25 грудня, на Рівненщині, українців чекає морозне Різдво. Рівненський гідрометцентр прогнозує мінливу хмарність без значних опадів.
Вночі очікується температура до -9°C, вранці – до -14°C. Вдень повітря прохолодне: від -3°C до -8°C.
Зберігатиметься слабкий туман на окремих ділянках, а також існує ризик утворення ожеледиці на дорогах.
Вітер буде західним, швидкістю 7-12 метрів за секунду.
У Рівному відбудуться святкові богослужіння на честь Святвечір та Різдва у 2025 році. Православні громади ПЦУ, УГКЦ та РКЦ запрошують вірян на літургії, які відбудуться 24 та 25 грудня в найбільших храмах міста.
24 грудня (Середа) – Навечір’я Різдва Христового:
7:30 – Царські Часи
8:30 – Літургія за чином свт. Василія Великого
16:00 – Вечірня відправа
25 грудня (Четвер) – Різдво Господа Бога і Спасителя Нашого Ісуса Христа:
6:30 – Літургія (нижній храм)
9:00 – Літургія (верхній храм)
17:00 – Вечірнє богослужіння
24 грудня (Середа) – Навечір’я Різдва Христового (Святвечір):
8:00 – Літургія за чином свт. Василія Великого
16:00 – Вечірнє богослужіння
25 грудня (Четвер) – Різдво Господа Нашого Ісуса Христа:
7:00 – І-ша Літургія
9:30 – ІІ-га Літургія
17:00 – Вечірнє богослужіння
24 грудня (Середа) – Святвечір:
9:00 – Святкова Літургія
17:00 – Велике повечір’я
25 грудня (Четвер) – Різдво Господа і Спаса Ісуса Христа:
9:00 – Утреня
10:00 – Святкова Божественна Літургія
24 грудня (Середа) – Різдвяна нічна Меса (Пастирка):
21:00 – Різдвяна нічна Меса (Пастирка)
25 грудня (Четвер) – Урочистість Різдва Господнього:
9:00, 11:00, 13:00 – Святкові Меси
Будь ласка, зверніть увагу: під час перебування у храмах дотримуйтесь правил безпеки. У разі оголошення тривоги, негайно направляйтесь до найближчого укриття.
Зануртесь у світ української традиції та приготуйте солодкі різдвяні пампушки – смачний десерт, який зігріває серця та додає святкового настрою. Цей простий рецепт допоможе вам створити справжню атмосферу родинного свята.
Зміни у святкуванні Різдва Христового 25 грудня відбулися через введену в Україні нову церковну традицію. Хоча 25 грудня тепер є державним святом, воєнний стан впливає на робочий графік.
Раніше Різдво Христове часто було додатковим вихідним днем в Україні. Однак, згідно з чинним воєнним станом, додаткові вихідні не призначаються, навіть якщо свято припадає на будній день.
Ця практика вже застосовувалася у 2023 та 2024 роках, коли державні свята проводилися без додаткових вихідних днів.
Різдво – це не просто свято, а багатовіковий обряд, який передається з покоління в покоління. У українській культурі цей день втілює перемогу світла над темрявою, єдність родини та надію на краще. Ця стаття досліджує три ключові символи українського Різдва: дідуха, павука та витинанки, розкриваючи їхнє глибоке значення та традиції.
Дідух – це найважливіша різдвяна прикраса, що символізує дух предків та оберіг родини. Зазвичай дідух робили з обжинкового снопа, висотою від 1,5 до 2 метрів, і вносили його до хати на Святу вечерю. Освячення дідуха в церкві на свято Спаса підкреслювало повагу до родинних коренів та віру в нескінченність життя. Після Водосвяття його обмоложували, а зерно використовували для посіву, що символізувало вічне вмирання та воскресіння.
Павук – це геометрична конструкція, що символізувала будівництво Всесвіту у наших предків. Підвішений під стелею, він обертався завдяки руху повітря, гармонізуючи простір та відганяючи злих духів. Доторкання до павука вважалося приємною прикметою.
Витинанки – це традиційні паперові вироби, що набули поширення в Україні в кінці XIX століття. Складні геометричні форми, вирізані з паперу, прикрашали піч та стіни, а на Різдво створювали білі витинанки – зірочки, ангелів та хрестики, які вішалися у вікна. Витинанки поєднували християнські мотиви та міфічні елементи, символізуючи надію та добробут.
Свічники-трійці, виготовлені з дерева або кераміки, були невід’ємними атрибутами свята, що мали сакральне значення та виконували побутову функцію.
У зв’язку з перенесенням святкування Різдва Христового на 25 грудня, українці стикнулися з питанням про додатковий вихідний. Згідно з новою традицією, 25 грудня стало державним святом, однак через дію воєнного стану, додаткові вихідні, пов’язані з цим днем, не запроваджуються.
У 2025 році, коли Різдво припадає на четвер, більшість українців працюватимуть, незважаючи на статус державного свята. Проте, роботодавці мають можливість надати працівникам додаткову відпустку або змінити робочий графік.
