Рівненська обласна бібліотека, відома як «Лебединка», оголосила пошук волонтерів для викладання української мови. Про це повідомив голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш. Метою ініціативи є відновлення курсів для внутрішньо переміщених осіб та всіх охочих вдосконалити свої знання державної мови, які були призупинені кілька місяців тому. Бібліотека запрошує до співпраці людей, яким близька ця ідея та які готові працювати на волонтерських засадах. Особливо вітаються кандидати з філологічною освітою, проте також готові розглянути студентів філологічних факультетів, які прагнуть здобути досвід роботи з аудиторією. Наразі триває процес формування нової групи слухачів. Для охочих долучитися доступна форма для реєстрації.
Позначка: освіта
Сучасна їдальня у Радивилівському ліцеї №1: оновлення за 14 мільйонів
У Радивилівському ліцеї №1 завершили масштабну модернізацію харчоблоку, на яку було спрямовано 14 мільйонів гривень. Оновлення, що розпочалося у жовтні 2024 року, дозволило повністю замінити комунікації та встановити сучасне енергоефективне обладнання. Директорка закладу Віта Савицька зазначила, що модернізація робочих місць кухарів дає змогу готувати страви швидше, суворо дотримуючись технологічних карт та зберігаючи якість продуктів. Під час ремонтних робіт 690 учнів продовжували харчуватися у спеціально облаштованих приміщеннях. Тепер школярі отримують безкоштовні обіди за новим меню, яке включає молочні та рибні страви, курячий шніцель, картопляне пюре, салати, сирну запіканку, запечені яблука з сиром та узвар. Шеф-кухарка Надія Джурило підкреслює, що страви стали більш різноманітними та збалансованими. Учні, зокрема четвертокласники Уляна та Матвій, позитивно оцінюють якість харчування. Фінансування проєкту відбувалося на умовах співфінансування: 70% коштів надала держава, а 30% виділила місцева влада. Начальник Рівненської ОВА Олександр Коваль наголосив, що забезпечення навчальних закладів якісним гарячим харчуванням є пріоритетним завданням, на яке область отримала майже 500 мільйонів гривень. Наразі влада працює над розширенням проєкту на інші заклади, зокрема вирішується питання з харчуванням у Дубні, де через неготовність харчоблоку діти поки навчаються дистанційно.
Рейтинг успішності: шість ліцеїв Рівненщини увійшли до ТОП-200 шкіл України
Освітній портал «Освіта.ua» опублікував щорічний рейтинг найкращих закладів загальної середньої освіти України, сформований на основі результатів національного мультипредметного тесту (НМТ) 2026 року. До списку двохсот найкращих шкіл країни увійшли шість навчальних закладів Рівненської області. При складанні рейтингу враховувалися бали, отримані випускниками шкіл, а також закладів фахової передвищої та вищої освіти, де здобувають повну загальну середню освіту. До переліку потрапили такі заклади Рівненщини: 43 місце — Обласний науковий ліцей в м. Рівне Рівненської обласної ради; 77 місце — Рівненський ліцей «Український» Рівненської міської ради; 112 місце — Теслугівський ліцей Крупецької сільської ради Дубенського району; 147 місце — Березнівський економіко-гуманітарний ліцей Березнівської міськради; 157 місце — Сарненський районний ліцей «Лідер» Сарненської міськради; 191 місце — Рівненський ліцей №7 Рівненської міськради.
У Рівненській області нагадали про програму «Пакунок школяра» для батьків першокласників
Напередодні нового навчального року в Рівненській ОДА зібрали керівників громад, щоб нагадати про державну програму «Пакунок школяра». Йдеться про п’ять тисяч гривень, які можна витратити на шкільний одяг, взуття, канцелярію та інші необхідні речі для першокласника.
Під час наради, в якій взяли участь керівники територіальних громад області, обговорили не лише порядок оформлення допомоги для батьків, а й відповідальність громад. На місцях мають проконтролювати, щоб гроші отримала кожна родина, яка має на це право.
Начальник Рівненської ОДА Олександр Коваль наголосив, що програма нині користується попитом, а також нагадав про можливість використовувати кошти на різні потреби, зокрема на канцелярію, одяг та інше необхідне.
Під час наради представникам громад пояснили, як правильно організувати процес оформлення допомоги та проконсультувати батьків. Основне завдання на місцях — зробити так, щоб кожна родина, яка має право на виплату, могла нею скористатися.
