Коли настає осіння пора, шкідники починають активно шукати прихисток на зиму, намагаючись пробратися до приватних садиб і господарських будівель. Уберегти житло та зібраний урожай без застосування хімічних препаратів чи пасток допоможе вирощування певних культур на подвір’ї та ділянці. Специфічний природний аромат цих представників флори чудово відлякує не лише мишей, а й щурів. Першою такою рослиною є коріандр. Його рекомендується розміщувати біля будівельного фундаменту, поміж грядками з овочами, а також поруч із насадженнями полуниці. Ця пряна зелень, відома також як кінза, не потребує складного догляду, відлякує гризунів своїм насиченим запахом і водночас доповнює повсякденне меню. Важливо лише забезпечити помірний і регулярний полив, аби листя залишалося соковитим. Другим ефективним засобом є полин гіркий. Його висаджують вздовж меж ділянки чи огорожі, уникаючи занадто близького сусідства з овочами, щоб не гальмувати їхній розвиток. Окрім того, зрізані гілки цієї трави раскладають у сховищах чи коморах поруч із картоплею, а також застосовують для захисту винограду під час зимівлі від пошкоджень гризунами. Третім варіантом є помідорне бадилля. З настанням осені подрібнені стебла томатів розміщують навколо молодих дерев і кущів, аби вберегти їхню кору від мишачих зубожінь. Одночасно цей матеріал слугує мульчею для грядок. З приходом весни залишки бадилля під час перекопування землі перегнивають і стають чудовим органічним добривом.
Позначка: город
Що варто зробити на городі, в саду й квітнику до завершення серпня
Кінець серпня на дачі — особливий період. Літо поступово відступає, ночі стають помітно прохолоднішими, а спекотні дні змінює перша ранкова роса. Для садівників і городників це час подвійної роботи: триває збирання щедрого врожаю томатів, перців та ягід, але водночас уже потрібно закладати основу для наступного року. Щоб упорядкувати всі справи й без зайвого стресу підготувати ділянку до осені, варто звернути увагу на найважливіші роботи останніх тижнів серпня.
Овочевий город
У серпні город дає максимум урожаю, але потребує особливої уваги через ризик появи хвороб, насамперед фітофтори, на тлі різких перепадів температур. Завершуйте збирання коренеплодів пізніх сортів, регулярно зривайте стиглі помідори, кабачки та огірки, щоб стимулювати утворення нових зав’язей.
Азотні добрива в цей період потрібно повністю виключити. Рослинам зараз потрібні лише фосфор і калій, які допомагають зміцнити кореневу систему та сприяють визріванню плодів.
Через вологі й холодні ночі томати та картопля стають особливо вразливими. Проведіть профілактичну обробку безпечними біопрепаратами, приберіть нижнє листя, що торкається землі, і не поливайте рослини зверху по листю.
Серпень також підходить для того, щоб звільнені після ранніх культур грядки не залишалися порожніми. Посійте швидкі культури: шпинат, кріп, салат, руколу, кінзу та ранню редиску. Вони ще встигнуть дати соковитий урожай до настання стійких холодів.
Окремо варто намітити ділянки, де восени висаджуватимете озиму цибулю та часник. Землю там краще заздалегідь перекопати й дати їй осісти.
Плодовий сад
У серпні плодові дерева працюють на межі можливостей: одночасно наливають плоди й формують бруньки врожаю на наступний рік. Через рясний урожай яблук і груш гілки часто не витримують навантаження. Щоб уберегти дерева, обов’язково встановіть міцні підпілки або розтяжки.
Не менш важливо регулярно прибирати падалицю. Опалі плоди, що гниють під деревами, створюють сприятливе середовище для розмноження шкідників і грибкових захворювань, зокрема плодової гнилі.
Ранні сорти яблунь і груш уже завершили плодоношення. Після збору врожаю їм потрібні рясний вологозарядовий полив і підживлення фосфорно-калійними сумішами для відновлення сил.
