Категорія: Економіка

На Весняних зборах МВФ та Світового банку команда Міністерства фінансів України під керівництвом Сергія Марченка провела ряд зустрічей з міжнародними партнерами. Міністерство фінансів України повідомило, що основна увага була зосереджена на виконанні програми співпраці з МВФ, залученні фінансування на 2026 рік та реалізації реформ. Українська делегація провела переговори з керівництвом МВФ, представниками фінансових міністерств Японії, Франції та Норвегії, а також єврокомісарами Валдісом Домбровскісом і Мартою Кос. Учасники обговорили стан економіки України, фінансування оборонних потреб та подальшу міжнародну підтримку. Зокрема, йшлося про виконання програми Механізму розширеного фінансування обсягом 8,1 млрд доларів на 2026–2029 роки. Українська сторона запевнила у продовженні реформ і зазначила, що внутрішні доходи держбюджету за перший квартал 2026 року перевищили 17 млрд доларів. Також партнери обговорили подальше використання коштів від доходів заморожених російських активів. Міністр фінансів зазначив, що Україна вже отримала близько 45 млрд доларів, що становить 90% передбаченого фінансування. Окремо під час зустрічей з представниками ЄС обговорювалася кредитна підтримка у розмірі 90 млрд євро на 2026–2027 роки, необхідна для покриття бюджетних потреб та забезпечення економічної стабільності держави.

Верховна Рада ухвалила проєкт закону №15110, який продовжує дію військового збору на три роки після завершення війни. За цей закон проголосували 257 народних депутатів. Як зазначалося під час трансляції засідання парламенту, ухвалений закон передбачає створення окремого спецфонду в Бюджетному кодексі, куди будуть надходити кошти від військового збору. Цей закон є важливою вимогою Міжнародного валютного фонду (МВФ) і його прийняття є умовою для продовження фінансової допомоги Україні. У пояснювальній записці до проєкту №15110 зазначено, що військовий збір не буде скасовано одразу після війни, а залишиться ще на три роки, щоб забезпечити фінансування армії та відновлення зруйнованої інфраструктури. Міністр фінансів Сергій Марченко, який представляв законопроєкт, повідомив, що протягом трьох років після закінчення війни зміни дозволять залучити до державного бюджету України понад 140 млрд гривень. Ставки збору протягом цих трьох років будуть такими: звичайні громадяни (фізособи) сплачуватимуть 5% від доходу; ФОПи 1, 2 та 4 груп платитимуть фіксовану суму – 10% від мінімальної зарплати на місяць (у 2026 році це близько 865 грн); ФОПи та компанії на 3 групі сплачуватимуть 1% від свого доходу. Напередодні профільний комітет Верховної Ради рекомендував підтримати документ у цілому. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко провела зустріч із головами парламентських комітетів, де повідомила про розгляд низки законопроєктів, необхідних для виконання вимог двох програм: кредитної від МВФ та європейської Ukraine Facility. Президент Володимир Зеленський підкреслив, що для отримання фінансової підтримки парламент має ухвалити десять критично важливих законів. За оцінками аналітиків, без підтримки МВФ, яка залежить від ухвалення цих податкових ініціатив, бюджет зможе функціонувати лише до травня. У оптимістичному сценарії, якщо нардепи почнуть голосувати за закони програми Ukraine Facility, фінансування вдасться продовжити до середини літа.

Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України 7 квітня 2026 року ініціювало справу щодо можливого порушення законодавства про захист економічної конкуренції двома підприємствами. Цю інформацію повідомила пресслужба відділення. Під час контролю за створенням конкурентного середовища та захистом конкуренції у сфері публічних закупівель, Відділення виявило, що ці підприємства брали участь в аукціоні на продаж земельної ділянки, який організувала Бабинська сільська рада у 2023 році. Стартова ціна лоту становила 216 678,00 грн без ПДВ. Під час попереднього аналізу обставин аукціону Західне МТВ виявило факти, які можуть свідчити про узгоджену поведінку учасників. У зв’язку з цим відділення розпочало справу.

