УкраїнаOnline – Сторінка 370

У Рівному відзначили пам’ять загиблих військових із ‘Меморіальним Хрестом’

У Рівному відбулася церемонія вручення почесних військових відзнак «Меморіальний Хрест» родинам загиблих воїнів, які віддали свої життя на найвідважніших ділянках фронту. Вручали нагороди родинам військовослужбовців 5-ї окремої штурмової Київської бригади, які брали участь у боях за Лисичанськ, Сіверськ, Вуглегірську ТЕС, Майорське та Кліщіївку.

До церемонії приїхали родини з Рівненщини та інших областей України. Особливо зворушливими були слова дружин загиблих, які розповідали про своїх чоловіків – відданих патріотів, які віддали життя за Україну.

Антоніна Моргун, дружина загиблого на Донецькому напрямку біля Кліщіївки у 2023 році, поділилася: «Він був дуже самовідданим і налаштований на перемогу. Його пам’ять житиме вічно». Лілія Яременко, дружина загиблого танкіста, який також брав участь в АТО та повномасштабній війні, додала: «Нам його дуже не вистачає».

Зазначимо, що нагороджено понад 15 родин. Ці «Меморіальні Хрести» – нагадування про ціну свободи та мужності українських захисників. Ветеран 5-ої окремої штурмової бригади Олександр Мурашов підкреслив, що бригада постійно пам’ятає про загиблих та планує продовжувати нагороджувати родин загиблих по всій Україні.

Рівненщина: Синоптик попередив про сніг та ожеледицю

23 грудня на Рівненщині очікується хмарно-ясна погода з періодичними опаленими снігами. За прогнозом Рівненського гідрометцентру, вночі та вранці можливий невеликий сніг, який перейде в мокрий сніг. Удень снігопад поменше.

У зв’язку з низькими температурами та сніговою активністю на дорогах прогнозується утворення ожеледиці. Вітер східного напрямку буде дути зі швидкістю 7-12 метрів за секунду.

Температурний режим: вночі -4…+1°C, вдень -2…+3°C.

Солодкі Різдвяні Пампушки: Традиційний Рецепт з Наполівок

Зануртесь у світ української традиції та приготуйте солодкі різдвяні пампушки – смачний десерт, який зігріває серця та додає святкового настрою. Цей простий рецепт допоможе вам створити справжню атмосферу родинного свята.

Інгредієнти

Вода – 500 мл
Олія соняшникова рафінована – 125 г
Цукор – 150 г
Цукор ванільний – 16 г
Сіль – за смаком
Дріжджі пресовані – 50 г
Борошно пшеничне – 1 кг
Олія соняшникова – 1 л
Джем – 150 г

Приготування

У великому сотейнику змішайте цукор, ванільний цукор, дрібку солі, налийте воду та рафіновану олію. Доведіть суміш до кипіння на помірному вогні, постійно помішуючи вінчиком, і варіть протягом 1 хвилини.
Перелийте киплячу суміш у велику миску для замішування тіста та дайте їй охолонути до ледь теплого стану. У мисці розчиніть дріжджі та ретельно перемішайте вінчиком.
Поступово введіть борошно, обережно перемішуючи спочатку вінчиком, а потім замішуючи руками, щоб отримати м’яке, однорідне тісто.
Накрийте тісто рушником або харчовою плівкою та залиште його підходити на 1 годину в теплому місці.
Після підйому тіста обімніть його, поділіть на шматочки та сформуйте з них кульки. Накрийте кульки харчовою плівкою та залиште їх відпочивати на 20 хвилин.
Обсмажуйте пампушки на добре розігрітій олії на помірному вогні з обох сторін протягом 2-3 хвилин з кожного боку, до золотистого кольору.
Викладіть готові пампушки на паперові рушники, щоб видалити зайву олію.
Начиніть готові пампушки джемом за допомогою кондитерського шприца.

Рівненський військовий отримав державну нагороду за героїзм та відданість

Олександр Васильович нагороджений відзнакою Міністра оборони України «Хрест Сил підтримки». Про це повідомили у пресслужбі 23 інженерно-позиційного полку. До війни Олександр працював водієм міжнародних перевезень: об’їздив безліч країн, відчував свободу за кермом далекобійної автівки і завжди з радістю повертався додому на Рівненщину, де його чекала сім’я. Життя було простим і «чудовим», як він сам каже. Дорога була його натхненням, роботою і сенсом. Так було до повномасштабного вторгнення росії в Україну. «В лютому 2022 року я готувався в черговий закордонний рейс. Виїзд було заплановано 23 лютого, але погані передчуття не відпускали від родини. Хоча польський роботодавець пропонував виїзд для усієї сім’ї. 24-го розпочалось повномасштабне вторгнення. Кордони закрили. Але я все одно б не поїхав. Совість би не дозволила. Я пішов в місцеве ТрО. Також був і у військкоматі. І лише за третім разом мене мобілізували. Це було 16 березня», — згадує водій-механік одного із підрозділів 23 інженерно-позиційного полку, солдат Олександр. Позаду майже чотири роки на передовій, контузії та тисячі кілометрів на військовій техніці. Перша ротація пройшла на Київщині: два місяці без зупинок, перевезення техніки, робота на межі сил. Наступні — на сході, де Бахмутський напрямок став найважчим випробуванням: три місяці постійних обстрілів, життя в бункерах і перші втрати побратимів. «Це ми були у відрядженні — в підпорядкуванні інших частин. Було не просто», — розповідає військовослужбовець. За час служби в ЗСУ Олександр тричі дивом вижив. Один вибух відкинув його на чотири метри — в окоп. Він нічого не пам’ятає — лише спалах, «як сірник», і руки побратимів, які витягнули його. «Я тричі «родився в сорочці». Побратиму, який був зі мною теж пощастило. Йому розірвало лише куртку. Також був випадок на швидкості. Якби зупинився, то розірвало б і мене, і тих, хто поруч. Пам’ятаю, як потому наша бойова медикиня Оксана евакуйовувала нас та надавала першу медичну допомогу», — каже військовослужбовець. Попри все, Олександра не зламали війна та небезпека. Побратими називають його «Козак Мамай» — за відвагу, людяність і віру у Перемогу. Він не романтизує війну, він прагне її завершення. Після перемоги Олександр понад усе хоче повернутися на дороги цивільного життя. Він хоче знову сісти за кермо і їхати — не під обстрілами, а по мирних трасах рідного краю та Європи. Про своє рішення залишитися в лютому 2022 року в Україні Олександр не шкодує. Каже: інакше не дозволила б совість. Він лишив життя, яке любив, щоб захищати те, що любить ще більше — родину та рідну Батьківщину. За мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність українському народові та військовій присязі, незламність духу, зразкове виконання службового обов’язку та високий професіоналізм, зразковий солдат Олександр був нагороджений відзнакою Міністерства оборони України — «Хрест Сил Підтримки», а також почесною відзнакою 23 інженерно-позиційного полку — «Надійний захист у бою».

