Перед збиранням озимого часнику важливо точно визначити, чи достиг він. Якщо викопати головки надто рано, вони погано зберігатимуться. Якщо ж запізнитися, часник ще в ґрунті почне розпадатися на окремі зубчики, що також погіршить його лежкість.
Універсальної дати для збирання озимого часнику немає. Точні строки залежать від регіону, погодних умов і особливостей літа. Зазвичай урожай збирають у такі періоди: у південних областях — з початку до середини липня; у центральних регіонах — приблизно з 15 по 25 липня; на півночі та заході України — з другої половини липня до початку серпня, особливо якщо літо прохолодне.
Спека в червні та липні пришвидшує дозрівання, тому збирати врожай можна трохи раніше. Якщо ж літо прохолодне й дощове, достигання може затриматися на кілька днів або навіть на тиждень.
Орієнтуватися найкраще не лише на календар, а й на стан рослини. Про те, що озимий часник готовий до збирання, свідчать кілька ознак: нижнє листя повністю пожовкло і висохло; верхнє листя лише починає жовтіти, але ще залишається зеленим; головка вкрита щільними сухими лусками, а зубчики добре сформовані та легко відокремлюються; коріння набуває сіруватого відтінку, а ґрунт біля головки може трохи розтріскуватися.
Найточнішим сигналом вважаються стрілки часнику. Якщо вони повністю випрямилися, а оболонка суцвіття розтріскалася, урожай уже час викопувати.
Із збиранням не слід ані поспішати, ані затягувати. Недозрілий часник зберігається гірше, а перезрілий швидко розпадається на зубчики, через що термін його зберігання скорочується.
Під час збирання варто дотримуватися простих рекомендацій. Обирайте сухий, бажано сонячний день без опадів. За 10–14 днів до викопування припиніть полив, щоб головки добре підсохли. Не висмикуйте часник за листя — краще обережно підкопувати його лопатою або вилами.
Після викопування розкладіть часник під навісом разом із листям і залиште сушитися на кілька днів. Коли він повністю висохне, обріжте бадилля і коріння, а потім закладайте врожай на тривале зберігання.