У кінологічному центрі Рівного служать 28 собак. Вони допомагають поліцейським шукати зниклих людей, виявляти боєприпаси та підтримувати безпеку в місті й за його межами.
Заступник начальника кінологічного центру ГУНП в Рівненській області Михайло Рубель працює в підрозділі вже 15 років. Він розповідає, що мріяв стати поліцейським із дитинства, а після служби в армії, де потрапив до кінологічного підрозділу, остаточно вирішив пов’язати життя з цією професією.
Разом зі своєю службовою собакою Аїдою Михайло почав їздити у відрядження в зону бойових дій ще з часів АТО. Неподалік лінії зіткнення вони розміновували деокуповані території. Аїда — бельгійська вівчарка Малінуа, у травні їй виповниться 10 років. Собака спеціалізується на пошуку вибухових речовин і зброї.
За словами Михайла Рубеля, службовий собака потребує постійного навчання та підтримки професійних якостей. Він наголошує, що кожен пес унікальний і потребує індивідуального підходу. Нині під його опікою 28 службових псів: разом вони виїжджають на місця подій, розшукують безвісти зниклих і працюють над тим, щоб на вулицях не було небезпечних предметів чи заборонених речовин.
Службовий собака відрізняється від звичайного тим, що проходить професійну підготовку для конкретних завдань. Для роботи в правоохоронних органах обирають тварин певних порід із потрібними якостями. Такі собаки постійно тренуються, перебувають під наглядом фахівців, а їхній раціон суворо контролюється. Навіть у стресових ситуаціях вони підпорядковуються кінологу, тоді як звичайний пес діє інстинктивно.
Початок війни в Україні додав нових викликів. З 2015 року і донині кінологи зі службовими собаками постійно залучаються на східний напрямок. До повномасштабного вторгнення їхня робота відбувалася на блокпостах у пошуку небезпечних речовин. Під час повномасштабного вторгнення в Херсонській області вони також розміновували деокуповані території.
Кінологи працювали у складі технічних підрозділів: шукали вибухівку та зброю в селах, житлових будинках і на прилеглих територіях громадян, які залишили домівки, щоб у майбутньому люди могли повернутися додому, жити там і обробляти землю.
Під час ротацій на сході, згадує Михайло Рубель, вони неодноразово були під прицілом ворога. Він каже, що страх за чотирилапих напарників є завжди, адже ті виконують найскладніші завдання і постійно ризикують. Попри це, кінолог планує й надалі їздити на ротації на східний напрямок і мріє про щасливе та мирне майбутнє для своїх дітей і всієї України.