Автор: admin

Як медіа оцінюють вплив штучного інтелекту на роботу

Стрімке поширення штучного інтелекту стало однією з центральних тем в інформаційному просторі. Разом із популярністю цієї технології посилилися й суперечки про те, як вона змінить ринок праці. За оцінками Всесвітнього економічного форуму, до 2030 року штучний інтелект і автоматизація можуть призвести до зникнення близько 92 мільйонів робочих місць. Водночас очікується поява приблизно 170 мільйонів нових вакансій, пов’язаних із новими технологіями та економічними змінами. У медіа ці процеси описують по-різному: від ризику скорочень до появи нових професій.

BBC News у матеріалі «Керівник Amazon каже, що штучний інтелект замінить робочі місця в технологічному гіганті» пише, що станом на кінець 2025 року Amazon безпосередньо працевлаштовував понад 1,5 мільйона людей по всьому світу. У компанії очікують скорочення частини корпоративних працівників через впровадження ШІ, який дає змогу автоматизувати значну кількість завдань. У службовій записці генерального директора Amazon Енді Джассі, надісланій співробітникам, він закликає їх «цікавитись штучним інтелектом» і пояснює, що впровадження ШІ поступово змінюватиме структуру зайнятості в Amazon. За його словами, у найближчі роки це може зменшити потребу в частині корпоративного персоналу. Він зазначає: «Нам знадобиться менше людей, які виконуватимуть деякі роботи, що виконуються сьогодні, і більше людей, які виконуватимуть інші види робіт».

При цьому йдеться не про прогноз масового безробіття. Amazon і надалі планує наймати працівників у нові напрями, пов’язані з розвитком і управлінням ШІ-системами. Тобто мова радше про трансформацію зайнятості, а не лише про скорочення. Водночас окремі технологічні лідери попереджають, що найбільший вплив ШІ може мати на початкові офісні посади, де зменшуватиметься кількість простих рутинних ролей. «Це зовсім інший тип технології», – сказав Джеффрі Гінтон, чия робота над штучним інтелектом, зокрема в Google, принесла йому прізвисько «Хрещений батько штучного інтелекту». Він заперечує думку, що втрати робочих місць через штучний інтелект обов’язково буде компенсовано появою нових професій, як це відбувалося під час попередніх технологічних змін. За даними BBC News, компанія вже застосовує ШІ майже в кожному підрозділі — від логістики до роботи з клієнтами. Це дає так звані “efficiency gains” і зменшує потребу в участі людини в частині рутинних функцій.

Reuters у матеріалі «Штучний інтелект вдаряє по робочій силі, як “цунамі”, – голова МВФ» наводить слова керівної директорки Міжнародного валютного фонду Крісталіни Георгієвої, яка порівняла вплив штучного інтелекту на ринок праці з «цунамі». Вона заявила, що впродовж найближчих років штучний інтелект може вплинути приблизно на 40 % робочих місць у світі, а в розвинених країнах цей показник може сягнути 60 %. Водночас Крісталіна Георгієва підкреслює неоднозначність наслідків: за належного управління технологія здатна підвищити продуктивність праці, але також може посилити дезінформацію та нерівність у суспільстві.

Reuters також звертає увагу, що впровадження штучного інтелекту відбувається на тлі нестабільної світової економіки, яка пережила значні кризи через пандемію COVID-19 та війну в Україні. У цьому контексті ШІ розглядають як потужний інструмент економічного розвитку, але такий, що потребує підготовки працівників до нових умов і розвитку програм перекваліфікації.

The New York Times у статті «Штучний інтелект може забрати вашу роботу. Ось 22 нові, які він може вам дати» пропонує інший погляд: ШІ розглядають не лише як ризик для ринку праці, а і як чинник створення нових професій. Автор матеріалу Роберт Кеппс пише, що впровадження штучного інтелекту змінить звичну структуру зайнятості, але одночасно сформує попит на нові спеціальності. Він також зізнався, що намагався написати це есе за допомогою штучного інтелекту, однак у підсумку опублікував власну версію, тому що майже всі цитати та експерти у статті були повністю вигаданими. «Ця стаття опублікована під моїм підписом, що означає, що я особисто підтримую те, що ви читаєте; таким чином, мій редактор відповідає за моє наймання. Такий вид відповідальності, за своєю суттю не може бути делегований машині».

