Автор: admin

Спекотні літні дні стають серйозним випробуванням для української енергосистеми. Через масове використання кондиціонерів навантаження на мережі зростає на 25%. Голова правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко розповів, чи готова країна до пікових навантажень і чи варто чекати на графіки відключень.

Улітку споживання електроенергії традиційно зростає через потребу в охолодженні повітря в приміщеннях. Додаткове навантаження створює не лише активна робота кондиціонерів, а й посилене використання морозильного обладнання. Ситуацію ускладнює те, що саме в цей період на атомних електростанціях, які є базовою генерацією країни, триває планова ремонтна кампанія.

Найвищий рівень літнього споживання очікується у другій половині липня та на початку серпня. Саме тоді спекотна погода збігається з мінімумом доступної потужності АЕС.

За словами фахівців, прогнози на літо залежать від двох основних чинників: погодних умов і безпекової ситуації. Якщо обстрілів не буде, існують високі шанси пройти цей період без обмежень споживання. Наразі енергосистема є стійкішою, ніж торік, завдяки посиленому захисту підстанцій і збільшенню обсягів розподіленої генерації.

Водночас у разі ударів по об’єктах генерації енергосистему доведеться балансувати. У такому випадку можливе запровадження графіків відключень тривалістю до 5 годин у пікові вечірні години.

Для балансування енергосистеми в періоди найбільшого навантаження «Укренерго» застосовує кілька інструментів. Серед них — відновлені теплові та гідроелектростанції, а також високоманеврені електростанції, які підключаються в моменти найбільшого попиту. Також важливим механізмом балансування є імпорт електроенергії, обсяги якого можуть зростати залежно від потреб і пропускної спроможності міждержавних перетинів.

У разі дефіциту діє чітко визначена послідовність обмежень. Насамперед вони стосуються промислових споживачів, які повинні знизити споживання до технологічного мінімуму. Водночас підприємства можуть уникнути відключень, якщо імпортують понад 60% електроенергії для власних потреб.

Якщо обмежень для промисловості виявиться недостатньо, тоді застосовуються графіки погодинних відключень. Оскільки лінії електропередач часто живлять змішаних споживачів — і бізнес, і побут — відключення проводяться за чергами, які розробляють оператори систем розподілу, тобто обленерго.

Попри підвищену стійкість системи, важлива роль у її стабільній роботі належить і споживачам. Голова «Укренерго» закликає українців свідомо ставитися до використання електроенергії, особливо в ранкові та вечірні години пік, та обмежити користування потужними електроприладами. Це дасть змогу уникнути критичних перевантажень і зменшити потребу в застосуванні графіків відключень.

Попри спеку, на Рівненщині активно триває культурне життя. У найближчі тижні в області запланували події на різні смаки: великі гастрономічні фестивалі, косплей-шоу та свята з місцевим колоритом.

У суботу, 27 червня, у Великій Омеляні проведуть п’ятий щорічний фестиваль «Молодий борщ – 2026». Як повідомив голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш, ця подія має стати справжнім символом єдності. Майже 30 команд борщоварів з усієї України — від Рівненщини до прифронтових областей — зберуться, щоб приготувати 1500 літрів традиційної страви. Серед учасників будуть громади з Донеччини, Луганщини, Запоріжжя, Сумщини, Чернігівщини, а також ветеранська команда «Траєкторія смаку». Початок фестивалю запланований на 12:00, а дегустація розпочнеться після 16:00. Для гостей також підготують ярмарок місцевих виробників, дитячу зону, фудзону та виступи етногуртів. Метою заходу є збір коштів на створення надсучасної VR-лабораторії для психологічного відновлення захисників і захисниць.

1 липня шанувальників сучасної попкультури чекає Summer Anime & Cosplay Fest 2026. Подію присвятили аніме, K-pop та косплею. У програмі анонсовані виступи спеціальних гостей з Японії та України, великий гік-маркет, конкурси косплею, виступи K-pop виконавців, культурний обмін і багато розваг. Це можливість поринути у світ сучасної японської культури, не виїжджаючи за межі міста.

