У Рівненському районі в руках 13-річного хлопця вибухнув підривач. Про це повідомили у пресслужбі поліції Рівненщини. Про трагічну подію на спецлінію 102 сьогодні, 12 лютого, близько 16:45 повідомила 38-річна жителька села Колоденка: у руках її 13-річного сина здетонував невідомий предмет. Патрульні поліцейські, які першими прибули на виклик, забезпечили охорону місця події. Хлопчика госпіталізували до лікарні: у нього діагностували травматичну ампутацію пальців руки. На місці події працює слідчо-оперативна група, керівництво Рівненського райуправління та ВП №1 (м. Рівне). Працівники вибухотехнічної служби поліції області обстежили місце події та вилучили кілька підривачів до гранати. Слідчі розслідують кримінальне провадження за ст. 263 КК України (незаконне поводження із бойовими припасами), у рамках якого з’ясовують усі обставини. Правоохоронці вкотре закликають громадян: у разі виявлення підозрілого предмету не торкатися та не наближатися до нього, негайно повідомити на спецлінію 102 та забезпечити недопущення сторонніх осіб до місця події.
Автор: admin
Звичайна операція для жительки Клеваня закінчилася інвалідністю
Звичайна операція для жительки Клеваня закінчилася інвалідністю. У серпні 2024 року Оксані Мільчук провели оперативне втручання на коліні та, як наслідок, пошкодили артерію. Через це жінка змушена пересуватися за допомогою милиці та використовувати підтримуючі бандажі. 12 лютого відбулося підготовче судове засідання у цій справі. «Якби мене хтось повідомив, що при такій операції можливо пошкодити артерію, я б не пішла на таку операцію. Мені лікар сказав, що це не складна операція, вона буде тривати пів години. Ти сьогодні переночуєш, завтра підеш додому по п’єш німісільчику і все. У мене відмовила нижня частина ноги правої. Я не маю відчуттів, немає кровотоку. Вона ламається і прогнози в мене, що мені потрібно ампутувати ногу», — потерпіла Оксана Мільчук. Нині потерпіла Оксана Мільчук та лікар, якого звинувачують у неналежному виконанні професійних обовязків, зустрілися у суді на підготовчому засіданні. Представниця потерпілої просила у судді долучити до справи і представника медзакладу, де її оперували. Заслухавши сторони, суддя направився до нарадчої кімнати. Міркував недовго і прийняв рішення. «Суд постановив: викликати КП «Клеванська лікарня імені Михайла Вервеги» цивільним відповідачем у кримінальному провадженні», — суддя Сергій Коробов. Відтак, наступні засідання мають відбуватися за участі і представника від лікарні. Сам обвинувачений Микола Літвінчук із нами спілкуватися не захотів. Свою позицію пояснив так: «Я виконав всі покладені на себе обов’язки, я думаю, суд в цьому розбереться». Упродовж майже двох років Оксана Мільчук робила кілька експертиз. Дві з них — за участі Департаменту охорони здоров’я Рівненської ОДА. Тоді порушень не виявили. Інші ж дві експертизи відбулися у Києві та Житомирі. Там, зі слів пані Оксани, помилку лікаря довели. «Там доведена помилка лікаря, що протокол не відповідає стандартам. І в документації не відповідає стандартам, і по оперативному втручанню також не відповідає стандартам. Він мене протримав довго в лікарні, це сім годин, що призвело до такого стану. Можливо, якби раніше почалася кровотеча і відразу він відреагував, то, можливо, ще я б бігала», — потерпіла Оксана Мільчук. Із нами потерпіла поділилася результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування. «Невірно обрана тактика хірургічного лікування задньомедіального інтраопераційного доступу до порожнини правого колінного суглоба, що призвело до ятрогенного пошкодження судини і нерва з наслідками обмеження функції кінцівки в подальшому; відсутність опису в протоколі операції хірургом та нейрохірургом причини виникнення порушення кровотоку в кінцівці після проведеної операції; затримка госпіталізації до спеціалізованого стаціонару призвела до затримки відновлення кровотоку в судині (довше 7 годин), що мало наслідки для функції кінцівки». Зараз, каже Оксана Мільчук, вона хоче, аби лікар поніс відповідальність, згідно із законом. Попередньо, наступне засідання заплановане на 16 березня.
