Позначка: полігон

ДБР з’ясовує причини детонації боєприпасів на полігоні у Хмельницькому

На військовому полігоні у Хмельницькому працівники ДБР провели першочергові слідчі дії після неконтрольованої детонації боєприпасів. У пресслужбі ДБР повідомили, що слідство розглядає дві основні версії: порушення під час перевезення і розвантаження боєприпасів або диверсію.

Інцидент на військовому обʼєкті на околиці Хмельницького стався 31 липня 2026 року близько 11:55. Детонація тривала майже до кінця дня. Станом на 3 серпня 2026 року п’ятеро військовослужбовців вважаються зниклими безвісти. За попередніми даними, у момент події вони розвантажували боєприпаси на складі військової частини.

Одна з версій, яку перевіряють слідчі, стосується можливого порушення правил під час перевезення або розвантаження боєприпасів. За цією версією, саме це могло призвести до першого вибуху та подальшої детонації. Окремо також перевіряють версію диверсійних дій, спрямованих на знищення озброєння.

Під час пошукових робіт були виявлені фрагменти тіл. Їх передали на судово-медичні та молекулярно-генетичні експертизи, які мають встановити особи загиблих. Також призначено інші необхідні експертизи.

Унаслідок вибухів травми різного ступеня тяжкості отримали восьмеро військовослужбовців. Загрози їхньому життю немає. Даних про травмованих цивільних не надходило.

Слідчі вже допитали командування, військовослужбовців частини та потерпілих. Крім того, вилучено документацію, пов’язану зі зберіганням, перевезенням і розвантаженням боєприпасів. Після завершення детонації було проведено попередній огляд місця події.

Працівники ДСНС і надалі розміновують територію за межами військового об’єкта. Для подальшої роботи безпосередньо на полігоні планують створити спеціальну комісію. Також триває фіксація пошкоджень житлових будинків та іншого майна поблизу військового об’єкта.

Попередньо подію кваліфікували як порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, яке спричинило тілесні ушкодження кільком особам (ч. 2 ст. 414 КК України). Досудове розслідування триває, а кримінальне провадження перебуває на особистому контролі керівництва ДБР.

Вирок на Рівненщині у справі про загибель солдата під час навчань

Костопільський районний суд Рівненської області виніс вирок у справі про загибель солдата під час навчань на полігоні. Про це стало відомо з матеріалів справи.

Як встановив суд, у ніч на 27 жовтня 2023 року на території загальновійськового полігону солдат загинув внаслідок пострілу з автомата АК-74. Військовослужбовці проживали у бліндажі, де, за даними матеріалів справи, напередодні вживали алкогольні напої.

Суд встановив, що конфлікт виник через побутову сварку між загиблим та іншим солдатом. У суперечку втрутився обвинувачений, старший сержант, який мав при собі закріплену зброю. За його словами, він хотів лише налякати товаришів, оскільки був переконаний, що у магазині перебуває холостий набій. Однак постріл став летальним.

Сторона обвинувачення наполягала на кваліфікації за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне вбивство. На думку обвинувачення, військовий усвідомлював небезпеку своїх дій та бажав настання наслідків.

Водночас експертизи підтвердили, що між обвинуваченим і загиблим конфлікту не було. Також вони спростували покази свідка про нібито фізичне насильство перед пострілом. Уламки пластику, знайдені на місці події, довели, що перший заряд був холостим.

Суд прийняв аргументи захисту про те, що обвинувачений не знав про наявність бойового набою у зброї, а отже, прямий умисел на вбивство був відсутній. У вироку також наголошено, що постріл не був прицільним, а мотивом було припинення конфлікту, а не позбавлення життя.

У підсумку суд кваліфікував дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 119 КК України — вбивство через необережність. Костопільський районний суд визнав його винним і призначив покарання у вигляді 3 років і 7 місяців позбавлення волі.

Потерпілі, які втратили батька, подали цивільні позови про відшкодування моральної шкоди на суму 500 000 грн кожен. Суд задовольнив ці вимоги частково та визначив компенсацію по 275 000 грн кожному. З урахуванням уже сплачених 109 000 грн обвинувачений має виплатити ще по 166 000 грн кожному позивачу.

Окрім цього, з підсудного стягнуто 135 355 грн процесуальних витрат на залучення експертів.