У матеріалі йдеться про потенційні 22 професії майбутнього, які можуть з’явитися завдяки поширенню штучного інтелекту. Серед них названо аудиторів ШІ, фахівців з етики, інтеграторів ШІ, оцінювачів моделей, спеціалістів з перевірки достовірності інформації та працівників, які контролюватимуть роботу автономних систем. The New York Times наголошує, що в епоху ШІ особливу цінність матимуть навички, які важко автоматизувати: критичне мислення, відповідальність, творчість і здатність ухвалювати рішення в неоднозначних ситуаціях. Окремо видання підкреслює проблему довіри до технологій: що більше завдань виконуватиме штучний інтелект, то більшою буде потреба в людях, які перевірятимуть результати його роботи. Професор Вортонської школи бізнесу Ітан Моллік, засновник Khan Academy Сал Хан та економіст Ерік Бріньйолфссон погоджуються, що штучний інтелект не усуне потребу в людській праці, але змінить її характер і вимоги до працівників.

The Guardian у публікації «Чи знищить штучний інтелект нижню сходинку кар’єрної драбини?» зосереджується на загрозах для початкових офісних посад. Видання попереджає, що генеративний ШІ може істотно скоротити кількість таких ролей, які традиційно були першим етапом професійного розвитку. Найбільше це може зачепити молодих спеціалістів і тих, хто лише починає кар’єру. За оцінками, протягом найближчих п’яти років штучний інтелект може автоматизувати до половини початкових офісних посад і підвищити рівень безробіття. Також він може позбавити можливості отримати роботу, маючи диплом.

The Guardian зазначає, що нинішня хвиля розвитку ШІ відрізняється від попередніх технологічних змін, оскільки ця технологія здатна брати на себе не тільки рутинні завдання, а й частину інтелектуальної роботи. Після появи штучного інтелекту кількість вакансій для молодших спеціалістів у сфері програмування почала скорочуватись. Крім того, медіаорганізації застосовують генеративний ШІ для підготовки коротких новинних повідомлень, створення заголовків, редагування текстів, транскрибування інтерв’ю та аналізу великих масивів даних. Раніше частину цих завдань виконували молоді журналісти, редактори та контент-менеджери. Через це зростає занепокоєння щодо зменшення кількості стартових посад у галузі. Ключова проблема, як пише видання, полягає в тому, що скорочення стартових позицій може порушити традиційну модель кар’єрного зростання, коли працівники поступово набувають досвіду й переходять на вищі посади.

Wired у статті «Жодна компанія в Нью-Йорку не визнала заміну працівників штучним інтелектом» пише, що дедалі більше компаній застосовують генеративний штучний інтелект для створення текстів, аналізу даних, спілкування з клієнтами та виконання простих адміністративних завдань. Однак роботодавці рідко прямо пов’язують скорочення персоналу з використанням ШІ, пояснюючи це змінами в роботі компанії. Через нестачу відкритої інформації визначити реальний вплив штучного інтелекту на ринок праці складно, адже компанії уникають публічних заяв про заміну працівників технологіями через ризик негативної реакції суспільства та погіршення репутації.

Водночас, за спостереженнями Wired, штучний інтелект поки що не спричиняє масового безробіття. Натомість змінюється зміст праці: частину рутинних завдань передають алгоритмам, а від працівників дедалі частіше очікують нових навичок і здатності взаємодіяти з технологіями.

Нові правила паркування біля ТРЦ на території ЖК “На Щасливому” у Рівному

На території житлового комплексу “На Щасливому” у Рівному поблизу торговельного центру запровадили нові правила паркування. Тут почала діяти автоматизована система зі шлагбаумом, фіксацією номерних знаків і новими тарифами. Як зазначають, зміни впровадили заради безпеки автомобілів і комфорту водіїв.

Відтепер для заїзду на територію автомобіль має проїхати через шлагбаум, який автоматично зчитує державний номерний знак. За словами представників ТРЦ, така система дає змогу контролювати в’їзд і виїзд транспорту, а також підтримувати порядок на стоянці.

Старший адміністратор ТРЦ “HAPPY.MALL” Ірина розповіла, що на території торговельно-розважального центру нещодавно запровадили нову систему паркування. При в’їзді камери автоматично зчитують номерні знаки, а відвідувачі мають дві години безкоштовного перебування біля ТРЦ. У цей час можна користуватися всіма послугами та розвагами.