Ягідні кущі після плодоношення теж потребують догляду. Вирізайте старі, потемнілі та сухі гілки, які вже не дадуть ягід наступного року, а також проріджуйте молоду пороссь, щоб кущ отримував якомога більше сонця.
Квітник
У серпні квіти ще тішать яскравими барвами, але роботи у квітнику не меншає. Якщо вирощуєте улюблені сортові однорічники чи дворічники, зокрема чорнобривці, айстри та настурцію, встигніть зібрати сухе визріле насіння в суху сонячну погоду.
Регулярно видаляйте зів’ялі квіти, наприклад у троянд чи жоржин. Це допоможе рослинам не витрачати сили на утворення насіння й довше продовжувати цвітіння.
Кінець серпня — вдалий час для викопування, поділу та пересадки розлогих багаторічників: півоній, ірисів, флоксів, хост. До холодів вони встигнуть добре вкоренитися на новому місці.
Також уже можна починати замовляти або готувати цибулини тюльпанів, нарцисів, гіацинтів та крокусів для висадки у вересні-жовтні.
Ґрунт і компост
Щойно після картоплі, цибулі чи ранньої капусти звільняється грядка, її варто засіяти сидератами: гірчицею, фацелією, озимою житом або вікою. Вони допоможуть оздоровити ґрунт, поповнять запас азоту та захистять землю від вимивання дощами.
Усі рослинні залишки після збирання врожаю, окрім хворих екземплярів, можна відправляти в компостну купу. Перешаровуйте їх скошеною травою та періодично зволожуйте.
Останні тижні серпня — це період приємної робочої рутини. Якщо приділити городу та саду хоча б кілька годин на вихідних, зусилля обов’язково окупляться порядком на ділянці, затишком і чудовими врожаями в майбутньому.
Баштан на городі в Тайкурах: як на Рівненщині вирощують кавуни та дині для родини
Ще кілька років тому на Рівненщині великий і солодкий кавун здавався майже недосяжним. Однак тепер місцеві фермери все частіше демонструють протилежне. У селі Тайкури на звичайному присадибному городі достигають десятки кавунів і динь, які господар вирощує не для продажу, а лише для своєї родини. Усміхаючись, він каже, що вони, можливо, навіть будуть смачніші, ніж херсонські.
На городі в Тайкурах кавуни вже наливаються соком. Один плід навіть не дочекався збору врожаю, адже достиг настільки, що тріснув просто на грядці. За словами господаря, баштанні культури він почав висаджувати кілька років тому. Відтоді це заняття стало сімейною традицією.
Фермер Олександр Поліщук розповідає, що кавунами вони займаються вже давно. Каже, спробували вирощувати — і все вийшло. На його думку, погода стала ближчою до південних умов, тому й наважилися посадити баштанні. Втім, не щороку результат був однаковим. Останні два роки ситуація різнилася: торік кавунчики були дуже маленькі, бо було холодно, а ця культура холоду боїться.
Цьогоріч, говорить господар, погода сприяла росту кавунів і динь. Але без постійного догляду не обходиться. Олександр Поліщук каже, що не має крапильного поливу, тому воду доводиться возити самостійно. Для цього використовують трактор і ковш приблизно на літрів сімсот, набирають воду, привозять на город і відрами підливають під кожний корч по відру через днів три.
На грядці фермер вирощує декілька сортів кавунів. Серед них, за його словами, є білий, який називають мармуровий, а ще його називають черсон грей — саме так, каже, написано на упаковці з насінням. Також є талісман. Господар додає, що точно не пам’ятає, чи тут 4 сорти, але зазначає, що талісман — це великі круглі кавуни, а ще при кінці є жовті.
На полі висаджено 120 саджанців кавунів. Із них, як розповідає фермер, пропало близько шести, бо багато саджанців повсихало. Попри це, чоловік не опускає рук і каже, що бували роки, коли кавуни виростали більше 10-ти кілограмів.