Земля прихильна: Сім’я загиблого захисника мріє про звання Героя України

Руслан Гапонюк, військовослужбовець з Дубенщини, загинув під час боїв біля Вугледара, захищаючи Україну. Його рідні просять присвоїти йому звання Героя України (посмертно), вважаючи його прикладом мужності та самовідданості.

Руслан Віталійович, народився в 1983 році, був одружений і мав двох доньок. Після служби в ЗСУ, він пройшов реабілітацію та повернувся на службу. Його загибель сталася 18 вересня 2024 року в результаті артилерійського обстрілу поблизу Вугледара.

Похорон відбувся 10 листопада 2025 року у селі Привільне. Сім’я вважає, що його героїчний вчинок заслуговує на найвищу нагороду – звання Героя України.

Земля прихистила Героя: В Україні просять нагородити загиблого захисника з Дубенщини званням Героя України

Руслан Гапонюк, військовослужбовець з Дубенщини, загинув під час бойових дій, і його родина мріє про нагороду, яка б відобразила його героїзм. Чоловік, народившись у селі Молодаво Друге, став стрільцем-зенітником у 72-й окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. У 2022 році він приєднався до лав Збройних Сил України, а в серпні 2024 року загинув у Донецькій області, захищаючи нашу землю.

Родини загиблого просять присвоїти Руслану Гапонюку звання Героя України (посмертно). Вони запевняють, що він був вірним присязі, проявив безмежну любов до України та мужність, що вимагає пошани. Похорон відбувся 10 листопада 2025 року у селі Привільне.

Підтримка ініціативи про надання звання Героя здійснюється через електронну петицію, доступну за посиланням.

Серйозна ДТП у Луцьку: Водій напідпитку збив пішоходів і втік

У Луцьку стався серйозний дорожньо-транспортний нещасний випадок, в результаті якого постраждали пішоходи. За словами правоохоронців, водій, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, збив кількох людей, що перетинали дорогу за пішохідним переходом. Після ДТП водій втік з місця події.

За даними поліції, обставини аварії наразі встановлюються. Правоохоронці проводять необхідні експертизи та збирають свідчення очевидців. Водієві було затримано та повідомлено про підозру у скоєнні ДТП, що спричинило тяжкі наслідки для здоров’я потерпілих. Наразі відомо, що постраждалим надається медична допомога.

Зникнення місцевого жителя на Рівненщині: розшук триває

Розшукуються місцевого жителя Рівненщини, який 20 грудня вирушив на велосипеді в сторону лісового масиву «Багни» біля Городка. Зниклий чоловік – Ніна Лоренц, яка розповсюдила інформацію у соціальних мережах, просячи про допомогу у пошуках.

Він їхав на синьому велосипеді та досі не повернувся додому. Якщо у вас є будь-яка інформація щодо його місцезнаходження, будь ласка, зверніться за номером 0968414530.

Зникнення чоловіка на Сарненщині: розшук родиною

Жителька Сарненського району, Ніна Лоренц, розшукує свого батька, який зник 20 грудня.

Чоловік вирушив на велосипеді синього кольору у напрямку лісового масиву «Багни» біля села Городок та досі не повернувся додому.

Родина просить допомоги у пошуках та пропонує номер телефону для зв’язку: 0968414530.

Рівненський чоловік, який убив собаку, уникся тюремного ув’язнення

У Рокитнівському районному суді винесли вирок 49-річному жителю Рівненщини, який завдав смертельних поранень собаці, оскільки той, за словами чоловіка, з’їв його домашню птицю.

Інцидент трапився 25 липня 2025 року в селі Глинне Сарненського району. Слідство встановило, що чоловік, відчувши обурення через втрату птиці, накинувся на собаку, яка випадково потрапила на його подвір’я. Спочатку він поранив тварину вилами, а потім, використовуючи дерев’яну палицю, завдав їй удари по голові.

Подальший етап його дії включав демонстративний перенос тіла собаки до річки Ствига, де воно було закопано. Під час судового розгляду чоловік пояснив свій вчинок, висловлюючи розчарування поведінкою собаки, яка, на його думку, недбало поїдала його домашню птицю, зокрема кролів.

Чоловік визнав свою провину та висловив каяття у вчиненому. Суд, враховуючи обставини та усвідомлення вину, засудив його до одного року іспитового терміну замість реального ув’язнення, визнавши винним у порушенні ч. 1 ст. 299 КК України (жорстоке поводження з тваринами).