Семеро студентів із Рівненської області були відзначені академічними стипендіями Президента України. Ці виплати призначаються за визначні досягнення у навчанні та науковій діяльності. Згідно з повідомленням пресслужби Рівненської ОВА, нарахування стипендій розпочнеться з 1 вересня 2026 року. До списку стипендіатів увійшли троє представників Національного університету водного господарства та природокористування: Іван Полховський, Дмитро Опанасюк та Ірина Гунтік. Також стипендії отримають четверо студентів Національного університету «Острозька академія»: Вікторія Віценко, Ірина Дубич, Єгор Кореба та Анна Оліярник. Варто зазначити, що з вересня 2026 року розмір президентської стипендії було збільшено вдвічі — з 10 до 20 тисяч гривень щомісяця.
Позначка: студенти
Освіта проти стрічки: як повернути собі увагу
Сьогодні університет усе частіше поступається TikTok у боротьбі за увагу, і це вже важко пояснити лише браком сили волі. Кілька тижнів тому я сам упіймав себе на знайомій ситуації: взяв телефон «на дві хвилини», щоб відповісти на повідомлення, а отямився майже через сорок хвилин. За цей час я встиг переглянути десятки відео, прочитати кілька дописів і навіть натрапити на кілька цікавих фактів. Та коли відклав смартфон, виявилося, що не можу згадати й половини з побаченого.
Подібне, як виявляється, трапляється не лише зі мною. Знайомі студенти описують схожі труднощі: комусь важко читати книжку довше десяти хвилин, хтось під час онлайн-лекції одночасно гортає соціальні мережі, а хтось відкладає написання курсової роботи до останньої ночі, хоча часу було достатньо. Спершу може здатися, що це суто особиста проблема — питання дисципліни, мотивації чи самоконтролю. Але якщо такі самі труднощі мають мільйони людей у різних країнах, то причина, ймовірно, не тільки в окремій людині. Схоже, ми існуємо в середовищі, яке системно змагається за нашу увагу.
Сучасний студент фактично живе між двома логіками. З одного боку — освіта, яка потребує зосередженості, часу й послідовної праці. З іншого — цифрові платформи, що працюють на швидких емоціях, миттєвому задоволенні та нескінченному потоці нового контенту. Поки університет пропонує прочитати сто сторінок тексту, алгоритми за той самий час підсовують сотню відео.
При цьому соціальні мережі та інтернет загалом мають і беззаперечні переваги. Саме там можна знайти наукові статті, освітні відео, онлайн-курси, професійні спільноти. Знання ще ніколи не були такими доступними. Студент із невеликого міста сьогодні може слухати лекції провідних університетів світу, опановувати іноземні мови й здобувати нові навички без значних фінансових витрат. Однак між доступом до інформації та доступом до знання є принципова різниця. Інформація стає знанням лише тоді, коли її осмислюють, аналізують і поєднують із попереднім досвідом. А для цього потрібен час — саме те, чого нам дедалі частіше не вистачає.
Науковці вже неодноразово звертали увагу на те, як цифрове середовище впливає на здатність концентруватися. Багатозадачність, яку часто вважають корисною навичкою, насправді нерідко є ілюзією. Мозок не виконує кілька складних процесів одночасно, а лише дуже швидко перемикається між ними. Кожне таке перемикання потребує додаткових ресурсів і погіршує якість роботи. Саме тому студент, який водночас слухає лекцію, відповідає на повідомлення і читає новини, часто засвоює матеріал гірше, ніж той, хто протягом години займається лише одним завданням. У часи інформаційного надлишку головним дефіцитом стає саме увага.
Втім, перекладати всю відповідальність лише на молодь було б несправедливо. Освітня система теж має змінюватися відповідно до нових умов. Частина лекцій досі побудована на механічній передачі інформації: викладач говорить, а студенти записують. Але коли будь-який факт можна знайти в мережі за кілька секунд, університет уже не може зводити свою роль до переказу підручника. Його завдання сьогодні — вчити критично мислити, перевіряти джерела, аналізувати інформацію і формувати власну позицію. Інакше кажучи, університет не повинен змагатися з пошуковою системою в швидкості, а має давати те, чого алгоритми не здатні забезпечити повною мірою: осмислення.
Важливим є також досвід інших країн. У багатьох університетах світу дедалі активніше використовують інтерактивні формати навчання: дискусії, роботу над проєктами, аналіз реальних кейсів. Такий підхід допомагає краще втримувати увагу студентів і показує, навіщо знання потрібні на практиці. Коли людина бачить зв’язок між теорією та реальним життям, її мотивація до навчання посилюється.
Але навіть найкращі зміни не дадуть результату без особистої відповідальності. Можна скільки завгодно критикувати алгоритми, соціальні мережі або застарілі освітні підходи, та зрештою кожен із нас щодня робить вибір. Відкрити підручник чи ще одне коротке відео. Прочитати статтю до кінця чи зупинитися на заголовку. Працювати зосереджено чи дозволити сповіщенням розпоряджатися нашим часом.