Вона також зазначила, що останніми днями серед водіїв поширилися чутки, нібито оплачувати паркування потрібно одразу при в’їзді. Однак це не відповідає дійсності. Система автоматично фіксує час перебування автомобіля, тому під час заїзду нічого сплачувати не потрібно.

Перші дві години паркування залишаються безкоштовними. Після цього діє тариф: 50 гривень за годину вдень та 30 гривень у нічний час. Для тих, хто регулярно користується парковкою, передбачили безлімітні абонементи.

Опитані відвідувачі кажуть, що двох безкоштовних годин достатньо для покупок або вирішення справ. Відвідувачка ТРЦ “HAPPY.MALL” Катерина зазначила, що не бачить у цьому нічого проблематичного. На її думку, краще, коли парковка є платною, ніж коли немає де припаркуватися, а потім дають штраф.

Відвідувач ТРЦ “HAPPY.MALL” Володимир вважає, що двох годин цілком вистачає, щоб пройтися по магазинах і придбати необхідні домашні речі. Також він не вважає тариф у 50 грн великим.

Ще один відвідувач, Ігор, також позитивно оцінив нововведення. За його словами, раніше люди залишали автомобілі і йшли, а тепер це впорядкували. Він зауважив, що одна-дві години є нормальним часом для відвідування, а за дві години можна навіть сходити в кіно.

Водночас інколи система може не одразу зчитати номерний знак автомобіля. У таких випадках передбачено інший варіант дій. За словами Ірини, труднощі можуть виникати, якщо номерні знаки забруднені або автомобіль під’їжджає під неправильним кутом. Тоді потрібно або зачекати кілька секунд, або взяти талончик. Зробити це можна на паркоматі.

Оплатити паркування можна двома способами. Безготівковий розрахунок доступний при виїзді через паркомат. Якщо ж потрібна оплата готівкою, для цього слід скористатися терміналом, розташованим у приміщенні торговельного центру.

Конфлікт у Рокитному між місцевими жителями та працівниками ТЦК потрапив на відео

У Рокитному на Сарненщині стався інцидент за участю місцевих жителів і невідомих осіб у балаклавах та військовій формі. Вони перегородили дорогу, після чого виник конфлікт, який згодом переріс у бійку. Відео події швидко поширилося мережею. Усе відбулося посеред білого дня.

За словами потерпілого Анатолія Лобача, він разом із батьком ішов додому. На записі видно, як люди в масках і військовій формі підбігають до них та силою намагаються забрати одного з чоловіків. Анатолій Лобач розповів, що їх підрізали, після чого з автомобіля вискочило троє осіб у масках і, нічого не питаючи, запшикали газом його та батька. За його словами, він нічого не бачив, почав задихатися і відчув, як його тягнуть у бік службового авто. Також чоловік стверджує, що його вже не вперше ловлять просто на вулиці, однак раніше силу до нього не застосовували.

Постраждав і батько Анатолія, Микола Лобач. Він каже, що намагався захистити сина, але вже за кілька секунд опинився в ямі обабіч дороги. Коли отямився, взяв лопату і почав бити невідомого чоловіка, який накинувся на його сина. За словами Миколи Лобача, газ потрапив йому переважно на тулуб, у шию та в рот, а очі зачепило менше. Він також розповів, що побачив сина на асфальті: того душили та бризгали газом. Після цього, каже батько, Анатолій півгодини не міг ні бачити, ні чути.

Після інциденту місцеві жителі почали надавати Анатолію першу допомогу. Згодом, як стверджують очевидці, будинок чоловіка оточили службові автомобілі поліції, які перебували там кілька годин. Місцевий житель Сергій Примак розповів, що, коли приїхав до Анатолія додому, побачив кілька службових поліцейських авто навколо території. За його словами, зі затемнених машин було видно, що хтось знімає його на мобільний телефон, хоча дозволу на це він не давав. Він додав, що привітався і заїхав на територію до Анатолія.

