Позначка: військові

Воїни Збройних Сил України, які вважалися зниклими безвісти, повернуті додому

Підтверджено загибель чотирьох військовослужбовців, які вважалися зниклими безвісти. Віталія Стахнюка із Сарненської громади, Сергія Павлушенка з Рокитнівської громади, Романа Сабанюка з Корецької громади та Дмитра Месніковича з Рівного. Про це повідомили у громадах.

До Сарненської громади надійшла скорботна звістка: підтверджено загибель 36-річного солдата Стахнюка Віталія Олексійовича, жителя села Кричильськ. У січні 2023 року Віталій став до лав Збройних Сил України. Служив старшим стрільцем-оператором у 33-й окремій механізованій бригаді, позивний «Літун». У мирному житті працював на будівництві. З 29 жовтня 2023 року, під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку, Захисник вважався безвісти зниклим. На жаль, у лютому 2026 року стало відомо, що Воїн загинув. У Віталія залишилися дружина Лілія, батько Олексій Дмитрович, брати та сестри. Прощання та поховання відбудеться завтра, 27 лютого. 10:00 — кортеж розпочне рух містом за маршрутом: Костопільська – Варшавська – Кричильськ.
10:30 — прощання вдома (вул. Миру, 3а)
12:30 — поховання на місцевому кладовищі.
Підтвердилася загибель жителя села Біловіж Рокитнівської громади — сержанта Павлушенка Сергія Миколайовича 1972 р.н. Сергій мужньо захищав Україну на посаді командира гранатометного відділення 2 механізованого батальйону. Життя воїна обірвалося 17 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Причиною став ворожий мінометний обстріл.
Корецька громада отримала трагічну звістку про загибель жителя села Крилів Сабанюка Романа Олександровича. Роман народився 31 січня 1999 року. У 2016 році закінчив Крилівську загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів, а у 2018 році завершив навчання у ВПУ №1 м. Рівне, де здобув спеціальності «монтажник гіпсокартонних конструкцій» та «маляр». Із початком повномасштабного вторгнення у 2022 році Роман став до лав Збройних Сил України, щоб захищати рідну землю від ворога. З 21 квітня 2024 року вважався зниклим безвісти. На жаль, стало відомо, що воїн загинув під час виконання бойового завдання внаслідок штурмових дій противника в населеному пункті Очеретине Покровського району Донецької області.
Підтвердилася загибель Дмитра Месніковича, 10 вересня 1985 року народження, з Рівного. Дмитро навчався у школі №2, а згодом здобув вищу освіту за спеціальністю «Маркетинг» у Рівненському інституті слов’янознавства. Після строкової служби в армії був приватним підприємцем. На початку повномасштабного вторгнення Дмитро Меснікович добровольцем став на захист Батьківщини: спочатку — у складі територіальної оборони, а згодом приєднався до штурмового підрозділу. «Він одразу сказав, що ховатися не буде. Перебував на Запорізькому та Донецькому напрямках. Отримав поранення, але повернувся на службу. До війни захоплювався спортом, займався волейболом, допомагав батькам та бабусі. Це був відповідальний хлопець, який дотримувався свого слова», — розповів батько Захисника. На жаль, 39-річний солдат загинув 5 серпня 2025 року в бою з російськими окупантами на Донеччині. Із того часу він вважався безвісти зниклим. Лише нещодавно тіло воїна вдалося ідентифікувати за допомогою ДНК-експертизи. У Дмитра залишилися батьки та бабуся. Прощання з Дмитром Месніковичем відбудеться у п’ятницю, 27 лютого, о 10:00 на майдані Незалежності в Рівному. Поховають Захисника на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі.
Телеканал «ITV media group» висловлює щирі співчуття родинам та розділяє з вами біль утрати. Герої не вмирають!

Колишній командир із Рівного повернув державі кошти, виділені на будівництво котеджу

Працівники ДБР завершили досудове розслідування щодо командира військової частини з Рівненщини, який залучав підлеглих до будівництва власного будинку. Посадовець відшкодував державі понад 3 млн грн і визнав свою вину. Про це повідомили у ДБР.

Слідство встановило, що в березні 2024 року командир розпочав будівництво приватного будинку у Львівській області. Щоб зекономити на найманих працівниках, він направляв кількох підлеглих виконувати там будівельні роботи. Серед них були військові, які до повномасштабного вторгнення працювали у сфері будівництва.