Олександр Коваль навів приклад Боремельської громади, де нараду проігнорували, а голова не була на місці. Після цього голова таки надала відповіді на запитання. У громаді 14 першокласників, і «Пакунком школяра» скористалися 12 батьків першачків. Ще 2 дітей не отримали підтримку від держави, а голова пояснила це тим, що діти не з благополучних сімей.
Після цього Олександр Коваль доручив голові та соціальному працівнику проконтролювати, щоб батьки отримали державну підтримку і витратили її на покупки до школи. Він наголосив, що соціальний працівник може впливати на цей процес, і саме для цього він є.
Для родин ця допомога дає змогу частково компенсувати витрати перед школою — придбати необхідний одяг, взуття, канцелярію та інше шкільне приладдя. Батьки дитини, яка цього року йде до 1 класу, можуть подати заяву двома способами: офлайн через сервісні центри Пенсійного фонду або онлайн через застосунок Дія.
Загалом на Рівненщині майже 11 тисяч першачків. Профінансовано понад 6 тисяч заяв, ще понад 1 тисяча заяв — на розгляді. Директор Департаменту освіти і науки Рівненської ОДА Петро Коржевський пояснив, що заклад реєструє дитину в автоматизованій інформаційній системі ICOM, а батьки реєструються через ДІЮ. Після цього ці дві системи через Пенсійний фонд верифікуються, і кошти надходять на рахунок батьків.
У громадах закликають батьків першокласників не зволікати, перевірити, чи мають вони право на допомогу, та звернутися за консультацією у разі труднощів з оформленням. Станом на зараз лишилося лише 34% батьків, які не зареєстровані в даній системі. Це означає, що першокласник може бути зареєстрований у закладі освіти, але батьки ще не зареєструвалися через ДІЮ. Тому дані про дитину та батьків мають бути внесені в обох системах, щоб через Пенсійний фонд кошти були зараховані на рахунки батьків.
На Рівненщині розвивають мережу осередків «Захист України» для майже 26 тисяч учнів
У Рівненській області працюють 46 осередків, у яких вивчають предмет «Захист України». Сьогодні там практичні й теоретичні знання отримують 25 923 учні 10–11 класів, а також вихованці закладів професійно-технічної освіти.
Розвиток цієї мережі обговорили під час онлайн-наради за участі заступниці керівника Офісу Президента України Ірини Верещук. Про це повідомив перший заступник голови Рівненської ОВА Сергій Подолін.
Щоб забезпечити рівний доступ до навчання, для понад 15,5 тисячі школярів із віддалених населених пунктів організували підвезення до місць проведення занять.
На оновлення матеріально-технічної бази та придбання обладнання для осередків у області спрямували понад 104 мільйони гривень. Із цієї суми 89 млн грн становить державна субвенція, ще 15,6 млн грн — співфінансування з бюджетів територіальних громад.
Усього в регіоні цей предмет викладають 186 педагогів. Серед них є 23 ветерани та учасники бойових дій, які передають молоді безпосередній практичний досвід.
Наступним кроком у розвитку мережі має стати додаткова підготовка вчителів. Для викладачів планують провести навчання з пілотування FPV-дронів, а також організувати курси зі стрілецької і тактичної підготовки, щоб пристосувати освітній процес до сучасних безпекових вимог.
«Ми формуємо покоління, яке знає, як діяти у критичних ситуаціях, уміє захистити себе, своїх близьких і свою державу. Саме тому розвиток осередків «Захист України» залишається одним із наших пріоритетів», — зауважив Сергій Подолін.
Освіта проти стрічки: як повернути собі увагу
Сьогодні університет усе частіше поступається TikTok у боротьбі за увагу, і це вже важко пояснити лише браком сили волі. Кілька тижнів тому я сам упіймав себе на знайомій ситуації: взяв телефон «на дві хвилини», щоб відповісти на повідомлення, а отямився майже через сорок хвилин. За цей час я встиг переглянути десятки відео, прочитати кілька дописів і навіть натрапити на кілька цікавих фактів. Та коли відклав смартфон, виявилося, що не можу згадати й половини з побаченого.
Подібне, як виявляється, трапляється не лише зі мною. Знайомі студенти описують схожі труднощі: комусь важко читати книжку довше десяти хвилин, хтось під час онлайн-лекції одночасно гортає соціальні мережі, а хтось відкладає написання курсової роботи до останньої ночі, хоча часу було достатньо. Спершу може здатися, що це суто особиста проблема — питання дисципліни, мотивації чи самоконтролю. Але якщо такі самі труднощі мають мільйони людей у різних країнах, то причина, ймовірно, не тільки в окремій людині. Схоже, ми існуємо в середовищі, яке системно змагається за нашу увагу.
