Страсний тиждень, також відомий як Страсна седмиця, є останнім і найзначнішим тижнем Великого посту, що передує святу Пасху. У 2026 році він проходитиме з 6 по 11 квітня. Слово “страсний” походить від старослов’янської мови і означає “страждання”. Протягом цього тижня віряни згадують останні дні життя Ісуса Христа: Його таємну вечерю, зраду Юди, несправедливий суд, хресні муки та поховання. Кожен день цього тижня називається Великим. Великий понеділок, що випадає на 6 квітня, присвячений старозавітному патріарху Йосипу, якого його брати продали в рабство через заздрість, а також євангельській притчі про безплідну смоківницю, яку Христос прокляв за відсутність плодів. Це нагадування про те, що віра без добрих справ є мертвою. У цей день традиційно починається генеральне прибирання: миють вікна, перуть штори та наводять лад у дворі. Заборонено сваритися, ображати інших і лихословити. Великий вівторок, 7 квітня, присвячений бесідам Ісуса з учнями в Єрусалимському храмі та Його притчам про десять дів і таланти. Церква закликає замислитися над тим, як ми використовуємо даровані Богом здібності. Продовжуються господарські справи, готують святковий одяг до неділі, завершують дрібний ремонт і прасування. Не можна відмовляти в милостині тим, хто цього потребує. Велика середа, 8 квітня, є днем глибокої скорботи. Згадується зрада Юди Іскаріота, який за тридцять срібняків видав Спасителя первосвященникам, а також грішниця, що омила сльозами ноги Христа і витерла їх своїм волоссям. Завершується прибирання житла. Господині вибирають найкращі яйця для писанок і закуповують продукти для великоднього кошика. Оскільки цей день пов’язаний зі зрадою, не можна шити, в’язати чи займатися рукоділлям. Великий (Чистий) четвер, 9 квітня, є одним з найбільш насичених традиціями днів. Згадується Таємна вечеря, під час якої Христос омив ноги своїм учням і встановив таїнство Євхаристії. Традиційно потрібно вмитися або скупатися до сходу сонця, щоб “змити гріхи та хвороби”. У цей день господині починають пекти перші паски та фарбувати крашанки. Після Чистого четверга до Великодня заборонено прибирати в домі, щоб “не засипати сміттям очі Христу”. Страсна п’ятниця, 10 квітня, є найскорботнішим днем церковного року. Згадується розп’яття Христа на Голгофі та Його смерть. У храмах проводиться обряд винесення Плащаниці, полотна з зображенням Христа у труні. Цей день проходить у тиші та молитві. До винесення Плащаниці, зазвичай в 15:00-16:00, віряни дотримуються суворого посту — нічого не їдять. Заборонено будь-яку важку фізичну працю, шиття, прання та веселощі. Кажуть: “Хто в Страсну п’ятницю сміється, той цілий рік плакатиме”. Велика субота, 11 квітня, є днем спокою та очікування дива. Згадується перебування Христа у гробі та Його зішестя в пекло для визволення праведників. Завершуються приготування святкових страв. Це другий день, коли дозволено випікати паски, якщо не встигли в четвер. Увечері віряни збираються в храмах на святкове богослужіння. Не можна розговлятися до настання Великодня, а також лаятися та позичати гроші.
Позначка: Піст
Другий Святвечір: Традиції та Звичаї Водохреща
5 грудня християни відзначають Надвечір’я Богоявлення – день, що передує святу Водохреща. У народі його часто називають Хрещенським Святвечором або Голодною кутею. Цей день, хоч і урочистий, не є часом для веселощів.
У храмах проводяться особливі служби, подібні до тих, що відбуваються перед Різдвом та у Велику суботу. Після літургії відбувається освячення води, яке символізує подію, коли Христос освятив води усього світу, занурившись у них. З XI-XII століття освячення води проводиться двічі – напередодні Водохреща та безпосередньо у саме свято. Освячена вода має однукову силу.
Водохресний святвечір – важливий день в українському народному календарі. Він повязаний з обрядами освячення води, яка вважається цілющою. Основним обрядом є благословення води, яке проводять у храмах, на берегах водойм або водосховищ. Люди відвідують церкву, щоб освятіть воду, вірячи, що вона має силу витісняти лихі сили та зцілювати.
У цей день прийнято одноденний піст. Дорослі піли кутю та інші пісні страви. ‘Бідна кутя’ – одна з традиційних страв на Хрещенський Святвечір, що символізує піст і очищення.
У народі вірили, що другий Святвечір – це день, коли по землі блукає погань. Тому існує ряд традицій, які рекомендується дотримуватись у Водохресний святвечір: обмитися водою, спробувати ‘голодну’ кутю, звернутися молитвою до Бога, дотримуватися посту та почати трапезу після появи зірок на небі, допомогти нужденним та займатися добрими справами.
Не можна прибирати та прати речі, оскільки вода вважається священною; займатися важкою фізичною працею; брати та позичати речі, особливо гроші; впускати незнайомців до оселі; утримуватися від конфліктів, образ та негативних бажань. Важливо дотримуватися одноденного посту, уникати їжі тваринного походження та шумних заходів.
Народні прикмети: Якщо сніг падає, а вітру немає, то літо буде багатим на зернові та овочі; турботлива поведінка курей віщує сильну хуртовину; багато снігу та сильний вітер, липень буде холодним і вологим; зоряне небо обіцяє багатий урожай пшениці й гороху, а якщо зірок не видно – грибів не буде. Погода цього дня вказує на те, якою буде Масляна. У народі вважалося, що напередодні Водохреща сніг має цілющі властивості.