За документами вони перебували у місці дислокації в Рівному та отримували грошове забезпечення. Фактично ж займалися ремонтом приватного будинку командира. Якщо хтось відмовлявся їхати на об’єкт, керівник пропонував альтернативу – відправлення в район виконання бойових завдань.

17 вересня 2025 року працівники ДБР виявили двох військових безпосередньо на будівництві. Ще один підлеглий за місяць до обшуків самостійно вирушив на Сумщину для виконання бойових завдань.

До організації робіт також частково долучалися водій командира та юрист частини – вони закуповували та доставляли будівельні матеріали, узгоджували поточні питання.

Через такі дії держава зазнала збитків на понад 2 млн 700 тис. грн – саме стільки виплатили військовим, які фактично не виконували службові обов’язки.

Під час досудового розслідування командир повністю визнав вину, відшкодував встановлені збитки та додатково перерахував 500 тис. грн на потреби ЗСУ.

Його звільнили з посади та перевели до іншої військової частини. Обвинувальний акт скеровано до суду. Колишнього командира обвинувачують у зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 6 років із забороною обіймати певні посади до 3 років та штраф.

Підтримка військових: у Корнинській громаді збирають книги для 3 ОШБр

У Корнинській громаді здійснюється збір книг для бійців 3 ОШБр. Про це повідомили у Корнинській сільській раді. У сільраді зазначили, що формується бібліотека для підрозділу, щоб під час ротацій та відпочинку воїни мали доступ до якісних знань про те, за що стоять. Які книги шукають? Все про УПА та націоналістичний рух. Фундаментальні праці з історії України. Мемуари військових та історичну публіцистику. Книги збирають до до 27 лютого. Потім вантаж поїде безпосередньо до хлопців та дівчат. Книги можна принести у Корнинську сільську раду (вул.Центральна, 41 б). Контактна особа: Ірина (0965701411). «Знання — це теж зброя. Давайте разом зробимо так, щоб у хвилини перепочинку наші захисники мали доступ до якісної української книги», — зауважили в Корнинській сільській раді.

Оптимізація поставок пального для ЗСУ: Нова цифрова система скорочує терміни

Впровадження цифрової системи Управління логістичним забезпеченням (УЛЗ) за напрямом пально-мастильних матеріалів дозволило вдвічі пришвидшити постачання пального для Збройних Сил України. За даними Міністерства оборони, більше ніж 50% заявок на пальне тепер виконуються менш ніж за добу. Раніше, шлях від подання електронної заявки до фактичного отримання пального займав від кількох годин до 2–3 днів. Нова система вже запроваджена у 600 військових частинах та використовується 700 користувачами. Більше 1 600 військовослужбовців пройшли навчання з її використання. Усі заявки на пальне подаються та погоджуються через єдину цифрову систему, яка налаштована з урахуванням структури Збройних Сил. Система забезпечує відстеження етапів опрацювання заявки та відповідальних осіб, а також надає аналітику в режимі реального часу. Вона дозволяє уникнути дублювання паперових процедур та спрощує процес погодження документів.

Звіт виконувача обов’язків міського голови Рівного Віктора Шакирзяна: Аналіз витрат та пріоритетів у 2025 році

Сьогодні у Рівному виконувач обов’язків міського голови Віктор Шакирзян представив мешканцям громади звіт про результати роботи за 2025 рік. Бюджет Рівненської громади за цей період склав 4 мільярди гривень.

Субвенції та дотації до загального фонду бюджету склали 818,9 млн грн. Доходи спеціального фонду бюджету становили 368,8 млн грн. Видатки загального фонду за 2025 рік склали 3,813,4 млн грн. Спеціального фонду було виділено на 369,4 млн грн. У складі видатків спеціального фонду, видатки бюджету розвитку склали 642,7 млн грн.

Значна частина коштів, понад пів мільярда гривень, була спрямована на підтримку Збройних Сил України. Крім того, було виділено кошти на соціальний захист військових та їхніх сімей (166,2 млн грн), а також на підтримку дітей захисників (25 млн грн). Загалом, на потреби пов’язані із воєнним станом було введено 582,7 млн грн. Видатки на потреби оборони склали 999,7 млн грн, а на соціальний захист військових та їхніх сімей – 166,2 млн грн.

У 2025 році також приділялася увага забезпеченню безбар’єрності: розроблені два етапи маршруту безбар’єрності, що сягають 4-5 кілометрів. Було залучено фондові кошти та кошти міністерства, які повністю контролюються Міністерством.