Як зробити пухкі деруни: секрет дріжджів
Приготування класичних дерунів не завжди вдається, адже замість бажаного поєднання хрумкої скоринки та ніжної середини можна отримати щільні й надто маслянисті коржики. Основна причина невдач зазвичай ховається у структурі тіста — поєднання важкого картопляного соку з борошном створює липку та густу масу. Проте існує особливий кулінарний прийом, здатний перетворити звичайні картопляні оладки на невагому страву, і полягає він у додаванні звичайних пекарських дріжджів.
Як дріжджі змінюють деруни Дріжджі в картопляних стравах виконують ту саму функцію, що й у випічці — запускають процес бродіння. Мікроорганізми взаємодіють із природними цукрами, які містяться в картоплі, і виділяють вуглекислий газ. Бульбашки цього газу рівномірно пронизують усю масу, створюючи всередині безліч мікроскопічних порожнин. Саме завдяки цим порожнинам тісто втрачає свою важкість і клейкість, стаючи пористим та ніздрюватим. Внутрішня частина страви набуває надзвичайної ніжності, поки зовні формується ідеальна хрумка скоринка. Повітряна структура дозволяє дерунам пропікатися значно краще та рівномірніше, ніж за використання традиційного рецепту. Додавання дріжджів покращує не лише консистенцію, а й смак дерунів. Завдяки бродінню зникає специфічний присмак сирої картоплі, а аромат стає виразнішим. Внутрішня частина готової страви стає м’якою і пористою, що добре поєднується зі сметаною. Дріжджі впливають і на процес приготування дерунів. Пориста структура дозволяє тісту пропікатися швидше, ніж зазвичай. На добре розігрітій сковороді такі деруни готуються за менший проміжок часу, оскільки наповнена повітрям маса потребує меншого теплового оброблення всередині.
Рецепт пухких дерунів
Інгредієнти: картопля очищена — 500 г яйце куряче — 1 шт. сіль — 0,5 ч. л. дріжджі сухі швидкодійні — 1 ч. л. (близько 3–4 г) борошно пшеничне — 3–4 ст. л. (близько 80 г) тепла вода або молоко — 50 мл олія — для смаження
Приготування
1. Картоплю необхідно натерти на дрібній тертці для отримання однорідної маси. За потреби зайвий сік можна злегка віджати, проте частина вологи має залишитися для активації дріжджів.
2. У теплій рідині, температура якої не перевищує сорока градусів, треба розчинити дріжджі, після чого з’єднати їх із картоплею, яйцем і сіллю.
3. До суміші поступово ввести просіяне борошно до моменту, поки тісто за консистенцією не нагадуватиме густу сметану. Надлишок борошна може зробити страву важкою, тому важливо дотримуватися зазначених пропорцій.
4. Готове тісто треба накрити та залишити в теплому місці на одну або півтори години для процесу бродіння. Маса має помітно піднятися і вкритися бульбашками.
5. Перед смаженням тісто акуратно перемішати та викладати ложкою на добре розігріту сковороду. Деруни готують на середньому вогні до появи золотавої скоринки з обох боків. Оскільки дріжджова структура дозволяє страві пропікатися швидше, час термічного оброблення буде меншим, ніж зазвичай.
Поради
Для досягнення найкращого результату варто звернути увагу на кілька важливих нюансів приготування, які забезпечать ідеальну текстуру та смак страви. Основою успіху є правильна температура рідини для розчинення дріжджів. Вона має бути помірно теплою, оскільки в холодній воді чи молоці дріжджі не активуються, а в занадто гарячій просто загинуть. Не варто додавати занадто багато борошна, адже його надлишок перетворить повітряне тісто на важку масу. Достатньо мінімальної кількості, щоб інгредієнти лише злегка трималися купи, зберігаючи легкість майбутніх дерунів. Не ігноруйте час вистоювання. Навіть якщо тісто зовні не сильно піднялося, процеси бродіння всередині йдуть і вони критично важливі для структури. Найкраще вживати таку страву одразу після смаження, поки зберігається хрумкіт зовнішньої скоринки. Найкращим доповненням до повітряної картоплі стане густа охолоджена сметана, домашній сир або дрібно нарізана свіжа зелень.
На Рівненщині очікується підвищення температури повітря
13 лютого на Рівненщині синоптики прогнозують хмарно-прояснювату погоду. За повідомленням Рівненського гідрометцентру, опадів не очікується. Можливе утворення слабкого туману в окремих районах. Внаслідок потепління на дорогах можливе утворення ожеледиці. Південний вітер буде дути зі швидкістю 7-12 м/с. Температура повітря вночі орієнтовно 0..-5°; вдень -1..+4°.