На відео також видно присутність правоохоронців, однак у конфлікт вони не втручалися. У поліції пояснили, що їхній працівник не встиг цього зробити. Як повідомила інспекторка відділу комунікацій ГУНП в Рівненській області Катерина Пилипчук, поліцейський у дзеркало заднього виду побачив початок конфлікту, почав рухатися заднім ходом у їхній бік і вдягати бронежилет для особистого захисту. Оскільки подія тривала 1 хвилину 20 секунд, він не встиг вийти з авто, а працівники ТЦК уже повернулися до службового автомобіля.

Також у поліції пояснили, чому їхні працівники перебували біля будинку чоловіка. За словами Катерини Пилипчук, поліцейські проводили огляд місця події, встановлювали очевидців і місце розташування відеокамер, які могли зафіксувати обставини інциденту. Водночас близько 11 години зі швидкої надійшло повідомлення про надання медичної допомоги 43-річному чоловіку та його батьку у зв’язку з нанесенням їм тілесних ушкоджень. Саме тому інший наряд поліції прибув на місце для опитування та встановлення обставин події.

У поліції та в Рівненському ТЦК та СП повідомили, що Анатолій Лобач є порушником військового обліку, і саме тому його зупинили на вулиці. У Рівненському обласному ТЦК та СП заявили, що близько 08:00 години 15.06.2026 в селищі Рокитне по вулиці Захисників України група оповіщення одного з ТЦК та СП Рівненської області виявила жителя селища Рокитне Сарненського району Рівненського області, який підлягає призову на військову службу по загальній мобілізації та з 10.07.2025 року є порушником правил військового обліку. Поруч, за їхньою інформацією, була ще одна невстановлена особа. Під час перевірки військово-облікових даних, як стверджують у ТЦК та СП, виник словесний конфлікт, який переріс у штовханину, а потім у нанесення тілесних ушкоджень палкою та лопатою військовослужбовцям ТЦК та СП.

За словами потерпілого, наразі в поліції відкрили кримінальне провадження проти нього та його батька, звинувачуючи їх у нападі на військових. На запитання, чи має він бронювання або відстрочку, чоловік не відповів, лише звернув увагу на інше. У Рівненському обласному ТЦК та СП повідомили, що адвокати не мають відстрочки, якщо це не передбачено загальними правилами. Там зазначили, що адвокати призиваються до війська, якщо не мають права на відстрочку за іншими критеріями та не отримали бронювання. Відстрочку від мобілізації вони можуть отримати лише на підставі статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” — через стан здоров’я, сімейні обставини, навчання тощо. Також у ТЦК та СП додали, що адвокати, які працюють у юридичних компаніях або є членами адвокатських об’єднань, можуть претендувати на бронювання, якщо їхнє підприємство відповідає критеріям критичності для економіки чи забезпечення життєдіяльності населення. Наявність свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та активні судові справи, за інформацією ТЦК та СП, не є підставою для звільнення від призову.

Наразі чоловік хоче, щоб ті, хто напав на нього та його батька, понесли справедливе покарання.

Палац Красицьких у Володимирці поступово руйнується

Палац Красицьких у селищі Володимирець, який є єдиним збереженим на Поліссі маєтком і має статус архітектурної пам’ятки, поступово руйнується. Нині до другого поверху немає доступу, а дах повністю знищений.

Палац звів польський пан Фердинанд Красицький у 1827 році. Під час Першої світової війни будівля зазнала руйнувань, після чого остаточно спорожніла, і відтоді тут ніхто не мешкав. Лише після 2 Світової війни приміщення знову почали використовувати.

Місцеві жителі пригадують, що в різні роки тут були інтернат, школа-інтернат, церква, склади та господарська частина. Згідно з історичною довідкою, яку надали у Володимирецькій селищній раді, з 1957р. приміщення використовували як дитячий будинок, а згодом як школу-інтернат. Тоді ж поблизу палацу почали будувати гуртожиток і їдальню. З 1966 по 1971 рік у будівлі тимчасово розміщувалося професійно-технічне училище. Пізніше там організували загальноосвітню школу, яка працювала у палаці до кінця 1990-x pp. З 2002 по 2008 р. будівля використовувалась як православний храм.

Зараз палац пустує. Прохід на другий поверх зруйнований, а від даху не залишилося й сліду. Будівля, яка раніше слугувала громаді, продовжує занепадати.

