Озимий часник зазвичай збирають у другій половині липня. Після цього грядки звільняються, і постає питання: залишити ділянку до весни без посівів чи використати її ще раз. Порожню землю краще не залишати, адже під відкритим сонцем вона швидко пересихає, її структура погіршується, а вільне місце швидко займають бур’яни.
Липень і початок серпня добре підходять для повторних посівів. У цей час день ще довгий, ґрунт зберігає достатньо тепла, а чимало культур встигають сформувати повноцінний урожай до осінніх заморозків. Під час вибору рослин важливо дотримуватися сівозміни. На місці часнику не варто висаджувати представників тієї ж родини — цибулеві, оскільки вони мають однакові потреби в живленні та схильні до спільних хвороб і шкідників.
Найкраще після часнику висівати скоростиглу зелень і салати. Такі грядки зазвичай добре розпушені та чисті від бур’янів. Кріп і петрушка підходять для посіву на зелень і активно ростуть завдяки ранковій прохолоді серпня. Листовий і кочанний салат варто обирати серед сортових видів, стійких до стрілкування, — вони швидко нарощують соковиту масу. Рукола та крес-салат мають дуже короткий вегетаційний період — всього 3–4 тижні, тому до похолодання можна зібрати кілька врожаїв. Шпинат і мангольд також добре ростуть за умов скорочення світлового дня та дають ніжне вітамінне листя.
Для літнього посіву добре підходять і деякі коренеплоди. У прохолодні вересневі ночі вони зав’язуються значно краще, ніж у червневу спеку. Редиска, посіяна наприкінці липня або на початку серпня, не піде в стрілку та виросте соковитою, м’якою і без гіркоти. Дайкон і редька — чорна або зелена — найкраще висівати в середині та наприкінці липня. Вони встигають сформувати коренеплоди, що ідеально підходять для зимового зберігання. Ранні сорти столового буряка, посіяні влітку, дадуть невеликі, але дуже солодкі й ніжні коренеплоди, придатні для осінніх борчів та зберігання.
Після часнику можна вирощувати й овочі для осіннього столу. Пекінська капуста, посіяна в липні, минає літню спеку та напад хрестоцвітих блішок, а восени формує щільні й ніжні качани. Огірки ранніх або ультраскоростиглих партенокарпічних сортів також використовують для літнього посіву. Деякі городники висівають їх наприкінці червня — на початку липня. У такому разі до кінця серпня можна отримати молоді, здорові кущі, які плодоносять до перших холодів.
Якщо наприкінці сезону немає планів на активне вирощування овочів, звільнену грядку доцільно засіяти сидератами. Часник завдяки своїм фітонцидам має властивість дезінфікувати ґрунт, однак земля все одно потребує відновлення родючості. Гірчиця біла швидко нарощує зелену масу, розпушує ґрунт і допомагає боротися з патогенними грибками та дротяником. Фацелія є універсальним сидератом: вона швидко росте, оздоровлює землю, а її красиві квіти приваблюють комах-корисних запилювачів. Овес або ячмінь добре структурують ґрунт і насичують його органікою. Бобові — горох і віка — збагачують землю природним азотом, який потрібен для наступних посадок. Сидерати скошують і закладають у ґрунт приблизно за 2–3 тижні до настання стійких холодів, формуючи потужну поживну базу для майбутніх врожаїв.
Перед новими посівами грядку після часнику потрібно правильно підготувати. Спочатку слід ретельно прибрати донця часнику, бур’яни та залишки коренів. Після збирання врожаю й поливів на поверхні може утворитися кірка, тому варто провести легке перекопування або культивацію на невелику глибину. Оскільки часник активно використовував поживні речовини, перед висаджуванням нового посадкового матеріалу доцільно внести трохи компосту або золи, якщо плануєте садити культури, що її люблять.