П’ять Героїв Рівненщини, які повернулися додому
Підтверджено загибель п’ятьох військовослужбовців, які вважалися зниклими безвісти. Івана Сташківа з Острозької громади, Андрія Кушніра із Зорянської громади, Олександра Жучені із Сарн, Руслана Макаренка з Каноницької громади та Олега Півня з Рівного. Про це повідомили у громадах. Підтвердилася загибель Івана Мироновича Сташківа, 11.09.1987 року народження, жителя села Плоске Острозької громади. Захисник загинув внаслідок ворожого мінометного обстрілу, виконуючи бойове завдання на Донецькому напрямку. З 26 вересня 2025 року Іван Миронович вважався зниклим безвісти за особливих обставин. Зорянська громада в скорботі — підтвердилася загибель Андрія Михайловича Кушніра, 1984 року народження, жителя села Грабів. Андрій став на захист України від початку повномасштабного вторгнення та гідно ніс військову службу у найгарячіших точках бойових дій. 22 січня родині було повідомлено про те, що він зник безвісти. На жаль, згодом підтвердилася найболючіша звістка — Андрій загинув 20 січня 2026 року під час виконання бойового завдання на території Харківської області. Підтвердилася загибель 50-річного солдата Олександра Миколайовича Жучені, жителя міста Сарни. «У мирному житті Олександр був людиною праці й сили духу. За освітою — механізатор меліоративних робіт, за покликанням — тренер із греко-римської боротьби. Він виховував молодь, передавав не лише спортивні навички, а й характер, дисципліну, віру в себе. Для багатьох він був наставником, для рідних — надійною опорою, для друзів — людиною, яка завжди поруч», — зазначили у міськраді. У перші дні повномасштабного вторгнення Олександр вступив до лав Збройних сил України. Проходив службу у військовій частині А1590, де його знали під позивним «Жук». Пережите на війні він не переносив у родинне життя. Повертаючись додому, намагався бути спокоєм і опорою для близьких, не говорив про біль і не скаржився, оберігаючи рідних від зайвих тривог. Умів підтримати жартом, влучним словом, простим і щирим: «Я поруч». Саме таким — добрим, відкритим, щирим і комунікабельним — Олександра пам’ятатимуть усі, хто його знав. 21 лютого 2025 року внаслідок скиду боєприпасу з ворожого БПЛА в Сумській області Захисник зник безвісти. 3 лютого 2026 року родина отримала болюче підтвердження — Олександр Миколайович загинув, виконуючи бойове завдання. На Героя вдома чекали донька Аліна, онучка Єва та брат Іван. Майже рік родина жила між надією і тривогою, щодня чекаючи звістки, молячись і вірячи, що він повернеться додому. 2 листопада 2023 року в Пологівському районі Запорізької області загинув Руслан Макаренко, житель Новаків. Захисник служив у в/ч А 2582 стрільцем-десантником. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти за особливих обставин. 13 лютого Рівне попрощається із військовослужбовцем Олегом Півнем. Він народився 15 квітня 1983 року в селі Милостів Рівненського району. Навчався у 19-й школі в Рівному, а згодом здобув фах столяра у першому училищі. Після навчання працював майстром з обслуговування автомобілів. На початку повномасштабного вторгнення Олег добровольцем приєднався до лав Збройних Сил України. «Це було його свідоме рішення — захищати свою родину, країну, щоб ми були вільні. Навіть коли чоловік приїздив у відпустку, постійно думав про своїх побратимів. Він завжди першочергово переживав за інших. Олег був прекрасним чоловіком, люблячим батьком, сини були для нього найбільшою гордістю», — розповіла дружина Захисника. 41-річний солдат Олег Півень загинув 5 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Лише нещодавно тіло воїна ідентифікували та передали рідним для гідного поховання. Із найрідніших в Олега залишилися дружина, двоє дітей та батьки. Прощання з Олегом Півнем відбудеться у п’ятницю, 13 лютого, о 10:00 на майдані Незалежності в Рівному. Заупокійну службу проведуть у Свято-Покровському соборі. Поховають військовослужбовця на кладовищі «Нове» в обласному центрі.