Сучасний студент фактично живе між двома логіками. З одного боку — освіта, яка потребує зосередженості, часу й послідовної праці. З іншого — цифрові платформи, що працюють на швидких емоціях, миттєвому задоволенні та нескінченному потоці нового контенту. Поки університет пропонує прочитати сто сторінок тексту, алгоритми за той самий час підсовують сотню відео.
При цьому соціальні мережі та інтернет загалом мають і беззаперечні переваги. Саме там можна знайти наукові статті, освітні відео, онлайн-курси, професійні спільноти. Знання ще ніколи не були такими доступними. Студент із невеликого міста сьогодні може слухати лекції провідних університетів світу, опановувати іноземні мови й здобувати нові навички без значних фінансових витрат. Однак між доступом до інформації та доступом до знання є принципова різниця. Інформація стає знанням лише тоді, коли її осмислюють, аналізують і поєднують із попереднім досвідом. А для цього потрібен час — саме те, чого нам дедалі частіше не вистачає.
Науковці вже неодноразово звертали увагу на те, як цифрове середовище впливає на здатність концентруватися. Багатозадачність, яку часто вважають корисною навичкою, насправді нерідко є ілюзією. Мозок не виконує кілька складних процесів одночасно, а лише дуже швидко перемикається між ними. Кожне таке перемикання потребує додаткових ресурсів і погіршує якість роботи. Саме тому студент, який водночас слухає лекцію, відповідає на повідомлення і читає новини, часто засвоює матеріал гірше, ніж той, хто протягом години займається лише одним завданням. У часи інформаційного надлишку головним дефіцитом стає саме увага.
Втім, перекладати всю відповідальність лише на молодь було б несправедливо. Освітня система теж має змінюватися відповідно до нових умов. Частина лекцій досі побудована на механічній передачі інформації: викладач говорить, а студенти записують. Але коли будь-який факт можна знайти в мережі за кілька секунд, університет уже не може зводити свою роль до переказу підручника. Його завдання сьогодні — вчити критично мислити, перевіряти джерела, аналізувати інформацію і формувати власну позицію. Інакше кажучи, університет не повинен змагатися з пошуковою системою в швидкості, а має давати те, чого алгоритми не здатні забезпечити повною мірою: осмислення.
Важливим є також досвід інших країн. У багатьох університетах світу дедалі активніше використовують інтерактивні формати навчання: дискусії, роботу над проєктами, аналіз реальних кейсів. Такий підхід допомагає краще втримувати увагу студентів і показує, навіщо знання потрібні на практиці. Коли людина бачить зв’язок між теорією та реальним життям, її мотивація до навчання посилюється.
Але навіть найкращі зміни не дадуть результату без особистої відповідальності. Можна скільки завгодно критикувати алгоритми, соціальні мережі або застарілі освітні підходи, та зрештою кожен із нас щодня робить вибір. Відкрити підручник чи ще одне коротке відео. Прочитати статтю до кінця чи зупинитися на заголовку. Працювати зосереджено чи дозволити сповіщенням розпоряджатися нашим часом.
Можливо, найбільша небезпека полягає навіть не в тому, що ми проводимо в телефонах багато часу. Набагато серйозніше те, що ми звикаємо до поверхневого способу сприймати світ. Ми дедалі частіше реагуємо миттєво, але не замислюємося. Споживаємо інформацію, але не аналізуємо її. А освіта завжди вимагала зусиль. Жоден алгоритм не замінить годин, проведених із книжкою, у дискусії або в самостійному пошуку відповіді на складне питання. Саме в таких зусиллях формується не тільки професіонал, а й особистість.
Отже, проблема сучасної освіти не в самому існуванні соціальних мереж. Проблема в тому, що ми дедалі частіше дозволяємо їм вирішувати, на що саме спрямовувати нашу увагу. А увага — це не просто ресурс, а наше життя, поділене на хвилини.
Того дня, коли я закрив стрічку після сорока хвилин безцільного перегляду, я все ж повернувся до книги, яку відклав. Мені вдалося прочитати лише двадцять сторінок. Це забрало менше часу, ніж скролінг. Проте через кілька тижнів я пам’ятав зміст цих сторінок значно краще, ніж сотні відео. Саме тому сьогодні варто боротися не за швидший інтернет і не за нові алгоритми рекомендацій. Варто боротися за власну увагу. Бо той, хто володіє нашою увагою, зрештою володіє і нашим майбутнім.
