Страсний тиждень, також відомий як Страсна седмиця, є останнім і найзначнішим тижнем Великого посту, що передує святу Пасху. У 2026 році він проходитиме з 6 по 11 квітня. Слово “страсний” походить від старослов’янської мови і означає “страждання”. Протягом цього тижня віряни згадують останні дні життя Ісуса Христа: Його таємну вечерю, зраду Юди, несправедливий суд, хресні муки та поховання. Кожен день цього тижня називається Великим. Великий понеділок, що випадає на 6 квітня, присвячений старозавітному патріарху Йосипу, якого його брати продали в рабство через заздрість, а також євангельській притчі про безплідну смоківницю, яку Христос прокляв за відсутність плодів. Це нагадування про те, що віра без добрих справ є мертвою. У цей день традиційно починається генеральне прибирання: миють вікна, перуть штори та наводять лад у дворі. Заборонено сваритися, ображати інших і лихословити. Великий вівторок, 7 квітня, присвячений бесідам Ісуса з учнями в Єрусалимському храмі та Його притчам про десять дів і таланти. Церква закликає замислитися над тим, як ми використовуємо даровані Богом здібності. Продовжуються господарські справи, готують святковий одяг до неділі, завершують дрібний ремонт і прасування. Не можна відмовляти в милостині тим, хто цього потребує. Велика середа, 8 квітня, є днем глибокої скорботи. Згадується зрада Юди Іскаріота, який за тридцять срібняків видав Спасителя первосвященникам, а також грішниця, що омила сльозами ноги Христа і витерла їх своїм волоссям. Завершується прибирання житла. Господині вибирають найкращі яйця для писанок і закуповують продукти для великоднього кошика. Оскільки цей день пов’язаний зі зрадою, не можна шити, в’язати чи займатися рукоділлям. Великий (Чистий) четвер, 9 квітня, є одним з найбільш насичених традиціями днів. Згадується Таємна вечеря, під час якої Христос омив ноги своїм учням і встановив таїнство Євхаристії. Традиційно потрібно вмитися або скупатися до сходу сонця, щоб “змити гріхи та хвороби”. У цей день господині починають пекти перші паски та фарбувати крашанки. Після Чистого четверга до Великодня заборонено прибирати в домі, щоб “не засипати сміттям очі Христу”. Страсна п’ятниця, 10 квітня, є найскорботнішим днем церковного року. Згадується розп’яття Христа на Голгофі та Його смерть. У храмах проводиться обряд винесення Плащаниці, полотна з зображенням Христа у труні. Цей день проходить у тиші та молитві. До винесення Плащаниці, зазвичай в 15:00-16:00, віряни дотримуються суворого посту — нічого не їдять. Заборонено будь-яку важку фізичну працю, шиття, прання та веселощі. Кажуть: “Хто в Страсну п’ятницю сміється, той цілий рік плакатиме”. Велика субота, 11 квітня, є днем спокою та очікування дива. Згадується перебування Христа у гробі та Його зішестя в пекло для визволення праведників. Завершуються приготування святкових страв. Це другий день, коли дозволено випікати паски, якщо не встигли в четвер. Увечері віряни збираються в храмах на святкове богослужіння. Не можна розговлятися до настання Великодня, а також лаятися та позичати гроші.
Позначка: Страсний тиждень
Великий Піст 2026: Як Дотримуватися та Значення
Великий піст – це період перед Пасхою, коли християни молитовно проживають та поминають найважчий період буття Ісуса Христа перед розп’яттям. Обмеження в їжі, поведінці, розвагах та думках – намагання вірян наслідувати Христа та святих, спосіб духовно наблизитися до Бога. Коли починається Великий піст 2026 та скільки триватиме Великодній піст 2026 починається 23 лютого та завершується 11 квітня. Період від початку Великого посту до Входу Господнього в Єрусалим (Вербної неділі, 5 квітня) називають Чотиридесятницею. Він пов’язаний із наслідуванням сорока днів посту та молитви Ісуса Христа в пустелі. Цей період завжди триває близько 40 днів, залежно від обчислення дати Пасхи – цьогоріч випало 41. Кожен із шести тижнів Чотиридесятниці в Місяцеслові (перелік днів пам’яті святих і кола церковних свят) називається за порядковим номером. Завершується Неділями пам’ятування: 1 березня — Торжество Православ’я; 8 березня — Святителя Григорія Палами; 15 березня — Хрестопоклонна неділя; 22 березня — Преподобного Іоана Ліствичника; 29 березня — Преподобної Марії Єгипетської; 5 квітня — пальмова, вербна. Три суботи Великого посту є поминальними (друга, третя і четверта). Далі, після Вербної неділі наступає Страсний тиждень (з 6 по 11 квітня), час особливо суворого посту та ревних молитов, коли