Затримано чоловіка, систематично збувающего психотропи в Острозькій громаді
Поліцейські затримали збувача психотропу на території Острозької громади. Про це повідомили у пресслужбі поліції Рівненщини.
У січні викрили 48-річного жителя села Здовбиця, який за 2800 гривень збув пакетик метамфетаміну на території Острозької ТГ. Аналогічну закупку провели у травні торік, що й підтвердила експертиза.
Dнями правоохоронці провели санкціонований обшук за місцем проживання зловмисника, під час якого вилучили канабіс та метамфетамін. Слідчий за процесуального керівництва прокуратури повідомив 48-річному фігуранту про підозру у вчиненні злочину. Суд обрав запобіжний захід у виді тримання під вартою із можливістю внесення застави, яку він поки не вніс. Крім того, за фактом незаконного зберігання наркотичних речовин розпочато досудове розслідування. У рамках провадження призначені експертизи. Наразі чоловік перебуває в слідчому ізоляторі. Санкція статті передбачає від 6 до 10 років позбавлення волі.
Військовий зупинив захід біля Алеї Героїв, повідомивши про псевдозамінування
Вараський міський суд виніс вирок військовослужбовцю за повідомлення про підготовку вибуху в Палаці культури у Вараші. Чоловік пояснив свій вчинок тим, що хотів перервати захід із музикою і танцями, який відбувався в установі, розташованій напроти Алеї полеглих героїв. Інцидент стався 23 травня 2025 року на проспекті Шевченка у Вараші. Близько 19:00 обвинувачений зателефонував на спецлінію «102» та повідомив про підготовку вибуху в Палаці культури імені Лесі Українки. На місце одразу виїхали правоохоронці та екстрені служби, однак вибухівки вони не виявили. У суді військовий повністю визнав вину та розкаявся. Він пояснив, що приїхав із зони бойових дій і того дня перебував у відпустці. Разом із онукою прийшов до Алеї загиблих воїнів, де розміщені портрети його побратимів. За словами обвинуваченого, під час вшанування пам’яті він почув гучну музику з палацу культури, що розташований навпроти алеї. Там відбувався захід із піснями та танцями, що його обурило. «У період війни населення дозволяє собі проводити дозвілля поряд із портретами загиблих воїнів», — пояснив він у суді. За словами чоловіка, через гнів він вирішив зупинити захід, повідомивши про замінування, а також перевірити, як реагують відповідні служби. Чоловік телефонував не анонімно: він назвав свої дані та місце перебування. На прохання поліції залишився на місці. Згодом його затримали та доставили до відділку, де він пояснив свій вчинок. Чоловік зазначив, що щиро розкаюється та просив суворо його не карати. Суддя визнала чоловіка винним за ч. 1 ст. 259 КК України (завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху). Водночас, зважаючи на щире каяття, відсутність попередніх судимостей і статус учасника бойових дій, звільнила його від реального покарання та призначила рік іспитового терміну. Також обвинувачений має сплатити 15 599 грн за проведення експертиз. Рішення ще можна оскаржити.
Від учителя до командира дронів: історія бійця із Рівненщини
Вчитель з Вербської громади став одним із незамінних у батальйоні безпілотників 93-ї ОМБр «Холодний Яр». Його історію розповіли у ББпC Black Raven 93 у рубриці «Faces of Black Raven». Символічний вступ у ЗСУ До ЗСУ колишній учитель малювання, трудового навчання та інформатики вступив символічно — 1 вересня, у День знань. Потім — навчання у Великій Британії і вибір бригади. «Брат тоді вже був місяць у 92-й і казав: тут холодярці нормально так хєрають 3,14дерів. Так я й потрапив у другий мотопіхотний, гранатометником. Хоча домовлялися навпаки — я в 92-гу, він у 93-тю (за роками народження). Вийшло з точністю до навпаки (сміється)». Бойове хрещення — Бахмут «У перший же день — ближній бій із вагнерівцями, на об’їзній ми були тоді. Загалом, добряче так клали їхню піхоту, але й самі зазнали серйозних втрат: з усього взводу на ротацію вийшло лише п’ятеро». Другий захід у Бахмут — то вже були вуличні бої. «Деякі епізоди не для загалу. Але одне скажу — диво, що лишився живим». Потім — кілька місяців шпиталів після поранення. Частину уламків дістали, але алюміній так і залишився у тілі. Відновлення та нові ролі Після відновлення — знову навчання, і робота вже снайпером на Кліщіївсько-Андріївському напрямі: прикриття штурмів, розмінування посадок і т.