Суттєві кошти були виділені на освіту та медицину, зокрема, на енергоефективність (145 млн грн). Очисні споруди місту обійшлися у 60 млн грн. Також реалізовувалася програма «Безпечне місто», яка передбачала завершення будівництва 4-ї черги комплексної системи відеоспостереження (651 камера). Інформація з цих камер допомогла розслідуванню 243 кримінальних проваджень.

Мешканці громади мали можливість поставити запитання, які виявилися актуальними. Віктор Шакирзян підкреслив наявність значних труднощів у громаді та готовність до нових викликів. Пріоритетом залишається підтримка військових.

Рівненська міська рада затвердила бюджетні витрати та зміни у керівництві фракції

На Рівненській міській раді відбулася чергова сесія, на якій було розглянуто 350 питань. Обговорено питання щодо виділення коштів на доплати працівникам освіти, гроші для військових частин, а також доля приміщення, відомого як магазин “Слово”. У рамках бюджету на 204 мільйони гривень, освітній галузі виділено 97 мільйонів гривень, з яких 70 призначено на зарплати та надбавки, та 27 – на теплову енергію. Більше двох десятків мільйонів гривень були виділені на підтримку військових. Також було розглянуто пропозицію щодо здачі приміщення на вулиці Соборній, 57, на аукціоні для облаштування книгарні, хоча питання було знято на дооцінку. Розглядалися й інші питання, зокрема, щодо каналізування Басового Кута. Зміни відбулися на чолі фракції “Слуга народу”. Головою обрано Юрія Чаборая, змінивши ексміністра Віталія Коваля. Депутати розглянули та затвердили понад 250 питань, серед яких було чисельне коло земельних питань та проголосували за перейменування вулиць у Рівному, зокрема Новодвірської, Василя Червонія та проспекту Князя Романа, а також вулиці В’ячеслава Зофа.

Пілотний Проєкт ‘На Досвіді’: Залучення Військових та Ветеранів до Навчальної Роботи

У Міністерстві оборони оголошено про запуск пілотного проєкту «На досвіді», спрямованого на підтримку військових та ветеранів, які прагнуть працювати інструкторами. Про це повідомили у Міністерстві оборони.

Суть проєкту полягає в забезпеченні якості підготовки в українському війську. У проєкті беруть участь Міністерство оборони України, благодійний фонд «Повернись живим», рекрутингова платформа Lobby X та командування Сухопутних військ Збройних сил України (ЗСУ).

Мета проєкту – залучити військових та ветеранів, які бажають служити на інструкторських посадах, та передавати свій досвід рекрутам. Квоту для служби інструктором проходять військовослужбовці підрозділів Сухопутних військ та ветерани.

Програма включає навчання з базової загальновійськової підготовки (БЗВП) та підготовку інструкторів у напрямках: тактичної медицини, інженерної справи та топографії, тактичної та вогневої підготовки.

Інструктори будуть знаходитися на службі в Школі загальновійськової підготовки, Школі підготовки інструкторів та Військовій школі імені полковника Євгена Коновальця.

Переваги служби в межах проєкту включають: додаткові сертифікації та роботу з бойовими інструкторами; перебування в колі професіоналів; реальний вплив на підготовку українського війська; грошове забезпечення до 51 000 гривень, речове та майнове забезпечення, включно з засобами індивідуального захисту та медичною допомогою; гнучкість проживання, включаючи час на сім’ю та відновлення; офіційну щорічну відпустку, відпустку за сімейними обставинами та відпустку для учасників бойових дій (УБД).

Участь у проєкті передбачає подання заявки, проходження інтерв’ю у три етапи та випробувальний період, що триває два тижні у форматі відрядження. Після цього інструктори переміщуються на посаду та проходять навчальні курси.

