У Літературному музеї Уласа Самчука в Рівному відбулася презентація нової книги письменниці Лілії Хурсяк під назвою «Де сход…`, ця подія об’єднала шанувальників сучасної української літератури, колег та краян авторки, про що повідомили у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Під час заходу відвідувачі мали можливість особисто поспілкуватися з письменницею, дізнатися історію створення цієї збірки та почути більше про її творчий шлях.
Позначка: Культура
Рівненські музиканти підкорюють німецьку сцену: досвід міжнародного обміну
Вихованці комунального закладу «Рівненська дитяча музична школа №2» гідно представили Україну на Міжнародному музичному молодіжному обміні та творчій резиденції, що відбулися в Німеччині. Подія проходила на базі музичної школи імені Белли Бартока, розташованої в берлінському районі Панков, про що поінформували у Рівненській міській раді. До складу делегації з Рівного увійшли досвідчені викладачі та учні старших класів, які презентували народний музичний напрям у складі двох колективів. Зокрема, ансамбль народної музики «Перепілонька» під керівництвом Світлани Пекарської (учасники: Микола Голубенко, Назарій Житковський, Роман Лесько, Олексій Полюхович, Орест Пастушенко) та зразковий фольклорний ансамбль «Уляночка» під керівництвом Ірини Татарин (учасниці: Єва Новак, Владислава Пекарська, Анастасія Дубровик, Інна Плисюк). У межах проєкту рівненські музиканти об’єдналися з ровесниками з Німеччини, Польщі та Ізраїлю у великий міжнародний колектив. Програма резиденції передбачала спільні репетиції, майстер-класи від провідних педагогів та професійний обмін досвідом. Рівненські артисти зосередилися на популяризації традиційної культурної спадщини Полісся, виконуючи автентичні народні мелодії та твори українських композиторів. Після серії виступів на різних майданчиках Німеччини, фінальним етапом став Концерт дружби у великій залі PETER EDEL. На цій сцені виступили представники Панкова (Німеччина), Рівного (Україна), Колобжега (Польща) та Ашкелона (Ізраїль). У Рівненській міській раді наголосили, що такі міжнародні проєкти є важливою можливістю для України говорити мовою мистецтва, знайомити світ із нашою культурою та зміцнювати партнерські зв’язки між містами. Також висловлено вдячність приймаючій стороні, партнерам та всім, хто сприяв організації поїздки та підтримці рівненської делегації.
Інклюзивна історія: як на Рівненщині відкрили тактильні експозиції для незрячих
На Рівненщині презентували інноваційний інклюзивний проєкт під назвою «Via Regia зсередини: тактильні інтер’єри історичних споруд». Це перша в Україні ініціатива, що дозволяє людям із порушеннями зору вивчати інтер’єри відомих замків та музеїв, розташованих на українському відрізку культурного шляху Via Regia, через дотик, аудіосупровід та тифлокоментарі. Про це поінформували у Рівненській ОВА. Реалізацією проєкту займалася ГО «Регіональний центр розвитку «Тріада» у співпраці з осередком ВГО «Генерація успішної дії» за підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Стійкість суспільства через культуру». Експозиція складається з чотирьох мінікопій залів знакових споруд Рівненщини та Волині: трінної та бальної зал Острозького замку, Дубенського замку, приміщення колишньої чоловічої гімназії Рівненського обласного краєзнавчого музею та колишнього дворянського маєтку Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького. Моделі детально відтворюють архітектурні елементи, такі як рельєфні стелі, каміни та закручені сходи, а також предмети інтер’єру: князівський трон, старовинні меблі, підсвічники, скульптури та музичні інструменти. Кожна модель оснащена QR-кодом, що надає доступ до озвученого опису та музики відповідної епохи. Крім того, на 3D-принтері були створені макети шляхетських гербів. У межах презентацій для відвідувачів передбачені майстер-класи з виготовлення барельєфів. Готові комплекти будуть розміщені у чотирьох музеях Рівненської та Волинської областей.