Окрім кавунів, на грядках ростуть і дині. Частина плодів уже майже готова до збору. Господар говорить, що їм потрібно ще трохи сонця, і тоді можна буде куштувати перший урожай. За словами Олександра Поліщука, щороку вони садять рядочок диньок, і вони теж вкусні. Коли дині дозрівають, то зверху мають бути жовті, тоді вони стають дуже ароматні, насичені і вкусні.
Хоча Рівненщина не вважається традиційним краєм для вирощування баштанних культур, чоловік переконаний: за правильного догляду тут також можна отримати не менш солодкі плоди. Цього літа на городі в Тайкурах достигає баштан, який зовсім скоро стане головним смаколиком на сімейному столі.
Темні плями на помідорах: як розпізнати причину і врятувати врожай
У середині літа, коли кущі томатів уже рясно вкриті зав’яззю, городники нерідко помічають тривожну ознаку: на зелених або вже червоніючих плодах з’являються темні втиснуті плями. Часто перша думка — грибкове захворювання і потреба терміново застосовувати фунгіциди. Але причина не завжди криється в інфекції. Такі плями на помідорах можуть виникати через дві зовсім різні проблеми: вершинну гниль, яка є фізіологічним порушенням, або фітофтороз, небезпечний грибок. Щоб зберегти врожай, важливо точно визначити причину і діяти без зволікань.
Вершинна гниль
Вершинна гниль — це не інфекція, а фізіологічне захворювання, що виникає через дефіцит кальцію або порушення водного режиму в рослині. Найчастіше проблема проявляється у спекотні липкі дні, коли волога з листя випаровується занадто швидко, а коріння не встигає доставляти кальцій до верхніх частин куща.
Як розпізнати
Плями найчастіше з’являються на зелених плодах у нижній частині помідора — на «вершині», протилежній до плодоніжки. Спочатку така пляма має водянистий і темно-зелений вигляд, а згодом темніє, стає сухою, шкірястою, пласкою або трохи втиснутою. Помідори, уражені вершинною гниллю, часто дозрівають передчасно.
Як зупинити та попередити
Поливайте томати регулярно і рівномірно. Різкі переходи від посухи до рясного заливання блокують засвоєння кальцію. Обробіть кущі по листу кальцієвою селітрою або хелатом кальцію — це найшвидший спосіб доставити елемент до плодів. Замульчуйте ґрунт навколо кущів соломою або скошеною травою, щоб земля не перегрівалася і довше утримувала вологу.
Фітофтороз
Якщо плями з’являються не тільки на плодах, а й на листі та стеблах, а сама хвороба швидко розвивається через дощі, рясні роси та прохолодні ночі, йдеться про фітофтору.
Як розпізнати
На листі з’являються бурі плями зі світло-зеленою або білуватою облямівкою. Особливо з нижнього боку листка у вологу погоду можна помітити ледь видимий білий наліт. Стебла темніють і стають коричнево-чорними. На плодах формуються розмиті тверді буро-коричневі плями, які швидко поширюються всередину м’якоті.
Як зупинити та попередити
Негайно зріжте та знищіть всі заражені листочки і плоди: спасіть або закопайте глибоко в землю. Не кидайте їх у компост. Видаліть нижнє листя до першої китиці, щоб кущі краще провітрювалися і швидше висихали після роси. У період активного поширення хвороби застосовуйте біопрепарати, якщо триває збір врожаю, або системні фунгіциди на ранніх етапах зав’язування. Якщо томати ростуть у відкритому ґрунті, у дощові періоди їх бажано накривати навісом з агроволокна чи плівки, а полив проводити тільки під корінь, не допускаючи потрапляння води на листя.
Як відрізнити одне від іншого
Якщо пляма суха, шкіряста, чорна і розташована лише на кінчику зеленого помідора, а листя залишається зеленим і здоровим, це вершинна гниль. У такому разі проблему слід шукати в поливі та кальції. Якщо ж плями бурі, розмиті, з’явилися і на плодах, і на листі або стеблах, а погода сприяє сирості, це фітофтороз. Тут потрібні термінові заходи захисту та видалення уражених частин.