На ситуацію звернули увагу в прокуратурі. Прокурори встановили, що власник, всупереч вимогам охоронного договору та Закону України «Про охорону культурної спадщини», не забезпечив належне утримання будівлі. Не були проведені протиаварійні, ремонтні та реставраційні роботи, що призвело до руйнування об’єкта. Для захисту інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини прокуратура звернулася до суду з позовом. Суд визнав вимоги обґрунтованими та зобов’язав власника привести пам’ятку у належний стан.

Місцеві жителі по-різному ставляться до можливого відновлення палацу. Одні хотіли б, щоб пам’ятку відновили, інші вважають, що зараз більше уваги потрібно приділяти допомозі солдатам.

У селищній раді у відповіді на письмовий запит повідомили, що на виконання судового рішення заплановано проведення комплексу робіт. На цьому етапі зусилля громади спрямовані на реалізацію першочергових протиаварійних робіт. У цьому напрямку вже здійснено підготовчі кроки, обов’язкові за законодавством. Зокрема, проведено попередні дослідження та комплексні наукові дослідження пам’ятки архітектури місцевого значення. Вони включають детальний звіт про технологічне та технічне обстеження конструкцій і є офіційною науково-проєктною основою. Саме на їх основі надалі розроблятиметься проєкт виконання першочергових протиаварійних робіт.

Скільки саме коштуватимуть ремонтні роботи, у селищній раді поки не знають. Остаточну вартість запланованих заходів визначать лише після повної розробки документації. Також там зазначили, що розглядають можливість залучення позабюджетних коштів, грантових програм, інвестицій та допомоги міжнародних донорів для збереження цієї пам’ятки архітектури в майбутньому.

На Рівненщині готують кар’єрних радників для підтримки школярів у виборі професійного шляху

25 червня у Рівному пройшла регіональна діалогова платформа «Майбутнє, яке обираємо ми». Про проведення заходу повідомили на сайті Рівненської обласної ради.

Під час зустрічі учасники підбили підсумки першого етапу впровадження нової системи профорієнтації у школах. Ініціатива є частиною реформи «Нова українська школа» і покликана допомогти учням краще зрозуміти власні здібності та інтереси, обрати майбутню професію й визначитися з подальшим навчанням після 9 класу.

Серед ключових кроків — підготовка кар’єрних радників у школах, а також запровадження курсу «Професії» для учнів 8–9 класів. Уже з 1 вересня його почнуть впроваджувати у закладах освіти. Курс має ознайомити школярів із різними сферами діяльності, дати змогу оцінити власні можливості та краще підготуватися до вибору майбутнього професійного шляху.

Пілотний проєкт втілюють у межах Швейцарсько-українського проєкту DECIDE у партнерстві з Міністерством освіти і науки України, обласними військовими адміністраціями, органами місцевого самоврядування, закладами освіти та роботодавцями.

Голова Рівненської облради Андрій Карауш зазначив, що сьогодні освітяни України працюють над тим, щоб змінити стару парадигму і сформувати повагу до будь-якої професії. За його словами, важливо ще у школі допомогти дитині визначити напрямок, до якого вона має хист, адже це є своєрідним профілюванням майбутнього професійного шляху. Також він наголосив на важливій ролі батьків, їхній підтримці та розумінні свідомого вибору дитини, щоб вона впевнено знала, куди рухатися далі.

Під час зустрічі також наголосили, що профорієнтаційна робота має розпочинатися ще з молодших класів. Саме раннє виявлення здібностей і зацікавлень дає змогу школярам надалі обрати або академічний напрям навчання, або професійну освіту та швидше здобути затребувану спеціальність.

Наразі до проєкту вже приєдналися 39 закладів освіти з 15 громад Рівненщини. Для його реалізації в області підготували 118 кар’єрних радників та 17 кар’єрних координаторів. Водночас поки лише Вараська громада має кар’єрних радників у всіх своїх закладах освіти.

Смарагдовий холодник із печеною куркою: літній рецепт крок за кроком

Коли температура стрімко зростає, а думка про гарячу плиту лише додає втоми, саме час готувати літні супи. Якщо хочеться чогось більш цікавого за звичні варіанти, варто спробувати холодник у новому виконанні. Цей яскравий смарагдовий холодник із печеною куркою поєднує свіжість і ситість та може стати справжнім гастрономічним відкриттям цього літа.

