У Рівному батьки дітей, які проходять лікування в онкогематологічному центрі, висловлюють занепокоєння через можливе закриття або реорганізацію підрозділу. За їхніми словами, для багатьох сімей саме цей заклад є місцем, де діти отримують необхідну допомогу, а будь-які зміни можуть ускладнити доступ до лікування та поставити його під загрозу.
Батьки наголошують, що для дітей з важкими онкологічними захворюваннями критично важливо мати можливість лікуватися та проходити обстеження поруч. Мама онкохворої дитини Алла Пугачевська каже, що хочуть позакривати онкоцентри по всій Україні, залишивши тільки три великі лікарні, і родини виступають проти цього, адже дітям, які перебувають на лікуванні або на постійному обстеженні в стані ремісії, буде важко долати такі відстані.
Мама онкохворої дитини Оксана Ковальчук розповіла, що зараз вони перебувають за кордоном, оскільки дитині була потрібна трансплантація кісткового мозку, а через війну лікування довелося продовжити за кордоном. Водночас, за її словами, центр у Рівному є необхідним і критичним для дітей з онкогематологічними захворюваннями.
Пані Раїса приїхала до обласного центру з Володимирця, де живе її онкохворий син. Вона пояснює, що часто змушена привозити дитину на обстеження саме до обласного центру, бо це найближчий варіант. Жінка каже, що зараз можна приїхати, попередньо домовитися, пройти огляд, здати аналізи й швидко повернутися додому. Натомість поїздки до Дніпра, Києва чи Львова означатимуть довшу дорогу, черги та очікування.
Батьки підкреслюють, що для дитини з онкологічним захворюванням важливий кожен день. На їхню думку, будь-які зміни в системі мають не лише покращувати якість лікування, а й зберігати його доступність. Якщо ж допомогу зосередять лише в кількох центрах, це означатиме додаткові кілометри до місця лікування.
Мама онкохворої дитини Світлана Примак зазначає, що, на жаль, діти хворіють і це не зупиняється. Вона додає, що нині лікування є досить високоякісним, а на місцях працюють висококваліфіковані лікарі, яким вона висловлює повагу. Саме тому, за її словами, не можна допустити закриття таких відділень.
Мама онкохворої дитини Алла Романюк вважає, що спершу потрібно доопрацювати те, що вже є. Вона наголошує: якщо немає пересадок і високих доз хімій, то слід дати гроші, щоб це з’явилося. За її словами, йдеться не про статистику і не про цифри, а про дітей, які вже сьогодні борються.
Волонтери також наполягають, що стаціонарне відділення повинно працювати цілодобово. Представник благодійного фонду, медичний капелан Юрія Яцюк зазначає, що після хімії в дітей можуть різко погіршуватися аналізи, і тоді рахунок іде на хвилини. Коли пацієнти приїжджають до цієї лікарні, медики вже знають усю ситуацію і можуть одразу надати допомогу. За його словами, не кожен зможе терміново поїхати до Києва, особливо якщо це станеться вночі або в будь-який інший момент.
Волонтер Роман Молчанов звернувся до МОЗ і НЗСУ із закликом не вдаватися до радикальних рішень. Він підтримав позицію матерів, які просять не закривати відділення, а вдосконалювати те, що вже працює, оскільки інакше це стане великою бідою насамперед для мам.
Директор Департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення Олег Вівсянник, зі свого боку, закликав наразі не хвилюватися. Він підтвердив, що питання створення референтних центрів справді обговорюється, однак наголосив: ніхто не закриває онкологічні та онкогематологічні відділення в дитячих лікарнях. За його словами, контракт з національною службою укладений на 3 роки, тобто щонайменше три роки така медична допомога надаватиметься. Якщо через 3 роки вимоги, які ставитимуться, виконуватимуться, центр і надалі працюватиме.
Батьки, які щодня борються за життя своїх дітей, просять владу їх почути. Вони наполягають, щоб не врізали фінансування і щоб такі відділення продовжували працювати у звичному режимі. На їхню думку, ресурсні центри потрібні, але без загрози для вже існуючих центрів, адже діти часто надходять у станах, коли лікування необхідно проводити на місці.