Домашні способи захистити город від слимаків і равликів
Слимаки та равлики здатні за кілька днів серйозно пошкодити город, тому багато городників шукають дієві способи захисту рослин без застосування хімічних препаратів. Один із найпростіших методів — домашня пастка, яку можна зробити буквально за кілька хвилин.
Перш ніж починати боротьбу зі шкідниками, варто зрозуміти, що саме приваблює їх на ділянці. Як зазначає видання Story, слимаки та равлики надають перевагу вологим, прохолодним і затіненим місцям, де є достатньо їжі. Найчастіше вони з’являються там, де рослини поливають надто рясно, на грядках залишаються рослинні рештки, а бур’яни прибирають нерегулярно. Ще однією причиною може бути нестача природних ворогів шкідників — їжаків, жаб або птахів.
Позбутися слимаків допоможе проста пастка зі звичайного молока. Для цього знадобляться скляна банка або пластиковий контейнер і трохи звичайного молока. У ємність потрібно налити кілька сантиметрів молока, а ввечері поставити її в місцях, де шкідників помічають найчастіше. Саме після заходу сонця слимаки й равлики активно вирушають на пошуки їжі. Молоко, яке починає бродити, виділяє запах, що приваблює шкідників. Заповзаючи всередину ємності, вони вже не можуть вибратися через гладкі стінки. Вранці пастку достатньо прибрати, очистити та за потреби повторити процедуру.
Головна перевага цього способу полягає у відсутності хімічних препаратів. Він безпечний для рослин, домашніх тварин і дітей.
Якщо шкідників на городі багато, молочну пастку можна поєднати з іншими народними методами. Подрібнену яєчну шкаралупу розсипають навколо рослин, адже її гострі краї ускладнюють пересування слимаків і равликів. Деревна зола також створює бар’єр, який шкідники долають неохоче, однак після дощу її потрібно насипати повторно. Ще один варіант — кавова гуща, яку розсипають навколо грядок. Вважається, що її запах і кофеїн допомагають відлякувати слимаків.
Популярним рішенням залишаються і пивні пастки. Вони діють за таким самим принципом: запах бродіння приваблює шкідників, після чого вони потрапляють у ємність і вже не можуть вибратися.
Що висадити після озимого часнику: вдалі культури для повторного посіву
Озимий часник зазвичай збирають у другій половині липня. Після цього грядки звільняються, і постає питання: залишити ділянку до весни без посівів чи використати її ще раз. Порожню землю краще не залишати, адже під відкритим сонцем вона швидко пересихає, її структура погіршується, а вільне місце швидко займають бур’яни.
Липень і початок серпня добре підходять для повторних посівів. У цей час день ще довгий, ґрунт зберігає достатньо тепла, а чимало культур встигають сформувати повноцінний урожай до осінніх заморозків. Під час вибору рослин важливо дотримуватися сівозміни. На місці часнику не варто висаджувати представників тієї ж родини — цибулеві, оскільки вони мають однакові потреби в живленні та схильні до спільних хвороб і шкідників.
Найкраще після часнику висівати скоростиглу зелень і салати. Такі грядки зазвичай добре розпушені та чисті від бур’янів. Кріп і петрушка підходять для посіву на зелень і активно ростуть завдяки ранковій прохолоді серпня. Листовий і кочанний салат варто обирати серед сортових видів, стійких до стрілкування, — вони швидко нарощують соковиту масу. Рукола та крес-салат мають дуже короткий вегетаційний період — всього 3–4 тижні, тому до похолодання можна зібрати кілька врожаїв. Шпинат і мангольд також добре ростуть за умов скорочення світлового дня та дають ніжне вітамінне листя.
Для літнього посіву добре підходять і деякі коренеплоди. У прохолодні вересневі ночі вони зав’язуються значно краще, ніж у червневу спеку. Редиска, посіяна наприкінці липня або на початку серпня, не піде в стрілку та виросте соковитою, м’якою і без гіркоти. Дайкон і редька — чорна або зелена — найкраще висівати в середині та наприкінці липня. Вони встигають сформувати коренеплоди, що ідеально підходять для зимового зберігання. Ранні сорти столового буряка, посіяні влітку, дадуть невеликі, але дуже солодкі й ніжні коренеплоди, придатні для осінніх борчів та зберігання.