Суд оголосив аукціон на продаж заставного майна ТОВ «Сарненський сирзавод» у рамках процедури банкрутства. Інформація про аукціон доступна на платформі Прозоро. Продажі. У списку об’єктів (лот №1) значаться: земельна ділянка площею 10,6351 га (кадастровий № 5625410100:01:014:0018), свинарник площею 534,1 кв.м, будівля магазину площею 46,3 кв.м, будівля каналізаційної станції площею 108,7 кв.м, будівля градильні площею 68,1 кв.м, будівля бойлерної (прибудова котельні) площею 154 кв.м, матеріальний склад площею 120,4 кв.м, адміністративно-побутовий корпус площею 1971,1 кв.м, відділення мазутозабезпечення площею 201,9 кв.м, склад тари площею 409,6 кв.м, будівля фільтраційної площею 12,8 кв.м, склад кислоти площею 73,4 кв.м, водонапірна насосна станція площею 131,6 кв.м, перехідна галерея площею 97,5 кв.м, котельня площею 1119,6 кв.м, допоміжний корпус площею 2138,4 кв.м, виробничий корпус площею 11774,4 кв.м, будівля модуля площею 535,8 кв.м, конденсаторна площею 277,9 кв.м та пропускний пункт площею 44,6 кв.м. Усі ці об’єкти розташовані за адресою: м. Сарни, вул. 17 Вересня, 112. Аукціон заплановано на 27 квітня о 11:20. Початкова ціна продажу становить 12 178 670,00 ГРН без ПДВ. “На території колишнього сирзаводу залишилися виробничі та допоміжні будівлі, які в основному перебувають у занедбаному стані. Конструкції (стіни, перекриття, покрівля) мають серйозні пошкодження, викликані тривалим впливом атмосферних опадів та відсутністю технічного обслуговування. Всі комунікації, обладнання та інструменти відсутні. Віконні та дверні блоки зникли, внутрішнє та зовнішнє оздоблення зруйноване. Територія заросла чагарниками, засмічена та має ознаки тривалого занедбання. Технічний стан будівель є аварійним і непридатним для використання,” — йдеться в інформації про аукціон.

У квітні очікується підвищення цін на м’ясо, особливо на ті його види, які традиційно входять до Великоднього столу. Цього року свято відзначатиметься 12 квітня. Науковиця Наталія Копитець пояснила, що в квітні 2026 року роздрібні ціни на основні види м’яса — яловичину, свинину та курятину — можуть зрости до 9%. Експертка зазначила, що обстріли критичної інфраструктури України, які відбулися у січні та лютому, а також спричинена ними енергетична криза, вплинули на зниження попиту на м’ясо в супермаркетах і, відповідно, на його ціни. Зберігання м’яса стало дорожчим для бізнесу через необхідність використання генераторів, а для населення — часто неможливим через тривалі відключення електроенергії. Наприкінці березня роздрібні ціни на м’ясо були нижчими в порівнянні з початком 2026 року. Зокрема, свинина (підчеревина, ребра й грудинка) здешевшала на 1,3 – 3,9%; яловичина (ребра та гуляш) стала дешевшою на 2,2 – 7,5%; курятина (стегно й тушка) подешевшала на 6 – 9,5%. Проте є й винятки: свинячі ребра зросли в ціні на 1,8%, а ошийок — на 2,3%; курячі гомілки подорожчали на 3,9%, а філе — на 8,6%. Середні ціни на солоне та домашнє сало на кінець березня залишилися на рівні початку року — 221,29 гривні за кілограм і 272 гривні за кілограм.

Ціни на гречку в магазинах зростають, що викликане, насамперед, зменшенням обсягів виробництва в минулому році та сезонним скороченням запасів перед новим врожаєм. Про це повідомили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України. Заступник голови Мінекономіки Тарас Висоцький підкреслив, що гречка є нішею культурою з помітною циклічністю. Приблизно кожні п’ять років спостерігається зменшення її виробництва, що зумовлено, зокрема, природно-кліматичними факторами. Спочатку вартість гречки зростає, а згодом, зі збільшенням виробництва, знижується. “Ціни на гречку зростають через сезонні та циклічні фактори. Зменшений врожай минулого року та обмежені можливості імпорту призвели до зниження запасів наприкінці маркетингового року. Проте фізичного дефіциту немає – продукт доступний на ринку. Очікуємо, що з новим урожаєм ситуація стабілізується, а ціни вирівняються”, – зазначив Висоцький. Через підвищення цін аграріям вигідно розширити посівні площі під цю культуру, щоб отримати більше врожаю та прибутку, тому в цьому році гречку планують сіяти на 15-20% більше. За попередніми прогнозами, виробництво гречки наблизиться до рівня внутрішнього споживання, що допоможе уникнути дефіциту. У міністерстві запевняють, що нинішнє зростання цін на гречку є тимчасовим явищем і частиною природного ринкового циклу.

Начальник Рівненської обласної військової адміністрації Олександр Коваль оголосив про виділення 20 мільйонів гривень на ремонт автошляхів місцевого значення. Цю інформацію він оприлюднив у Telegram. За словами Олександра Коваля, роботи будуть зосереджені переважно на тих ділянках, де є співфінансування з боку територіальних громад. Кошти вже були виділені Крупецькою, Малолюбашанською, Корецькою, Володимирецькою, Олександрійською, Бабинською, Гощанською, Зорянською, Дядьковицькою, Козинською, Корнинською, Привільненською та Локницькою громадами, що в сумі становить 10,6 мільйона гривень. Ще у семи територіальних громадах сесії щодо виділення коштів на дорожні роботи заплановані на квітень. “Ситуація з дорогами в області дійсно є складною. Тому ми шукаємо всі можливості, щоб спільними зусиллями відремонтувати якомога більше проблемних ділянок”, — зазначив начальник Рівненської ОВА.