Корецький історичний музей оновлює експозицію завдяки міжнародному гранту
Корецький історичний музей здобув перемогу в міжнародній грантовій програмі SAFE Grants. Установа реалізує проєкт під назвою «Крихка пам’ять: нове прочитання Корецької порцеляни», про що повідомили на сторінках музею у соціальних мережах. Ініціатива втілюється за сприяння програми SAFE Українського Музею, що базується в Нью-Йорку, а адмініструванням гранту в Україні займається Асоціація українських музеїв із Києва. Завдяки цьому проєкту музей оновить свою експозицію, присвячену історії Корецької порцеляни. Оновлений простір буде доповнено інтерактивними та мультимедійними рішеннями, зокрема сучасним сенсорним екраном. Його використовуватимуть для демонстрації історичних матеріалів, надання додаткових відомостей про порцеляну, а також для інтерактивних завдань, що допоможе зробити вивчення історії більш доступним та цікавим для відвідувачів. Наразі триває робота над втіленням проєкту. Про дату відкриття оновленої зали та презентацію експонатів музей поінформує додатково.
Збереження традицій: у Костополі запрацювала майстерня культурної спадщини
У Костопільському Центрі культури та дозвілля відкрито майстерню культурної спадщини. Як повідомляє пресслужба Костопільської міської ради, новий простір присвячений збереженню та популяризації українських традицій. На сьогодні експозиція налічує 14 вишитих сорочок — 10 жіночих та 4 чоловічі, зібраних із приватних родинних колекцій сіл Костопільщини. Окрім вишиванок, відвідувачі можуть оглянути спідниці, корсети, намітки, вишивані хустини та полотняні рушники. Представлені експонати демонструють автентичні техніки вишивки, такі як хрестик і гладь, а деякі сорочки були створені на ткацькому верстаті. Завідувачка майстерні Тетяна Середа зазначає, що головна мета ініціативи — популяризація культурної спадщини. У майбутньому тут проводитимуть практичні заняття та майстер-класи, зокрема з вишивки. Простір відкритий для всіх охочих, як для індивідуальних відвідувачів, так і для груп. Щоб домовитися про візит чи участь у майстер-класі, телефонуйте за номером: 096 45 83 895.
«Село і люди»: музична вистава про життя українського села у Рівному
Рівненський міський будинок культури запрошує мешканців та гостей міста на музично-театралізовану виставу «Село і люди», яка відбудеться 3 жовтня о 16:00. Цей захід є продовженням популярного проєкту «Вечір української пісні». Сюжет розгортається навколо повсякденного життя після гучного весілля. Головним місцем дії стає місток між селами Кумівці та Брехунівка, де переплітаються долі місцевих жителів: закоханих, самотніх, господарів, молодиць, парубків та сільських пліткарів. Глядачі зможуть насолодитися атмосферою українського села завдяки живому звуку, народним пісням, традиційним танцям, влучному гумору та яскравим сценічним образам артистів МБК. Організатори обіцяють вечір, наповнений щирими емоціями та народною естетикою. Вартість квитка становить 100 грн, їх можна придбати у касі МБК. Додаткова інформація за телефоном: 067 311 31 35.
У Рівному представили виставку Романа Яціва «Виднокрай»
У Рівному відбулася виставка «Виднокрай», створена художником Романом Яцівим. Усі роботи виконані у стилі ліричної абстракції, і кожна з них має свій сенс.
Художниця Тетяна Лукашевич згадує студентські роки у Львівській академії мистецтв, де навчалася разом із Романом Яцівим. До свого 70-річного ювілею він організував виставку власних робіт. Загалом представлено 30 картин, із яких 9 спеціально створені для рівнян.
Роман Яців каже, що любить Рівне, має тут багато друзів і хотів чимось збагатити місто. Серед нових робіт є, зокрема, картини з яблуками та композиції під назвою «Силуети старожитностей». За його словами, він заглиблюється в українську традицію.