Після часнику можна вирощувати й овочі для осіннього столу. Пекінська капуста, посіяна в липні, минає літню спеку та напад хрестоцвітих блішок, а восени формує щільні й ніжні качани. Огірки ранніх або ультраскоростиглих партенокарпічних сортів також використовують для літнього посіву. Деякі городники висівають їх наприкінці червня — на початку липня. У такому разі до кінця серпня можна отримати молоді, здорові кущі, які плодоносять до перших холодів.
Якщо наприкінці сезону немає планів на активне вирощування овочів, звільнену грядку доцільно засіяти сидератами. Часник завдяки своїм фітонцидам має властивість дезінфікувати ґрунт, однак земля все одно потребує відновлення родючості. Гірчиця біла швидко нарощує зелену масу, розпушує ґрунт і допомагає боротися з патогенними грибками та дротяником. Фацелія є універсальним сидератом: вона швидко росте, оздоровлює землю, а її красиві квіти приваблюють комах-корисних запилювачів. Овес або ячмінь добре структурують ґрунт і насичують його органікою. Бобові — горох і віка — збагачують землю природним азотом, який потрібен для наступних посадок. Сидерати скошують і закладають у ґрунт приблизно за 2–3 тижні до настання стійких холодів, формуючи потужну поживну базу для майбутніх врожаїв.
Перед новими посівами грядку після часнику потрібно правильно підготувати. Спочатку слід ретельно прибрати донця часнику, бур’яни та залишки коренів. Після збирання врожаю й поливів на поверхні може утворитися кірка, тому варто провести легке перекопування або культивацію на невелику глибину. Оскільки часник активно використовував поживні речовини, перед висаджуванням нового посадкового матеріалу доцільно внести трохи компосту або золи, якщо плануєте садити культури, що її люблять.
Як підживити столовий буряк у липні для великого й солодкого врожаю
Липень — один із найважливіших періодів у вирощуванні столового буряка. Саме тепер рослина активно формує коренеплід і особливо потребує збалансованого живлення. Правильне підживлення в цей час допомагає не лише збільшити розмір буряків, а й покращити їхній смак і лежкість під час зимового зберігання.
У липні активний ріст бадилля вже завершується, а всі ресурси рослини спрямовуються на накопичення цукрів і формування щільного, соковитого коренеплоду. Якщо поживних речовин бракує, буряк може вирости дрібним, твердим або почати передчасно грубішати. Тому в цей період важливо обмежити азотні добрива, які стимулюють ріст бадилля на шкоду коренеплоду, і зосередитися на калії та мікроелементах.
Калійні добрива для солодкості
Калій сприяє відтоку поживних речовин із листя до коренеплоду.
Сульфат калію (сірчанокислий калій). Розчиніть 30–40 г добрива на 10 л води. Це один із найкращих варіантів для формування цукристих коренеплодів.
Деревна зола. Це доступне й ефективне джерело калію та мікроелементів. Для настою візьміть 1–2 склянки золи на 10 л води, дайте настоятися добу, а потім полийте під корінь із розрахунку 1 л під рослину.
Бор для запобігання порожнечам
Буряк дуже чутливий до нестачі бору. Якщо цього елемента мало, коренеплід стає «дерев’янистим», а всередині можуть з’являтися порожнечі або темні плями — гниль серцевини. Розчиніть 2–3 г порошку в 10 л води. Найкраще застосовувати позакореневе підживлення, обприскуючи листя ввечері або в похмуру погоду. Так мікроелемент швидше потрапить безпосередньо до тканин рослини.
Натуральне підсолоджування
Багато городників для поліпшення смаку буряка використовують звичайну кухонну сіль. Достатньо 1 столової ложки солі на 10 л води. Таке підживлення робить буряк солодшим. Водночас не варто зловживати цим способом: достатньо одного разу за сезон, адже надлишок солі може засолювати ґрунт.