д. А у безпілотники потрапив випадково. «У батальйон прийшла рознарядка на курси. Записали мого товариша, але він пішов у СЗЧ. Тож замість нього відправили мене». У підрозділі спершу опановував «кажана», далі — FPV, а перші бойові виходи здійснював мавіководом. Швидко став головним сержантом взводу, а згодом — командиром. Про колектив і дисципліну «За рік у нас не було жодного 200-го, жодного важкого 300-го, жодного переведення чи СЗЧ. Колектив дисциплінований і дружний — всі тримаються купи». Мій головний недолік? Мабуть, що хочу все робити сам. Хлопці добре знають основи, але щоб глибше зануритися — треба технічні знання. Я з кодами працював у цивільному житті, тож мені не складно. А у нас — будівельники, продавці… Не змушуватимеш же їх вивчати програмування. Хоча якби у взводі був ще один знавець дронів від «А» до «Я» — було б простіше». Взаємопідтримка та правила «У нас кожен може підстрахувати іншого. Я теж воюю нарівні із хлопцями, попри командирські обов’язки. І в нас є правило: шеврон отримуєш тільки після першого знищеного ворога. Пам’ятаю, один із пілотів двічі підходив після уражень — але забував вмикати окуляри, тож відеопідтвердження не було і шеврон не отримував. Зате тепер про окуляри не забуває». «Я накази не віддаю — мої хлопці не собаки, щоб служити, а воїни. Моє завдання — зробити так, щоб вони мали все потрібне для якісної роботи. І авторитет не погонами вимірюється. Хоч я офіцер, але знаки розрізнення навіть не ношу — не одразу й знайду, якщо треба». Рефлексії про війну та майбутнє «Не думав, що війна затягнеться. Спершу здавалося — рік-два, і все. А тепер ніхто не скаже, коли кінець. Я знаю, за що воюю. Хоч я із заходу, але на сході — багато моїх рідних, які пережили окупацію Куп’янська». «Нас і росіян неможливо порівняти. Вони — раби. Ми — вільні. Тут ніхто не воює за владу. Сьогодні вона одна, завтра — інша. І я вірю, що Україна знайде свою ідею і стане справжньою Державою у широкому сенсі цього слова — такою, де кожен житиме гідно».
Рівненський суд засудив чоловіка до п’яти років ув’язнення за напад
Сарненчанин отримає п’ять років у в’язниці за серйозні тілесні ушкодження знайомого. Під час скоєння правопорушення зловмисник перебував у стані алкогольного сп’яніння: прилад Драгер зафіксував рівень 2,58 проміле. Про це повідомили у пресслужбі поліції Рівненщини.
12 липня минулого року, у місці проживання 38-річного жителя міста Сарни, між ним та його 36-річним знайомим виник конфлікт під час вживання алкогольних напоїв. У результаті сутички чоловік завдав гостю удар кухонним ножем у груди. Потерпілий дістався до своєї колишньої дружини, яка мешкала неподалік, для отримання медичної допомоги. З колото-різаною раною грудної клітки чоловіка було госпіталізовано до лікарні. Слідчі повідомили фігуранту про підозру. Суд обрав йому запобіжний захід у виді тримання під вартою, де він перебував досі. Досудове розслідування завершено: матеріали кримінального провадження скеровано до суду.
«Обтяжуючими обставинами є вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп’яніння. Пом’якшуючі — щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення», — зауважили у поліції. Днями суд виніс вирок: 5 років позбавлення волі. Вирок може бути оскаржений протягом 30 діб.
Поліція затримала чоловіка, який намагався викрасти шоколад з магазину в Рівному
У Рівному поліцейські охорони затримали чоловіка за спробу крадіжки. Про це повідомили у поліції охорони Рівненської області. Сьогодні, 12 лютого, близько 11-ї години надійшло повідомлення до наряду реагування поліції охорони, у якому йшлося про спробу крадіжки в одному з мінімаркетів обласного центру. По прибуттю на місце події, правоохоронці з’ясували, що невідомий чоловік, проходячи поміж торговими рядами крамниці, взяв 9 шоколадних виробів, та намагався вийти з магазину не оплативши товар. Правопорушником виявився 43-річний чоловік, який має статус внутрішньо переміщеної особи та тимчасово проживає у місті Рівне.