Цікавитися мистецтвом художник почав ще змалечку і пов’язує свій талант із батьком. Ідеї для картин, розповідає Роман Яців, приходять раптово. Він зазначає, що часто інтуїтивно вибудовує композицію, а потім сам дивується її змісту. Це не прямі рефлексії з природи, а певні трансформації та спроба створити міфологію світу, яка допомагає розкрити власну індивідуальність і екзистенцію.
Відвідувачка виставки Дар’я Поліщук, яка давно знайома з творчістю Романа Яціва, каже, що кожна його картина має окремий сенс. Її надихають яскраві форми, геометрія та роботи, у яких поєднується жовтий колір.
На виставку також приїхали гості зі Львова, які давно знають Романа Яціва та захоплюються його творчістю. Кандидатка мистецтвознавства, доцентка Національного університету «Львівська політехніка» Ірина Гах відзначила чуття кольору, гармонії, лінії, фактури та настрою в його роботах.
Також виставку відвідав народний художник України Михайло Демцю. Він пригадав, що перші роботи Романа Яціва були скромнішими, але з кожною виставкою його композиції ставали цікавішими, а кольори — ще дзвінкішими.
Виставка триватиме у галереї Євро-Арт до 4 жовтня. Усі бажаючі можуть прийти та познайомитися із творчістю Романа Яціва.
Фестиваль «Медова ягода. Смак Полісся» у Костополі об’єднає культуру, ремесла та гастрономію
25 липня у Музеї лісу в Костополі відбудеться фестиваль автентичної культури та гастрономії «Медова ягода. Смак Полісся». Про це повідомляють організатори заходу.
Фестиваль поєднає мед, дикорослі ягоди, поліські традиції, народні ремесла та унікальну кухню. Для гостей підготували насичену програму.
У межах події відбудеться Всеукраїнська конференція з бортництва — зустріч науковців, дослідників, бортників і пасічників, присвячена збереженню та розвитку унікального ремесла Полісся.
Окрему увагу приділять дослідженню традицій збирання дикорослих ягід. У програмі — історії, досвід, народні знання та сучасний погляд на один із символів поліського життя.
Також на фестивалі працюватиме велика гастрономічна локація, де представлять страви з ягід, медові смаколики, авторські рецепти, дегустації та гастрономічні відкриття, які розкриють багатство поліської кухні.
Під час ярмарку меду, ягід і крафтової продукції можна буде побачити натуральні продукти, вироби народних майстрів, локальні бренди та найкращі смаки Полісся.
Поліські громади представлять свої культурні надбання: традиції, звичаї, обряди, народні ремесла, пісні та автентичні елементи нематеріальної культурної спадщини, які передаються з покоління в покоління.
«Медова ягода. Смак Полісся» — це більше, ніж фестиваль. Це подорож у світ поліської природи, культури й гостинності, де мед і ягоди стають символами єдності, щедрості та любові до рідного краю», — зазначають організатори.
Зарплати працівників культури на Рівненщині: як живе галузь і яких змін очікують
Працівники культури на Рівненщині змушені виконувати великий обсяг роботи за зарплату, яка часто є меншою за мінімальну. У такій ситуації працюють бібліотекарі, працівники будинків культури, клубів і культурно-дозвіллєвих центрів. Їхні зарплати не переглядали понад десять років, тому Рівненська обласна рада звернулася до Кабінету Міністрів, щоб вплинути на ситуацію.
Завідувачка Городоцького будинку культури Тетяна Зайчук працює в галузі культури Городоцької громади вже понад тридцять років. Вона каже, що цю професію потрібно любити не за гроші, адже зарплати у працівників будинків культури та клубів невисокі, а роботи завжди дуже багато. Значна частина обов’язків пов’язана з утриманням великого приміщення, але водночас є й чималий обсяг культурної діяльності, адже при Будинку культури працюють колективи.
Окрім цього, на працівників культури покладена організація багатьох культурних подій, масових і просвітницьких заходів. Директорка культурно-дозвіллєвого центру Городоцької сільради Аліна Гвоздь працює в цій галузі лише рік і зазначає, що низька зарплата відлякує молодих фахівців. За її словами, молодим спеціалістам потрібна підтримка, щоб вони бачили перспективу, надію та кар’єрний ріст.