Наслідуючи попередній досвід 2023-2024 років, державні свята не переносяться та не передбачають додаткових вихідних.
Найвеличніше християнське свято Різдво спрадавна супроводжувалося в Україні барвистими народними обрядами та звичаями, що передаються з покоління в покоління. Сьогодні для українців Різдво набуло нового змісту. Це свято перемоги світла над темрявою війни, свято єдності попри відстані та розлуки. Працівники Музею Гончара для Vogue розповіли про традиції наших предків. Різдво приносить в наші оселі сімейний затишок, доброту, радість і сподівання на диво. До його святкування завжди починали готуватися заздалегідь: купували новий посуд — макітри, миски, горщики, — білили хату й розмальовували комин, шили й вишивали новий одяг для всіх членів родини та прикрашали житло. Різдвяні вироби не були простим декором: кожна прикраса мала глибоке символічне значення. Святкова оселя перетворювалася на особливий, дещо магічний простір. Основні традиційні прикраси, без яких неможливо уявити українського Різдва Дідух Дідух був головною різдвяною окрасою домівки. Без нього не святкували жодне Різдво. Дідух — це дідівський дух, тобто дух дідів, усіх попередників роду, захисників і покровителів оселі. Вважалося, що на Різдво душі предків прилітають додому й сідають на гілочки солом’яного дідуха. Отже, обрядовий сніп засвідчував повагу до свого роду, а також був символом добробуту та гарного врожаю. Дідуха робили з першого або останнього обжинкового снопа — переважно із жита. Його урочисто забирали з поля та зберігали до різдвяних свят у клуні. У середньому дідух був 1,5-2 метри заввишки. Такий сніп інакше називали колядником, колядою, сноп-раєм, дідом, королем. Його освячували в церкві на свято Спаса, а на Святу вечерю господар вносив його до хати. Після Водосвяття дідуха обмолочували, солому спалювали, а навесні саме цим зерном починали засівати ниви. Так виявлялася ідея нескінченності буття, вічного вмирання й воскресіння життєвих сил. Нині на різдвяні свята народні майстри виготовляють справжні шедеври із соломи, але головне в цій справі — не фантазія й гарне оздоблення, а дотримання традицій, адже дідух символізує повагу до праці предків та покликаний оберігати родинний добробут. Павук На відміну від заздалегідь підготовленого дідуха, павука робили незадовго до Святвечора. Є припущення, що ця струнка геометрична конструкція означала для наших пращурів будову Всесвіту. Павука підвішували на кінській волосині або тоненькій ниточці під стелею, ближче до покуття або над святковим столом. Завдяки руху повітря павук обертався навколо своєї осі, гармонізуючи простір. Також ці прикраси були покликані відганяти злих духів. Випадково доторкнутися до павука вважалося доброю прикметою. Свічник-трійця На Різдво свічки запалювали в дерев’яному чи керамічному трисвічнику, так званій трійці. Ці різдвяні окраси буквально випромінюють дух автентичного українського Різдва. Надзвичайно самобутні, пишно декоровані, вони вражають художньою майстерністю виготовлення та поєднанням християнських мотивів і міфічних елементів. Свічники-трійці були невіддільними атрибутами свята й сімейного затишку, тож на Різдвяному столі посідали почесне місце, маючи сакральне й обрядове значення та виконуючи побутову функцію. Святкові свічки качали з бджолиного воску за два-три дні до Різдва. За прадавнім звичаєм, у горщик з кутею, головною різдвяною стравою, могли вставити різдвяну свічку. Обрядова свічка мала простояти в оселі впродовж усього циклу різдвяно-новорічних свят. Витинанка Витинанки набули масового поширення в Україні наприкінці ХІХ століття. Цьому сприяли доступність і легкість виготовлення та різноманітні ефекти, яких можна було досягти за допомогою складання паперу за різними схемами. Кольоровими симетричними зображеннями, вирізаними з паперу, прикрашали піч та простір стіни між вікнами. На Різдво створювали білі витинанки на вікна — зірочки, ангелів, хрестики.
Різдво – найвеличніше християнське свято, що супроводжувалося давніми обрядами та звичаями в Україні. Сьогодні це свято символізує перемогу світла над темрявою, єдність та надію. До святкування завжди починали готуватися заздалегідь, купуючи новий посуд та вишиваючи одяг. Кожна прикраса мала глибоке символічне значення, перетворюючи оселю на особливий простір.
Однією з найважливіших прикрас був дідух – дідівський дух, символ добробуту та гарного врожаю. Він робився з першого або останнього обжинкового снопа та символізував повагу до праці предків, оберігаючи родинний добробут. Іншою традиційною прикрасою був павук, який представляв будівництво Всесвіту та мав відганяти злих духів. Також особливою прикрасою була свічник-трійця – символ триєдинства Бога, Отця, Сина і Святого Духа, з виготовленими за два-три дні до Різдва свічками.
Витинанки – декоративні вироби, виготовлені з паперу, були популярними різдвяними прикрасами, особливо в кінці XIX століття. Вони символізували різдвяні мотиви та додавали святкового настрою до оселі.