Двоє Рівнян, які вважалися зниклими безвісти, повернулися додому

Підтверджено загибель двох військовослужбовців, які вважалися зниклими безвісти — Володимира Вітрука та Олександра Ліновенка з Рівного. Про це повідомив в. о. міського голови Рівного Віктор Шакирзян. Володимир Вітрук народився 22 березня 1999 року в Рівному. Навчався у школі №13, згодом здобув фах кухаря-кондитера у Квасилівському професійному коледжі та вищу освіту у Національному університеті водного господарства та природокористування. Після навчання працював у супермаркеті та на меблевій фабриці в рідному місті. У березні 2024 року Володимира Вітрука мобілізували до лав Збройних сил України. «Він мав військову кафедру після університету. До служби звик швидко, ніколи не скаржився. Це був добрий, щирий та простий хлопець, який мав плани на життя. До війни любив проводити час із друзями, ходив до тренажерного залу, займався спортом», — розповіла мама Захисника. У Володимира залишилися батьки та бабуся. На жаль, 25-річний лейтенант Володимир Вітрук загинув 3 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Лише нещодавно тіло воїна ідентифікували та передали рідним для гідного поховання. Прощання з Володимиром Вітруком відбудеться у четвер, 19 лютого, о 10:00 на майдані Незалежності в Рівному. Заупокійну службу проведуть у Свято-Покровському соборі. Поховають військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі. Олександр Ліновенко народився 28 травня 1971 року в селищі Вакуленчук Житомирської області. Навчався у місцевій школі, а згодом здобув фах машиніста бульдозера в Житомирі. Проходив строкову військову службу у Вірменії. Згодом був учасником локальних воєнних операцій на Кавказі. Пізніше переїхав до Рівного, одружився та приєднався до лав Збройних сил України. Майже все своє свідоме життя Олександр Ліновенко присвятив військовій службі. Він захищав Україну ще під час антитерористичної операції, а з початком повномасштабного вторгнення знову став на захист Батьківщини. «Це був дуже спокійний, врівноважений чоловік — його неможливо було вивести з себе. Про нього тепло відгукувалися друзі та побратими. Він любив людей, піклувався про тварин — це була добра й чуйна людина», — розповіла дружина Захисника. На жаль, 52-річний головний сержант Олександр Ліновенко загинув 27 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області. Тривалий час військовослужбовець вважався безвісти зниклим — лише нещодавно його тіло ідентифікували за допомогою ДНК-експертизи. В Олександра залишилися дружина, донька та троє онуків. Прощання з Олександром Ліновенком відбудеться у четвер, 19 лютого, о 10:00 на майдані Незалежності в Рівному. Заупокійна служба проведеться у Свято-Покровському соборі. Поховають військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі. Телеканал «ITV media group» висловлює щирі співчуття родинам та розділяє з вами біль втрати. Герої не вмирають!