У Костополі знову загострився конфлікт навколо початкової школи №9
У Костополі батьки учнів початкової школи №9 знову занепокоєні майбутнім закладу. Хоча школу обіцяли не закривати, навколо неї вкотре розгорівся конфлікт. Батьки говорять про поступове згортання роботи закладу, а в управлінні освіти повідомляють, що у наступному навчальному році першого класу там не буде. Навчання продовжать лише учні з другого по четвертий класи.
За словами батьків, спочатку до першого класу було подано вісім заяв, однак зараз їх залишилося лише три. Для формування класу потрібно щонайменше п’ять учнів. Мама учня Костопільської школи №9 Галина Курильчик розповіла, що директору надійшли заява та рекомендаційний лист про те, що перший клас не набирається, оскільки батьки забрали свої заяви, а учнів других, третіх і четвертих класів пропонують перевести на дистанційне навчання.
Як кажуть батьки, у міській раді це пояснювали неналежним станом школи. Також, за їхніми словами, в Управлінні освіти посилалися на технічний звіт, про який ішлося і в рекомендаційному листі на ім’я директора. Водночас на вимогу показати цей документ в управлінні не відреагували. Згідно із зазначеним звітом, будівля школи є морально застарілою та має дефекти і пошкодження конструкцій, фундаментів, стін, покрівлі та інженерних мереж.
Батьки наголошують, що будівля є цілком автономною: її опалюють грубками, а також вона має зарядну станцію. Окрім цього, вони власними силами відремонтували туалети, пофарбували підлогу та стелі. За словами Галини Курильчик, батьки разом знайшли мецената, зробили багато для цієї школи, відремонтували підлогу, купили майданчик на двір і майданчик усередину.
Батьки також зазначають, що територія школи та її розташування зручніші, ніж в інших закладах. Поруч є річка та ліс, на вулиці майже немає машин, а неподалік розташоване укриття. Мама учениці Костопільської школи №9 Аня Шулім каже, що хоче, аби дитина навчалася саме тут, оскільки їй близько добиратися до школи, а за потреби можна попросити сусідку забрати дитину. Бабуся учениці Костопільської школи №9 Валентина також говорить, що родина зраділа можливості навчатися саме в цій школі, адже батьки дитини працюють далеко від міста в Олександрії, а під час тривоги потрібно, щоб хтось міг забрати дитину зі школи.
На думку батьків, школу штучно обмежують у фінансуванні. Вони також звертають увагу, що в новому приміщенні школи №9, яке стоїть поруч, уже давно не проводили ремонтних робіт. Галина Курильчик заявила, що на школу виділили 1,4 мільйона, однак, за її словами, про це всі мовчать, а замість необхідних робіт постійно знаходяться інші пояснення.
В Управлінні освіти Костополя заперечили інформацію про закриття школи. Водночас там підтвердили, що у 2026-2027 навчальному році першого класу не буде через недостатню кількість учнів. Начальниця Управління освіти Костополя Олена Дідух повідомила, що від управління не було жодних заявок щодо закриття закладу, такі проєкти не виносилися на розгляд депутатів, а заяви про ліквідацію є абсолютно безпідставними. Також вона зазначила, що документація з реконструкції нового навчального корпусу перебуває на стадії коригування.
Минулого року школа №9 також була під загрозою закриття. На сесії у вересні Давид Дідух запевнив батьків, що школу не закриють, а нове приміщення поступово добудують. Тоді він зазначив, що демографічна ситуація, на превеликий жаль, не сприяє утриманню закладів у такому вигляді, в якому вони є, однак школу №9 отак просто закрити не можна.
Проте, як зазначають батьки, за рік у новому приміщенні не було жодних будівельних робіт. Натомість ремонт у старому приміщенні вони виконували власноруч і за допомогою коштів меценатів.
НМТ-2026 на Рівненщині: підсумки основних сесій та перші 200 балів
На Рівненщині завершили основні сесії національного мультипредметного тесту 2026 року. Про це повідомив перший заступник голови Рівненської ОВА Сергій Подолін.
Цього року для участі в НМТ зареєструвалися понад 14 тисяч вступників. До тимчасових екзаменаційних центрів прибули 13 187 учасників, що становить 92,7% від загальної кількості зареєстрованих. За цим показником область належить до лідерів серед регіонів, які обслуговує Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти.
Серед випускників Рівненщини вже є учасники, які набрали максимальні 200 балів. Нині ще триває опрацювання результатів, тому остаточну кількість 200-бальників оголосять пізніше.