Інгредієнти:
Запечений або відварений буряк — 2 середні шт.
Печена куряча грудка — 200–250 г
Огірки — 3-4 шт. (краще брати середні або маленькі, з тонкою шкіркою)
Яйця — 3-4 шт.
Кефір — 1 л (жирність 2,5% або вище — для густішої текстури)
Зелена цибуля
Кріп
Шпинат свіжий — близько 50 г
Часник — 1 невеликий зубчик
Сіль, чорний перець
Лимонний сік — 1 ст. л.

Приготування:
Буряк почистьте і натріть на крупній тертці. Якщо хочете вишуканішої текстури, наріжте його дуже дрібною соломкою.

Огірки наріжте маленькими кубиками або тонкою соломкою.

Яйця почистьте та наріжте кубиками, не надто дрібно.

Курку наріжте невеликими кубиками або розділіть руками на «нитки» — так м’ясо краще просочиться смаком кефіру.

У чашу блендера покладіть промиту зелень: кріп, зелену цибулю та шпинат. Додайте зубчик часнику. Влийте приблизно 250–300 мл кефіру від загальної кількості. Збивайте на високій швидкості 1–2 хвилини, доки зелень не розчиниться в кефірі й не утворить однорідну яскраву зелену масу.

У глибокій каструлі або великій скляній мисці з’єднайте тертий буряк, огірки, курку та яйця. Додайте решту кефіру і зелену масу з блендера. Всипте сіль, дрібку чорного перцю та влийте лимонний сік. Ретельно перемішайте великою ложкою. Страва набуде ніжного зеленувато-рожевого відтінку залежно від кількості буряка.

Накрийте ємність кришкою і поставте в холодильник щонайменше на 1 годину. За цей час смаки поєднаються, а аромат зелені максимально розкриється.

Перед подачею зверху в кожну тарілку можна додати по ложці густої холодної сметани та підсмажене насіння соняшника.

Вирок у справі про незаконні «послуги» для військовозобов’язаних у Рівному

Рівненський міський суд ухвалив вирок військовослужбовцю, який разом зі спільниками організував схему одержання неправомірної вигоди за вплив на рішення щодо проходження військової служби та мобілізації. Про це зазначено у вироку суду.

Суд встановив, що обвинувачений, діючи за попередньою змовою з іншими особами, пропонував «послуги» з оформлення документів для військовозобов’язаних, які дозволяли уникнути призову або отримати визнання непридатності до служби. За такі «вирішення питань» фігуранти вимагали тисячі доларів.

Слідство довело кілька епізодів протиправної діяльності. Зокрема, йшлося про вплив на рішення щодо висновків військово-лікарської комісії про придатність до служби в тилових підрозділах, отримання грошей за надання відстрочок від мобілізації, «допомогу» у знятті військовозобов’язаних з розшуку в реєстрі «Оберіг», а також організацію направлення на додаткові обстеження для отримання фіктивного діагнозу з метою визнання особи непридатною до служби.

За одним із епізодів у червні 2025 року обвинувачений отримав від «клієнта» 14 000 доларів США. За ці кошти він обіцяв підготувати медичні документи для звільнення від служби в ЗСУ.

Між прокурором та обвинуваченим була укладена угода про визнання винуватості. Суд врахував, що чоловік повністю визнав провину, активно сприяв розкриттю злочину, викрив інших співучасників і добровільно перерахував 600 000 гривень на підтримку Збройних Сил України. З огляду на це суд дійшов висновку, що його виправлення можливе без реального відбування покарання.

Обвинуваченому призначили 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України його звільнили від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

На користь держави конфісковано 164 397 грн — суму, отриману чоловіком як неправомірну вигоду. Після набрання вироком законної сили йому також повернуть заставу в розмірі 363 360 гривень, яку було внесено раніше під час досудового розслідування.

Шлях до себе у романі Артема Чеха «Пісня відкритого шляху»

Війна давно вросла нам у шкіру. Щороку з’являються книжки про сучасну російсько-українську війну, які осмислюють військовий, цивільний та емігрантський досвід. Це відкрита рана, тому потреба говорити про неї не зникає. Водночас щоразу дивує, наскільки людська психіка здатна пристосовуватися до будь-яких умов і як далеко можуть зміщуватися межі моралі. У критичних станах людська ідентичність переживає не лише зміни, а й глибокі кризи. Саме про це пропонує замислитися Артем Чех.