Ще одна подія відбудеться 12 липня: Городоцька громада запрошує на другий щорічний фестиваль босоніж «Вишнева гора». Його мета — популяризувати місцевий туризм і зберегти культурну спадщину регіону. Організатори обіцяють різноманітну програму: великий фермерський ярмарок, концертну програму, майстер-класи та багато інших активностей просто неба.

На Рівненщині й надалі підтримують людей, які через війну були змушені залишити свої домівки. Для внутрішньо переміщених осіб волонтери збирають одяг, взуття та речі першої необхідності.

Чергову партію допомоги для переселенців, які прибули евакуаційним потягом, підготували на базі КАТП 1728. До області й далі приїжджають внутрішньо переміщені особи з регіонів, де тривають активні бойові дії. Багато хто змушений виїжджати поспіхом, рятуючи найцінніше — власне життя, тому часто не встигає взяти із собою необхідні речі.

Саме через це волонтери постійно збирають і передають переселенцям одяг, взуття та предмети першої потреби. Цього разу вони прибули на КАТП 1728, де вже підготували допомогу для людей, які приїхали евакуаційним потягом.

Як розповів керівник проєкту від Центру інтеграції Тарас Коваль, Рівненщина з останнього евакуаційного потягу прийняла 30 внутрішньо переміщених осіб. У межах проєкту їм надали тимчасове житло. За його словами, значна частина цих людей приїхала прямо з-під обстрілів, з-під завалів, без документів і, відповідно, без речей. Саме тому, зазначив Тарас Коваль, виникла така потреба: окрім фінансової та юридичної допомоги, яку надає Центр інтеграції, важливо забезпечити людей базовими речами, які необхідні першочергово.

Волонтери кажуть, що найважче бачити людей, які після евакуації фактично залишаються без нічого. Часто вони прибувають лише з однією сумкою, у якій є документи та найнеобхідніше. Тому на Рівненщині вирішили створити спеціальний банк одягу, де переселенці зможуть безкоштовно обрати потрібні речі одразу після прибуття евакуаційного потяга.

Керівник проєкту також навів приклад одного з переселенців, який прибув на Рівненщину останнім евакуаційним потягом у зимових берцях, хоча надворі вже стояла літня спека. Чоловік не мав можливості взяти інше взуття, тож допомога волонтерів була для нього вкрай потрібною. Як зазначив Тарас Коваль, зараз є запити на футболки та звичайні речі, а з початком осінньо-зимового періоду людей забезпечуватимуть теплішим одягом.

Серед зібраного — літній і дитячий одяг, взуття та предмети першої потреби. Усі ці речі передадуть людям, які через війну змушені починати життя заново.

Екологиня КАТП 1728 Аліна Міняйло розповіла, що в центрі дбають не лише про правильне поводження з відходами, а й підтримують принцип повторного використання. Тут встановлені контейнери для одягу, взуття, аксесуарів, меблів і побутової техніки. За її словами, усі речі, які приносять мешканці міста, отримують друге життя.

Волонтери наголошують, що потреба в допомозі не зменшується, оскільки Рівненщина продовжує приймати евакуаційні потяги. Саме тому вони закликають небайдужих долучатися до збору речей і підтримувати людей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Аліна Міняйло додала, що одяг систематично відвозять в обласний центр з надання соціальних послуг. Там ці речі отримують нових власників, які справді цього потребують. Вона закликала усіх охочих приносити у Центр з управління відходів сухий, чистий одяг у гарному стані та взуття, яке вже не потрібне власникам, але ще може послужити іншим.

Волонтери підкреслюють, що навіть одна принесена річ може стати важливою підтримкою для людей, які починають життя з чистого аркуша. Тож банк одягу на Рівненщині й надалі поповнюється, щоб кожен, хто прибуває сюди в пошуках безпеки, відчув турботу та підтримку.