Загинули десять військовослужбовців із Рівненщини

Підтверджено загибель десяти військовослужбовців. Свиридюка Юрія Богдановича із Здовбицької громади, Миколи Валерійовича Січкарука із Гощанщини, Чепури Олександра Вікторовича із Зарічненської ТГ, Олег Васильчука із Костополя, Свінтозельського Андрія Анатолійовича із Дубна, Кушніра Андрія Михайловича із Зорянської ТГ, Сергія Бондара із Крупецької громади, Олега Грибачева із Мирогощанської громади, Володимира Васильовича Гончарука із Здолбунівщини, Стельмаха Андрія Петровича із Дубровиччини. Про це повідомили у громадах. Свиридюк Юрій Богданович народився 7 січня 2006 року в с. Соснове. Його життя від самого дитинства було сповнене випробувань. Ще немовлям Юрій залишився без батьківської опіки. Та Господь подарував йому люблячу родину — Надію та Юрія Бойків, які стали для нього справжніми батьками. Юрій навчався у Мізоцькій спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті, а згодом здобув професію у Здолбунівському професійно-технічному училищі №2. Він мав прості й чисті мрії — працювати, жити, створити сім’ю, бути щасливим. З початком повномасштабної війни разом із родиною виїхав до Сполучені Штати Америки. Перед ним відкривалася можливість спокійної життя далеко від небезпеки. Та серце покликало додому. У листопаді 2024 року Юрій добровільно вступив до лав Збройні Сили України, обравши шлях Захисника. Він проходив навчання, ніс службу у складі 95-та окремієї десантно-штурмової бригади, виконував бойові завдання на Півдні та Сході України. Попри юний вік, був відповідальним, відданим, вірним присязі. 8 лютого 2026 року серце Героя зупинилося. Йому було лише 20… Боронячи українську землю від російських загарбників, загинув мешканець села Терентіїв — Микола Валерійович Січкарук. Із 27 вересня 2025 року Захисник вважався зниклим безвісти, проте ДНК-експертиза підтвердила його загибель. Йому було лише 29 років. Чепура Олександр Вікторович 01.01.1996 року народження, житель села Іванчиці. Олександр очолював самохідний мінометний взвод батальйону оперативного призначення в/ч 3045. Олег Васильчук народився 21 квітня 1969 року в Києві. Потім сім’я переїхала до Костополя. Олег навчався у школі №4 та у школі №5, після закінчення вступив до Рівненського інституту водного господарства та природокористування. Пройшов строкову службу, після армії перевівся на заочне відділення. У 1990 році Олег Васильчук одружився, у сім’ї народилися дві доньки. Чоловік займався підприємницькою діяльністю, працював за кордоном. У 2020 році Олег Васильчук підписав контракт про проходження військової служби у ЗСУ на посаді молодшого сержанта. Навчався на спеціаліста зв’язку. Командир відділення радіоелектронної боротьби Олег Васильчук, мужньо виконуючи військовий обов’язок, загинув 29 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Іллінівка Краматорського району Донецької області. «Він був люблячим чоловіком, турботливим татом, дідусем і нашою опорою. Ми безмежно пишаємося ним і дякуємо за все. Нам дуже боляче, але він назавжди залишиться у наших серцях», — поділилася дружина загиблого Наталія. У воїна залишилися дружина, дві доньки, зять та онука, які його дуже любили й поважали. Свінтозельський Андрій Анатолійович народився 01 серпня 1985 року в Дубні. Навчався в Дубенській ЗОШ №1. Професійну освіту здобув у Дубенському професійно-технічному училищі за фахом “газоелектрозварювальник”, постійно працював над підвищенням кваліфікації. До війни працював у Чорнобильській зоні, зварював укриття над реактором. У вересні 2025 року був мобілізований до лав Збройних сил України. 40-річний старший стрілець-оператор штурмового відділення 92 окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка загинув 25 січня 2026 року під час виконання бойового завдання на Дніпропетровщині. Андрій Кушнір народився і виріс у селі Грабів. Навчався у Зорянській загальноосвітній школі, згодом здобув фах слюсаря з ремонту автомобілів у Клеванському професійному училищі. Після строкової служби працював на підприємстві ОДЕК, був працьовитим і відповідальним — таким його знали колеги та односельці. Ще у 2014 році він став на захист України. А з перших днів повномасштабного вторгнення знову взяв до рук зброю — 1 лютого 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України. Служив водієм ремонтної роти озброєння, сумлінно виконував обов’язки, підтримував побратимів, ніколи не відмовлявся у допомозі. 20 січня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Зелений Гай Ізюмського району Харківської області Андрій загинув, захищаючи Україну. Сергій Бондар, 1981 року народження, проживав у селі Довгалівка Дубенського району. Чоловіка мобілізували до війська 5 вересня 2023 року. Він служив майстром екіпажу перехоплювачів БпЛА зенітної кулеметної роти. Старший солдат загинув 12 лютого 2026 року у місці дислокації підрозділу. Олег Грибачев народився 16 березня 1974 року та проживав у селі Липа Мирогощанської громади. Воїн пішов захищати Батьківщину в лави Збройних сил України. На жаль, життя Олега обірвалося 13 лютого 2026 року внаслідок серцево-судинної недостатності. Підтверджено, що 4 березня 2025 року під час виконання бойового завдання у Курській області рф загинув земляк Володимир Васильович Гончарук із Здолбунівщини. Йому назавжди 48 років. Після опізнання рідними підтверджено загибельстаршого солдата Стельмаха Андрія Петровича із Дубровиччини. Андрій народився 9 березня 1989 року в селі Орв’яниця. Він із перших днів війни став на захист рідної землі. У 2014–2015 роках брав участь в антитерористичній операції. З початком повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, був мобілізований до лав Збройних Сил України, а згодом продовжив службу за контрактом. За відданість державі та мужність був нагороджений відзнаками: «Учасник АТО» «Ветеран війни – УБД» відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» Телеканал «ITV media group» висловлює щирі співчуття родинам та розділяє з вами біль утрати. Герої не вмирають!

Рівненська волонтерка відзначена високою нагородою

Анастасія Гуменюк, уродженка села Воскодави, отримала Відзнаку «Хрест Воїна-Єгеря» ІІІ ступеня від командира 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Про це повідомив Гощанський селищний голова Микола Панчук. Нагороду вручено за вагому підтримку та допомогу військовій частині, особистий внесок у забезпечення її життєдіяльності та зміцнення обороноздатності України. Батько Анастасії з початку повномасштабного вторгнення служить у підрозділі протиповітряної оборони 68-ї бригади. Він виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку та нині несе службу на Покровському напрямку, захищаючи кордони держави. Дівчина разом із кількома волонтерками організовує збір необхідних речей для військових, передає теплі посилки та підтримує захисників турботою й увагою.