християни літургійно проживають муки розіп’ятого Христа, смерть та погребіння. Завершується піст на Великдень, після святкового богослужіння та освячення паски. Цьогоріч християни східного та західного обряду розговлятимуться (почнуть вживати не пісну їжу) разом, вранці 12 квітня. Як правильно постити у Великий піст Церква так визначає, що можна їсти у Великий піст: помірну кількість простої скромної їжі, звичної для нашої культури та місцевості. Перед тим, як почати піст варто попросити благословення на це у свого священника. Правила посту в православних і греко-католицьких вірян дещо відрізняються. У греко-католиків, що можна їсти у великий піст чітко визначають канони партикулярного права. У перший день Великого посту (23 лютого) і Страсну п’ятницю (10 квітня) слід утриматися від вживання яєць, м’ясних і молочних продуктів; у перший тиждень Великоднього посту (триває з 23 лютого по 1 березня), під час Страсного тижня (період з 6 по 11 квітня) та у понеділок, середу та п’ятницю інших тижнів посту не можна вживати м’яса; решта днів дозволено всі види їжі. Крім того, греко-католицька церква чітко визначає тих, хто звільнений від обов’язку тримати піст: діти до 14 років; люди похилого віку після 60 років; важкохворі; вагітні; матері, які годують грудьми; ті, що подорожують, якщо час подорожі перевищує вісім годин; ті, що важко працюють; ті, що харчуються зі столу інших; люди, котрі живуть із милостині. У православних християн церковний устав повністю виключає з раціону під час Великого посту молочні продукти, м’ясо та яйця. Риба дозволена на Благовіщення (25 березня) та на Вербну неділю (5 квітня). Існують також певні дні, коли церква радить утриматися від їжі, не використовувати у приготуванні страв олію, їсти лише хліб та пити воду. Однак, у Свято-Преображенському соборі в Києві зазначають, у православній церкві вже багато років існує лише монастирський устав, який передусім стосується ченців. Щодо парафіяльної практики, вірянам радять брати обмеження, які будуть досить відчутними, але не зашкодять здоров’ю. Діти можуть не дотримуватися посту або постити частково з батьками (наприклад, вдома їсти пісне, а в школі — те, що пропонують в меню). Церква радить батькам зосередитися на поясненні дітям суті Великого посту, власним прикладом показувати, як слід поводитися в цей період. Що не можна робити під час великого посту Пісні страви у Великий піст не мають такого великого значення як поведінка та думки. Протягом усього Великого посту християни мають не брати участь в гучних забавах, весіллях, співах, танцях, надмірних розвагах та інших веселощах. Особливу увагу слід приділити стосункам з ближніми: не можна ображатися, гніватися, сваритися, лихословити. Церква не дозволяє цього і у звичайні дні, однак у піст радить зосередитися на викоріненні таких почуттів. Під час посту важливо утримуватися від конфліктів, не бажати нікому зла, більше молитися та виявляти милосердя до ближніх. Що не можна їсти у піст В цей період зі свого раціону віряни виключають мʼясні та молочні продукти, а також будь-яку їжу тваринного походження: м’ясо та м’ясні вироби ковбаси, паштети молоко та молочні продукти сир, масло, сметана яйця випічка з додаванням молока або яєць. Основу пісного раціону становлять рослинні продукти. Традиційно у піст обмежують алкоголь і намагаються уникати надмірностей у їжі. У деякі дні дозволяється також риба та морепродукти. Однак на вихідні, а також у дні великих свят, які збігаються з Великим постом, дозволяється додати до раціону вино Що можна їсти у піст Овочі та зелень Картопля, морква, буряк, капуста, цибуля, огірки, помідори, кабачки, гарбуз, листя салату та інші овочі. Їх можна варити, тушкувати, запікати або їсти сирими. Фрукти та ягоди Без обмеження можна вживати яблука, груші, банани, цитрусові, сухофрукти, сезонні ягоди тощо. Крупи та бобові Основне джерело білка у піст — це бобові, як от — квасоля, горох, сочевиця, нут. Крупи — гречка, рис, пшоно, перловка, вівсянка тощо — відповідають за відчуття ситості. Хліб і випічка Дозволені хліб та різна випічка, але без додавання молока, яєць і масла. Горіхи та насіння Волоські горіхи, мигдаль, соняшникове та гарбузове насіння — це хороше джерело корисних жирів. Олія Соняшникова, оливкова та інші олії дозволені в більшість днів посту. Однак в деякі суворі дні її вживання обмежують. Гриби Різні види грибів можуть стати чудовою заміною м’ясу — їх можна смажити, тушкувати, додавати до супі.