У Малолюбашанській громаді Рівненської області планують створити чотири дошкільні підрозділи. Ці підрозділи розмістяться при двох ліцеях (Мирненський та Мащанський) та двох гімназіях (Малолюбашанська та Борщівська). Рішення про створення дошкільних навчальних закладів було прийнято 19 грудня на засіданні 65-ї сесії Малолюбашанської сільської ради. У рамках нової ініціативи також затвердили нові статути закладів та передбачено створення додаткових штатних посад для підтримки якісного освітнього процесу.
Різдво 2025: Як зміняться правила святкування в Україні
Зміни у святкуванні Різдва Христового 25 грудня відбулися через введену в Україні нову церковну традицію. Хоча 25 грудня тепер є державним святом, воєнний стан впливає на робочий графік.
Ключові зміни у святкуванні
Раніше Різдво Христове часто було додатковим вихідним днем в Україні. Однак, згідно з чинним воєнним станом, додаткові вихідні не призначаються, навіть якщо свято припадає на будній день.
- 25 грудня 2025 року, як державне свято, буде робочим днем для більшості українців.
- Роботодавці можуть самостійно визначити, чи буде 25 грудня вихідним.
- Виняток складатимуть ті працівники, яким роботодавець надасть вихідний або скоротить робочий день.
Ця практика вже застосовувалася у 2023 та 2024 роках, коли державні свята проводилися без додаткових вихідних днів.
Рівняни відчують відключення комунальних послуг через ремонт
У мікрорайоні «Північний» Рівного на тиждень призупинять подачу тепла та гарячої води. Роботи проводяться з метою проведення планового ремонту внутрішнього водопостачання.
Що потрібно знати
- Період відключення: з 27 жовтня по 3 листопада.
- Об’єктив робіт: внутрішній водопостачання мікрорайону «Північний».
- Очікуваний вплив: відключення опалення та гарячої води для мешканців цього району.
Міськими комунальними службами закликають мешканців «Північного» району до взаєморозуміння та терплячості. Володарі квартир просять врахувати можливі незручності під час проведення ремонтних робіт.
Як працівник Рівненської АЕС пішов воювати: історія Богдана Радчука
Богдан Радчук, працівник Рівненської АЕС, став учасником повномасштабного вторгнення Росії. З 24 лютого 2022 року він долучився до 104 бригади тероборони ЗСУ «Горинь» 61 батальйону, разом з батьком Віталієм. Спочатку вони планували піти у військкомат, але швидко опинилися на передовій, захищаючи Бахмут та інші напрямки. Радчук пройшов шлях від командира взводу до командира роти, беручи участь у боях на Іванівському та Торецькому напрямках. Під час боїв він отримав два поранення, що призвели до 13 операцій, втрати слуху (відновлено лише 40% у одного вуха) та серйозних травм лівої руки. Попри тяжкість травм, він продовжував боротися за Україну, допомагаючи собі підтримкою родини, медичних працівників та колег. Після реабілітації він повернувся на Рівненську АЕС, де продовжує працювати, підтримуючи віру в перемогу та вдячність тим, хто віддає життя за Україну.
Різдвяні Символи Українського Різдва: Дідух, Павук та Витинанки
Різдво – це не просто свято, а багатовіковий обряд, який передається з покоління в покоління. У українській культурі цей день втілює перемогу світла над темрявою, єдність родини та надію на краще. Ця стаття досліджує три ключові символи українського Різдва: дідуха, павука та витинанки, розкриваючи їхнє глибоке значення та традиції.
Дідух
Дідух – це найважливіша різдвяна прикраса, що символізує дух предків та оберіг родини. Зазвичай дідух робили з обжинкового снопа, висотою від 1,5 до 2 метрів, і вносили його до хати на Святу вечерю. Освячення дідуха в церкві на свято Спаса підкреслювало повагу до родинних коренів та віру в нескінченність життя. Після Водосвяття його обмоложували, а зерно використовували для посіву, що символізувало вічне вмирання та воскресіння.