Головні поради для успіху
Буряк погано переносить пересихання, тому в липні, особливо під час спеки, йому потрібен регулярний полив. Підживлення слід проводити тільки по вологому ґрунту, щоб не «спалити» коріння.
Якщо проріджування ще не зроблено, варто переконатися, що відстань між рослинами становить не менше 10–15 см. Надмірна тіснота заважає отримати великий урожай.
У липні не можна вносити гній або інші свіжі азотні добрива. Це може призвести до накопичення нітратів і розтріскування коренеплодів.
Під час підживлення розчини, окрім борної кислоти, потрібно лити безпосередньо під корінь у неглибокі борозенки навколо рослин, намагаючись не потрапляти на листя. Після внесення добрив ґрунт бажано злегка розпушити.
Дотримання цих простих рекомендацій допоможе зібрати врожай великих, солодких і здорових коренеплодів, які добре зберігатимуться всю зиму.
Як пришвидшити дозрівання помідорів у липні
Липень — це час, коли всі чекають на перші червоні томати. Але буває, що рослини не поспішають, і плоди довго залишаються зеленими. Щоб пришвидшити дозрівання та раніше отримати рясний урожай, варто застосувати перевірені підживлення.
Калійне підживлення
Калій є головним елементом, що відповідає за цукристість і швидке дозрівання плодів. У другій половині літа томатам уже не потрібен азот, адже він лише стимулює ріст зелені. Саме тому варто зосередитися на калії.
Деревний попіл — найдоступніший і один із найпопулярніших засобів. 1 літр попелу потрібно розчинити у 10 літрах води й дати настоятися добу. Поливати під корінь по 0,5–1 літру на кущ.
Сульфат калію, або сірчанокислий калій, — ефективне мінеральне добриво. Для розчину достатньо 1 столової ложки на 10 літрів води. Таке підживлення дає рослині швидкий імпульс для формування червоного кольору.
Йодовий розчин
Йод не тільки пришвидшує дозрівання, а й діє як потужний антисептик, що захищає кущі від фітофтори. Для приготування розчину потрібно 30–40 крапель спиртового розчину йоду на 10 літрів води. Також можна додати 1 літр молочної сироватки — це посилить ефект і створить захисну плівку на листі. Поливати можна під корінь або обприскувати, але ввечері, щоб уникнути опіків.
Екстракт суперфосфату
Якщо томати зовсім не хочуть червоніти, допоможе фосфор, який стимулює розвиток плодів. Для цього 2-3 столові ложки суперфосфату слід залити гарячою водою, дати повністю розчинитися, а потім розвести у 10 літрах води. Таке фосфорне підживлення змусить рослину спрямувати всі сили на дозрівання плодів.
Важливі поради для пришвидшення
Щоб плоди швидше червоніли, за 10–14 днів до збору врожаю потрібно скоротити полив до мінімуму. Рослина відчує небезпеку і почне швидше дозрівати.
Варто прибрати все листя, яке розташоване нижче першого грона, а також те, що затінює китиці. Плоди мають отримувати пряме сонячне світло.
У липні також уже слід прищипнути верхівки всіх плодоносних пагонів. Тоді рослина перестане витрачати сили на нові квіти, які все одно не встигнуть визріти, і перенаправить ресурси на наявні помідори.
Коли збирати озимий часник і як визначити його стиглість
Перед збиранням озимого часнику важливо точно визначити, чи достиг він. Якщо викопати головки надто рано, вони погано зберігатимуться. Якщо ж запізнитися, часник ще в ґрунті почне розпадатися на окремі зубчики, що також погіршить його лежкість.
Універсальної дати для збирання озимого часнику немає. Точні строки залежать від регіону, погодних умов і особливостей літа. Зазвичай урожай збирають у такі періоди: у південних областях — з початку до середини липня; у центральних регіонах — приблизно з 15 по 25 липня; на півночі та заході України — з другої половини липня до початку серпня, особливо якщо літо прохолодне.
