Костопільський районний суд Рівненського суду виніс вирок у кримінальному провадженні щодо військовослужбовця, який без поважних причин вчасно не повернувся з відпустки до місця служби. Про це зазначено у вироку суду.
Як випливає з матеріалів справи, обвинувачений проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді гранатометника десантно-штурмового батальйону. У жовтні 2024 року після поранення, отриманого на фронті, він законно отримав відпустку на 23 доби за станом здоров’я. Відповідно до відпускного квитка, військовослужбовець мав повернутися до військової частини 9 листопада 2024 року.
Утім, у визначений день до розташування частини він не прибув. Лише 21 листопада 2024 року військовослужбовець самостійно прибув до іншого підрозділу для продовження служби, чим припинив протиправні дії. Таким чином, період самовільного залишення частини тривав понад три доби в умовах воєнного стану.
Під час судового засідання обвинувачений вини не визнав. Свої дії він пояснив тим, що після відпустки у нього нібито погіршився стан здоров’я, продовжувати службу він наміру не мав, а також боявся відправлення у зону бойових дій.
Водночас перевірки медичних закладів встановили, що під час відпустки та після неї чоловік не перебував на стаціонарному лікуванні і не звертався по психіатричну допомогу. Згодом, уже перебуваючи в іншому підрозділі, він також категорично відмовився від поновлення на військовій службі у Збройних Силах України.
Після дослідження зібраних доказів, зокрема витягів з наказів, довідок ВЛК, актів службового розслідування та пояснень, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого повністю відповідають ознакам кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України — самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання, суд узяв до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність пом’якшувальних і обтяжуючих обставин, а також те, що за місцем несення служби обвинувачений характеризувався незадовільно і відмовився продовжувати службу.
Суд також відхилив можливість застосування пом’якшувальних процедур звільнення від відповідальності, оскільки сам підсудний заперечував проти цього і не виявив бажання повернутися до лав ЗСУ.
У підсумку Костопільський районний суд визнав військовослужбовця винним і призначив йому покарання у виді 5 років позбавлення волі. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишили без змін до набрання вироком законної сили.