Павук
Павук – це геометрична конструкція, що символізувала будівництво Всесвіту у наших предків. Підвішений під стелею, він обертався завдяки руху повітря, гармонізуючи простір та відганяючи злих духів. Доторкання до павука вважалося приємною прикметою.
Витинанки
Витинанки – це традиційні паперові вироби, що набули поширення в Україні в кінці XIX століття. Складні геометричні форми, вирізані з паперу, прикрашали піч та стіни, а на Різдво створювали білі витинанки – зірочки, ангелів та хрестики, які вішалися у вікна. Витинанки поєднували християнські мотиви та міфічні елементи, символізуючи надію та добробут.
Свічники-трійці, виготовлені з дерева або кераміки, були невід’ємними атрибутами свята, що мали сакральне значення та виконували побутову функцію.
Різдво-2025: Як зміниться святкування в Україні
У зв’язку з перенесенням святкування Різдва Христового на 25 грудня, українці стикнулися з питанням про додатковий вихідний. Згідно з новою традицією, 25 грудня стало державним святом, однак через дію воєнного стану, додаткові вихідні, пов’язані з цим днем, не запроваджуються.
У 2025 році, коли Різдво припадає на четвер, більшість українців працюватимуть, незважаючи на статус державного свята. Проте, роботодавці мають можливість надати працівникам додаткову відпустку або змінити робочий графік.
Наслідуючи попередній досвід 2023-2024 років, державні свята не переносяться та не передбачають додаткових вихідних.
Різдвяні Традиції України: Символи та Значення
Найвеличніше християнське свято Різдво спрадавна супроводжувалося в Україні барвистими народними обрядами та звичаями, що передаються з покоління в покоління. Сьогодні для українців Різдво набуло нового змісту. Це свято перемоги світла над темрявою війни, свято єдності попри відстані та розлуки. Працівники Музею Гончара для Vogue розповіли про традиції наших предків. Різдво приносить в наші оселі сімейний затишок, доброту, радість і сподівання на диво. До його святкування завжди починали готуватися заздалегідь: купували новий посуд — макітри, миски, горщики, — білили хату й розмальовували комин, шили й вишивали новий одяг для всіх членів родини та прикрашали житло. Різдвяні вироби не були простим декором: кожна прикраса мала глибоке символічне значення. Святкова оселя перетворювалася на особливий, дещо магічний простір. Основні традиційні прикраси, без яких неможливо уявити українського Різдва Дідух Дідух був головною різдвяною окрасою домівки. Без нього не святкували жодне Різдво. Дідух — це дідівський дух, тобто дух дідів, усіх попередників роду, захисників і покровителів оселі. Вважалося, що на Різдво душі предків прилітають додому й сідають на гілочки солом’яного дідуха. Отже, обрядовий сніп засвідчував повагу до свого роду, а також був символом добробуту та гарного врожаю. Дідуха робили з першого або останнього обжинкового снопа — переважно із жита. Його урочисто забирали з поля та зберігали до різдвяних свят у клуні. У середньому дідух був 1,5-2 метри заввишки. Такий сніп інакше називали колядником, колядою, сноп-раєм, дідом, королем. Його освячували в церкві на свято Спаса, а на Святу вечерю господар вносив його до хати. Після Водосвяття дідуха обмолочували, солому спалювали, а навесні саме цим зерном починали засівати ниви. Так виявлялася ідея нескінченності буття, вічного вмирання й воскресіння життєвих сил. Нині на різдвяні свята народні майстри виготовляють справжні шедеври із соломи, але головне в цій справі — не фантазія й гарне оздоблення, а дотримання традицій, адже дідух символізує повагу до праці предків та покликаний оберігати родинний добробут. Павук На відміну від заздалегідь підготовленого дідуха, павука робили незадовго до Святвечора. Є припущення, що ця струнка геометрична конструкція означала для наших пращурів будову Всесвіту. Павука підвішували на кінській волосині або тоненькій ниточці під стелею, ближче до покуття або над святковим столом. Завдяки руху повітря павук обертався навколо своєї