Спека в червні та липні пришвидшує дозрівання, тому збирати врожай можна трохи раніше. Якщо ж літо прохолодне й дощове, достигання може затриматися на кілька днів або навіть на тиждень.
Орієнтуватися найкраще не лише на календар, а й на стан рослини. Про те, що озимий часник готовий до збирання, свідчать кілька ознак: нижнє листя повністю пожовкло і висохло; верхнє листя лише починає жовтіти, але ще залишається зеленим; головка вкрита щільними сухими лусками, а зубчики добре сформовані та легко відокремлюються; коріння набуває сіруватого відтінку, а ґрунт біля головки може трохи розтріскуватися.
Найточнішим сигналом вважаються стрілки часнику. Якщо вони повністю випрямилися, а оболонка суцвіття розтріскалася, урожай уже час викопувати.
Із збиранням не слід ані поспішати, ані затягувати. Недозрілий часник зберігається гірше, а перезрілий швидко розпадається на зубчики, через що термін його зберігання скорочується.
Під час збирання варто дотримуватися простих рекомендацій. Обирайте сухий, бажано сонячний день без опадів. За 10–14 днів до викопування припиніть полив, щоб головки добре підсохли. Не висмикуйте часник за листя — краще обережно підкопувати його лопатою або вилами.
Після викопування розкладіть часник під навісом разом із листям і залиште сушитися на кілька днів. Коли він повністю висохне, обріжте бадилля і коріння, а потім закладайте врожай на тривале зберігання.
Як підживити огірки в липні для щедрого врожаю
Липень — час, коли огіркові грядки працюють на максимум. Рослини вже активно плодоносять, тому особливо потребують уваги. Якщо зав’язь починає жовтіти, плоди виростають «гачками», а листя втрачає насичений колір, це сигнал, що огіркам потрібне додаткове підживлення.
У середині літа рослина витрачає багато енергії на формування плодів. Часті поливи вимивають поживні речовини з ґрунту, а висока температура повітря ще більше виснажує кущі. Щоб продовжити плодоношення, важливо зробити акцент на калійних та азотних добривах у правильній пропорції.
Серед перевірених підживлень для липня добре працює зольний настій. Деревна зола є джерелом калію, необхідного для формування соковитих і хрустких плодів. Для приготування потрібно 1 склянку золи залити 10 літрами гарячої води, залишити настоюватися на добу і добре перемішати. Поливати слід під корінь по 0,5–1 літру на одну рослину після основного поливу.
Якщо огірки «завмерли» і не нарощують нові батоги, допоможе дріжджове підживлення. 100 г живих дріжджів або 10 г сухих потрібно розвести у 10 літрах теплої води та додати 2 столові ложки цукру. Розчин має настоятися кілька годин у теплому місці. Використовувати його варто не частіше 1 разу на 2-3 тижні. Після такого підживлення потрібно додати під корінь трохи золи, оскільки дріжджі можуть вимивати кальцій із ґрунту.
Ще один ефективний варіант — трав’яний настій, або «зеленка». Для нього відро або бак потрібно заповнити на 2/3 скошеною травою. Найкраще підійде кропива або бур’яни без насіння. Потім усе заливають водою, додають трохи старого варення чи цукру для бродіння і залишають настоюватися на 5-7 днів. Готовий концентрат розводять водою у пропорції 1:10 та поливають під корінь. Таке підживлення забезпечує рослини азотом і мікроелементами.
Щоб підживлення дало найкращий результат, варто дотримуватися кількох правил. Вносити добрива слід лише у вечірній час або в похмуру погоду, щоб уникнути опіків листя та коріння. На суху землю підживлення вносити не можна: спочатку грядку потрібно полити чистою водою, а вже потім використовувати добрива.
Також важливо регулярно збирати огірки — щодня або через день. Якщо залишити на батогах «переростки», рослина витрачатиме сили на насіння, а не на формування нових зеленців.
Регулярне підживлення допомагає не лише отримати щедрий урожай, а й зробити огірки стійкішими до хвороб, які часто з’являються у другій половині літа.