Можливо, найбільша небезпека полягає навіть не в тому, що ми проводимо в телефонах багато часу. Набагато серйозніше те, що ми звикаємо до поверхневого способу сприймати світ. Ми дедалі частіше реагуємо миттєво, але не замислюємося. Споживаємо інформацію, але не аналізуємо її. А освіта завжди вимагала зусиль. Жоден алгоритм не замінить годин, проведених із книжкою, у дискусії або в самостійному пошуку відповіді на складне питання. Саме в таких зусиллях формується не тільки професіонал, а й особистість.
Отже, проблема сучасної освіти не в самому існуванні соціальних мереж. Проблема в тому, що ми дедалі частіше дозволяємо їм вирішувати, на що саме спрямовувати нашу увагу. А увага — це не просто ресурс, а наше життя, поділене на хвилини.
Того дня, коли я закрив стрічку після сорока хвилин безцільного перегляду, я все ж повернувся до книги, яку відклав. Мені вдалося прочитати лише двадцять сторінок. Це забрало менше часу, ніж скролінг. Проте через кілька тижнів я пам’ятав зміст цих сторінок значно краще, ніж сотні відео. Саме тому сьогодні варто боротися не за швидший інтернет і не за нові алгоритми рекомендацій. Варто боротися за власну увагу. Бо той, хто володіє нашою увагою, зрештою володіє і нашим майбутнім.
В Україні змінять підхід до оплати студентів-практикантів
Ухвалення нового закону “Про професійну освіту” передбачає запровадження трудових договорів для студентів, які проходять виробничу практику. Згідно з планами, студенти, які беруть участь у практичних заняттях у професійних училищах, зможуть отримувати оплату безпосередньо від роботодавців, а не через коледж. Нова система розглядає практикантів як повноцінних суб’єктів права з чітко визначеними трудовими обов’язками. Студентський трудовий договір – це юридичний документ, який укладається безпосередньо між студентом та роботодавцем під час виробничої практики або дуального навчання. Зміни передбачають, що гроші за виконану роботу студент отримуватиме особисто, а не через бухгалтерію навчального закладу. Ця система дозволяє офіційно поєднувати навчання та виконання конкретних трудових функцій на реальному виробництві. Раніше система практики часто мала певні недоліки, пов’язані з відсутністю стимулів для роботодавців та недостатню мотивацію студентів. Нова нормативна база має сприяти більш ефективному використанню практичних знань та досвіду студентів.
Студентський Омбудсман на Рівненщині: Новий Інструмент для Захисту Прав Молодих Нащадків
На Рівненщині розробляють механізм підтримки та захисту прав студентів. У рамках цього проєкту створюється посада студентського омбудсмена – молодої людини, яка стане довіреною особою для студентської молоді.
Перша зустріч, присвячена впровадженню інституту студентського омбудсмена, відбулася в Центрі захисту прав дитини. Участь у обговоренні взяли Представник Уповноваженого ВРУ з прав людини в Рівненській області Олександр Корнійчук, заступник голови Молодіжної ради при Рівненській обласній державній адміністрації Олександр Ліфас та секретар Молодіжної ради Дмитро Шевченко.
На Рівненщині діють сім навчальних закладів вищої освіти, де планується створити студентські омбудсманські офіси. Ці особи будуть надавати підтримку та допомогу студентам у захисті їхніх прав та інтересів.
Ініціатива реалізується на основі успіху проєкту «Шкільний омбудсман», який вже діє в 85 школах Рівненщини за підтримки Омбудсмена Дмитра Лубінца. Мета проєкту – створити комфортні умови для дітей, щоб вони знали свої права та мали можливість їх захищати.
Створення студентського омбудсмена є наступним кроком у розвитку правозахисної культури серед молоді Рівненщини, спрямованим на забезпечення справедливого ставлення до студентів та сприяння їхньому розвитку.
Студентський спорт: Нові всеукраїнські ліги відкривають реєстрацію
В Україні стартує масштабний проект – Всеукраїнські студентські ліги, спрямовані на розвиток спортивних змагань серед студентів. З 1 січня університети з Рівненщини зможуть офіційно зареєструвати свої команди.
Основні особливості ліг
- Універсальний підхід: Проєкт створений за успішною моделлю шкільних ліг, об’єднуючи мільйони учасників по всій країні.
- Охоплення: Планується залучення закладів вищої освіти з усіх 24 регіонів України та Києва.
- Розширений спектр спорту: Перший сезон ліг охоплює чотири види спорту: футзал, волейбол, баскетбол та черліденг.
Формат змагань
Змагання складаються з декількох етапів:
- Студентський етап: У кожному закладі вищої освіти обираються найсильніші команди, які реєструються на сайті stl.gov.ua.
- Обласні етапи: Змагання між командами різних регіонів.
- Міжобласні етапи: Змагання у чотирьох географічних зонах.
- Всеукраїнський етап: 8 найсильніших команд країни визначають чемпіона сезону.
Хто може брати участь?
Участь у змаганнях можуть брати всі студенти денної форми навчання українських закладів вищої освіти (не коледжів чи закладів професійної освіти). Вікових обмежень немає.