Головна спеціалістка відділу освіти, культури, молоді і спорту Городоцької громади Лілія Мельничук говорить, що молодь охоче приходить на роботу, але швидко розчаровується через рівень оплати праці. Вона зазначає, що з 2015 року тарифні розряди взагалі не піднімалися. Випускники інститутів з вищою освітою мають десятий тарифний розряд, а це 6 315. За її словами, якщо йдеться про роботу на половину ставки, то це взагалі мала зарплата.
Як каже Лілія Мельничук, ситуацію трохи рятують надбавки та премії, однак самої проблеми це не вирішує.
На останній сесії депутати Рівненської обласної ради вже не вперше проголосували за звернення до Кабінету Міністрів України щодо перегляду заробітних плат для працівників культури. Зокрема, в облраді пропонують створити «культурну субвенцію». Йдеться про те, щоб гроші на зарплати працівникам будинків культури та бібліотекарям виділяли з державного бюджету, а не з місцевих бюджетів, як це є тепер. Тобто пропонують запровадити таку ж систему оплати, як у вчителів.
Заступник голови Рівненської обласної ради Олексій Бучинський пояснив, що пропонують, аби кошти на зарплати бібліотекарям, клубним працівникам, працівникам народної творчості, всім культурним працівникам, акторам, театрам і філармоніям виплачувалися за рахунок державної субвенції — так званої культурної державної субвенції.
Наразі в Рівненській облраді очікують на відповідь Кабінету Міністрів України.
У Рівному визначили переможців конкурсу «Краща книга Рівненщини»
У Рівному відбувся обласний конкурс «Краща книга Рівненщини», про що повідомили у Рівненській ОДА. Цьогоріч він пройшов уже вп’ятнадцяте та знову об’єднав письменників, читачів і фахівців книжкової справи задля відзначення найкращих видань краю й популяризації читання.
«Цей конкурс вкотре довів: на Рівненщині є що читати і є ким пишатися. Бо за кожною відзначеною книгою — талант, наполегливість і велика любов до слова», – зазначив заступник голови Рівненської ОДА Ігор Павленко.
Як повідомила директорка книгозбірні Валентина Ярощук, цього року на конкурс подали 419 книг. Упродовж кількох місяців — із червня 2025 року до лютого 2026-го — бібліотеки області спільно з громадськими осередками збирали відгуки читачів. Загалом було опитано майже 8 тисяч людей різного віку — від дітей до представників інтелігенції.
До фіналу дійшли 84 книги, серед яких журі обрало переможців у 10 номінаціях. Серед відзначених видань — історико-краєзнавчі дослідження, художня проза, поезія, дитяча література, довідкові книги та дебютні роботи.
Переможцями стали: «Краще історико-краєзнавче видання» — Юрій Пшеничний, «Дубно та його округа в Х–XVIII століттях»; «Краще прозове видання» — Мирослава Кирильчук, «Микольцьове щастя»; «Краща поетична збірка» — Анна Лимич (Войнарович), «РЕінкарНація Духу»; «Краще видання з мемуаристики та документалістики» — Микола Семенович, «Помаранчевий шторм»; «Краще довідкове видання» — Вʼячеслав Шляховий, «Чехи на українських теренах»; «Краща книга для юнацтва та молоді» — Олена Захарченко, «Тільки не гавкай»; «Краща книга для дітей» — Максим Парфіненко, «Окопний Дід»; «Кращий літературний дебют» — Руслана Броновицька, «Вдруге ти його не народиш»; «Краще поліграфічне видання» — Петро Ричков, «Історичні міста Західної України XV–XIX століть»; «Краще художнє оформлення книги» — Олексій Огонь, Тетяна Кушнірук, «Ангел, місто і їх історії».
Окрему відзнаку «За введення до наукового обігу фактів про Здолбунівщину» присудили Володимиру Остапуку за ґрунтовне тритомне дослідження історії краю.