Однією з особливостей цьогорічного тестування стало те, що майже половина екзаменаційних центрів діяла в укриттях. Це дало змогу не зупиняти проведення НМТ навіть під час повітряних тривог.
Проведення тестування забезпечували працівники тестових центрів, інструктори, медики, представники поліції та спостерігачі. Результати вже почали з’являтися в персональних кабінетах учасників, а до 3 липня всі вступники основної сесії отримають свої бали.
Виявлення осіб, причетних до булінгу вчителів у Рівному
У Рівному зафіксовано зростання випадків поширення контенту, що принижує педагогів. За даними патрульної поліції Рівненської області, у місцевих навчальних закладах виявлено два такі інциденти. Інспектори освітньої безпеки ідентифікували осіб, причетних до цих дій. Після звернення вчителів, матеріали були передані до кіберполіції для подальшого розгляду. Поширення образливого контенту є порушенням норм поведінки та може мати правові наслідки. Важливо усвідомлювати відповідальність за свої дії як у реальному житті, так і в інтернеті. Батьки повинні звертати увагу на онлайн-активність дітей, пояснювати можливі наслідки участі у небезпечних «трендах» та формувати повагу до оточуючих.
Кібербулінг учителів у TikTok: образливі відео ширяться школами України
У TikTok набирає поширення тренд, у межах якого учні з різних регіонів України публікують фото вчителів під англомовний звук із нецензурною лексикою. Ця хвиля зачепила й Рівненщину: у мережі активно з’являються ролики зі світлинами педагогів, які потрапили до такого контенту без власної згоди.
Серед тих, хто побачив свої фото в соцмережі, — вчителі ліцею «Центр надії» імені Надії Маринович. Вчителька англійської мови Лідія Огороднічук розповіла, що спершу не сприйняла відео серйозно, бо дивилася його без звуку. Уже наступного ранку в школі до педагогів підбігли учні 10 класу й почали звертати увагу на цей ролик.
Вчителька української та зарубіжної літератури Іванна Мазур каже, що перегляд такого відео викликав неприємні відчуття через нецензурну та російськомовну лексику. За її словами, реакцією педагогів було звернення до пані Тетяни, керівниці, щодо якої вони знають, що вона їх підтримає. Вчителька математики Наталія Баюн зазначила, що першою реакцією була негативна, а про саме відео вчителі дізналися від дітей, які швидко прибігли й показали його. Вона також наголосила, що педагоги очікують підтримки від батьків і пояснення дітям, що окремі речі є просто неприпустимими.
Першими змонтоване зі світлин учителів відео помітили інші учні. Вони кажуть, що такі жарти їм не подобаються, тому стали на захист педагогів і навіть намагалися з’ясувати, хто саме опублікував ролик. Учень 9 класу ліцею «Центр надії» імені Надії Маринович Влад сказав, що вчителі дуже добре ставляться до учнів, тому він погано відреагував на такі негативні відео. Учень 10 класу Лев додав, що вчителі, які потрапили в цей поганий тренд, справді стараються для школярів, роблять матеріал цікавим і навчають усього нового, необхідного в житті, тому так чинити з ними було негарно.
Учні ліцею також підкреслили, що не поширювали ролики з цього тренду, а дехто навіть скаржився на такий контент. Учениця 9 класу Аріна розповіла, що особисто може надсилати скаргу на такі відео, хоча зазвичай їх не розповсюджує, а намагається або поскаржитися, або не звертати уваги.
Після цього адміністрація закладу звернулася до Управління освіти Рівного через випадки кібербулінгу педагогів. Там зазначили, що вчителі не завжди звертаються по захист до відповідних органів, хоча в Рівненській громаді механізм реагування на такі ситуації існує. Заступниця начальника Управління освіти Рівного Валентина Середюк повідомила, що в управлінні розроблено чіткий алгоритм дій для педпрацівників у разі кібербулінгу. Також надано роз’яснення щодо фіксації доказів — це можуть бути скріншоти, посилання, відеозапис, архівація сторінок. Крім того, забезпечується юридичний супровід звернень педпрацівників до правоохоронних органів.
Педагоги, чиї фото опублікували без їхньої згоди в образливому контексті, звернулися до Кіберполіції. Наразі встановити осіб, причетних до публікації, не вдалося. У ліцеї водночас повідомили, що посилюватимуть просвітницьку роботу щодо правил поведінки в мережі.
Із такої самої причини до кіберполіції звернулося й Управління освіти Вараської міської ради. Там було оприлюднено відео зі світлинами педагогів Вараського ліцею №3.