осі, гармонізуючи простір. Також ці прикраси були покликані відганяти злих духів. Випадково доторкнутися до павука вважалося доброю прикметою. Свічник-трійця На Різдво свічки запалювали в дерев’яному чи керамічному трисвічнику, так званій трійці. Ці різдвяні окраси буквально випромінюють дух автентичного українського Різдва. Надзвичайно самобутні, пишно декоровані, вони вражають художньою майстерністю виготовлення та поєднанням християнських мотивів і міфічних елементів. Свічники-трійці були невіддільними атрибутами свята й сімейного затишку, тож на Різдвяному столі посідали почесне місце, маючи сакральне й обрядове значення та виконуючи побутову функцію. Святкові свічки качали з бджолиного воску за два-три дні до Різдва. За прадавнім звичаєм, у горщик з кутею, головною різдвяною стравою, могли вставити різдвяну свічку. Обрядова свічка мала простояти в оселі впродовж усього циклу різдвяно-новорічних свят. Витинанка Витинанки набули масового поширення в Україні наприкінці ХІХ століття. Цьому сприяли доступність і легкість виготовлення та різноманітні ефекти, яких можна було досягти за допомогою складання паперу за різними схемами. Кольоровими симетричними зображеннями, вирізаними з паперу, прикрашали піч та простір стіни між вікнами. На Різдво створювали білі витинанки на вікна — зірочки, ангелів, хрестики.
Традиційні прикраси українського Різдва
Різдво – найвеличніше християнське свято, що супроводжувалося давніми обрядами та звичаями в Україні. Сьогодні це свято символізує перемогу світла над темрявою, єдність та надію. До святкування завжди починали готуватися заздалегідь, купуючи новий посуд та вишиваючи одяг. Кожна прикраса мала глибоке символічне значення, перетворюючи оселю на особливий простір.
Однією з найважливіших прикрас був дідух – дідівський дух, символ добробуту та гарного врожаю. Він робився з першого або останнього обжинкового снопа та символізував повагу до праці предків, оберігаючи родинний добробут. Іншою традиційною прикрасою був павук, який представляв будівництво Всесвіту та мав відганяти злих духів. Також особливою прикрасою була свічник-трійця – символ триєдинства Бога, Отця, Сина і Святого Духа, з виготовленими за два-три дні до Різдва свічками.
Витинанки – декоративні вироби, виготовлені з паперу, були популярними різдвяними прикрасами, особливо в кінці XIX століття. Вони символізували різдвяні мотиви та додавали святкового настрою до оселі.
ЄС забезпечить фінансову підтримку України на 2026-2027 роки: гарантії для стабільності
Рада ЄС затвердила план фінансової підтримки України на період з 2026 по 2027 роки, що має на меті забезпечити стабільність та фінансування ключових державних потреб.
За рішенням, Україна отримає близько 90 мільярдів євро з заморожених російських активів. Ці кошти будуть використані для покриття нагальних бюджетних, військових та оборонних витрат, починаючи з другого кварталу 2026 року.
Економісти підкреслюють, що цей механізм репараційного кредиту, заснований на активах, заморожених у зв’язку з російською агресією, є важливим кроком для підтримки української економіки.
У майбутньому, погашення кредиту залежатиме від компенсації збитків, завданих війною, з боку Росії.
Зміцнення Захисту: Укріплення На Прифронтових Територіях України
У прифронтових регіонах України активно продовжується будівництво фортифікаційних укріплень з метою зміцнення оборони. За інформацією Міністра Оборони Дениса Шмигаля, роботи охоплюють Запорізьку, Донецьку, Сумську, Харківську, Чернігівську та Київську області.
Для виконання робіт залучено Державну спеціальну службу транспорту (ДССТ). Станом на поточний момент, ДССТ завершило будівництво 2130 взводних опорних пунктів, облаштувало понад 3 тисячі кілометрів протитанкових ровів, близько 1 тисячі кілометрів загороджувальних пірамід, 16 тисяч кілометрів бар’єрного рубежу «Єгоза» та 4,3 тисячі кілометрів малопомітних перешкод.
Ці укріплення є важливим елементом стратегії захисту українських територій.