчата плели їх із польових квітів, вкладаючи в кожен власне побажання або мрію. Після хороводів і співів вінки пускали на воду та стежили, як вони рухаються. Вважалося, що напрямок руху покаже, звідки прийде майбутній наречений. Якщо вінок крутився на одному місці, це тлумачили як невизначеність у стосунках. Найгіршою прикметою був вінок, що тонув, адже такий знак пов’язували з великим нещастям.

На Купала також прикрашали обрядове дерево. Зазвичай для цього брали молоде деревце — березу, клен або вербу. Його оздоблювали стрічками, квітами та вінками, а довкола водили хороводи. Коли святкування завершувалося, дерево неодмінно знищували: спалювали, топили у воді або розносили гілки по городах. Цей обряд символізував взаємодію з природними стихіями та прохання про врожайний рік.

Особливе місце в народних уявленнях посідав пошук квітки папороті. Хоча папороть не цвіте, існувала легенда про чарівну квітку, яка нібито з’являється тільки в купальську ніч. За повір’ями, знайти її могла лише смілива людина, яка сама вирушала до лісу опівночі. Розповідали, що така квітка наділяє надзвичайними здібностями: дає розуміння мови тварин, уміння знаходити загублені речі та приховані скарби. Водночас існували й суворі застереження: дорогою назад не можна було озиратися, показувати квітку іншим чи розповідати про неї, інакше вона втрачала магічну силу.

У купальську ніч люди намагалися вберегти себе та своє господарство від нечистої сили. Із собою носили часник, а біля воріт ставили спеціальні обереги зі свічок і металевих предметів. У народній уяві відьма постала небезпечною істотою, якої боялися та уникали.

Окремого святкового меню на Купала не було. Переважно готували прості й ситні страви, які легко було швидко зробити на вогнищі. У різних регіонах варили солодку ячну кашу з молоком, купальський борщ із раками та галушками, а також готували вареники з вишнями і млинці. Головною метою такої їжі було дати сили для нічних гулянь.

Народна традиція передбачала і певні заборони. У деяких місцевостях не дозволяли купатися. Також не радили піднімати знайдені гроші, продавати речі з дому або позичати їх, щоб не втратити достаток. Через те, що свято припадало на період посту, одруження цього дня вважали небажаним. Не схвалювали й важку працю.

Сьогодні Купала святкують інакше, ніж у давнину. Для більшості людей обряди вже не є необхідною умовою врожайності чи добробуту. Водночас багато хто продовжує відтворювати їх заради відпочинку, культурної спадщини та збереження народних звичаїв. Тепер купальські гуляння радше дають змогу доторкнутися до історії й традицій предків, аніж є проявом віри в магічну силу обрядів.

Першу виставку картин Дмитра Давидюка презентували у Рівному

Художник відкриває нову сторінку. У Рівному відбулася перша виставка творів шістнадцятирічного Дмитра Давидюка. Під назвою «Діманя» автор представив понад двадцять робіт, що охоплюють різні теми. У галереї «Євро-Арт» Дмитро Давидюк презентував свою першу персональну виставку «Діманя». Автор створив 23 картини, над якими працював близько двох років, використовуючи різноманітні техніки образотворчого мистецтва. Шість років Дмитро Давидюк займається мистецтвом під керівництвом Анни Вітрук у художній студії «Євро-Арт». Анна Вітрук розповіла, що знайомство та довіра були пріоритетом на початку навчання, а потім розпочалося навчання. Ця виставка підкреслює важливість довіри, бажання та результату. Мама художника, Вікторія Давидюк, розповіла, що художник цікавився творчістю змалечку та здобував знання за підтримки батьків. Назва виставки, «Діманя», має символічне значення, що відображає спільну ідею Дмитра та Анни. Вікторія Давидюк додала, що всі ідеї та концепції картин придумав Дмитро, а Анна Володимирівна допомогла у втіленні цих ідей. На дебютну виставку завітали рівняни, рідні автора, друзі та найближчі люди, серед яких виконуючий обов’язки міського голови Рівного Віктор Шакирзян. Він придбав авторську картину, зазначивши, що він давно знайомий з Дмитром. Дебютна виставка творів Дмитра Давидюка триватиме в галереї «Євро-Арт» три тижні. Роботи художника доступні для придбання, а вирушені кошти будуть спрямовані на підтримку Сил оборони.