Скільки коштує державному бюджету утримання апарату Рівненської РДА

Повномасштабне вторгнення зупинило оптимізацію районних адміністрацій, які спочатку мали ліквідувати через передачу більшості повноважень об’єднаним громадам після децентралізації. Проте райдержадміністрації продовжують працювати з меншим об’ємом завдань і коштують державному бюджету значних сум. Журналістка Валентина Захарчук підрахувала витрати на утримання працівників Рівненської районної державної адміністрації.

Райдержадміністрації виконують функції виконавчих органів районних рад, оскільки власні виконкоми у тих відсутні. Їх роками намагалися реформувати або перетворити на префектури безрезультатно. Після укрупнення районів у 2020 році на Рівненщині залишилося чотири райдержадміністрації, які утримуються за рахунок державного бюджету.

Структура Рівненської райдержадміністрації включає очільника, шістьох заступників (хоча наразі працює лише троє), керівника апарату та вісім відділів, що забезпечують діяльність адміністрації та керівника. Крім того, існує 12 структурних підрозділів, які відповідають за важливі для району сфери: соціальну політику, економіку, житлово-комунальне господарство, аграрний сектор та цифрову трансформацію.

За словами експерта з правових питань Регіональної асоціації міст України Василя Куриласа, без фундаментальних змін до Конституції неможливо остаточно визначити регіональний і районний рівень представництва органів державної влади. Існувало багато припущень та законопроєкт про префекта, і остаточна концепція реформування органів державної влади буде залежати від взаємозв’язку з рівнем органів місцевого самоврядування.

Структурою керує Юрій Колос. За перше півріччя 2026 року на заробітні плати трьох заступників голови РДА загалом витрачено 1 014 887 гривень. Зокрема, перший заступник Олександр Шрамко отримав 384 333 гривні, а інші заступники — 312 819 та 317 734 гривні. У період з січня по червень 2025 року заступників було п’ятеро, і на їхні зарплати спрямували 828 954 гривні: двоє перших заступників отримали 144 067 та 197 065 гривень, а троє інших — 122 627, 83 363 і 281 828 гривень.

На зарплати працівників восьми відділів апарату ради у першій половині 2026 року витрачено 5 186 501 гривню, за аналогічний період 2025 року — 4 794 177 гривень, а за весь 2025 рік — 10 225 909 гривень. Витрати на структурні підрозділи є вищими: за перше півріччя 2026 року на дванадцять управлінь та відділів пішло 11 447 149 гривень, за аналогічний період минулого року — 14 039 940 гривень, а за увесь 2025 рік — 28 892 705 гривень. Найбільші витрати за перше півріччя 2026 року зафіксовані у Управлінні соціальної політики — 3 655 123 гривні та Управлінні економічного та агропромислового комплексу — 1 275 053 гривні.

Загалом витрати державного бюджету на зарплати працівників райдержадміністрації за першу половину 2026 року становлять: апарат адміністрації — 5 186 501 гривня, структурні підрозділи — 11 447 149 гривень, зарплата голови — 494 413 гривень, а трьох заступників — 1 014 887 гривень.

Депутат Рівненської облради пропонує обмежити зарплати керівників громад і облради

Голови Радивилівської та Олександрійської громад за 2025 рік отримали понад мільйон гривень заробітної плати. У середньому це по 100 тисяч гривень на місяць.

Депутат Рівненської обласної ради Роман Стасюк вважає, що такі зарплати в умовах війни є неприпустимими. Він пропонує, щоб усі керівники — від голови обласної ради до очільників невеликих громад Рівненщини — отримували стільки ж, скільки працівники критичних підприємств. Йдеться про не більше 30 тисяч гривень на місяць.

Свою пропозицію депутат виніс на сесію обласної ради 26 червня, однак колеги її не підтримали. Багато депутатів заявляли про конфлікт інтересів, оскільки працюють на посадах як в обласній раді, так і в різних громадах.

Голова бюджетної комісії Рівненської обласної ради Ігор Ясенюк у програмі «ПроПолітику» на телеканалі ІТВ медіа груп назвав це звернення Романа Стасюка популізмом.

Згідно з деклараціями, одну з найбільших зарплат серед усіх голів громад Рівненщини має очільник Радивилівської громади Микола Карапетян. За 2025 рік він заробив півтора мільйони гривень до оподаткування. Трохи менше за 2025 рік отримав голова Олександрійської громади Олександр Гуц — мільйон чотириста тисяч гривень до оподаткування.

Після того як депутати не підтримали звернення, Роман Стасюк подав ще одне. Проєкт рішення вже опублікований на сайті Рівненської обласної ради. Вимоги залишилися тими самими: рекомендувати зменшити зарплати всіх керівників до трьох мінімальних, тобто не більше 30 тисяч гривень на місяць.

Чи підтримають колеги ініціативу депутата цього разу, стане відомо на наступній сесії Рівненської обласної ради.

Зарплати працівників культури на Рівненщині: як живе галузь і яких змін очікують

Працівники культури на Рівненщині змушені виконувати великий обсяг роботи за зарплату, яка часто є меншою за мінімальну. У такій ситуації працюють бібліотекарі, працівники будинків культури, клубів і культурно-дозвіллєвих центрів. Їхні зарплати не переглядали понад десять років, тому Рівненська обласна рада звернулася до Кабінету Міністрів, щоб вплинути на ситуацію.

Завідувачка Городоцького будинку культури Тетяна Зайчук працює в галузі культури Городоцької громади вже понад тридцять років. Вона каже, що цю професію потрібно любити не за гроші, адже зарплати у працівників будинків культури та клубів невисокі, а роботи завжди дуже багато. Значна частина обов’язків пов’язана з утриманням великого приміщення, але водночас є й чималий обсяг культурної діяльності, адже при Будинку культури працюють колективи.

Окрім цього, на працівників культури покладена організація багатьох культурних подій, масових і просвітницьких заходів. Директорка культурно-дозвіллєвого центру Городоцької сільради Аліна Гвоздь працює в цій галузі лише рік і зазначає, що низька зарплата відлякує молодих фахівців. За її словами, молодим спеціалістам потрібна підтримка, щоб вони бачили перспективу, надію та кар’єрний ріст.

Головна спеціалістка відділу освіти, культури, молоді і спорту Городоцької громади Лілія Мельничук говорить, що молодь охоче приходить на роботу, але швидко розчаровується через рівень оплати праці. Вона зазначає, що з 2015 року тарифні розряди взагалі не піднімалися. Випускники інститутів з вищою освітою мають десятий тарифний розряд, а це 6 315. За її словами, якщо йдеться про роботу на половину ставки, то це взагалі мала зарплата.

Як каже Лілія Мельничук, ситуацію трохи рятують надбавки та премії, однак самої проблеми це не вирішує.

На останній сесії депутати Рівненської обласної ради вже не вперше проголосували за звернення до Кабінету Міністрів України щодо перегляду заробітних плат для працівників культури. Зокрема, в облраді пропонують створити «культурну субвенцію». Йдеться про те, щоб гроші на зарплати працівникам будинків культури та бібліотекарям виділяли з державного бюджету, а не з місцевих бюджетів, як це є тепер. Тобто пропонують запровадити таку ж систему оплати, як у вчителів.

Заступник голови Рівненської обласної ради Олексій Бучинський пояснив, що пропонують, аби кошти на зарплати бібліотекарям, клубним працівникам, працівникам народної творчості, всім культурним працівникам, акторам, театрам і філармоніям виплачувалися за рахунок державної субвенції — так званої культурної державної субвенції.

Наразі в Рівненській облраді очікують на відповідь Кабінету Міністрів України.