Профільна комісія Рівненської обласної ради схвалила нові тарифи на соціальні послуги для комунальних установ регіону. Про це поінформувала пресслужба обласної ради. Під час засідання постійної комісії з питань соціальної політики та захисту населення, яке відбулося під головуванням Вікторії Опанасюк, депутати опрацювали питання для винесення на сесію 25 вересня. Зокрема, було підтримано тарифи на 2026 рік для закладів соцзахисту, що набудуть чинності з 1 жовтня. Як зазначила директорка департаменту соціальної політики Рівненської ОДА Роза Слободенюк, перерахунок здійснено згідно з вимогами чинного законодавства. Затверджені тарифи становлять: Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг (підтримане проживання бездомних осіб) — 738,63 грн/людино-день; Рівненський психоневрологічний інтернат (стаціонарний догляд) — 762,57 грн/людино-день; Острозький психоневрологічний інтернат (стаціонарний догляд) — 751,31 грн/людино-день; Здолбунівський геріатричний пансіонат (стаціонарний догляд) — 743,55 грн/людино-день; Мирогощанський психоневрологічний інтернат (стаціонарний догляд) — 758,19 грн/людино-день; Рівненський центр соціально-психологічної допомоги (надання притулку) — 357,56 грн/людино-день; Рівненський центр соціально-психологічної допомоги (екстрене втручання) — 399,65 грн/людино-годину; Рівненський обласний соціальний гуртожиток (підтримане проживання) — 275,38 грн/людино-день; Денний центр соціально-психологічної допомоги (консультування) — 1233,43 грн/людино-годину; Денний центр соціально-психологічної допомоги (екстрене втручання) — 1233,43 грн/людино-годину; Денний центр соціально-психологічної допомоги (інформування) — 1182,11 грн/людино-годину; Денний центр соціально-психологічної допомоги (надання притулку) — 1371,73 грн/людино-день; Рівненський обласний центр комплексної реабілітації (соціальна реабілітація) — 733,17 грн/людино-день.
Позначка: Рівненська обласна рада
У Рівному планують створити новий заказник «Рівненські плавні»
На території Рівненської міської громади готуються до створення нового об’єкта природно-заповідного фонду — гідрологічного заказника місцевого значення під назвою «Рівненські плавні». Загальна площа майбутньої природоохоронної зони становитиме 94,02 гектара. Проєкт відповідного рішення вже оприлюднено на офіційному вебпорталі Рівненської обласної ради. Метою створення заказника є збереження природної екосистеми річки Устя та її заплави, а також забезпечення стабільного гідрологічного режиму цієї території. «Рівненські плавні» будуть розташовані поблизу вулиць Озерної та В’ячеслава Чорновола, а також неподалік від ділянки автошляху Київ — Чоп (М-06). Земельні ділянки, відведені під заказник, належать до комунальної власності Рівненської міської територіальної громади. Відповідно до плану, землевласник має розробити проєкти землеустрою для визначення меж об’єкта та забезпечити дотримання природоохоронного режиму. Наразі це питання перебуває на стадії проєкту рішення, який депутати обласної ради розглянуть на сесії 25 вересня.
Депутат Рівненської облради пропонує обмежити зарплати керівників громад і облради
Голови Радивилівської та Олександрійської громад за 2025 рік отримали понад мільйон гривень заробітної плати. У середньому це по 100 тисяч гривень на місяць.
Депутат Рівненської обласної ради Роман Стасюк вважає, що такі зарплати в умовах війни є неприпустимими. Він пропонує, щоб усі керівники — від голови обласної ради до очільників невеликих громад Рівненщини — отримували стільки ж, скільки працівники критичних підприємств. Йдеться про не більше 30 тисяч гривень на місяць.
Свою пропозицію депутат виніс на сесію обласної ради 26 червня, однак колеги її не підтримали. Багато депутатів заявляли про конфлікт інтересів, оскільки працюють на посадах як в обласній раді, так і в різних громадах.
Голова бюджетної комісії Рівненської обласної ради Ігор Ясенюк у програмі «ПроПолітику» на телеканалі ІТВ медіа груп назвав це звернення Романа Стасюка популізмом.
Згідно з деклараціями, одну з найбільших зарплат серед усіх голів громад Рівненщини має очільник Радивилівської громади Микола Карапетян. За 2025 рік він заробив півтора мільйони гривень до оподаткування. Трохи менше за 2025 рік отримав голова Олександрійської громади Олександр Гуц — мільйон чотириста тисяч гривень до оподаткування.
Після того як депутати не підтримали звернення, Роман Стасюк подав ще одне. Проєкт рішення вже опублікований на сайті Рівненської обласної ради. Вимоги залишилися тими самими: рекомендувати зменшити зарплати всіх керівників до трьох мінімальних, тобто не більше 30 тисяч гривень на місяць.