Артем Чех — український письменник, який нині служить у Збройних силах України. В одному з інтерв’ю він говорив, що піксель міцно вріс у його життя. Тема війни та ідентичності є провідною у його творах останніх років, однак ідеться не про російсько-українську війну. У «Хто ти такий?» автор звертається до досвіду афганської війни свого родича, а в «Пісні відкритого шляху» — до Громадянської війни у США.

На п’ятистах сторінках Чех розгортає історію українця, який встиг побувати на двох війнах, попрацювати на залізниці, поплавати на кораблі й віднайти своє місце в житті. Хоча книга була надрукована у 2024 році, працювати над нею письменник почав ще в 2021 році, а завершити зміг лише за кілька років. Як він сам розповідав в інтерв’ю, його давно цікавить історія США, і саме тому він хотів написати пригодницький роман на цю тему.

«Пісня відкритого шляху» — це історія українського хлопця Гната, який був кріпаком і працював конюхом у стайні пана, згодом пішов до армії, потрапив у полон на Кримській війні й складними шляхами опинився на Громадянській війні у США. Роман складається з прологу, двох частин та епілогу, а оповідачем виступає сам Гнат.

Одна з найсильніших сторін роману полягає в тому, що Артем Чех пропонує нетиповий для сучасної української історичної прози образ героя. Гнат не є національним героєм чи видатним історичним діячем. Навпаки, на початку твору він постає людиною без чіткої самоідентифікації, фактично позбавленою права на власний вибір. Його слова «У мене немає дому» стосуються не лише житла. Ця фраза виходить далеко за межі буквального значення й стає характеристикою цілого покоління українців імперської доби, позбавлених політичної суб’єктності та можливості визначати власну долю.

Саме тому подальша мандрівка героя набуває значення не просто пригодницького сюжету, а шляху до поступового набуття суб’єктності й власної ідентичності. Важливо, що Чех не романтизує цей процес. Свобода тут приходить не через героїчний подвиг, а через низку випадковостей, помилок і болісних рішень. Гнат — герой, якому в одному розділі співчуваєш, а в іншому він може викликати роздратування.

Не менш переконливо автор працює з мотивом дороги, винесеним у саму назву роману. У тексті дорога не означає руху до чітко визначеної мети. Навпаки, що далі просувається герой, то менш зрозумілим стає кінцевий пункт його шляху. Дорога тут не веде до мети — вона і є метою. На цьому шляху Гнат переживає численні екзистенційні й особистісні кризи, а подекуди йому здається, що він живе не своє життя. Він постійно існує між нав’язаною долею та спробою самостійно прокласти власний шлях. Тому роман можна читати не лише як історичну прозу, а й як текст про кризу ідентичності, характерну для модерної людини загалом.

Окремої уваги заслуговує те, як Чех показує внутрішнє дорослішання персонажа. На відміну від багатьох сучасних романів, де трансформація героя просто декларується, тут вона розкривається через конкретний досвід. Гнатові доводиться переживати одну травматичну подію за іншою, проходити через складні історичні обставини, які ламають не лише психіку, а й життя. Саме з цього досвіду народжується його висновок: «Я збагнув, що Бога не існує». Незалежно від того, чи погоджується читач із цим твердженням, воно має важливе значення для структури роману, бо позначає остаточний розрив героя з нав’язаним баченням світу. Відтепер він покладається не на божественний задум, а на власну відповідальність за прожите життя. Саме тому після прибуття до Ліверпуля він постає «іншою людиною» — людиною, яка постійно сумнівається, але водночас діє й розбирається з наслідками власних рішень.

Утім, роман не позбавлений певних художніх дисбалансів. Передусім це стосується композиції. Чех настільки захоплюється реконструкцією морського побуту, географічних маршрутів та історичних деталей, що окремі епізоди починають нагадувати подорожній щоденник. Докладні описи рейсів до Флориди, Каракаса чи Гавани, а також пенсильванської залізниці працюють на створення історичної достовірності, але не завжди поглиблюють психологічний конфлікт. Через це темп розповіді залишається нерівномірним: періоди інтенсивного внутрішнього розвитку героя змінюються доволі тривалими фрагментами, у яких сюжет фактично завмирає.

