Радивилівський районний суд ухвалив вирок у кримінальному провадженні щодо старшого офіцера мобілізаційного відділення районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Його визнано винним у незаконному позбавленні волі та катуванні громадянина під час заходів оповіщення.
Як зазначено у матеріалах суду, інцидент стався 21 лютого 2025 року близько 16:48 у селі Іваннє Дубенського району. Обвинувачений разом з іншими військовослужбовцями ТЦК, вирок щодо яких було винесено раніше — у грудні 2025 року, проводив мобілізаційні заходи на службовому автомобілі “Volkswagen Transporter”.
Помітивши місцевого жителя на велосипеді, військовослужбовці намагалися його зупинити. У відповідь чоловік застосував сигнальний пістолет. Після цього працівники ТЦК використали сльозогінний газ, завдали потерпілому ударів руками по голові та тулубу і силоміць помістили його до салону автомобіля.
Під час утримання чоловіка в машині військовослужбовці продовжували бити його кулаками. За даними суду, це робилося з метою покарання за використання пістолета та примусу до надання анкетних даних проти його волі. Потерпілому було заподіяно легкі тілесні ушкодження — забій лобно-скроневої ділянки голови та крововилив на кисті, а також сильні фізичні й моральні страждання.
У судовому засіданні обвинувачений повністю визнав вину, щиро розкаявся у скоєному та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Суд також врахував, що він повністю відшкодував потерпілому матеріальну та моральну шкоду. Сам потерпілий не мав до нього претензій і просив врахувати це при призначенні покарання.
Відомо, що старший офіцер є учасником бойових дій, раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується за місцем служби та проживання і не перебуває на обліках у лікарів.
Дії фігуранта кваліфіковано за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 146 КК України — незаконне позбавлення волі людини, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань, вчинене групою осіб, а також за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України — катування, тобто умисне діяння для заподіяння сильного фізичного болю чи морального страждання з метою примусити особу вчинити дії проти її волі та покарати за вчинені дії, вчинене групою осіб.
З урахуванням пом’якшувальних обставин — щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину та добровільного відшкодування шкоди — і єдиної обтяжуючої обставини, а саме вчинення злочину в умовах воєнного стану, суд призначив покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнили від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік і 6 місяців. Крім того, з обвинуваченого стягнуто на користь держави витрати за проведення судово-психологічної експертизи у розмірі 4 523 грн.