Чи підтримають колеги ініціативу депутата цього разу, стане відомо на наступній сесії Рівненської обласної ради.
У Тучинській спецшколі змінилося керівництво після дострокового припинення контракту директорки
Директорка спецшколи у Тучині Ольга Дмитрівна Ладюк подала заяву про звільнення. На підставі цього документа перший заступник голови Рівненської обласної ради Микола Кучерук підписав відповідне розпорядження. Контракт із керівницею достроково припинили з 7 липня 2026 року. Ініціатива звільнення належала самій директорці.
Обов’язки директора Спеціальної школи в с.Тучин тимчасово виконуватиме Ірина Богданівна Півень. Вона є заступником директора з навчальної роботи цього закладу.
Нагадаємо, у лютому на сайті Рівненської обласної ради оприлюднили проєкт рішення щодо припинення діяльності чотирьох спеціальних шкіл в області. Йдеться про заклади у Мізочі, Чуделі, Тучині та Великих Межирічах, які планують ліквідувати. Ініціатором цього виступив Департамент освіти і науки Рівненської ОДА. Свою позицію там пояснили вимогами освітньої реформи, оптимізацією мережі, а також тим, що в цих закладах нібито навчаються діти з іншими нозологіями, які не відповідають основному профілю — важкі порушення мовлення.
Остаточного рішення щодо закриття Тучинської спеціальної школи наразі немає. Водночас заклад залишається під загрозою ліквідації.
У Дубні на громадських слуханнях обговорили майбутнє маєтку графині Шувалової
У Дубні знову обговорювали долю маєтку графині Шувалової. Цього разу на громадських слуханнях мали з’ясувати, чи варто виставляти історичну пам’ятку на продаж. Обговорення відбулося без голови громади та, на думку присутніх, без належного врахування позиції мешканців.
Слухання пройшли в напруженій атмосфері. Міська влада на чолі з Василем Антонюком планує виставити маєток на аукціон і продати, однак таку ідею підтримують не всі жителі громади. Саме тому й вирішили винести питання на публічне обговорення. Сам міський голова на слухання не прийшов. Натомість запросили архітекторів та інженерів.
Спершу говорили про технічний стан будівлі. За словами головної інженерки Людмили, якщо головний фасад ще виглядає пристойно, то всередині маєток стрімко руйнується. Об’єкт визнали аварійним. На його стан, зокрема, вплинули неодноразові пожежі.
Одним із варіантів назвали консервацію будівлі, аби зупинити руйнування. Орієнтовна вартість таких робіт — 15 мільйонів гривень. За словами головної інженерки Людмили, йдеться про комплекс невідкладних інженерних і ремонтно-реставраційних заходів, мета яких — зупинити руйнування будівлі, зберегти її в наявному стані та захистити від впливу часу і негоди до проведення повної реставрації.
Також серед пропозицій звучала реконструкція маєтку для користування громадою. Йшлося про можливе створення клубів за інтересами, хабу, простору для зустрічей або готелю.
Свої позиції висловили і мешканці громади. Частина підтримувала вже озвучені ідеї, інші пропонували власні варіанти. Зокрема, голова БО Микола Мандзюк запропонував зберегти пам’ятку шляхом консервації, а також запустити конкурс для людей щодо використання інших можливостей.
Більшість присутніх, які виступали біля мікрофона, висловлювалися проти продажу маєтку. Із таким проханням до міського голови зверталася і Рівненська обласна рада. Саме вона у 2020 році передала історичну пам’ятку на баланс Дубенської міської ради. Як зазначив депутат Рівненської обласної ради Володимир Ткачук, Андрій Карауш разом із заступником писали лист-звернення до Дубенської міської ради з переконливою пропозицією не продавати пам’ятку і не передавати її приватним інвесторам, а зробити щось корисне для міста. Також він заявив, що громада міста має нести відповідальність, а якщо не може, то слід передати об’єкт назад на баланс Рівненської облради.
Серед ідей, які озвучували мешканці, була й пропозиція облаштувати у маєтку молодіжний центр, як це планувалося раніше. Дубенчанка Анжела Глушкова наголосила, що в місті й так достатньо генделиків, а якщо приміщення й продавати, то лише на конкурсних умовах під юнацький центр або центр розвитку.
Учасники слухань були невдоволені тим, що до їхньої думки, як вони вважають, особливо не дослухалися, а сам процес намагалися підвести до ухвалення рішень. Мешканці хотіли особисто почути відповіді від міського голови. Володимир Ткачук заявив, що, на його думку, той не прийшов, бо побоявся відповідати на питання громади.