Дискусійним видається і певне осучаснення свідомості персонажа. Попри переконливість авторського письма, деякі філософські узагальнення Гната звучать радше як голос сучасного інтелектуала ХХІ століття, ніж колишнього українського кріпака середини ХІХ століття. Особливо це помітно в його міркуваннях про природу релігії, свободи та особистої відповідальності, які подекуди мають виразно сучасне звучання. Це не руйнує художньої цілісності твору, але створює напругу між історичною достовірністю персонажа та авторською світоглядною позицією.

Попри окремі зауваги, «Пісня відкритого шляху» є одним із найцікавіших прикладів сучасного українського історичного роману. Його сила полягає не лише у змалюванні конкретної епохи, а передусім у здатності показати народження вільної особистості в умовах світу, побудованого на залежності та примусі. Артем Чех створює текст, у якому історія стає тлом для розмови про значно ширші проблеми: свободу вибору, право людини на власний шлях і відповідальність за прожите життя. Саме тому роман виходить за межі суто історичної прози й претендує на статус важливого тексту про формування модерної української свідомості.

Миколу Стригунова з Рівного відзначили Хрестом Клима Савура

Героя України Миколу Стригунова з Рівного нагородили Хрестом Клима Савура. Таке рішення на 36-й сесії Рівненської обласної ради підтримали 50 депутатів, повідомили в обласній раді.

Микола Стригунов є командиром 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини А 0284 Міністерства оборони України. У 2023 році він добровільно вступив до лав Збройних Сил України у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. За цей час пройшов шлях від командира взводу та заступника командира роти до командира роти.

Військовий брав участь у боях під Бахмутом. Зокрема, очолював штурмову групу в боях біля с. Іванівське, знищував ворога поблизу Часового Яру та долучився до звільнення с. Кліщіївка.

Особливо Микола Стригунов відзначився під час боїв на Курщині. У перші дні Курської операції капітан, керуючи десантно-штурмовою ротою, здійснив серію успішних рейдів на російській території. Під його командуванням рота зачистила КПВВ «Суджа» та позиції ворога вздовж кордону, просунувшись до 10 км углиб російської території. Спільно з іншими підрозділами 80-ї ОДШБр захисники встановили контроль над Суджею та ще сімома населеними пунктами.

За вдало проведену операцію на Сумщині у 2025 року Президент України присвоїв рівнянину звання Героя України та особисто вручив йому орден «Золота зірка».

В обласній раді нагадали, що відзнакою «Хрест Клима Савура», яку запровадили у 2025 році, нагороджують представників силових структур і військових формувань, добровольців та волонтерів, які зробили вагомий внесок у зміцнення обороноздатності України. Микола Стригунов став сьомим Захисником, якому присвоїли цю обласну нагороду. Разом із відзнакою він також отримає грошову премію у розмірі 25 тисяч гривень.

У Рівному оновили покриття на перехресті Чорновола та Степана Бандери

На перехресті вулиць В’ячеслава Чорновола та Степана Бандери команда Рівненського ШЕУ завершила поточний ремонт. Про це повідомили на сторінці Рівненського ШЕУ у Фейсбук.

Як зазначили у повідомленні, на перший погляд покриття на цій ділянці могло здаватися цілком пристойним, однак дорога мала внутрішні проблеми. Раніше тут траплялися аварійні прориви мереж «Рівнеоблводоканалу», і після їх ліквідації дорожнє полотно неодноразово доводилося латати частинами.

Оскільки перехрестя вулиць Чорновола та Степана Бандери є однією з найзавантаженіших артерій міста, з часом воно втратило цілісність. У місцях попередніх ремонтів з’явилися нерівності та «хвилі».

Щоб не чекати остаточного руйнування дороги, шляховики вирішили провести комплексний поточний ремонт усієї ділянки вже зараз, аби водії могли проїжджати безпечно.

Окрім оновлення асфальтного покриття, тут виконали поточний ремонт і вирівнювання люків, а також встановили нові бордюри.

У Рівненському ШЕУ додали, що через значне навантаження на це перехрестя для роботи важкої техніки свідомо обрали нічний час. Це дало змогу мінімізувати затори, не блокувати рух транспорту та швидко й злагоджено укласти асфальт, поки на дорогах мінімум машин.