У Рівному батьки дітей, які проходять лікування в онкогематологічному центрі, висловлюють занепокоєння через можливе закриття або реорганізацію підрозділу. За їхніми словами, для багатьох сімей саме цей заклад є місцем, де діти отримують необхідну допомогу, а будь-які зміни можуть ускладнити доступ до лікування та поставити його під загрозу.

Батьки наголошують, що для дітей з важкими онкологічними захворюваннями критично важливо мати можливість лікуватися та проходити обстеження поруч. Мама онкохворої дитини Алла Пугачевська каже, що хочуть позакривати онкоцентри по всій Україні, залишивши тільки три великі лікарні, і родини виступають проти цього, адже дітям, які перебувають на лікуванні або на постійному обстеженні в стані ремісії, буде важко долати такі відстані.

Мама онкохворої дитини Оксана Ковальчук розповіла, що зараз вони перебувають за кордоном, оскільки дитині була потрібна трансплантація кісткового мозку, а через війну лікування довелося продовжити за кордоном. Водночас, за її словами, центр у Рівному є необхідним і критичним для дітей з онкогематологічними захворюваннями.

Пані Раїса приїхала до обласного центру з Володимирця, де живе її онкохворий син. Вона пояснює, що часто змушена привозити дитину на обстеження саме до обласного центру, бо це найближчий варіант. Жінка каже, що зараз можна приїхати, попередньо домовитися, пройти огляд, здати аналізи й швидко повернутися додому. Натомість поїздки до Дніпра, Києва чи Львова означатимуть довшу дорогу, черги та очікування.

Батьки підкреслюють, що для дитини з онкологічним захворюванням важливий кожен день. На їхню думку, будь-які зміни в системі мають не лише покращувати якість лікування, а й зберігати його доступність. Якщо ж допомогу зосередять лише в кількох центрах, це означатиме додаткові кілометри до місця лікування.

Мама онкохворої дитини Світлана Примак зазначає, що, на жаль, діти хворіють і це не зупиняється. Вона додає, що нині лікування є досить високоякісним, а на місцях працюють висококваліфіковані лікарі, яким вона висловлює повагу. Саме тому, за її словами, не можна допустити закриття таких відділень.

Мама онкохворої дитини Алла Романюк вважає, що спершу потрібно доопрацювати те, що вже є. Вона наголошує: якщо немає пересадок і високих доз хімій, то слід дати гроші, щоб це з’явилося. За її словами, йдеться не про статистику і не про цифри, а про дітей, які вже сьогодні борються.

Волонтери також наполягають, що стаціонарне відділення повинно працювати цілодобово. Представник благодійного фонду, медичний капелан Юрія Яцюк зазначає, що після хімії в дітей можуть різко погіршуватися аналізи, і тоді рахунок іде на хвилини. Коли пацієнти приїжджають до цієї лікарні, медики вже знають усю ситуацію і можуть одразу надати допомогу. За його словами, не кожен зможе терміново поїхати до Києва, особливо якщо це станеться вночі або в будь-який інший момент.

Волонтер Роман Молчанов звернувся до МОЗ і НЗСУ із закликом не вдаватися до радикальних рішень. Він підтримав позицію матерів, які просять не закривати відділення, а вдосконалювати те, що вже працює, оскільки інакше це стане великою бідою насамперед для мам.

Директор Департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення Олег Вівсянник, зі свого боку, закликав наразі не хвилюватися. Він підтвердив, що питання створення референтних центрів справді обговорюється, однак наголосив: ніхто не закриває онкологічні та онкогематологічні відділення в дитячих лікарнях. За його словами, контракт з національною службою укладений на 3 роки, тобто щонайменше три роки така медична допомога надаватиметься. Якщо через 3 роки вимоги, які ставитимуться, виконуватимуться, центр і надалі працюватиме.

Батьки, які щодня борються за життя своїх дітей, просять владу їх почути. Вони наполягають, щоб не врізали фінансування і щоб такі відділення продовжували працювати у звичному режимі. На їхню думку, ресурсні центри потрібні, але без загрози для вже існуючих центрів, адже діти часто надходять у станах, коли лікування необхідно проводити на місці.