Згодом свою відсутність пояснив міський голова Дубна Василь Антонюк. За його словами, він пропустив слухання через важливу ділову зустріч поза містом, у Львові, щодо майбутніх інвесторів у Дубні. Також він зазначив, що це були лише слухання, а не категоричні чи радикальні дії, тому, на його думку, навіть краще, що його не було.
Під час обговорення на критику дубенчан відповідали колеги міського голови. Заступник міського голови Дубна Микола Ткачук заявив, що якщо хтось вважає, що був заробіток або порушення, то слід звертатися до прокуратури, але звинувачувати службовців він не дозволить.
Емоції під час слухань не вщухали. Частина мешканців пропонувала перенести засідання, щоб на ньому був присутній голова громади. Проте голосування все ж відбулося. На громадських слуханнях були присутні 162 людини. Щоб будь-яке рішення набрало сили, потрібна була одноголосність більшості.
На голосування винесли лише питання про продаж маєтку разом із землею. Цю пропозицію не підтримали. За неї віддали 65 голосів, 24 були проти.
Попри результати слухань, Василь Антонюк своєї позиції не змінив. Він вважає, що маєток слід продати, а виручені кошти спрямувати на потреби громади, зокрема на центральну міську лікарню. За його словами, насамперед ідеться про будівництво приймального відділення, реконструкцію, проблеми по енергоносіях, проблеми з електроенергією, воду, а також придбання десь біля двох мільйонів палива.
Оскільки громадські слухання нічого не вирішили, подальша доля маєтку залишається у руках депутатів та міського голови. Василь Антонюк повідомив, що питання щодо пам’ятки виноситимуть на сесію, але коли саме — не уточнив.
Майбутнє Спеціальної школи №1 у Чуделі: що вирішують на Рівненщині
На Рівненщині триває обговорення подальшої роботи спеціальної школи №1 у селі Чудель. Це питання розглянули під час виїзного засідання робочої групи Рівненської обласної ради, яке відбулося безпосередньо у закладі. До обговорення приєдналися освітяни, представники громад та інклюзивно-ресурсних центрів.
У Чудельській спецшколі на Сарненщині робоча група Рівненської обласної ради зібралася вже вдруге, однак уперше засідання провели саме в межах закладу. Учасники приїхали, щоб ознайомитися з матеріально-технічною базою та специфікою його роботи.
Спеціальна школа №1 в селі Чудель підпорядковується Рівненській обласній раді, а її профіль — корекція мовленнєвих порушень. Водночас з’ясувалося, що тут навчаються також діти з інтелектуальними порушеннями. Через це під час засідання окремо розглянули процедуру зарахування до спецшколи.
Як пояснила директорка Спеціальної школи №1 РОР в селі Чудель Надія Мельник, передусім ідеться про комплексне оцінювання розвитку дитини, яке надає інклюзивний центр. Батьки звертаються до закладу, а його працівники вивчають ці документи. Саме комплексна оцінка є основою для того, щоб зрозуміти, наскільки дитина підлягає корекційній роботі цього закладу.
Інклюзивно-ресурсні центри проводять комплексну оцінку розвитку дитини, надають психолого-педагогічні послуги та консультують батьків. Вони можуть рекомендувати заклад освіти для дитини, однак остаточне рішення ухвалюють батьки. Водночас заклади освіти не мають права відмовити батькам у прийнятті їхньої дитини.
Голова робочої групи Людмила Мариніна зазначила, що діти опинилися в цій школі, ймовірно, за заявами батьків. За її словами, саме батьки обрали цей заклад, оскільки знають, що тут хороші педагоги і створені хороші умови.
Заступниця директора Департаменту освіти і науки РОДА Марина Пашковська наголосила, що поруч зі Спеціальною школою для дітей з мовленнєвими порушеннями працює спецшкола для дітей з інтелектуальними порушеннями. Тому, за її словами, кожен заклад має діяти у своєму напрямку. Вона також підкреслила, що в Рівненській області є мережа таких закладів, і станом на сьогодні їх 13. Для кожного з них у статуті та в мережі визначено нозологію, з якими дітьми він має працювати.
За підсумками засідання члени робочої групи вирішили рекомендувати обласній раді не закривати заклад. Ймовірно, пропонуватимуть його реорганізацію. Остаточне рішення планують ухвалити наступного тижня.
Директорка спецшколи Надія Мельник висловила сподівання, що підсумки другого засідання будуть позитивними для навчального закладу і що він продовжить роботу.
Нагадаємо, робочу групу при Рівненській обласній раді створили для детального вивчення питання роботи закладу. Причиною став проєкт рішення Рівненської облради про початок громадських обговорень щодо ліквідації Чудельської спецшколи. Окремо робочу групу створили і щодо діяльності Мізоцької спецшколи. Натомість долю закладів у Тучині та Великих Межиричах вирішуватимуть під час громадських обговорень.